Повагу та добро заслуговує той, хто сам уміє поважати, робити добро іншим - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Повагу та добро заслуговує той, хто сам уміє поважати, робити добро іншим

Тема. Повагу та добро заслуговує той, хто сам уміє поважати, робити добро іншим.

 

Мета. Утверджувати моральні цінності особистості, донести до дітей такі поняття як доброзичливість, вдячність, чесність, скромність через сприйняття п’єси-казки, поведінки її персонажів; формувати розуміння сутності поваги, вдячності, співчуття, виховувати почуття дружби і відчуття відповідальності за свою поведінку; розвивати вміння дітей висловлювати судження й давати моральну оцінку ситуації; знаходити власні шляхи вирішення проблеми; покращити настрій дітей.
Обладнання: записи музики, мультимедійна презентація, комп’ютер, театральні костюми.

Хід заняття


І. Вправа – вітання

Мета: сприяти встановленню позитивного контакту із групою, встановленню дружніх стосунків, підняття настрою.
Форма проведення, метод: робота в парах. Вправа-енергізатор.
– Вийдіть діти, у яких є домашні тварини і об’єднайтеся у пари.
– Привітаймося сьогодні в незвичний спосіб. Привітаймося так, як вітаються олені. Ви знаєте, як вітаються олені? Вони вітаються так: кивають головою, вітаються плечима, боками і спинками – ось так! А тепер привітаємось як люди і потиснемо одне одному руки: «Вітаю тебе, … (назвати ім’я)».

ІІ. Вступне слово учителя

Я знаю як ви любите казки, інсценізацію їх. До вашої уваги п’єса-казка «Сіамський бурлака» у виконанні учнів нашого класу.
Чи чули ви слово «сіамський»? Що воно означає?

(На екрані зображення сіамського кота)

Сіамський кіт завезений до нас зі Сходу, він, так би мовити, «іноземець». Тому в нашій казці він розмовлятиме трохи ламаною мовою, здебільшого російською, але ви його зрозумієте.
Бурлака – безхатченко, який бродить.

ІІІ. Перегляд вистави

 

 

П’єса «Сіамський бурлака»


Дійові особи: ведучий, кіт Матвій, мама, Тетянка і її брат, кицька Муська.

 

 

На сцені, у куточку, на лавці спить кіт Матвій. Звучить тиха музика. На сцену виходить ведучий, співаючи «Колискову».

Ведучий:
(Підходить до кота, лагідно гладить його по спинці, потім повертається до глядачів).
Учора вранці кіт Матвій
Залишив сьомий дім!
Чому? Бо хазяї були
Погані дуже в нім!
Він, бідний, цілу ніч блукав,
Нову домівку він шукав.
А зараз він спочити ліг…
На сонечку дрімає…
Заснув… Нехай собі поспить,
Поки собак немає…
(Навшпиньки йде геть. Кіт ворушиться, нявкає уві сні. Трохи згодом через сцену йдуть Тетянка, її мама і братик).

Тетянка:
Ой, мамо! Що за кіт!
Який білесенький живіт!
А вушка чорні, й лапки теж!
Який гарненький він!

Брат:
Авжеж!
Він сам прийшов до хати!
Дозволь його нам взяти!

Мама: У вас є Муська, досить вам…
Брат: Він так подобається нам!
Матвій:
(встає, вигинає спинку, хизується, стоячи на лавці)
Я сиамских кровей
От хвоста до бровей!
От усов до хвоста
Я сама красота!
Я сиамских кровей
Мое имя – Матвей! Мяу!
Кланяється на всі боки.
(Діти сміються й аплодують).
Мама:
Ну добре, діти, хай живе,
Слідкуй за ним, Тетянко!
Мама йде. Тетянка гладить кота.
Тетянка:
Матвійчику, ходи до нас!
Я дам тобі сметанки.
(Кіт біжить за нею. Тетянка дає йому чашку зі сметаною, кіт лише, прицмокує. Діти йдуть, кіт лишається сам).
Матвій:
Кажись, я не напрасно шел.
Кажись, тут будет хорошо!
(Озирається навколо. Підходить до дивана, починає дерти його кігтями. В цю мить заходить Тетянчин брат).
Брат:
Матвію! Це новий диван,
І ти його не дряпай.
Коли потреба є така,
Чеши об вишню лапи
(Йде. Кіт невдоволено кривиться, потім лягає на диван. До нього підкрадається Муська, в лапках тримає пакуночок).
Муська: Егей! Матвію, йди сюди!
Матвій: А что там? (показує на пакунок)
Муська:
Ось пакунок,
Це мишка свіжа, тепла ще!
Для тебе подарунок!
Матвій (плюється на всі боки):
Йди геть!
Селянка, повна вшей!
Сиамцы не едят мышей!
От кончиков ушей
До самого хвоста…
Муська (перебиваючи):
Я це вже чула! Ну й піду!
Ображено відвертається
Матвій:
Селянка! Простота!
Чтоб я, сиамец, ел мышей?
Принюхується, стрибає на стіл.
Тут что-то пахнет в миске…
Фу! Дрянь какая! Вермишель…
А это что? Сосиски?
(Їсть. На столі стоїть чашка, він її скидає додолу. На шум прибігають мама і Тетянка).
Мама:
Куди це ти заліз на стіл?
А ти шкідник, Матвію!
Тетянка (захищає):
Ой, мамо, ти йому пробач,
Він ще не розуміє…
Іди, Матвійчику, сюди.
На стіл не можна, тут сиди.
(Веде до дивана).
Матвій:
Но я сиамец! А от вас
Такое отношение!
Я ж иностранец! Я Матвей,
Достойный уважения!
Нет в мире лучшего кота!
Я ж весь, от носа до хвоста…
Тетянка: А де ж це «дякую» твоє?
Муська (бурчить): Хто не працює, їсть і п’є!
Тетянка (вчить кота): Поїв – подякуй за обід!
Мама (прибираючи на столі): Який невихований кіт!
Матвій:
Невихований? Я!? Да я…
Вся родословная моя…
Я от хвоста и до бровей
Наиблагороднейших кровей!
Мама:
А він злодюжка, ваш Матвій!
Аж три сосиски вкрав!
(Бере миску і виходить, входить брат).
Матвій: (кричить)
Не «вкрав», а «взяв»!
Я ж член семьи!
Я что – совсем без прав?
Брат (сумно):
В сім’ї в нас мама головна
Усі: й коти, і діти –
Повинні слухатись її.
Як треба – попросити.
Матвій (нахабно):
Ну, знаешь… Ты меня достал!
Чтоб я, сиамский кот,
Пред кем-то спинку изгибал?
Да лопни мой живот!
Муська (сама собі): Це вислів необачний…
Тетянка (ображено каже і йде геть): Матвію, ти невдячний!
Брат:
Такий невихований кіт!
Його прогнати, мабуть, слід.
Теж іде.
Матвій (злий):
Вот это (ф-р-р!) я вам не прощу,
Диван в лохмотья превращу!
(Починає дряпати диван, фиркає, дригає ногами).
Муська :Ти що ж це робиш, обормот?
Матвій:
Я самый лучший в мире кот!
Ты, мышеловка глупая!
Муська :
А ти бурлака, обормот!
Матвій (входить із віником):
А хто це знов тут гупає?
Ти знов нашкодив? Ось тобі!
Це – за диван! Це – за обід!
(Б’є віником, кіт нявчить і підстрибує).
Муська: Нявчи! Хай чують всі сусіди!
Матвій:
Я не стерплю такой обиды!
Уйду от вас! Плохие люди!
Муська: Іди! Без тебе краще буде!
(Кіт ображено йде геть, підібгавши хвоста, Муська махає вслід. Всі залишають сцену. Входить ведучий).
Ведучий:
Сьогодні ввечері Матвій
Залишив восьмий дім.
Він каже, хазяї були
Погані дуже в нім.

 

 

(Всі артисти виходять на сцену, вклоняються. Кінець п’єси. Звучить весела мелодія).


IV. Бесіда після закінчення вистави
– Як на вашу думку, діти, чи справді Матвію пощастило з господарями? Чи дійсно вони були погані?
– Як Тетянка і її сім’я поставились до Матвія спочатку?
– А Муська як спочатку поставилась до нього?
– А як віддячив Матвій своїм новим друзям?
– Що можна сказати про його вчинки, характер?
– Чи доводилось вам мати справу з такими котами?
– Які з цих характеристик підходять Матвієві?
(Брехливий, невдячний, нечесний, зарозумілий, невихований, грубий, хвалькуватий, хитрий, злий)
– Чи жаль вам кота?
– Як ви гадаєте, чому Матвій залишив стільки сімей, так ніде й не прижившись?
– Як ви гадаєте, чи приживеться він у дев’ятому домі? Чому ні? (Бо він не усвідомив своєї провини і поводитиметься знову так само негідно)
– Отже, сіамський бурлака ще довго бурлакуватиме, ніде не знайшовши собі рідної домівки і справжніх друзів, і він сам у цьому винен. Треба бути доброзичливим, чесним, порядним, за добре ставлення платити вдячністю і своїми добрими вчинками.
– За добро добром платять. За все в житті треба бути вдячним.

V. Поради коту Матвію
– В чужому домі будь привітний, а не примітний.
– Не будь хвальком! Не вихваляйся тим, до чого ти не приклав ніякої праці.
– Будь як вдома та не забувай, що ти в гостях.
– Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням.

VI. Підсумок
– Чого навчились для себе?
– Які слова подяки знаєте?
– За що ви дякуєте і кому?

 

Етичні задачі


1) Що ви скажете, якщо вас запитують «Як ваші справи?». (Дякувати Богу, все добре).
2) Юркова мати запитує, чи здорова ваша бабуся? Що скажете у відповідь? (Дякую за увагу. Бабуся почуває себе добре)
– Так це чарівні слова, вони відкривають душу до щастя, радості і дружби

 

 

Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»


Умови гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, ви плеснете в долоні, а якщо – ні, то нічого не робите.
- Робите комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
- Не вмиватися.
- Галасувати, коли хтось відпочиває.
- Шанувати працю людей.
- Обманювати, сваритися, хвалитися.
- Спати на уроках.
- Допомагати друзям у біді.
- Добре вчитися.
- Багато читати.
- Слухати маму, тата, вчителя.
- Вітатися з рідними вранці.
- Красти.
- Захищати слабшого.
- Поважати старших.
- Робити добро людям, природі.

 

 

(Діти виконують пісню «Пісенька горобчика», муз.З.Компанійця, сл.П.Синявського, переклад В.Моруги)


Дякую! Попрощайтеся як друзі один з одним.

 

 

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: sarnizka2015 (16.03.2016) | Автор: Сарницька Валентина Володимирівна E
Переглядів: 626 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!