Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
ПАМ’ЯТЬ ЖИВЕ
| ПАМ’ЯТЬ ЖИВЕ (Масовий захід з нагоди річниці визволення Закарпаття) Мусієнко З.Л., бібліотекар Ужгородського вищого професійного училища торгівлі та технологій харчування Мета: Згадати та вшанувати пам’ять героїв-визволителів нашого рідного краю – Закарпаття. Обладнання: книжкова виставка «Ми визволяли Закарпаття»; музичні записи, напис „Пам’ять – жива”, використання технічних засобів: комп’ютер, мультимедійний проектор Учениця. Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної Війни, в якій наш народ проявив насправді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Учень. Вже давно на місці руїн і попелищ вирослі світлі квартали міст, нові заводи і фабрики. Здається ніщо не нагадує про війну. Учениця. Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пожалів свого життя заради щастя наших поколінь. Учениця. Саме 67 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, жити, будувати своє майбутнє. Але завжди потрібно пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя. (звучить пісня „Подай, дівчино, руку на прощання”). Учениця. Це на світанку сталося колись: Стривожений із муками і жалем Світ стрепенувся кров’ю в мить заливсь Неначе розпанаханий кинжалом. Війна на зустріч молодому дню, І з гуркотом і з брязкотом котилась, Лавиною металу і вогню На нашу землю й долю навалилась. Учень. І хоч сходи країно з краю в край Усі роздоли, всі її простори. – Навряд чи знайдеться десь двір, Куди б не внадилося б ненависне горе. Учениця. Війна далека але пам’ять близько: на кожнім кроці, кожнім із сердець. І голови схиляють низько низько, Бо ж у землі сини чи матір чи отець… Учениця. Ох, скільки битв відгриміло довкола. У навіжений, божевільний час! Та чорна кривда – правди не зборола І не піддався світ пітьми, не згас. Учениця. Нехай добром нам стеляться дороги. Нехай життя нам більше втіхи дасть. То знаймо, що за радість Перемоги заплачено мільйонами нещасть. Учениця. Страшні сліди залишила війна, 114 міст і 28 000 сіл в Україні перетворила вона на руїни та згарища. 1418 днів і ночей вогняними дорогами крокували визволителі, не дивлячись на тяжкі перепони вони усе витримали і перемогли. Для всіх ветеранів Великої Вітчизняної Війни звучить пісня у стилі реп (звучить пісня). Учень. Спасибі всім, і мертвим і живим, За те, що землю нашу зберегли, І хоч було смертельно важко їм, Та все вони зробили, що могли. (виступ ветерана) Учениця. 28 жовтня 1944 року завершилося визволення України від німецько-фашистських загарбників. Сталося це у Закарпатті, де під натиском частин Червоної армії залишив нашу землю останній підрозділ гітлерівського Вермахту. Цю славну сторінку у вітчизняну історію вписали війська Четвертого українського фронту під командуванням генерала армії Петрова І.Є. Учень. А саме 28 жовтня - 67 років тому, визволено місто Ужгород. Період визволення приніс у життя краю значні зміни. Так, 26 листопада 1944 року відбувся перший з’їзд народних комітеті, де проголошено Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною. А вже 29 червня 1945 року у Москві підписано офіційний Договір про приєднання Закарпаття до Української Радянської Соціалістичної Республіки Учениця. Визволене Закарпаття сяяло посмішками щасливих людей, що зуміли вижити, вистояти, а далі – відбудувати мирне життя Батьківщини. Учениця. Вірш „В Закарпатті весна” Де ранковий розмай, Біле сонце встає Там чарівний мій край – Закарпаття моє. Пісню гір і долин Нам дарує весна, І суниць, і малин, Золотого вина. Вигляда звідусіль Стрій смерек і ялин, Синь розлогих лісів Нам дарують пісні, У мальовничих садах І квітучих долин. Солов’ї у гаях Спілі вишні рясні. В небо чайка зліта Над Ужем в тишині, І навкруг красота, Наче в райському сні. Клич трембіти луна, На зорі виграє, В Закарпатті весна – Новий день настає. Учень. Розкинулись Карпати в шатах смерекових, Чарує зір нам величі краса, А у вишині немов безкрає море, Пливуть над ними сині небеса. Бурхливі ріки пливуть поміж горами, Несуть до моря подих гір Карпат. А в бистрій течії, що в водах кришталевих, Глибинний дух землі й наземний аромат. (звучить пісня „Закарпаття”) Учениця. Декламує вірш «Ужгород – місто моє» Ми любим Ужгород – місто своє, Що кожного ранку і з сонцем встає, І з вірою в Бога – старий і малий Стрічає в молитві свій день трудовий. Ужгород – рідне місто моє, - Вірю в щасливе майбутнє твоє. Місто Європи над тихим Ужем, Ми твою вроду й красу збережем! На Замковій Лаборця пам’ять живе. Тут все поєдналось – старе і нове: І храми церковні у вічній красі, І сакури ніжні в ранковій росі. Терпіло нашестя лихих ворогів, Неволю і кривду минулих років. Та вітер в країну на крилах приніс – Надію на краще без горя та сліз… У мирі твої городяни живуть, Свій прапор шанують і герб взнають. Обличчя твоє – розмаїта сім’я, Хай буде щасливою доля твоя! (лунає пісня «Гуцулка Ксеня») Учень. Сьогодні над нами мирне небо. І у цей славний день ми згадали тих, хто у жорстокій битві виборов нашу свободу. І хоч би скільки ще минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація доти буде існувати пам’ять про наших героїв-визволителів. У цей день країна вклоняється ветеранам Великої Вітчизняної Війни, складає Вам глибоку синівську шану. (лунає пісня) | |
| Переглядів: 1054 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |