Тема: " Людина починається з добра" за творами В.О. Сухомлинського.
Мета: Продовжувати знайомство учнів з творами В.О. Сухомлинського. Формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів, береже природу. Навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення. Розвивати мовлення учнів. Виховувати вірю в силу любові, дружби, добра і справедливості.
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, твори із збірника "Казки школи під голубим небом",запис пісні «Даруй добро».
Хід уроку
І.Підготовка до сприймання нового матеріалу
1. Організація класу
Діти, до нас сьогодні завітали гості. А коли в домі гості – це свято. То ж давайте і наш урок ми проведемо святково і подаруємо нашим гостям вітання:
Доброго дня! Мовим за звичаєм.
Доброго дня! Всім вам ми зичимо.
Щастя й здоров'я вам кожної днини,
Миру і злагоди вашій родині.
2.Робота над прислів’ями.
Діти, давайте прочитаємо прислів'я з дошки
• За добро добром платять
• Добро перемагає зло
• Хто людям добра бажає,той і сам його має.
- Яке слово частіше повторюється в прислів'ях.
- Яку людину можна назвати доброю?
3.Вступне слово вчителя.
Казка про Добро і Зло.
В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших.
Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками.
Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг - Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність.
Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках.
Чому в дитячих?
А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінинка може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння.
Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.
То ж давайте допоможемо Добру перемогти Зло, щоб у думках і серцях дітей ніколи не проросло чорне насіння.
Сказав мудрець:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра.
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
II. Оголошення теми.
Тож тема нашого урока " Людина починається з добра"
На уроці ми продовжимо знайомство з творами В.О. Сухомлинського - великого педагога і письменника, який дуже любив дітей, написав для них багато цікавих розповідей і дуже хотів, щоб всі діти виростали чуйними, добрими, працьовитими, любили і поважали своїх рідних, людей похилого віку, друзів, рідну землю.
- Які твори В.О. Сухомлинського ми вже читали на уроках читання?
III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
1. Послухайте оповідання "Добре слово".
Добре слово
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.
- Що сталося з дівчинкою?
- Що приносили Олі родичі?
- Що принесла бабуся?
- Чи допомогло це дівчинці стати здоровою?
- Так чого Олі не вистачало?
Дуже часто і у нашому класі теж невистачає доброго слова у стосунках між вами.
Кажімо більше добрих слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від добрих наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
2.Робота в парах
- Діти, а зараз ми будемо працювати по парах .Кожна пара на сьогоднішній урок готувала оповідання В.Сухомлинського про добро та добрі справи.
Покинуте кошенятко
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
- Що би ви зробили в такій ситуації
- Як учинили би ви, коли би батьки не дозволили вам узяти кошеня додому?
- Якою була Наталочка?
Не тільки Наталочка, але й ви б не пройшли повз чужу біду. Ось одна насінина Добра проростає у ваших серцях.
Яблуко в осінньому саду
Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.
Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике, рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
- Як воно тут збереглося? - з подивом запитала Оля.
- Зараз ми його зірвемо, - сказала Ніна і зірвала яблуко.
Кожній хотілося потримати його в руках.
Оля хотіла, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися у цьому, а тому сказала сестрі:
- Хай тобі буде яблуко, Ніно...
Ніні теж хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона теж соромилася висловити це бажання, тому сказала сестрі:
- Хай тобі буде яблуко, Олю...
Яблуко переходило з рук у руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані.
Віддали їй яблуко.
В маминих очах сяяла радість.
Мама розрізала яблуко і дала дівчаткам по половинці.
- Чи любили дівчатка свою маму?
- З чого це видно?
- А як ви показуєте свою любов до батьків?
Молодці.Я бачу з кожною насінинкою ваші серця переповнюються добром.
Суниці для Наталі
У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже:
-Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна... Понеси їй суниць, Андрійку.
Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:
- Соромно мені, не понесу.
- Чому ж тобі соромно? - дивується мама.
Андрійко й сам не знає, чому йому соромно. Наступного дня він все ж узяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав:
- Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні.
Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилася Андрійкові в очі й прошепотіла:
- Дякую...
- Чому ж це щічки у неї стали рум'яні? - подумав Андрійко. - Вона ще не їла суниць...
- Чи добрим був хлопчик?
-У чому проявилася його доброта?
Так,я бачу,що ви теж не залишите товариша у біді. То ж будьте добрим і чуйним до людей. Знову насінина доброти потрапила у ваші серця ,щоб скоро прорости.
Соромно перед соловейком
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.
-Як ви гадаєте ,чому Ліді було соромно перед соловейком?
-А як ви себе поводите у лісі?
Так ,ви молодці, вмієте бережно ставитись до природи.Це теж добрі справи.І знову ви посіяли насінинку добра на уроці.
2.Фізкультхвилинка
- Далі у нас буде гра. Якщо дитина робить добрі вчинки, ви плескаєте в долоні, а погані - не плескаєте.
1. Допомагає мамі
2. Ображає друзів
3. Кричить, коли хтось відпочиває
4. Береже природу
5. Обманює
6. Добре вчиться
7. Насміхається з чужого горя.
8. Захищає слабшого.
9. Завжди вітається
10. Не слухає вчительку і батьків
11. Допомагає друзям.
— Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина
3. Ситуації «Уявіть собі...»
Старенька бабуся просить вас сходити в аптеку за ліками, а на вас чекають друзі.
У клас весняним ранком залетіла бджілка. Вона не може вилетіти на волю.
Мишко захворів і його довго немає у школі.
-Я бачу ви всі ростете добрими і чуйними дітками ,і завжди готові прийти на допомогу.
І ось ще одна насінина Добра проростає у ваших серцях.
Закрийте очі й уявіть, що із зерна Доброти, яке ми сьогодні посіяли на уроці, у вашому серці проросла й розцвітає квіточка. Спочатку це пуп'янок, який повільно розгортає свої пелюстки. Вдихніть аромат цієї квіточки, переповніться почуттям добра, миру, спокою.
А на дошці з'явилась лише серединка цієї квітки. Скласти пелюстки - ваша справа. Тож до роботи! Нехай ваші серця будуть завжди сповнені:
Милосердя Щедрості Справедливості
Ввічливості Доброти Дружби
(діти прикріплюють пелюстки)
Ось бачьте яка у нас виросла гарна квіточка Доброти
IV. Підсумок уроку.
Вчитель
Отже, вам моє побажання: щоб краплинку людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панувало добро і совість. Будьте справжніми людьми!
Кажуть, що коли народжується дитина, Бог запалює свічку на небі й посилає до неї ангела-охоронця. У вісні ангел цілує немовля тричі: в чоло – аби воно зростало розумним, в личко – щоб було красивим, та в груди – аби здоров’я любов та доброта вселились в його серце та душу.
Все, про що ми згадували та розмовляли, нехай залишать слід у вашому серці. Саме цього вчать твори В.О.Сухомлинського.
Твори добро
Ти усміхнися небу,
усім, хто біля тебе:
і братику й сестричці,
і сонечку й травичці.
Люби усіх довкола,
удома та у школі,
і ця любов із Неба
повернеться до тебе.
Прощай дрібні образи
і помирись одразу.
Хто вміє всім прощати,
сильнішим здатен стати.
Твори добро, дитино,
і у твоїй родині
воно знайде домівку
віднині і довіку.
І наш урок я хочу завершити на веселій музичній нотці.(пісня «Даруй добро» )
- На цьому урок закінчився . Дякую за співпрацю на уроці.
| 