Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
Методика роботи за програмою "Формування образного мислення"
| Методика роботи над творами мистецтва різних країн і народів по програмі «Формування образного мислення»(ФОМ) Робота по програмі «Формування образного мислення»(ФОМ) ведеться в початковій школі і має на меті надати дітям можливість досліджувати й обговорювати широкий спектр творів мистецтва, навчити їх проникати у зміст творів ,формувати власне ставлення до мистецтва,вдосконалювати навички спілкування,слухати й сприймати думки інших під час группового навчання. А вчителі зможуть розширити власний досвід естетичного сприйняття. У мистецтві завжди існує декілька «бачень» одного й того твору,тому й думки,що висловлюються дітьми,будуть різними.Найголовніше у роботі дітей і вчителя: • кожна дитина повинна якомога більше говорити,вказуючі на конкретні деталі,про які йдеться,висловлювати свої думки щодо обговорюваного матеріалу; • вчитель повинен ясно показати кожній дитині,що він її почув і зрозумів, • діти мають навчитися аргументувати свої версії,конкретно вказуючи,що саме вони бачать такого,що змушує їх говорити саме так,а не інакше. До відбору картин для розповідання висуваю наступні вимоги: • зображення має бути доступним для сприймання; не повинно бути великого нагромадження деталей, скорочення або закриття предметів, що робить їх важкими для впізнавання, потрібно уникати зайвого штрихування, незакінченості малюнка; • зміст картини повинен бути цікавим, зрозумілим, близьким до життєвого досвіду дітей, відповідати їх знанням про оточуюче, сезонні зміни в природі тощо, а також віковим та мовленнєвим особливостям розвитку; • зображення персонажів, тварин, різних об'єктів тощо повинно бути реалістичним, умовне формалістичне зображення не завжди сприймається дітьми; • картина повинна бути високохудожньою, мати виховну цінність, формувати позитивне відношення до оточуючого. Спочатку дітям пропоную самостійно роздивитися, що зображено на картині.Після того,як діти кілька секунд мовчки розглядатимуть картину, використовую проблемне запитання, що спонукає до пошуку відповіді на самій картині, до аналітичних дій, які знаходять вихід у самостійному судженні дитини: - Що відбувається на цій картині?. Коли потік відповідей починає слабшати,або якщо обговорення починає «ходити по замкнутому колу»,питаю: - А що ще тут відбувається? Можливо, хтось помітив те, про що іще не говорили? - Що ви бачите тут такого,що змушує вас так говорити? - Що ще ми можемо тут виявити? Ці запитання примусять дітей іще раз розглянути картину,зробити нові спостереження. Кожне запитання дуже важливе,кожне спрямоване на найважливіші аспекти розвитку дітей. Питання змінювати не слід. Намагаюся залучати до обговорення всіх дітей,всім дати висловитись,думку кожного поважаю.На уроках можу використати перефраз. Наприклад: «Якщо я правильно зрозуміла,ти говориш…»і підбираю свої власні слова,щоб виразити ту думку,яку почула . Вербалізуючи їхні думки своїми словами,налаштовуюсь на хвилю їхніх думок,розумію,як протікають в свідомості дітей процеси мислення. Коли дискусія «розігріється»,і діти активно включаються в неї,починаю пов”язувати коментарі,котрі свіввідносяться між собою.Використовування «пов’язування» думок потрібно для того,щоб стимулювати бесіду «відкритого» типу – адже спілкування з творами мистецтва ніколи не буває завершеним. Коли висловлюється декілька схожих думок,указую на це: - Світлана і Марина ,і Сашко думають,що… Звертаю увагу дітей на ті випадки,коли виникають зміни позицій або точки зору: - Схоже,дехто з вас змінив свою думку. Ставлю нове запитання – новий вид міркування про обєкт мистецтва з погляду художника : - Як ви думаєте,що зацікавило художника в цій темі? - Як ви думаєте,де стояв художник,коли писав цю картину? Задаючи питання: «Про що б ви хотіли запитати художника,якби він був присутній тут?»,намагаюся знову змусити їх думати по – новому.Після того,як діти подумають про запитання,котрі вони могли задати художнику,проводжу розумову атаку про те,де вони могли б пошукати відповіді на свої запитання. Коли обговорення картини закінчилось,пропоную учням таке завдання: - Якби ви були художниками,щоб ви змінили в цій картині? Вислуховую думки учнів і пропоную дати назву вже своїй картині. Написати свою картину діти можуть вдома. Авторська програма «Формування образного мислення» (для учнів початкових класів) Автор Полтавець С.А. Вчителька початкових класів Вищої категорії Учитель-методист 2012 рік Починайте з пильнішого вивчення ваших учнів, тому що, готовий посперечатися, ви їх зовсім не знаєте. Ж.Ж. Руссо Актуальність програми обумовлена потребою суспільства в розвитку естетичних якостей людини, формуванні образного мислення її, здатності до творчої праці, фантазуванню. Нові життєві умови, які стоять перед сучасними учнями, висувають свої умови: -бути думаючими, самостійними, виробляти свої оригінальні рішення; -бути орієнтованими на кращі кінцеві результати. Тут потрібні такі якості розуму, як спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, комбінувати, знаходити зв’язки і закономірності. Головна мета програми «Формування образного мислення» -навчити самостійно мислити, здійснювати процес саморозвитку методом спроб та помилок; -навчити робити обгрунтований вибір; -поважати себе і ближнього; -вселити впевненість, що ти можеш спілкуватися з твором мистецтва, як з другом, якого вмієш розуміти; -слухати мову інших. Пріоритетами програми є не надання інформації про мистецтво, а побудова думки, мислення, бажання учнів самостійно шукати сенс, навіть у ніби то незрозумілих спочатку сюжетах. Задачі: -розвиток у дітей умінь вести дискусію, оперуючи поняттями «згідний-незгідний», « я думаю», « я впевнений», « я сумніваюсь», « спочатку я думав так, а тепер думаю по іншому»; -створення умов для «вербалізування» ( проговорювання свої думки); -активізація розвитку художньо-творчих здібностей, потреби до активної творчої діяльності; -розвиток здібностей бачити прояв художньої культури в реальному житті ( музеї, архітектурі, дизайні, скульптурі); -виявити рівень розвитку образного мислення у дітей і його прояв в процесі навчання; -формування в учнів потреби систематичного спілкування з мистецтвом; -духовне збагачення дітей під впливом отриманих мистецьких вражень; -розвивати гнучкість мислення; -розвивати творчі здібності, вчити максимально їх реалізовувати. В ході роботи по програмі необхідно дотримуватися таких основних принципів: -науковості; -послідовності; -системності; -диференціації та колективізма; -зацікавленості; -креативності; -міжпредметної інтеграції; -виключити негативну оцінку дитини із результатів її діяльності; -порівнювати результати дитини тільки з її особистими. Функції програми «Формування образного мислення» Виховна: Сприяє вихованню у дітей різних почуттів; Активує інтерес до суспільного життя, видам діяльності людини; Формує моральну свідомість. Естетична: Вчить дітей бачити красу людських вчинків, взаємовідносин; Вчить порівнювати зображене на картині явище з реальною дійсністю. Місце програми «Формування образного мислення» в навчальному плані Даний курс розрахований на 4 роки в початковій школі (1-4 класи). Загальна кількість 136 годин. 2 години в кожному класі відводиться на відвідування музеїв, виставок творів мистецтва. Методи навчання: -емоційно-художнє « занурювання»: -художньо-творче та образне моделювання; - активізація творчої уяви; - групове обговорення. Необхідні умови: - спілкування з творами мистецтва на рівні співпраці; - особисте судження; - особисте відношення до дійсності; - творче самовираження-слово, малюнок, пластичне самовираження ; - складання своєї художньої композиції. Форма занять-групова. Форми навчання: - сценарій уроку відбувається за схемою: « відчути-зрозуміти-виявити своє відношення»; - активний творчий пошук (вчителя та учнів)-основа процесу навчання на уроках мислення; - форми уроку: бесіда-діалог, колективні форми творчої роботи («колективних емоцій»), поєднання колективної та індивідуальної роботи (творчі альбоми, складання творів, казок, створення малюнків, імпровізацій). Пріоритетними напрямками в змістові програми виступають: - знайомство дитини із світом мистецтва; - знайомство з оригіналами образотворчого мистецтва. Учень отримає можливість для формування: - чуття прекрасного на основі знайомства з роботами видатних вітчизняних і зарубіжних художників, - розуміння почуттів інших людей та співпереживати їм, - будування мовного висловлювання в усній формі, - поважного відношення до іншої думки та культури інших народів, - вираження свого відношення до життя, - образного мислення, - концентрування своєї уваги. Під час вивчення програми учень набуває навички: - спілкування з однокласниками , - образного сприйняття навколишнього світу, - колективної творчості, - відповідальності перед колективом, - особистого ставлення до мистецтва, - спілкування і групової взаємодії за допомогою групових обговорень. Для оцінки особистих досягнень кожного учня використовують методи: - спостереження в різноманітних модифікаціях, - естетичного інтерв’ювання. Очікувані результати: 1-2 класи Діти здійснюють усні мандрівки по картинам художників. Гра насичується елементами мистецтва. Учні можуть передати рухом , інтонацією голосу персонаж картини, інсценувати будь яку картину, вести діалог,вгадати настрій один одного, фантазувати. 3-4 класи З ‘являються нові поняття. Учні вже можуть зрозуміти глибину переживань художника, його іронію, гумор, домислити наступний крок , створити свою картину за зразком. Основним творчим проектом може виступити тематична виставка дитячих робіт в кінці року. 1 клас № теми Назва теми Дата 1. Віктор Михайлович Васнєцов «Богатир» 2. Костянтин Єгорович Маковський «Діти, втікаючі від грози» 3. Олексій Корзухін » Селянські діти у лісі» 4. Микола Богатов « Пасічник» 5. Йосип Крачковський « Бахча» 6. Іван Пелевін «Перша дитина» 7. Віктор Васнєцов «Альонушка» 8. Федір Решетників « Знову двійка» 9. В. Полєнов «Московський дворик» 10. В. Маковский « Хлопчики в полі» 11. М. Анохін «В старому будинку Ракітіних» 12. Ф. Решетников « Приїхав на канікули» 13. Микола Богданов-Бєльський «Нова казка» 14. Володимир Маковський « Дівчинка з гусьми» 15. Микола Пимоненко «Брід» 16. Олексій Харламов «Подруги» 17. Борис Ольшанський «Русь Велика» 18. Сидоренко Олександр « Українська хата» 19. Рембранд Хармен ван Рейн « Святе сімейство»2 20. Микола Ярошенко «Хор» 21. Чарльз Оуенз «Співаюча собака» 22. М.Ф. Рантман « Айболить» 23. Чарльз Барбер « Із школи» 24. Іларіон Прянішніков «Горобці» 25. Нанс Андерсон Бчендекілд «Їсти ягоди з куща» 26. Мері Кассат « Купання» 27. Костянтин Трутовський « Надівають вінок» 28. А. Пластов «Перший сніг» 29. І.Є. Вілковір « Дружба дітей світу» 30. Катерина Ворона «Лениве полювання» 31. Катерина Ворона « Хлопчики і кішка» 32. Фредерік Морган « Біля моря» 33. Віктор Васнєцов « Снігурочка» 34. Берета Морізо «Збір вишні» 35. Іван Шишкін « В лісі» 2 клас № теми Назва теми Дата 1. Василь Полєнов «Березова алея». 2. Василь Полєнов «Бабусин сад». 3. Іван Шишкін «Ранок у сосновому гаю». 4. Олексій Венеціанський «Сплячий пастушок». 5. Ростислав Феліцин « На ганку хати». 6. Василь Перов « Риболов». 7. Федір Решетників « Приїхав на канікули». 8. Олексій Саврасов « Сільський краєвид». 9. І. Грабарь «Березневий сніг». 10. Маковський «Гра в бабки». 11. Олексій Корзухін «Пташині вороги». 12. Марина Зельдис « Дівчина з вишнями». 13. Микола Богданов-Бєльський «Віртуоз». 14. Сергій Григор’єв «Воротар». 15. Микола Пимоненко «Вечоріє». 16. Іван Шишкин « По гриби». 17. Василь Максимов « Хто тут». 18. Олексій Степанов «Лосі». 19. Борис Ольшанський «Олена краса». 20. Микола Пимоненко «Жнива на Україні». 21. К. Брюлов « Дівчина, яка збирає виноград». 22. Чарльз Оуенз «Дівчина,яка купає собаку». 23. Олександр Кісельов «Цікава книжка». 24. Катерина Ворона «Перший метелик». 25. Катерина Ворона «Ласунка». 26. Невідомий автор «Дитячий образ». 27. Микола Богданов-Бельський «Коло хворого вчителя». 28. Чарльз Рокс «Діти,які грають». 29. Сергій Римошевський «Кульбаби». 30. Фредерік морган «Дитячий хоровод». 31. Д.Шарн «Дівчина,яка годує курей». 32. Володимир Маковський «Пастушки». 33. Віктор Васнецов «Іван Царевич на сірому вовкові». 34. Микола Пимоненко «Пасхальна вранішня Малоросія». 3 клас № теми Назва теми Дата 1. Олексій Корзухін «Повернення з міста». 2. Василь Перов « Птахолов». 3. Клод Моне «Соняшники». 4. Ісаак Левітан «Золота осінь». 5. Борис Кустоднєв «Купчиха за чаєм». 6. Олексій Венеціанов «Село». 7. Ісаак Левітан «Велика вода». 8. Михайло Нестеров «Пустельник». 9. Федір Слав’янський «На балконі». 10. Василь Тропінін «Мережниця». 11. Павло Федотов «Сніданок аристократа». 12. Шагал Марк «Над містом». 13. Чарльз Рокс «Спящая девочка» 14. Іван Шишкін «На півночі дикім». 15. В.Є. Маковський «Варять варення». 16. Федір Решетників «Впймали язика». 17. Микола Богданов-Бельський «Переправа». 18. Микола Пимоненко «Жнива». 19. Ілля Рєпін «Бабка». 20. Борис Ольшанський «Морозко». 21. Володимир Ольшанський «Косарі». 22. Рембранд Харменс ван Рейн «Святе сімейство». 23. Микола Богданов-Бельський «На післяобідній рибалці». 24. Пітер Брейгельст «Танець селян». 25. Микола Богданов-Бєльський «Усний рахунок». 26. Френсіс Тофем «Дівчина на гойдалці». 27. Костянтин Трудовський «Колядки в Малоросії». 28. Никифор Крилов «Російська зима». 29. Нєврєєв «Повернення солдата на батьківщину». 30. Фредерік Морган «Граючі діти». 31. Михайло Нестеров «Лисиця». 32. СтанІслав Жуковський «Перед їжею». 33. Берта Морізо «Ловля метеликів». 34. Костянтин Юон «Годування голубів на Червоній площі». 4 клас № теми Назва теми Дата 1. Костянтин Маковський «Маленькі шарманщики». 2. Рафаель Санті «Мадонна Грандука». 3. Василь Перов «Риболов». 4. Олександр Попов «Риболов». 5. Ван Гог «Соняшники». 6. Михайло Врубель «Царівна-Лебідь». 7. Сергій Виноградов «Обід працівників». 8. Сергій Єгорнов «Цесаревич Олексій Миколайович» 9. Валеріан Камєнєв «Вигляд околиць Гатчини». 10. Василь Перов «Мисливці на відпочинку». 11. Кузьма Петров-Водкін «Мама». 12. Василь Полєнов «Бабусин сад». 13. Ілля Рєпін «Відпочинок». 14. Ілля Рєпін «Відпочинок». 15. Саврасов Олексій «Грачі прилетіли». 16. Валентин Сєров «Діти». 17. Іван Шишкін «Кораблевий гай». 18. Микола Ярошенко « Кругом життя». 19. Жан Батіст Шарден «Кухарка, яка чистить ріпу». 20. Олексій Вєнєціанов «На жнивах». 21. Микола Пимоненко «Сінокіс». 22. Олексій Степанов «Журавлі летять». 23. Василь Максімов «Хлопчик-механік». 24. Тарас Шевченко «Автопортрет з дітьми». 25. Едгар Дега «Модистка». 26. Жорж Сіра «Хлопчики, які купаються». 27. Олександр Дайнека «Зустріч з прекрасним». 28. Фредерік Морган «Збір яблук». 29. Микола Маковський «Розповіді діда». 30. Микола Маковський «Селянський обід в полі». 31. Василь Пєров «Проводи покойника». 32. Карл Ларсон «Лісоруби». 33. Архип Куіджі «Степ». 34. Костянтин Юон «Парад на Красній площі 7 листопада 1941 року». Відділ освіти Павлоградської районної державної адміністрації Межиріцька ЗШ І – ІІІ ступенів №2 Полтавець С. А. Учитель початкових класів вищої категорії учитель – методист 2013 рік Світ дитинства – найкращий світ. Наївний, добрий та щасливий. Дитина хоче бути великою, намагається жити в дорослому світі. (Ольга Партала) Тема. Робота над картиною Дональда Золана «Діти» Мета. Вчити розуміти сюжет картини. Формувати вміння будувати думку, оперувати словами «Я думаю», «згідний - незгідний». Розвивати творчу активність учнів, креативне мислення, фантазію, гнучкість мислення. Стимулювати потребу учнів в естетичній діяльності. Духовно збагачувати дітей під впливом отриманих мистецьких вражень. ХІД УРОКУ І. Актуалізація знань, умінь, навичок. 1. Вступне слово вчителя - Ми з вами знаходимось в Межиріцькій картинній галереї. В ній представлені найкращі картини художників 2 класу. На жаль, я не змогла запросити всіх на нашу зустріч. Сьогодні у нас в гостях художник у третьому поколінні Явтушенко Андрій Вікторович, прадідусь якого Ромащенко Василь Павлович неодноразово організовував персональні виставки в Межиріцькому народному історико – краєзнавчому музеї. 2. Інтерв’ю з художником - Скажіть, будь ласка, в якому віці Ви почали малювати? - Малюю я з трьох років, коли бабуся подарувала мені альбом та олівці. - Які кольори переважають у Ваших картинах? - В моїх картинах переважають тільки веселі, теплі кольори, бо я малюю тільки те, що мені близьке та дороге. - Що Ви хочете сказати своїми картинами? - Я закликаю любити, берегти природу та творити добро на радість людям. ІІ. Мотивація учбової діяльності учнів. ІІІ. Робота по темі. 1. Бесіда. - А тепер ми переходимо в свою робочу студію. Назвіть художника, із творами якого ми ознайомилися на минулому уроці. - Я пропоную Вашій увазі нову картину. Подивіться уважно, загляньте в усі її куточки. 2. Робота над картиною. - Що тут відбувається? 3. Приблизні відповіді (- Літній, сонячний, теплий день. Світить тепле сонечко. Поле з високою, соковитою, темно – зеленою травою. Легенький вітерець грає травою. У траві зустрічаються польові квіти. Серед поля спить маленький хлопчик. Йому 2 роки. Мабуть, він далеко відійшов від свого дому, заморився і заснув. З ним поруч його вірний друг – собака. Голова хлопчика лежить на тілі собаки. Спить він спокійно. Собака не спить. Він уважно спостерігає за хлопчиком та оберігає його сон). 4. Бесіда: - Скажіть, будь ласка, манера письма цієї картини нагадує нам про якого художника? - Так, це робота американського художника Дональда Золана. Ми вже опрацювали декілька його робіт. Що можна сказати про цього художника? - Його можна назвати доброю людиною, він любить маленьких дітей. - Про що б ви хотіли запитати у художника, якби він був присутнім в нашій студії? 5. Зустріч з художником. - Якби Дональд Золан зараз був в нашій студії, то він би сказав: - Я люблю маленьких дітей, як загоряються їхні очі, з хвилюванням, як вони прокидаються до оточуючого світу. Це чудовий час життя, заповнений дивом. Час, коли кожне нове відкриття є магічним моментом. (Дональд Золан) ІV. Підсумок уроку
1. Бесіда: - Якби ви були художниками, щоб ви змінили в картині? - Яким був ваш настрій на уроці? - Дивлячись у ваші очі, я зрозуміла, що саме праця і творчість збагатили і прикрасили вас. V. Домашнє завдання: - Оформіть свої роботи у рамки паспарту. Я сподіваюсь, вони займуть гідне місце на нашій виставці. | |
| Переглядів: 1686 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |