Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Прийменник як службова частина мови
| Клас – 7 Розділ – Морфологія Тема – Службові частини мови Тема: Прийменник як службова частина мови Мета: Навчальна :Удосконалити вміння визначати самостійні частини мови та з’ясувати граматичне значення прийменника, що уточнює прийменник, від яких частин мови залежить, які відношення виражає із якими сатинами мови сполучається. Виховна: Прищеплювати любов до рідного слова. Розвиваюча: закріпити вивчене про прийменник. Хід уроку І.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1.Бесіда. Добрий день діти. Сідайте. Налаштуйтесь на урок. Скажіть будь ласка, що ми вивчали з вами на минулому уроці? (Прислівник). Так. Отже, ми з вами закінчили вивчати самостійні частини мови. Тож пригадаймо їх: 1.Скільки самостійних частин мови в українській мові. Назвіть їх. (6 Прислівник, іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово). 2. Чому ці частини мови називаються самостійними? Хто докаже, що вони самостійні? (Мають лексичне значення, відповідають на питання, виступають членами речення). 3.У якому розділі мови вивчаються ці частини мови? (Морфологія). 4.Але лише самостійні частини мови вивчає цей розділ? Хто скаже? (Службові) Правильно. Може хто назве їх? (Сполучник, прийменник, частка).Добре. 2.Завдання учням. А тепер уважно прочитайте вислів М. Адаменка, до речі, який є епіграфом нашого року і віднайдіть у ньому службові частини мови. Чи ти задумувавсь, відкіль оті У нашій мові злитки золоті? Як намистинки диво калинові – Частини мови. М. Адаменко ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ Слово вчителя: Отже, про ці намистинки мови сьогодні поведемо розмову, а саме про прийменник. Відкрийте зошити, запищіть дату, тему уроку «Прийменник як службова частина мови». ІІІ. Мотивація навчальної діяльності на уроці. Завдання уроку: На уроці ми з вами з’ясуємо особливості лексичного та граматичного значення прийменника як частини мови; смислові відношення прийменника у сполученні з повнозначними частинами мови; будемо вдосконалювати вміння визначати самостійні частини мови та прийменник. IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. Зверніть увагу, що вивчення нового матеріалу побудуємо на вивченні матеріалу про рідну мову і використаємо при написанні творчого завдання. Будьте уважні. 1. На дошці написаний текст, із нього виписати прийменники, з тими частинами мови, від яких вони залежать, визначити відмінок, зробити висновок. Із мови починається людина. Із мови починається мій рід. Пісня «Україна» Мова – душа народу. Народ без мови - не народ . Шлях до рідної мови українців ІІІ тисячоліття був довгий довгим і тяжким. Вона торувала його вперто і наперекір усіляким ворогам., вірила у світлу долю народу. Наші предки часто не мали в руках хліба, не змогли вберегти тисячі людей від злиднів та еміграції. У них був тільки один заряд – живе слово. І вони не закопали його в землю, а використали для своєї справи. На жаль, є люди які не дбають промову. Людина байдужа до рідної мови – дикун. Вона шкідлива за свою сутністю. У народі говорять : «Зустрічають за одягом, проводжають за розумом». Діти, який висновок можна зробити? З якими частинами мови вживається в даному тексті. Із слова – Р. в., із мови – Р. в., без мови – Р. в., наперекір ворогам – Д. в., до українців – Р. в., у долю – З. в., в землю – З. в., для справи – Р. в., про мову – З. в., до мови – Р. в., за сутністю – О. в., у народі – М. в., за одягом –О. в., за розумом – О. в. Із, без, до, від, для, до - – Р. в., У, в, про, - З. в. Наперекір – Д. в. За – О. в. В, у, - М. в. Учень : прийменник вживається з іменниками. Учитель : і не тільки з іменниками, а й із займенниками та числівниками. Увага: М. в. і З. в. мають однакові прийменники – у, в. Прийменники не вживаються у Н. в. та Кл. в. 2. А тепер поговоримо про відношення, що виражають прийменники у сполученні з самостійними частинами мови. Про це ми дізнаємося, коли виконаємо завдання. Відкриємо підручник на сторінці 138. Завдання буде за рівнями. Учні І рівня повинні прочитати рубрику «Запам’ятай» і дати відповідь за питаннями: 1.Граматичне значення прийменника. 2.Синтаксична роль. 3.Яка частина мови і чи має лексичне значення. Учні ІІ рівня працюють над таблицею «Парасолька» на сторінці 140. Виясняють які смислові відношення виражає прийменник з повнозначними словами. Учні ІІІ рівня визначають смислові відношення прийменників у словосполученнях вправи 259. V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. З поданих пар слів утворити словосполучення, додавши відповідні прийменники. Два-три словосполучення ввести до самостійно складених речень. Звучала, рідний, домі; рідний, слово, моя, душі, напам’ять; українські, мова, кожний, громадянина; значного, крок, національні, відродження; мова, пізнати, народ; пам'ять, доля, народу; думка, утілений, слові; мові, як, духовна, скарбниці; одна, перша, пам’яток; глибин, свята, українська, землі. 2.Записати речення, визначати його самостійні та службові частини мови. З’ясувати, яку синтаксичну роль виконує прийменник з іменником та чим відрізняються самостійні та службові частини мови. Для кожного народу рідна мова є історичною пам’яттю та душею. Зі словом історичною зробити словотвірний розбір, за будовою та фонетичний запис. VI. Узагальнення. 1.Що нового ви дізналися на уроці про прийменник? 2.Творча робота. Я на початку наголосила, що ми будемо працювати на матеріалі про мову, повернемося до речень: На жаль, є люди, які не дбають про мову. Людина байдужа до рідної мови – дикун. Тобто, я хочу від вас почути, а як ви ставитесь до рідної мови, як ви говорите. Отже, наступне завдання буде таким. Складіть твір-мініатюру на тему «Як ми говоримо», при нагоді використовуйте прийменники. Зачитайте твори. VIІ. Домашнє завдання. 1.Закріпити теоретичний матеріал § 33. 2.Виконати вправу № 261. 3.Повторити класифікацію приголосних. VIII. Оцінювання.
Використані джерела: Програма для навчальних закладів: Українська мова: 5-12 класи/ Г.Т.Шелехова, В. І. Тихоша, А.М,Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф; за ред. Л.В.Скуратівського. - К., 2005. Єрмоленко С.Я. Рідна мова. Підручник для 7 класу. Київ "Грамота" 2007р. І.П.Ющук. Практикум з правопису української мови. К.: Освіта, 2000р. - 254с. - 4те вид.- М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик. Курс сучасної української мови, частина І. Видавництво "Вища школа", Київ - 1972. Пилипишина Надія Михайлівна, учитель української мови та літератури, спеціаліст І категорії | |
| Переглядів: 1679 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |