Компетентність і компетенція у результатах початкової освіти - Методична робота - Презентації та відео матеріали - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Методична робота [ Додати статтю ]

Компетентність і компетенція у результатах початкової освіти

Вступ 

Європейський вибір України визначає її прагнення подолати бар'єри у вітчизняній і європейській освітніх системах, наблизитись до продуктивних надбань у цій галузі. Зокрема, в сучасних західноєвро- пейських країнах розроблена нова концепція підготовки вчителя, за якої вона стає більше школоцентрованою, за їхньою термінологією, "навчанням, повернутим до шкільної крейди". Основна ідея - більше часу в школі, більше знань про реальні потреби шкільної освіти в швидко змінюваних умовах. Спрямування підготовки майбутнього педагога — компетентний вчитель задля компетентного учня.
Можна погодитися з фахівцями в галузі компетентнісної освіти, що з відносно локальної педагогічної теорії вона перетворюється в суспільно значуще явище, яке стає основним у формуванні освітньої політики в державі, у формуванні змісту освіти, вивченні її результатів.
Із запровадженням компетентностей підведено своєрідну риску під знаннєвою моделлю освіти. Серед причин, які викликали кризу традиційної системи, називають передусім надлишковість знань, їх розірваність, слабкий зв'язок із дійсністю, потребами практики. Так усталилося, що предметний зміст виводиться з логіки конкретної науки. Зі свого боку, акцент на когнітивному компоненті об'єктивно спрямовує пошуки в напрямку додавання знань, збільшення їх вшир.
Такий стан справ породжує дискусії щодо складу і актуальності змісту освіти.
Компетентнісний підхід дозволяє подолати розрив між засобами і результатами і, так би мовити, технологічно переозброїти вчителя.
Орієнтація на компетентність як мету освіти зачаровує перспективою зв'язати воєдино освітні рівні, логічно вибудувати зміст освіти у співвіднесенні з вимогами до результатів у системі їх ускладнення.
Важливо, що компетентнісний підхід дозволяє у результатах задіяти суб'єктність, досвід учня, що охоплює ті складові якості освіти, які лише декларувались, а насправді не виступали об'єктом контролю, у тому числі й державного.
Тобто, компетентнісно орієнтована освіта, з одного боку, логічно випливає з попереднього етапу освоєння особистісно орієнтованого, діяльнісного базису. Водночас посилює результативний компонент, наповнює мету, зміст, процес, мотивацію, результати реалістичним смислом, орієнтованим на необхідну компетентність учня як інтегрований вияв рівня його освіченості.
Перехід до компетентнісного підходу потребує також опрацювання нового теоретичного базису, ідентифікації понятійного фонду європейської педагогічної термінології, узгодження з вітчизняною наукою, врахування необхідності запропонувати практиці ієрархію вимог до освітніх результатів, які б слугували об'єктивною оцінкою і були зрозумілими всім учасникам навчального процесу.
Наголосимо, що, незважаючи на велику кількість наукових досліджень, у тому числі дисертаційних, присвячених компетентнісно орієнтованій освіті, усе ще відзначаємо різноголосся, суперечливість у поглядах на компетентність, її сутнісні характеристики, особливості презентації в змісті освіти.
1. Понятійний апарат категорії «компетенція» 

 

 

 

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови термін «компетенція» подається у двох значеннях: 

 

1) добра обізнаність із чим- небудь; 
2) коло повноважень якої-небудь організації, установи та особи [2, с.445].
Аналіз визначень поняття «компетенція» дозволяє тлумачити її в різних контекстах, зокрема як: сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них, тобто компетенцію розуміють як задану вимогу, норму освітньої підготовки учня (А.В. Хуторський) [16]; соціально закріплений освітній результат, оскільки компетенції можуть бути виведені як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань, якостей особистості, яка діє в соціумі (Н.М. Бібік) [1], сферу додаткових знань, умінь і навичок людини (З.В. Залібовська-Ільницька) [5, с.45], коло питань, за якими характеризують певну особистісну якість (Н. Гаврик) [6, с.89].
О.С. Заблоцька [3], розкриваючи сутність поелементного аналізу, вказує на те, що компетенції - це інтегрована особистісно-діяльнісна категорія, яка формується під час навчання в результаті поєднання початкового особистого досвіду, знань, способів діяльності, вмінь, навичок, особистісних цінностей та здатності їх застосування в процесі продуктивної діяльності стосовно кола предметів та процесів певної галузі людської діяльності.
Доцільним, на думку В.В. Краєвського, А.В. Хуторського [7], є введення в обіг поняття «освітні компетенції». Зазначений термін має значення складних узагальнених способів діяльності, якими опановує учень під час навчання. Набуття освітньої компетенції свідчить про засвоєння учнем не розрізнених знань, умінь і навичок, а оволодіння комплексною процедурою, у якій для кожного виділеного напряму наявна відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-. діяльнісний характер.
Освітні компетенції є інтегральними характеристиками якості підготовки учнів, що пов'язані з їхньою здатністю до цільового осмислення застосування комплексу знань, умінь і способів діяльності стосовно визначеного міждисциплінарного кола питань (А.В. Хуторський) [17]; засвідчують про рівень розвитку особистості учня, що позначається на якісному опануванні змісту освіти (А.М.Дахін) [10] та є заданою соціальною нормою освіченості учня, що є необхідною для ного подальшого ефективного функціонування в певній сфері людської діяльності. А оскільки набуття цих компетенції відбувається поступово в процесі навчання, рівень компетентності учня на кожному з цих етапів буде різним, що, в свою чергу, свідчить про рівневий характер компетентнісного підходу в навчанні, про доцільність визначення певних послідовних рівнів у формуванні компетентності учня (С.Е. Трубачсва) [15].
Конкретизуючи останнє, І.В. Родигіна [12] зазначає, що освітня компетенція як ідеальна нормативна категорія моделює властивості учня й у певному смислі обслуговує термін «освітня компетентність», більш конкретно описуючи його смислове наповнення. У порівнянні з іншими результатами освіти компетенція — це інтегрований освітній результат, який проявляється ситуативно, існує як потенціал, який наповнюється конкретним змістом та проявляється в певній ситуації.
Відповідно суб'єкти процесу навчання мають чітко уявляти структуру освітньої компетенції або основні її інформаційні елементи, які необхідні учневі для набуття певного рівня компетентності. Структурні складові освітньої компетенції представлені С.Е. Трубачевою в такому контексті: мінімальний досвід діяльності або попередній етап сформованості компетентності; соціальна, особистісна мотивація необхідності подальшого формування компетентності; знання, уміння, навички, необхідні для подальшого формування компетентності; способи діяльності на певному етапі формування компетентності; рефлексія ефективності отриманого результату [15, с.54].
З огляду па поелементний аналіз категорії «компетенція», здійснений у філософських та психолого-педагогічних джерелах, можна виокремити такі її складові: початковий особистий досвід, знання, вміння, навички, способи діяльності (дії), особистісні цінності та здатність.

Аналізуючи освітні компетенції, варто наголосити на тому, що вони мають вияв лише у тих видах діяльності, які стосуються основних освітніх сфер й навчальних предметів, оскільки відповідають предметно- діяльнісному компоненту загальної освіти й забезпечують комплексне ціледосягпення.
Компетенція, на відміну від компетентності як особистісного утворення, є відчуженою від суб'єкта, наперед заданою соціальною нормою освітньої під
готовки учня, вчителя, іншого спеціаліста, яка не-обхідна для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері. Результатом набуття компетенцій є компетентність, яка передбачає особистісну характеристику, ставлення до предмета діяльності. Ком-петенції виводяться як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлення до певної галузі, якостей особистості, яка діє в певному соціумі. Вони втілені в Державних стандартах освіти, в програмах, критеріях навчальних досягнень тощо. Ознакою компетенцій є їх специфічний предметний або загальнопредметний характер, що дає змогу визначити пріоритетні сфери формування (освітні галузі, навчальні предмети, змістові лінії). 

Узагальнений підхід до трактування понять «компетенція», «освітня компетенція», висвітлення поелементного складу та розкриття сутніспого змісту поняття здійснено у змісті опорних таблиць (див. таблиці 1, 2, 3, 4).

Таблиця 1
Основні тлумачення (Компетенція це - ... )            Загальний зміст тлумачення
добра обізнаність; 
коло повноважень                                                    1) добра обізнаність із чим-небудь; 
                                                                                  2) коло повноважень якої-пебудь організації,  
                                                                                  установи та особи (Великий тлумачний 
                                                                                  словник сучасної української мови) 
 
задана сукупність взаємопов'язаних                        сукупність взаємопов'язаних якостей 
якостей особистості; задана вимога,                        особистості (знань, умінь, навичок,
норма освітньої підготовки                                 способів діяльності), які є заданими до  
                                                                             відповідного кола предметів і процесів та 
                                                                             необхідними для якісної продуктивної дії по 
                                                                             відношенню до них; компетенцію розуміють як 
                                                                             задану вимогу, норму освітньої підготовки учня 
                                                                             (А.В. Хуторський) 
соціально закріплений освітній результат,         до засвоєння учнями сукупності знань, способів
реальні вимоги                                                    діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань,
                                                                            якостей особистості, яка діє в соціумі (Н.М. Бібік)
 
інтегрований результат освіти                            який проявляється ситуативно, існує як потенціал, 
                                                                            який наповнюється конкретним змістом та 
                                                                            проявляється в певній ситуації; у певному смислі 
                                                                            обслуговує термін «освітня компетентність», 
                                                                            більш конкретно описуючи його смислове 
                                                                            наповнення (І.В. Родигіна)
 
інтегрована особистісно-діяльнісна                   яка формується під час навчання в результаті
категорія                                                             поєднання початкового особистого досвіду, 
                                                                            знань, способів діяльності, вмінь, навичок, 
                                                                            особистісних цінностей і здатності їх застосування 
                                                                            в процесі продуктивної діяльності стосовно кола 
                                                                            предметів та процесів певної галузі людської 
                                                                            діяльності (О.С. Заблоцька)
 
сфера                                                                  додаткових знань, умінь і павичок людини (З.В. 
                                                                           Залібовська-Ільпицька)
 
коло питань                                                        за якими характеризують певні особистісиі якості 
                                                                            людини (Н. Гаврик)

 
Основні тлумачення                                           Загальний зміст тлумачення
(Освітня компетенція це -...)  
 
задана
соціальна
норма
освіченості
учня                                             необхідна для його подальшого ефективного функціонування в 
                                                     певній сфері людської діяльності, а оскільки набуття цих 
                                                     компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень 
                                                     компетентності учня па різних етапах навчання буде різним, що, 
                                                     в свою чергу, свідчить про рівневий характер компетентнісного 
                                                     підходу в навчанні, про доцільність визначення певних 
                                                     послідовних рівнів у формуванні компетентності учня (С.Е. 
                                                     Трубачева)
 
Інтегральні
характеристики якості 
підготовки учнів                          що пов'язані з їхньою здатністю до цільового осмислення 
                                                     застосування комплексу знань, умінь і способів діяльності 
                                                     стосовно визначеного міждисциплінарного кола питань (В.В. 
                                                     Краєвський, Л.В. Хуторський) 
 
рівень розвитку                            особистості учня, пов'язаний з якісним опануванням змісту 
                                                      освіти (А.М. Дахіп)
 
 
Система знань, умінь, навичок 
і досвіду діяльності учня              структурованих навколо певної низки об'єктів реальної 
                                                      дійсності, необхідних для здійснення ним подальшої 
                                                       продуктивної освітньої діяльності (А.В. Хуторський)
 
 
складні узагальнені 
способи діяльності                        якими опановує учень під час навчання; набуття освітньої 
                                                       компетенції свідчить про засвоєння учнем не розрізнених 
                                                       знань, умінь і павичок, а оволодіння комплексною процедурою, 
                                                       у якій для кожного виділеного напряму наявна відповідна 
                                                       сукупність освітніх компонентів особистісно-діяльнісного 
                                                       характеру (В.В. Краєвський, А.В. Хуторський)

 
Тлумачення складових поняття «освітня компетенція» 

Назва складових поняття                         Загальний зміст тлумачення складових поняття
 
початковий особистий досвід                      є результатом попереднього навчання (до 
                                                                      формування відповідної компетенції) і включає: досвід 
                                                                      пізнавальної діяльності; досвід здійснення відомих 
                                                                      способів діяльності; досвід творчої діяльності; досвід 
                                                                      емоційно-ціннісних відносин (С. Шишов)
 
знання                                                           теоретичні є когнітивною основою всіх компетенцій; 
                                                                      у процесі навчання проходять етапи: 
                                                                      трансформуються з початкових знань, що існують у 
                                                                      свідомості особистості у вигляді понять та суджень, в  
                                                                      обґрунтовуючі знання (закони, теорії, правила тощо), 
                                                                      а від них за допомогою логічних прийомів - в 
                                                                      умовивідні знання (0. Алєксєєва, І. Зимня, А. Киязєва, 
                                                                      Т. Кривченко, М. Лаптєва, Н. Морозова). Включають 
                                                                      знання та розуміння (теоретичні знання та здатність їх 
                                                                      розуміти); знання, як діяти (застосування знань на 
                                                                      практиці у вигляді умінь, навичок, способів 
                                                                      діяльності); знання, як бути (особистісні цінності) 
                                                                      (згідно з концепцією проекту ТШ^О)

вміння
навички                                                         Оволодіння прийомами застосування засвоєних знань 
                                                                       та способів діяльності на практиці. Основою умінь є 
                                                                       знання; розрізняють розумові і практичні, часткові,  
                                                                       загальні й узагальнені. ( О. Я.Савченко).
                                                                       Уміння розв’язувати ті чи інші задачі, доведені до                              
                                                                       автоматизму; усталений спосіб виконання дій,  
                                                                       сформований у результаті багаторазових повторів;(О.  
                                                                      Я. Савченко).                                                       
 

способи діяльності (ДІЇ)                               певні самостійні, розгорнуті, усвідомлені дії, що  
                                                                      виникають у результаті поєднання у свідомості 
                                                                      людини знань та досвіду; поділяються па специфічні 
                                                                      (забезпечують практичне засвоєння знань при 
                                                                      вирішенні конкретних (предметних) задач - робота за 
                                                                      правилом, зразком, інструкцією із застосуванням 
                                                                      алгоритму тощо) та загальнологічні (аналіз, 
                                                                      співставлення, узагальнення, пояснення та ін.); 
                                                                      сприяють орієнтації суб'єктів освітньої діяльності в 
                                                                      будь-якому за змістом навчальному матеріалі (І. 
                                                                      Якиманська); дія - структурний елемент діяльності 
                                                                      (О.Я. Савченко)
 
Особистісні цінності                                     що базуються на загальнолюдських, християнських та 
                                                                      культурпо-прагматичних цінностях (доброта, 
                                                                      милосердя, самопожертва, любов, дружба, 
                                                                      благородство, честь, каяття та ін.; розумний егоїзм, 
                                                                      самоактуалізація, етична технологія успіху, духовний 
                                                                      бізнес, духовно-матеріальний розвиток та ін.) (А.П. 
                                                                      Вірковський)
Презентацію можна скачати за посиланням:
 
 


Джерело: http://docme.ru/KU92
Категорія: Методична робота | Додав: (24.11.2011) | Автор: Бень Неля Василівна
Переглядів: 5430 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!