Методика позакласного читання в підготовчий, початковий і основний періоди - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Методика позакласного читання в підготовчий, початковий і основний періоди

                                             Методика позакласного читання
                                  в підготовчий, початковий і основний періоди

Позакласне читання має різні періоди відповідно до класу: підготовчий – 1клас, початковий період – 2 клас, основний період – 3-4 класи.

Програмою для першого класу (підготовчий період) передбачається відводити на роботу з дитя­чою книжкою до 20-ти хвилин щотижня, це урок-­фрагмент, який збігається з періодом навчання грамоти. У цей час школярів лише ознайомлюють з художньою літературою (зокрема з казками, опо­віданнями, віршами, загадками, примовками, прислів'ями і т. ін.). Для продуктивного прове­дення такого уроку варто брати . один твір: чи то оповідання, чи казку, чи ліричні твори, додаючи до них малі художні жанри - прислів'я, приказки, загадки тощо.

Структуру заняття з дитячою книжкою в 1 класі пропонуємо таку:

1) бесіда, яка передує читанню вчителем вибра­ного твору і дає змогу активізувати в пам'яті шестиліток, набуті знання або сформувати реальні уявлення, які складали б основу розуміння провідних художніх образів нового твору - 1-2 хв.

2) загальне ознайомлення з книжкою чи твором під керівництвом учителя: доцільно продемонструвати її, обговорити назву, прочитати прізвище автора, а потім дати дітям самостійно розглянути (вона має лежати на кожній парті) - до 2 хв;

3) виразне читання вчителем дібраного твору (до 4-5 хв). Перед читанням учитель дає завдання – на що звернути увагу під час слухання;

4) колективне обговорення прослуханого (бесіда за прочитаним, роздуми учнів) - до 4-3 хв;

5) повторний розгляд дитячої книжки, в якій вміщено текст, співвіднесення ілюстрацій зі змістом прослуханого, вибіркове читання дітьми вказаного вчителем місця в тексті або вчителем - до 2 хв;

6) рекомендації щодо самостійної роботи з книжкою вдома чи в класі (1-2 хв). Якщо в дітей класу є спеціальні хрестоматії для позакласного читання, слід порадити їм попрацювати з іншим текстом вказаного до цього уроку посібника.

Отже, у підготовчий період учитель має навчити дітей сприймати на слух прочитане, відповідати на запитання за змістом, переказувати, розглядати обкладинку та ілюстрації, правильно називати автора й вибирати книжку. Бажано, щоб у підготовчий період урок позакласного читання проводився в один і той самий день тижня.

Про формування навички читання на таких уроках питання не повинно стояти гостро, бо основна мета фрагмента уроку позакласного читання в цей період - залучити дітей до книжок, зацікавити їх у читанні. Крім того, слід звернути увагу учнів на "малювання" словесної картинки як основи змісту твору, ознайомити з книжковою виставкою.

Навчальна діяльність першокласників із книжками і серед книжок все ще організовується здебільшого на спеціально відібраних учителем фондах або укладених (за вимогами методики і згідно з програмою) хрестоматіях [3; 4; 5], бо в цей період варто забезпечити дітей однаковими творами. Тепер основна форма роботи з учнями – урок-фрагмент. Мета цього уроку - зацікавити дітей читанням, формувати слухача, бо якщо з дитинства не виховати любов до книжки, якщо читання не стане духовною необхідністю, то в роки юнацтва підліток може втратити духовні та морально-естетичні орієнтири.

Підсумковим результатом підготовчого періоду позакласного читання, поряд з державними вимогами щодо навчальних досягнень [1, с. 25], слід вважати, зникнення у дітей байдужості до книжок, які їх оточують, явне бажання знайти ту чи іншу із них, розумно користуватися ними (розглядати, пробувати читати), тобто виявляти читацький ситуативний інтереc.

Доцільно зауважити: не можна вимагати від першокласника самостійного читання, якщо він не опанував техніки читання вголос (35-40 слів за хвилину), бо без загальномовної і мовленнєвої читацької готовності не слід вимагати ні переказів, ні розповідей. У цей період варто широко застосовувати прийом бесіди.

Розгляд книжок також має проводитися під керівництвом учителя. Іншими словами, головне завдання уроків позакласного читання в підготовчий період – виховати активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності, тобто навчити дітей основ читацької азбуки.

Оскільки уроки позакласного читання в школі є основною формою керівництва самостійним дитячим читанням, то другий період, а саме початковий, слід співвідносити з 2 класом початкової школи. Оскільки у 1 класі діти вже оволоділи грамотою, ознайомилися з різними дитячими книжками, читали та обговорювали їх, тепер, на початковому етапі, характер навчальної діяльності змінюється.

По – п е р ш е, майже в два рази збільшується обов'язковий час навчання, бо тривалість заняття розраховано вже на цілий урок. Програмою відводиться на позакласне читання 40 хв. Проводиться таке читання один раз на два тижні паралельно з уроками класного читання.

По – д р у г е, якісно іншу роль на уроці починає відігравати читання вголос, бо читають уже діти.

По – т р е т є, провідної ролі у цей період починає набувати індивідуальна робота дитини з книжкою. Звичайно, самостійне читання обов'язкове лише на уроці, під керівництвом учителя, і ні в якому разі не варто вимагати від учнів читати вдома, бо читання книги - це дуже важкий процес. Так, для виконання навчального завдання початкового етапу - сформувати інтерес до самостійного читання - доцільно, щоб цей процес був керованим. Для цього рекомендуємо на уроках позакласного читання мати до 15-16 однакових книжок-комплектів чи творів (за кiлькістю учнів (парт) у класі) і, якщо дитина оволоділа вмінням читати, їй можна дозволити читання самостійне.

По - ч е т в е р т е; на початковому етапі різко збільшується кількість дитячих книжок, з якими слід ознайомити другокласників. Кожний. місяць читацький кругозір дитини розширюється на 4-5 і більше книжок або 7-8 творів. Діти мають читати вже. в першому півріччі казки, вірші, розповіді, загадки загальним обсягом від 500 до 1500 слів [2]. Вони читають про Батьківщину, подвиги людей, про дітей, звірів, рослини, пригоди ...

Методика проведення уроків позакласного читання в початковий період стає складнішою за своєю структурою і має служити основною підготовкою до самостійного читання.

Проводити урок радимо за такою структурою:

1. Оголошення теми й мети уроку - до 2 хв. Тема уроку має бути записана на дошці; там же треба оформити виставку книжок за цією темою для зацікaвлeнocтi нею дітей. Теми мають бути різні, цікаві, як от:

- Сонечко сказало правду.
- Наша мова солов'їна.
- До всіх сердець є ключики.
- Пучок веселих колючок і т. ін. [5].

2. Вступне слово вчителя - до 5 хв. Воно має бути стислим, але не тільки готувати учнів до сприймання твору, а й з'ясовувати, що другокласники підготували до уроку, що читали чи вивчили напам'ять. Учні розглядають книжки, щоб визначити тему читання, тобто вирішується завдання на орієнтування в дитячих книжках.

3. Читання рекомендованого твору вчителем з метою зацікавити слухачів - до 7 хв (l текст). Вчитель зупиняється на найцікавішому і дає завдання для домашнього читання; учні ж мають дочитати цей твір до кінця вдома. Наприклад:

- Чи може ромашка (квітка) плакати? Дочитаєте оповідання В.А.Сухомлинського "Дівчинка і Ромашка" до кінця і дасте відповідь на наступному уроці.

Прослухану частину твору аналізують.

4. Бесіда на основі прослуханого - до 6-7 хв. Бесіда має посідати важливе місце на уроці, бо вона готує дітей до самостійного читання. Питання слід ставити загальні, короткі, "одинарні".

5. Читання другого (нового) твору школярами на час, відведений учителем, - до 8 хв. Доцільно, щоб в учнів були однакові твори чи книжки. Якщо немає однакової книжки, можна рекомендувати різні, aлe на одну і ту ж тему. В такому випадку бесіда має носити синтетичний, узагальнюючий характер (учитель мусить сам прочитати всі твори).

6. Бесіда та оцінка якості самостійного читання, порівняння творів, прочитаних на уроці вчителем і самими учнями - 6-5 хв.

7. Самостійний розгляд нової книжки чи твору (третій твір, якщо є така змога). Розглядають обкладинку, читають назву, ім'я автора; вчитель рекомендує цю книжку для домашнього читання до 3 хв.

8. Домашнє завдання - це вказівка на те, що треба дочитати чи прочитати - до 3 хв; дочитати першу книжечку і дати відповідь на запитання вчителя; кожний дочитує книжку, яка була пропонована для індивідуального читання - хто де зупинився; третє завдання - прочитати книжку чи твір, яку щойно розглядали.

Основний пері­од позакласного читання збігається з 3—4 класами. У дітей повністю формується читацька самостійність. Два роки — термін достатній. Саме в цей час позакласне читання в повному його розумінні стає позакласним, тобто позаурочним. Уроки тепер стають формою керівництва самостійним позакласним читанням.

У цей період вводиться виставлення оцінок школя­рам, але радимо не виставляти незадовільні оцінки, бо вони відштовхнуть учня від книжки. Краще записати в щоденник: "Не прочитав книжки для позакласного читання", "Не готовий до уроку з позакласного читання" чи щось подібне. До того ж, коли виставля­ємо учневі позитивну оцінку, не варто в неї додавати оволодіння технікою читання. Ці уміння мають оці­нюватися насамперед на уроках класного читання.

У 3 класі на уроках позакласного читання необ­хідно продовжити роботу, розпочату в 2-му, а саме: постійно працювати над розширенням кругозору

учнів. Якщо в 2 класі діти переважно слухали читання вчителя, а потім самі читали казки, оповідання і вірші, то в 3-му через самостійне читання слід озна­йомити їх з творчістю дитячих письменників.

Починаючи з 3 класу, до уроку з позакласного читання вчитель заздалегідь має дати список реко­мендованої літератури. Це буде 4—6 книжок чи творів, які учні мають прочитати за 2 тижні, та до 7—8 творів у 4 класі, бо в цих класах такий урок проводиться, відповідно до програми для загально­освітньої школи, два рази на місяць або один урок — раз на два тижні.

Для того, щоб скласти список рекомендованої літе­ратури до кожного уроку, вчитель мусить керуватися:
— видовим розмаїттям уроків;
— виховною метою кожного уроку;
— віковими особливостями дітей;
— індивідуальними інтересами читачів-початківців.

Добираючи літературу, варто подбати, щоб на основі текстів здійснювати на уроці навчально-виховну роботу. Питання і завдання до творів мають бути складені з урахуванням розширення й поглиб­лення дитячого уявлення про зображення людини в літературі, усвідомлення часових і причинових зв'язків, подій сюжету і його героїв.

Рекомендуючи книжки або окремі твори для домашнього читання, слід пояснити, що і як треба підготувати, бо у дітей для цього лише два тижні. Вчитель має:

— чітко сформулювати тему наступного уроку, у 3—4 класах тема формулюється здебільшого широко. Наприклад: "Які питання ставлять нам казки?", "Сторінки минулого, які ожили" і т. ін. Таке форму­лювання, з одного боку, зацікавлює до читання, а з іншого - дає простір індивідуальній дитячій твор­чості, збуджує інтерес і формує його, спонукає учнів думати, розмірковувати, робити висновки на основі прочитаного, і звичайно ж — розширює читацький кругозір, вдосконалює читацький досвід;
— дати список творів для обов’язкового читання і мотивувати його;
— постійно орієнтувати дітей на рекомендований список, складений і вивірений учителем з урахуванням книжкового фонду бібліотеки. До того ж, планування творів для читання дає змогу вчителеві побачити і уявити обсяг матеріалу, який треба засвоїти на кож­ному уроці, за семестр, за рік... Крім того, педагог має обов'язково перечитати всю літературу, яку рекомендуватиме дітям.

Очевидно, що літературні твори формують певні навички роботи з текстом і створюють основу для розвитку зв'язного усного й писемного мовлення дітей, а тому в доборі літератури слід орієнтуватися не лише на те, які книжки може підготувати вчитель, а й на те, що можуть принести учні, взявши з бібліо­теки чи вдома. Зазначимо, у яких би умовах учитель не працював, мета його уроків — підняти дітей на вищу сходинку оволодіння самостійним читанням.

У третьому періоді (основному) процес виховання самостійного читача-учня ускладнюється, бо перед кожним із них стоять уже складніші завдання:

1) вміти самостійно вибирати й читати дитячі книжки без пропозицій учителя - поза класом;

2) навчитися користуватися бібліотечним чи книжковим фондом читацької зали, що сприятиме вихованню у дітей інтересу до читання.

Щоб привчити дітей до цього, вчитель має перед­бачити на підготовчому та початковому періодах екскурсії до бібліотеки, ознайомити з каталогом, правилами відбору книжок для читання і т. ін.

У 4 класі завдання з позакласного читання не змінюються, але протягом усього часу учні мають працювати над вдосконаленням навичок читання і за всіма правилами читати доступну їм літературу.

При цьому, як і раніше, основний навчальний мате­ріал, тобто конкретні дитячі книжки, визначається реальним книжковим фондом; розмір і тематика залежать від умов роботи школи: наявності шкільної бібліотеки, відстані від школи до міської чи сіль­ської бібліотек, рівня допомоги батьків дітям у цьому питанні. Це обов’язкові елементи, які повинен перед­бачати і враховувати творчо працюючий учитель.

Яке ж коло знань, умінь і навичок мають набути учні в процесі самостійної роботи з книжкою в основ­ний період?

1) Знати окремих письменників і поетів та їхні основні дитячі твори.

Рекомендуємо вчителям розширювати коло літе­ратурних творів. Так, якщо на кінець 2 класу діти мають знати до 20 прізвищ письменників і їхні окремі твори, 3-го — не менше тридцяти, то на кінець 4-го — понад 35 імен письменників і їхні окремі літературні твори.

2) Знати елементи книги (обкладинка, корінець, сторінка, титульний аркуш, зміст, передмова, після­мова, форзац). Важливо, щоб діти не тільки знали, а й уміли користуватися своїми знаннями — запису­вали відомості про книжку з титульної сторінки на каталожну картку, читали б анотацію тощо.

У цей період в учнів закріплюються вміння користуватися книжковим плакатом, оформляти книжкову виставку. їхня читацька пам'ять поглиб­люється за рахунок опрацьованих дитячих книжок, рекомендованих для читання. Під час роботи з книжками вдосконалюються здібності розуміти й переказувати художні твори в обсязі вимог, передба­чених шкільною програмою.

До кола читання дітей слід вводити українські, російські, білоруські та твори інших народів. За рік школярі 4-х класів мають прочитати понад 150 творів, читати дитячі журнали й газети.

3) Самостійно оцінювати прочитане, аргументу­вати свою думку.

4) Вміти орієнтуватися в бібліотеці за алфавітом (3 кл.) або за каталожною карткою (4 кл.).

5) Вміти вибрати потрібний матеріал із тексту та із книжки.

6) Складати найпростішу анотацію, відгук (3 кл.).

7) Вести, за бажанням, щоденник читача (3—4 кл.).

8) Вміти користуватися різними джерелами друкованої продукції (художніми та науково-популярними книжками, словниками, періодичними виданнями, енциклопедіями тощо) (4 кл.).

9) Вміти висловлювати особисту думку щодо прочитаного як усно, так і письмово (4 кл.).

Уроки позакласного читання і у 3, і в 4 класах мають проводитися за розкладом, бажано в один і той самий день тижня, їх обов'язково слід записувати у класний журнал. Мета подібних уроків різна.

Структура уроків позакласного читання і методика їх проведення у 3-4 класах мають зале­жати від видів таких уроків. У методичній науці виділяють традиційні уроки (за темою) і нетради­ційні (уроки-екскурсії, уроки-КВК, інтегровані уроки). Здебільшого вчителі використовують різні форми інтегрованих уроків як за змістом, так і за формою, але це не позакласне читання.

Які ж види уроків позакласного читання доцільно проводити в основний період?

Виділено шість видів уроків:

1) урок позакласного читання за темою;

2) урок позакласного читання за автором;

3) урок позакласного читання за жанром;

4) урок позакласного читання за періодичною пресою;

5) урок зразкового читання;

6) урок знайомства з новинками художньої літератури.

 

Література:

1. Журнал «Початкова школа» № 9, 10 за 2011 р., № 7 за 2012р.
2. Програма середньої загальноосвітньої школи (1—4 класи). — К.: Початкова школа, 2006. - С. 79-116.
3. Трунова В. А. Методика проведення уроків позакласного читання в загальноосвітній школі: інноваційний підхід (3-4 класи) / В. А. Трунова. Ч. 2. - Ізмаїл-Київ : Сміл, 2009. -184 с.

Джерело



Джерело: http://myprimaryschool.ucoz.ua/
Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: (13.07.2017)
Переглядів: 70 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!