Каталог статей

«Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами!»

 Патріотами не народжуються. Ними стають у процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну людину. Патріотичні почуття – це сплеск емоцій, які виникають у пориві спільної праці, щоб знайти вихід із безвиході, щоб захистити свою незалежність і волю. Патріотизм – це святе почуття, яке не піддається осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть приводить до самопожертви в ім‘я Батьківщини.

                                                                                (О.А. Захаренко)

Школа – жива духовна істота зі своїм призначенням. Вона веде суспільство, але не являється його слугою. Вона зміцнює державу, але не є зброєю в руках держави. Вона служить людині, але не обслуговує її. Яка ж сила спрямовує Школу? Її спрямовує сила власного Духу. Дух Школи має свої вічні основи і змінювати їх не буде. Інакше не буде самої Школи.

Цими основами являються загальнолюдські цінності, які визначають норму і якість життя: Віра, Любов, Гуманність, Справедливість, Культура, Совість, Праведність. Те, що виникає в людині через освіту на основі цих цінностей, можна назвати духовністю і духовним життям.

Але загальнолюдські цінності не існують як щось абстрактне, вони проявляються як національний дух, національна самосвідомість, національна культура.

Все національне є джерелом загальнолюдського.

Школа є ревним хранителем національного духу. Місія Школи встановлює закон: Школа кожного народу повинна вирощувати в своїх вихованцях національний дух цього народу. Порушення цього закону приводить до виродження нації, народу, краху держави.

«Кожному народу судилося грати в історії свою особливу роль, і якщо він забув цю роль, мусить зійти зі сцени: він більше не потрібен. Народ без народності – тіло без душі…»

(Ш.А. Амонашвілі)

Тема:  «Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами!»

Мета: Ознайомити дітей з традиціями українського народу виховувати любов до рідної мови, гордість за те, що ми є громадянами України.

Виховувати почуття національної свідомості, гідності; прищеплювати глибокі почуття любові до рідного краю.

Розвивати творчі здібності дітей.

Вчитель: Як мислять про державу наші діти?

Ми спробуємо про це поговорити,

Чи розумієш ти, моя дитина,

Що є для нас з тобою Україна?

Учень: Що Україна є для мене?

То рідна батьківська земля,

Пахучі трави, гай зелений

І хліба стиглого поля.

Учениця: Що є для мене Україна?

Світанки чисті над Дніпром

І пурпуровий кущ калини,

Що пломеніє за вікном.

Учень: Моя Батьківщина - велика країна

Весь Всесвіт - для мене вона.

Найкраща у світі моя Україна,

У цілому світі одна.

Учениця:    Я тут народився у добру годину,

Тут світ пізнавати учусь.

Люблю я всім серцем свою Україну!

І нею пишаюсь, горджусь!

Вчитель: А хто ми є? Яка у нас культура?

Освіта? Мова? В чім пріоритети?

Яка духовність в нас? Література?

Чи є свої пісні? Свої поети?

(Звучить пісня про Батьківщину «Україна».)

Вчитель: Потяглись до сонця віти,

Сіє музику дзвінок

Починаємо любі діти,

Мови рідної урок.

Учень: Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перше материнське слово,

Перша пісня колискова.

Учениця: Колисанка... Що за слово!

Як звучить воно чудово,

Особливо з уст матусі.

Я до неї пригорнуся

І в дитинство повернуся.

(Звучить колискова у виконанні мами.)

Вчитель: У мові народу відбивається глибинна душа українця, який вмів тяжко працювати, веселитись і приперчене слово сказати.

(Інсценізація гуморески П.Глазового.)

Учень: Обереги мої українські,

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Учениця: Нам любов'ю серця зігрівають,

Доброта і тепло в них завжди

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.

Учень: Й образи, що на стінах у хаті,

Наставляють на істинну путь.

Українці, душею багаті

Крізь віки у майбутнє ідуть.

Учениця: Для людей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

Учень: Нехай рясніють ниви колоскові,

У нашій хаті буде злагода і мир.

На чистому як сонце рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

(Звучить пісня «Ой зелене жито»)

Учениця: Що за дівчинка маленька

Стоїть в лісі між дубів?

Може дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів.

Учень: Ні, не дівчинка там стала,

То калина виростала,

Ту хустинку гаптувала

Щедра осінь золота.

(Звучить «Пісня про калину».)

Учениця: Є і нам про що згадати.

Пісня душу возвелич.

Ой була в нас ненька мати

Запорозька Славна Січ!

(Звучить козацький марш.)

Учень: Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Учень 1-й: Козак - чесна, смілива людина,

Найдорожча йому Батьківщина

Учень 2-й: Козак - усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

Учень 3-й: Козак - слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Учень 4-й: Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!

Учень 5-й: Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягнемо на вірність Вітчизні й народу.

(У виконанні хлопчиків звучить козацька пісня.)

Учень: Затуляли чужинці в обіймах нам рот,

І перевертні кривдили зраджену мову,

Вилив душу в пісні український народ,

І живе мій народ у співучому слові.

Учениця: Мій народе, пісень триста тисяч твоїх

Уяви, сколихнули б умить Україну -

Захотіли б, мабуть, всіх земель солов'ї

Вивчить мову і пісню твою солов'їну.

(Легенда про Україну І.Шоломей.)

Віночок українських народних пісень

Учень: Хто це так голосно хропе?

Учениця: Та це ж Гриць!

(«Грицю, Грицю до роботи»)

Учениця: Ой і ледачий наш Гриць, до роботи неохочий.

Учень: Та хіба ж я ледачий? Он в тій хаті , що за тином, живе ще більше ледащо.

(«Чом я не хазяйка?»)

Учениця: Отож два чобітки пара.

(«Ой на горі два дубки»)

Учень: Можливо, щось скажу не те я,

Бо знаю, може небагато,

Та в мене є така ідея,

Коли люблю свою я хату,

Коли на крилах я злітаю,

Від співу Ніни Матвієнко,

Коли з захопленням читаю

Шевченка, Стуса і Костенко

І декламую їх я вірші,

Де біль чи радість в слові кожнім,

То відчуваю все частіше,

Що не любити це не можу.

Вчитель: Так, сонечко, ти маєш рацію,

Є нам з тобою чим пишатися,

Адже ми українська нація,

І нею хочемо лишатися.

(Звучить заключна пісня «Моя Україна»

К.Бужинської і танець.)

Учень: Хай вам щастить у ваших родинах!

Хай вам щастить у вашім житті!

Хай вам щастить у вашій країні!

Хай вам щастить на рідній землі.

Дмитрук Галина Олександрівна, ЗОШ №3, м. Умань

http://oipopp.ed-sp.net/