Прощавай, початкова школо
«Чотири роки, як чотири дні»
За кадром оголошення диспетчера вокзалу
- Увага! Увага! До першої платформи Вокзалу прощання прибуває швидкий поїзд - 4 "Учнівський експрес”. Нумерація вагонів з голови поїзда.
Вчитель: Життя — вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами — на вокзалі прощання, прощання з початковою школою. Час іде. Потяг стоїть біля перону. А пасажири щось запізнюються...
Ведучий 1. Увага, гості! Мить ця особлива!
"Прощальне свято” – дійсно свято з свят.
Хвилюються випускники щасливі
Бо зараз починають свій парад!
Ведучий 2. Пишайся, Школо мила!
Їм вчитись й пізнавати залюбки
Щоб їм завжди в житті щастило -
Вистеляйте рушники!
Ведучий 1. Запрошуємо на наш Вокзал нашу гордість і надію випускників початкової школи. Вітаємо їх.
Звучить музика (заходять діти в парах) …
Вчитель. Ось і настав цей день. На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм золотим промінням.
Час змінює все, що оточує нас. Але всім нам, безумовно, світить яскравим багаттям наше дитинство.
Дитинство — краща пора життя людини.
Але все має свій початок та кінець. Сьогоднішній день проводить межу між дитинством та юнацтвом.
Учень1.
Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.
Учень 2
Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Учень 3.
Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудем ніколи.
Учень 4
Першу прочитану книгу
Й перше записане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперших коло.
Учень 5.
Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми залишаєм на спогад.
Учень 6.
Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
Учень 7.
Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуєм свою.
Учень 8.
Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час
Ми всі сюди завітаєм,
В наш незабутній клас.
Учень 9. Чотири роки, як чотири дні. А як хотілося б повернутись назад, і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись під час контрольної, підказувати другові, брати участь у змаганнях, виховних заходах.
Пісня «Зачекай, моє дитинство»
Дитинство наше радісне було,
Та раптом відзвеніло, відцвіло.
Злетіло тихо в сині небеса,
І мабуть не повернеться назад.
Приспів:
Зачекай моє дитинство, зачекай
Не спіши летіти у далекий край
Наче птаха білі крилоньки згорни
Щоб подовше ми лишалися дітьми
А я кричу дитинство зупинись,
А я його благаю повернись
Воно сміється лагідно мені
Я повернусь до тебе у вісні.
Все далі в небі зірка осяйна,
Мені завжди світитиме вона.
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.
Учень . Давайте згадаємо разом, якими вони були – роки початкової школи.
За кадром оголошення диспетчера вокзалу
- Увага! Увага! Швидкий поїзд 4 "Учнівський експрес” прибув до першої платформи станції «ТОЧКА ВІДЛІКУ.»
Вчитель. Час швидко лічить свої хвилини. Ось і перші 4 роки промайнули. А 4 роки – це 2904 уроки, 2 433 запальних перерви, 136 класних години, гори прочитаних підручників і книжок, списаних зошитів і чернеток, безліч конкурсів і змагань, свят і екскурсій, сварок і примирень. За 4 роки наші діти з’їли 400 кг хліба , стали важчими на 250 кг і виросли на 7м 59 см.
Учень 1 1 вересня 2012 року шкільна родина стала більшою на 12 учнів: 6 хлопчиків та 6 дівчаток.
Учень 2 Чотири роки тому в цей день і час прийшли сюди ми з дитячого садочка на випускне свято. Сьогодні ви вже випускники, і до нас на свято прийшли такі ж маленькі невпевненні в собі дітки з дитячого садка. Ми вас вітаємо.
Учень 3
Дехто водить теревені:
«Нащо вчитись? Змалку вчені!»
Совість-зрадниця мовчить,
І язик теж не болить.
Ну, а час же не чекає:
Швидко якось пролітає.
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився — молодець!
Учень 4
А коли пішла таблиця
То почала часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках — «горимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання -
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити!
Учень 5
Стали в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
Всю програму подолали
Другу висоту взяли
Учень 6
Ось і третій рік ми в школі,
Цифри вирвались доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати — перед боєм.
Скільки їх? Не полічить!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще ж множити, ділити...
Мізки б тут не розгубити!
Учень 7
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі — просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
Учень 8
Ой, мороки було з нами
Вчительці багато,
Як по 100 слів за хвилину
Вчились ми читати!
Учень 9
Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...
Не питають, чи ти здібна,—
Всім же грамотність потрібна!
Учень 10
Але найбільше дивувань
Коли відкриєш двері в клас,
І побачиш скільки нас
Ми не просто 4 клас
Ми – це армія добра…
Шестеро красунь-дівчат,
Шість сміливих козачат
На уроках всі ми «вчені».
Всі актори ми на сцені
І отримую щодня
В рідній школі я знання.
Сценка
(Інсценізація)
- Оце лихо, Іване! А що ж у тебе вчителька таке запитала?
- Таблицю множення, скільки буде 2 х 2.
- Та й справді ти не знаєш? Відповів би, що буде ” п’ять”.
- Та я так і зробив, а потім все одно поставила " двійку”.
- Не сумуй! Ось бачиш – відмінниця Катруся йде. Піди піддобрися до неї, може вона дасть тобі контрольну списати.
А я дівчина красива,
З щирим серцем неспесива.
На "відмінно " я учуся
І контрольних не боюся!
Всі науки я вивчаю
І освіту здобуваю,
- Добрий день, Катрусе!
- А, це ти, Іване! Знову двійку заробив?
- Заробив...Слухай, Катрусе! Сідай сьогодні зі мною за одну парту.
- Ні, не сяду! Я знаю чого тобі треба: списати у мене контрольну.
(Співають вдвох на мотив "Вареничків”)
Катруся. Ой, мій милий не ходить до школи,
І домашні завдання він не вчить ніколи.
Іван. Буду вчитись, милая (2 р.)
Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.
Катруся. А я добре милого навчала:
Хворостину об нього зламала!
Буду тебе бити, буду тебе вчити,
Бо з тобою по вулиці соромно ходити!
ДИРЕКЦІЇ
Ми хочемо сказати велике спасибі вчительці групи продовженого дня Олені Василівні. Скільки ви з нами розв’язали задач…
Дякуємо Аллі Олегівні за те, що нас лікувала, коли болів живіт, голова, нас нудило. Вам найбільше всіх потрібно здоров’я, щоб Ви дарували його іншим.
Учень 1
Спасибі керівництву школи
За те, що школа – дім наш рідний.
Не підведемо її ніколи,
Її ми слави будемо гідні.
Учень 2
Директор у школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла!
Учень 3
А у директора є правая рука ,
Так завуча в народі називають.
Робота в неї зовсім нелегка,
І всі про це у школі знають.
Пісня «Такого як ми класу» (мелодія «Снег кружиться»)
Такого, як ми класу – 2
Ніколи не було і не буде
Ми вміли всі завзято
Учитися й гуляти
І слухать й заважати,
Писати твір і вірш
П-в:
Початкові так швидко промчали
Не повернуться назад
Із журбою на серці й печаллю
Покидаємо ми вас
Відносини, що в класі
І щиру дружбу нашу
Ми пронесли в серцях через роки
Дорослими тут стали
Й спасибі щире скажем-2
Слово надається дирекції
ВЧИТЕЛЬЦІ
Учень: А зараз ми хочемо звернутися до людини, яка була з нами щодня і ділила з нами радість і смуток, перемоги та поразки, гордість та розчарування – це наша вчителька Валентина Петрівна.
1.Є в серцi кожному куточок особливий
Там спогади живуть про рiдний дiм,
Дитинство безтурботне i щасливе.
І перша вчителька живе в куточку тiм.
2. І це обличчя, очi, як джерельця
Любовi, свiтла, розуму, тепла.
Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,
Бо всiм свого частинку вiддала.
3. Ми всі закінчили четвертий свій клас,
І старше життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні, в останнє свято,
Велике «спасибі» вам хочем сказати.
4. Пустували не раз і не два,
І уроки зривати уміли,
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
Останнє нині в нас побачення,
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення.
Ми найщирішими словами.
5.Першого вересня в наш клас
Ви зовсім інших учнів приведете
Але хочемо вам сказать
Що таких як ми, Ви не знайдете!
6.Вчителько перша!
Зібрались ми нині,
Щоб дяку і шану віддати Вам
За ласку, за мудрість,
Бо в кожній дитині
Ви частку душі залишили навік!
7.Є вірні в мене друзі
І люба є рідня.
Одна із наймиліших
Це вчителька моя.
Зжилася разом з нею
Дитяча вся душа,
Бо в радості втішає
І в смутку розважа.
8. Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас.
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
Та такого не було
Щоб робив це хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас
Дуже-дуже любим вас.
9.Пробачте за недоспанії ночі,
Які над зошитами вдома провели,
За те,що нервів стільки з'їли з нами,
Щоб ми писать і рахувать могли.
10. Пробачте за все нам, вчителько-матусю,
Що іноді ми неслухняними були
Та ми ж Вас любили до нестями,
Любили так, як тільки вміли ми.
11.Пролетить літо і кожен з нас піде своєю дорогою. Ми у середню школу, а ви знову відкриватимете світ знань та вже новим учням. Та все це потім. А зараз, ми — Ваша надія і опора, ми — Ваші сини і доньки, ми — Ваші учні, говоримо вам «Спасибі!», — обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.
12. Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли,
І в пам’яті спогад тільки залишили.
Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
І четвертого класу останній урок.
Ми Вас любимо так щиро!
Пам’ятайте і Ви про нас.
А тепер для Вас цю пісню
Заспіває весь наш клас.
Пісня «Перша вчителько моя»
НАГОРОДЖЕННЯ УЧНІВ
ХВИЛЮЮЧА МИТЬ
Вчитель. Настає хвилююча мить ( діти виходять на сцену).
Я хочу передати в надійні руки класного керівника майбутнього 5 класу Лісовій Лілії Степанівні трішечки непосидючих, галасливих, проте талановитих, щирих і кмітливих випускників 4 класу.
Згідно акту передачі Ви отримуєте класний колектив, який народився 1 вересня 2012 року (промовляють діти): 6 хлопчиків та 6 дівчаток.
Середній вік 10 років, а загальний 120.
Улюблені уроки: фізкультура та математика.
Улюблений день: неділя.
Майбутньому класному керівнику хочу передати правила догляду за моїми випускниками
Правила догляду за випускниками (надалі-виріб)
1. Влаштовувати «прочуханку» даного виробу не рекомендується.
2. Гладити дозволяється і як можна частіше, не звертаючи уваги на його поведінку.
3. Використовувати виріб «випускник» рекомендується тільки за його прямим призначенням: годувати, поїти, прогулювати, розважати і дати відіспатися після чотирьох років недосипання та інших незручностей шкільного життя.
4. Якщо ви не будете дбайливо звертатися з виробом «випускник», то він може зіпсуватися: від гніву і образи у нього почервоніє особа, затремтять губи, і виріб може втратити свою первісну привабливість.
1.Хоч інколи ми пустуни маленькі,
Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.
Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,
Якщо полюбите ви щиро нас усіх.
2. Багато доброго, нового
життя відкриє ще для нас,
як перша сходинка до нього,
Для нас всіх буде 5 – клас!
СЛОВО ЛІЛІЇ СТЕПАНІВНІ
Вчитель
Як же час пролітає прудко.
Наші діти так швидко ростуть:
В бадьних платтях, як крила лебідки,
Їх у танці легкому несуть.
Діти танцюють вальс
За кадром оголошення диспетчера вокзалу
- ”Увага! Увага! Швидкий поїзд 4 "Учнівський експрес” прибув до першої платформи станції «РУБІЖНА»
Дорогі батьки! Я вдячна вам, що ви довірили своїх маленьких діточок. Злетіли роки, а з ними виросли й наші діти. Та як би не поверталась наша доля, ми повинні пам’ятати, що діти – наша радість, наша надія, наше життя.
Батькам
Вчитель: Всі ці роки з уроку в урок, з чверті в чверть разом з вами вчилися наново ваші батьки. Вони теж, а, може, і більше вас хвилювалися, переживали невдачі, раділи перемогам. Разом з нами вони зараз тут, на вашому святі.
1 ведучий: Слухайте, а про батьків ми зовсім забули. Нехай Валентина Петрівна сьогодні відпочине. А давайте проведемо батьківські збори самі.
2 ведучий: Давайте!
1 учень. Шановні батьки! Сьогодні ви зібралися на останні батьківські збори, присвячені випуску ваших дітей з початкової школи.
2 учень. Як свідчить статистика, ваша активність падала в міру того, як зростали ваші діти .
3 учень. Чим старшими ми ставали, тим рідше ви відвідували школу і сідали з дітьми, тобто з нами за уроки.
4 учень. Це бо-о-великий пробіл у вашій батьківській поведінці.
Всі: Схаменіться!
1 учень. Адже нам ще 7 років вчитися, а ви вже здаєтесь?
2 учень. Що ж залишається робити вашим дітям? Так і продовжувати знижувати успішність з року в рік?
3 учень. Ні, кріпіться, дорогі мами, тата, бабусі і дідусі.
4 учень. І з 1 вересня 5-го класу беріться за нас, як за першокласників.
1 учень. Нещадно контролюйте!
2 учень. Сидіть над нами до тих пір, поки всі уроки не будуть виконані.
3 учень. Женіть нас від комп'ютерів в спортивні секції, гуртки .
4 учень. І від телевізора за книжку.
1 ведучий Так! Молодці! Напросилися!
2 ведучий: Страшно подумати, що тепер з нами буде.
1 ведучий (передражнює) Сидите з нами в 5-му класі як в першому. Розумники! П'ятий клас не перший, мами не потягнуть.
2 ведучий: Мами, потягнете? (Потягнемо)
1 ведучий: А ми?
Всі: Постараємося.
БАТЬКАМ
Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо, напевно:
Ми більше радуємо вас.
Любі!
Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
Пісня «Скінчилось навчання» (на мелодію пісні “Піду втоплюся у річці глибокій “)
Скінчилось навчання, скінчилось усе,
Заглядає сонце у вікна осель.
Ми діти щасливі, веселі такі:
Скінчилось навчання і мук наших дні.
Приспів:
Не буду вчити я більше уроків,
Як піду з дому, не скоро знайдуть.
Та мине літо і знову морока,
І знову діти до школи підуть.
Я хочу цукерок, я хочу в кіно,
Мене вже стомило навчання давно.
Прощай, мамо рідна, і тато, прощай,
Поїду у табір, тепер так і знай.
Розписка батькам від вчительки
Я, вчителька початкових класів Требуховецької загальноосвітньої школи, видаю дійсну розписку у тому, що дійсно 1 вересня 2012 року взяла на виховання та зберігання дітей (дивитися список в журналі) зростанням 37 м 65 см і вагою 667кг 500г від батьків, бабусь і дідусів у кількості 12 осіб (дивитися список в журналі).
Цією розпискою повідомляю і прошу пробачити, що брала дітей дрібногабаритних, а віддаю середньогабаритних. З цієї причини вам складніше буде їх одягти, взути й нагодувати. Тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві, розумні обличчя дітей, висловлюю впевненість, що отримані за період з 01.09.2012р. до 29.05.2016г. з різних предметів знання є твердими, вміння міцними, навички - набутими і, можливо, стануть в нагоді в середній школі і принесуть користь.
В ході навчання і виховання здані на «добре» і «відмінно» такі предмети, як прагнення до знань, працьовитість, терпіння, людяність, почуття гумору і взаємовиручка.
Справжня розписка видана 25.05.2016г. батькам 4 класу Требуховецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Наявні претензії приймаються тільки в день видачі розписки.
Учитель. Дорога класна родино!
Дивлюсь сьогодні на вас, щасливих, схвильованих, і мимоволі згадую наші перші зустрічі: свято першого дзвоника, коли ви з хвилюванням і надією дивилися на мене, доручаючи мені навчання і виховання своїх дітей; перші родинні свята, екскурсії, батьківські збори.
Сьогодні, підбиваючи підсумки зробленого, хочу сказати, що не дивлячись на те, що 5 місяців ми вчилися без підручників, зі своїми завданнями ми впоралися. Всі учні успішно закінчили початкову школу і переходять до п'ятого класу.
Якщо мені і вдалося досягти деяких успіхів у на¬вчанні і вихованні дітей, то це завдяки вам, мої помічни¬ки, порадники, однодумці. Виховання — двобічний про¬цес. Виховуючи, навчаючи дітей, я теж вчилась і збага¬чувалась, переймаючи кращий досвід виховання у ваших сім'ях. Хочеться вірити, що дружні стосунки між сім'ями нашої класної родини залишаться, а традиції, започатко¬вані нами, продовжуватимуться, збагачуватимуться і примножуватимуться у старших класах.
Дякую, що ніколи не були байдужими, що ніколи не були поряд, а були разом. Кажуть, що чудес на світі не буває. Ні, вони є, і поряд з нами.
Це наші діти. Вони, мов дивні квіти, з’являючись на світ, прикрашають наше життя і наповнюють його особливим змістом. І тепер – дитячий подарунок батькам.
Вальс з батьками
За кадром оголошення диспетчера вокзалу
- ”Увага! Увага! Швидкий поїзд 04-А «Шкільний експрес» відправляється від станції "Рубіжна” прохання до всіх пасажирів зайняти місця відповідно до придбаних квитків.
Дорогі мої діти! Ми не на завжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою чи кивком голови. Але більше ніколи я, як господиня, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!
Пісня «Побажання»
Неба вам, неба вам ясного,
Сонця вам, сонця золотого,
З літньої, з літньої криниці
Чистої, чистої водиці!
Приспів:
Щастя вам, щастя і добра
Бажаємо на довгії літа!
Щастя вам, щастя і добра
Бажаємо на довгії літа!
Радості, радості й любові,
Щирості, щирості у слові,
Хай для вас розквітають квіти,
Люблять вас і шанують діти!
Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас
У цей скрутний, нелегкий час.
Спасибі! Спасибі! Спасибі!
Скачать
|
