Каталог статей

Мій рідний краю, Україно, найкраще місце на землі!

Перший урок

2 клас

Тема. Мій рідний краю, Україно, найкраще місце на землі!

Мета. Поглибити знання учнiв про Україну, її національні символи; розширити змiст поняття громадянин України; формувати національну свідомість школярів; розвивати мовлення учнiв; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу; почуття любові до своєї землі.

Обладнання. Фізична карта України, таблиця державних символів України, іграшковий поїзд, аудіозаписи звуку поїзда, Державного Гімну України, предметні малюнки, портрети відомих діячів України, кольорові олівці, контури прапора.

Х І Д   У Р О К У

I.               Організація класу. Повідомлення теми і мети.

Учитель. Я  хочу привітати вас з початком нового навчального року. Ви стали другокласниками. Бажаю вам здоров'я, щастя, добра, гарних оцінок, нових цікавих уроків. І перший урок сьогодні присвячений нашій Батьківщині, нашій державі.

                               Буває, часом сліпну від краси.
                                Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
                                Оці степи, це небо, ці ліси.
                                Усе так гарно, чисто, незрадливо,
                                Усе, як є — дорога, явори,  

          Усе — моє, все зветься — Україна
        

       Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, а потім народну пісню, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

Над блакиттю весни, над широким задивленим світом
Промовляєм твоє, Батьківщино, завітне ім'я,
Бо твоя доброта у дорозі нам сонячно світить,
Наші дні зігріва правда горда і щира твоя.

Сьогодні я пропоную нам здійснити уявну подорож по нашій чудовій країні на поїзді. Отже, поїхали…(Звучить аудіозапис звуку поїзда)

ІІ. Робота над темою уроку.

Україна - одна з найбiльших держав Європи. Столиця України – місто Київ. Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони знайшли в нашому краї свою батькiвщину, називають матiр’ю соборну i суверенну Україну.

Громадянин - людина, яка постiйно живе у державi, користується її правами i виконує обов’язки, встановленi законами цiєї держави. І перша наша зупинка – «Віршограй».

1.    Робота над віршем, записаному на дошці.

-        Послухайте уважно вірш

Любi друзi, хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українцi,

Славних предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

Та всі iншi члени роду –

Всi належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцем

це є честь i слава,

Рiдний край свiй прославляти –

Найважливiша для всiх справа

-        Отже, як ми всі звемося?

-        Давайте гарно разом прочитаємо цей вірш.

-        Безмежна і неозора  українська земля: високі Карпатські гори, безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.

-        Вирушаємо далі.

Учень 1      Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,

Учень 2       Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця.

Учень 3       Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.

Учень 4      Земле моя, співуча Україно,

                    У вишиванці білій, у вінку.

                    Не раз пережила лиху годину

                    І не шукала доленьку легку.

Учень 5      Люблю тебе, як матінку дитина,

                    Ділю з тобою радість і біду.

                    Тобі вклоняюсь, ненько-Україно,

                    Своє життя до ніг тобі кладу.

Учень 6      На білім світі ти одна –єдина,

                    Святую землю я твою люблю,

                    Пишаюсь я, що родом з України,

                    Й щоденно бога за тебе молю.

Вчитель. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це – наша рідна земля, наша Україна.  І наступна наша зупинка «Державна»

2.    Поглиблення знань про державні символи України.

-        Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що означає слово «символ»?

         Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України  є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка – своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.

          З глибини віків дійшла до нас ось така легенда.

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.
          Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.
          Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором.
          А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала йо-го дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Гімн.

          Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку-Україну.

Герб – розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. Він був родовим знаком Рюриковичів. Згодом карбувався і на срібних монетах Великого князя Київського Володимира Великого. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій (повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

         Після проголошення Української Народної Республіки в листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь знавці українського мистецтва, гербознавці. На ній пропонувалися такі символи майбутнього герба України: архангел Михаїл, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Було вирішено зупинитися на символі тризуба.
          30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України, був прийнятий Національний Державний герб – золотий тризуб на блакитному тлі.
Учень

Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила,
В нім священне слово «воля»,
Що рятує від недолі.
Будь же, рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
Хай про тебе в цілім світі
Знають всі: дорослі й діти.

Вчитель. Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів. Найчастіше це був шматок тканини, прив'язаний до списа чи держала і вказував місце збору воїнів. Наші пращури обожнювали прапори, освячували їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.

         - А чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора?

         Учень. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.
          Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої матері-води визрів би, заколосився б хліб? От вам і ще один блакитний колір – колір цариці води.

Ушинкіна Світлана Володимирівна, вчитель початкових класів Ленінської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Красноградської районної державної адміністрації Харківської області