Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

"Ніколи не зробимо шкоди ми пташці у ріднім краю"

Продовження

Чечітка.

Я, що звуть мене Чечітка,

Буду в Щиглика за свідка:

Чи не ми трудились чесно,

Вздовж, і вшир, і перехресно

Облітали гай і ниви,

Берегли сади й посіви.

А чи нам того не знати,

Як нам дякують юннати

За оту постійну, строгу,

Безкорисливу підмогу.

Ой, погляньте: в тому домі

Школярі живуть знайомі,

Що не раз мене, Чечітку,

Годували навіть влітку.

Тож пошлім до них Синицю,

Всього птаства представницю.

А вона метка на слово –

Все налагодить чудово!

ВчительІ веселий, безтурботний пустун Горобчик тут з’явився.

Горобчик.

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла;

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися,

Цвірінь-цвірінь-цвірінь.

(Діти виконують пісню про горобчика).

ВчительА ось до класу забігають Ворона і Сорока.

СорокаІ мене діти взимку біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

В садку білобока,

Веселої вдачі,

Навприсядки скаче.

Де, Вороно-Каркароно,

Ти була?

Що, Вороно-Каркароно,

Принесла?

Ворона.

Я проснулась,

Стрепенулась

І кар-кар!

На воронячий зібралась я базар.

Рано-рано

Прилетіла до струмка,

На городі проковтнула черв’яка.

Покружляла, покружляла

Я вгорі.

Горобців порозганяла у дворі.

Сорока (глузливо).

Стріла півня –

Розбишаку-пісняра –

І чкурнула,

Дременула із двора.

ВоронаНеправда, Сороко! Зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я до дітей хотіла встигнути, розпитати, що вони до зими для птахів готують.

(Діти розповідають про годівнички, які вони зробили, з якого матеріалу їх можна виготовити, про той корм, який можна класти у годівниці для пташок взимку. Дівчата виконують пісню «Хоровод сорок»).

ВчительДіти, а хто з вас бачив цих пташок під своїми вікнами?

Тож послухаємо.

Снігур.

Цір-цір-цір,

Вийди, Іванку, на двір!

Синичка.

Час-час-час,

Вийди, Марійко, до нас!

Дятел.

Цинь-цинь-цинь!

Хлопчику, зернятко кинь!

Щиглик.

Ціть-ціть-ціть,

Нас рятувати спішіть!

Повзик.

Цір-цір-цір,

Діти любі, спішіть!

Горобчик.

Подбайте, діти, про нас!

На сніданок для пташки

Киньте зерен, киньте кашки.

Ми ж все літо працювали –

Сади з черви обчищали,

Ще й співали всім на втіху,

Світ навколо звеселяли.

ВчительТепер, діти, давайте відгадаємо загадки, які підготували для вас птахи.

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.    (Дятел)

Всі в блакитнім піджаку,

В рожевій сорочці,

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості.    (Снігур)

Біла латка, чорна латка,

По дереву скаче.   (Сорока)

Бідовий хлопчина

В теплій сорочці

По дворах стрибає,

Крихти підбирає.   (Горобець)

Невеличка сніжно-біла,

Що її в небесну шир

Люди радісно пускають

Сповістити всіх про мир.

Кожний з нас цю пташку знає,

Її назву відгадає.   (Голуб)

Чорна, як гар, кричить: «Карр».   (Ворона)

Я ловлю комах, жучків,

Їм біленьких черв’ячків,

В теплий край я не літаю.

Під стріхою хату маю.

Цвірінь – сів я на хлівець,

Звуть мене… (горобець).

В лісі, скверах, на алейках –

Птиці в чорних тюбетейках.

Сірі та червоногруді,

А самі аж із тайги

Принесли до нас сніги…

Хто вони?  (Снігурі)

ВчительДіти, а що ми можемо на прощання пообіцяти птахам?

1-й учень.

Ми друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І тих, що зимують у нас.

2-й учень.

Зустрінуться в рідному краї

З ключем журавлиним вгорі

Синичок та щигликів зграї,

І сонце всміхнеться мені.

3-й учень.

У кору застукає дятел

Сигналом робочого дня,

І знову почне працювати

Корисне мале пташеня.

4-й учень.

Жуки і комахи хай чують,

Що договір маєм з цих пір

З пташками, які в нас зимують,

На дружбу, на пісню, на мир.

І лапкою навіть синиця

Приклала печатку сама.

Даремно хурделиця злиться,

Даремно лютує зима!

5-й учень.

Ніколи не зробимо шкоди

Ми пташці у ріднім краю.

Нехай звеселяють природу –

Співають для нас у гаю.

 

В.І. Даниленко, О.О. Тутік, вчителі м. Борзна, Чернігівська обл.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: [ADM]Irina (20.02.2010)
Переглядів: 2054 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!