Відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації
Первомайська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Сценарій свята»Дружба з книгою – це свято»
2-Б класі
Мета: з’ясувати цінність книжок, ознайомити з історією виникнення паперу і книгодрукування, виховувати бажання більше читати, берегти книги.
Вчіться, діти! Мудра книжка
Скаже вам чогось багато
З того, що колись другими
І посіяно й пожато.
Яків Щоголів
Шановні гості! Нас тут так багато!
Бо відзначаєм ми книжкове свято.
Ми раді книгу –друга привітати,
Свою любов і шану їй віддати.
Свято книги! - зазвучало
Серед школи, як сигнал.
Свято книжчине настало,
Клас наш, мов читальний зал!
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Де яке на світі диво?
Як вдягатися красиво?
Як зварити їсти смачно?
Як поводитись обачно?
Як це бджоли роблять мед?
Як полагодить мопед?
Як росте мала рослина?
Де яка живе тварина?
В кожнім домі, в кожній хаті –
У містах і на селі, -
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброго навчать –
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать!
Вчитель Безмежна сила книжок Вони відкривають перед людьми великий світ. Впродовж свого життя ми звертаємося до книжок. Тому їх називаємо друзями і порадниками. А чи завжди існували книги?
Давним-давно книг на землі не було. Люди не вміли ні читати, ні писати. А для того, щоб передавати інформацію, вони малювали на стінах печер.
Пізніше люди почали писати на глині, яку потім сушили та випалювали на вогні. Проте такі книжки були важкими і незручними.
Згодом люди навчились робити книги з тонкої телячої шкіри. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Тому коштували такі книги дуже дорого.
В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини – папірусу, з якого навчились виготовляти папір у сувоях. Писати на ньому було зручно, але через декілька років такий папір ламався і розсипався.
В середині 15 століття в Німеччині майстер Йоганн Гутенберг створив перший друкарський верстат. Відтоді друкарські верстати з’явилися і в інших країнах.
Першодрукарем в Україні був Іван Федоров. Серед його друкованих книжок є і перший слов’янський «Буквар».
(Показую пам’ятник Івану Федорову).
Книжка – добрий мудрий друг,
Книжка знає все навкруг.
Про старі й нові країни,
Космос та морські глибини.
Хто нам написав «Кобзар»
І який де правив цар?
З чого зроблено намисто?
Чим славетне кожне місто?
Все про звичаї народу,
Як зібрать врожай з городу?
Вперше хто знімав кіно
Де й коли з’явилось скло?
Хто прославився в віках?
Де живе тварина, птах?
Розповість нам про країну –
Нашу славну Україну!
Вчитель -У кожного з нас щодня виникає безліч запитань, а відповідь на них ми можемо знайти саме в книжках . Вони допоможуть нам у навчанні, розкриють таємниці природи, розкажуть про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса.
Усе, чим ми цікавимось,
Ми знайдемо в книжках.
На всі питання - відповідь
на їхніх сторінках.
Вчитель -А зараз я хочу почути від вас правильні відповіді на запитання Чи знаєте ви?
• Як називаються книги, якими ми користуємося на уроках? (Підручники)
• Як називається майстерня, де виготовляють книжки? (Друкарня)
• У якій країні було створено перший друкарський верстат? (У Німеччині)
• Хто був першодрукарем в Україні? (Іван Федоров у 1574році)
• Як називається болотяна рослина, з якої в давнину виготовляли папір? (Папірус)
• З чого в наш час виготовляють папір? (З деревини)
Вчитель - Потрібно десятки років чекати , поки з маленького паростка виросте велике дерево, спиляти його, подрібнити на заводі чи паперовому комбінаті, зварити паперове тісто, з якого вже потім виготовляють папір. Але ж ще треба скласти гарні вірші чи оповідання, продумати задачі, приклади, правила, написати наукові статті, тобто скласти зміст, надрукувати його, а ще й ілюстрації намалювати, обкладинку оформити… Отже, зусиль докласти треба дуже багато. Та, на жаль, не всі бережно поводяться з книжками. Ось послухайте одну дуже прикру пригоду, що трапилася з книжечкою:
Книжка скаржилась Мар’яні:
«Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля
І написано: «Це я».
А за дві сторінки далі –
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі.
Люди кажуть: «Ой, чия ти?
Як тепер тебе читати?»
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких.»
Вчитель - Дуже сумна історія, але я сподіваюся, що ви ніколи так не робили і не будете робити. Зовсім недавно ви отримали нові підручники математики. Про їх виготовлення подбала держава, а ми ними, як і рештою підручників, користуємося безкоштовно.
До нас сьогодні завітала «Жива математика» зі словами прохання від імені всіх книжок:
Я – книга – я товариш твій,
Користуватись мною вмій.
Я чиста, гарна і приємна,
То ж, друже, будь зі мною чемний,
Погані звички забувай,
Мене не рви, не ображай.
І пальці, прошу, ти не слинь,
Коли гортаєш сторінки.
Я, друже, твій надійний друг,
Та тільки для чистеньких рук!
- А ще я хочу вам подарувати пам’ятку «Як поводитися з книжкою»
1. Обгорни книгу – не забруднюватиметься обкладинка
2. Не читай книгу, коли їси – можеш забруднити її сторінки.
3. Не клади в книгу олівців, ручок. Та інших предметів – від цього рветься палітурка.
4. Не загинай куточків сторінок, а зроби в книжку закладку.
5. Не роби в книжці ніяких поміток, не пиши в ній і не малюй.
6. Не перегинай книгу – від цього вириваються сторінки.
7. Не залишай книгу на сонці.
Вчитель - Дякую тобі, книго, за слушні поради. Я впевнена, що діти зрозуміли всі правила і будуть їх неодмінно виконувати.
Вчитель - Зараз я буду читати віршик, а ви спробуєте свої поетичні здібності і будете додавати риму. Домовились?
Наш Сашко мав гарну книжку
Кинув раз її під … (ліжко).
Де лежала бідна книжка,
Пробігала сіра … (мишка).
Стала мишка книжку гризти,
Стала мишка книжку … (їсти).
Звідкись взявся їжачок,
Був він весь із … (голочок).
Він прогнав зубасту … (мишку) –
Врятував нещасну … (книжку).
Слава, слава їжачкові!
Сором же кому? … (Сашкові)!
Вчитель - Дійсно, Сашкові має бути соромно і ми ні в якому разі не повинні брати з нього приклад, щоб жодна книжка не журилася так, як сказано у цьому віршику. Послухайте.
У Скворцова Гриші книги найбрудніші:
Всі вони патлаті, порвані, горбаті.
Ну немає в них лиця: без початку, без кінця.
Палітурки, як ганчірки. Ті книжки ридають гірко.
Бився Гриша з хлопчаками, він розмахував книжками,
Дав Мишку по голові – замість книжки – стало дві.
Обдертий, некрасивий підручник буркотливий
Прошамкать ледве зміг:
«Дівчатка і хлоп’ятка калічать книг багато.
Куди нам утікати від Гриші і від них?»
Вчитель - Дуже жаль тих книжок, з якими так поводився хлопчик. То ж давайте книги будемо берегти.
Запам’ятай, що книжка – друг,
Коли береш її до рук.
Бо книга – це товариш твій,
То ж зберегти її зумій!
Книжка всім знання дає,
В кожній щось цікаве є.
То ж на книжці не малюй
Та не рви її, не псуй!
Вчитель - Книги настільки важливі і цінні для нас, що народ склав дуже багато прислів’їв про них. Яких саме? Ми зараз разом пригадаємо декілька з них.
Я читатиму, а ви подумаєте і закінчите прислів’я.
Дім без книги, … (що день без сонця), (як голова без розуму).
Книги читати - … (багато знати).
Золото добувають із землі, … (а знання - з книги).
Книга вчить, … (як на світі жить).
Книга – твій друг, без неї, … (як без рук).
Книга допоможе в труді, … (виручить у біді).
Життя без книжок, … (як небо без зірок).
Книга добру навчить і (від лиха відведе).
У Землі супутник – Місяць, … (а у людини - книга).
Книга – міст … (у світ знань).
Вчитель - Знання ми здобуваємо в школі і допомагають нам у цьому книжки.
Готуючись до сьогоднішнього свята, ми знайшли багато цікавої інформації.
Літери з’явилися понад три тисячі років тому;
Перший алфавіт винайшли фінікійці. У ньому було 2 2 літери і всі вони позначали приголосні звуки.
Цікаво, що їх кількість була достатньою. А невдовзі греки ввели в алфавіт букви на позначення голосних.
Грецький алфавіт став основою всієї української писемності. Зараз у світі існує 10 алфавітів, що обслуговують сотні мов.
У Китаї та Японії збереглися ієрогліфи – знаки, які передають ціле слово або його частину.
Український алфавіт утворився більше тисячі років тому. Його розробили брати – Кирило та Мефодій. На честь молодшого брата азбуку назвали кирилицею.
У першому українському алфавіті було 43 літери, але згодом деякі з них стали зайвими. У сучасному алфавіті 33 букви, з яких кожна дитина починає навчання грамоти.
Вчитель - Послухайте, будь ласка, жартівливий віршик Галини Малик «Розумна мавпочка» і скажіть чи справді вона така розумна, як їй це здається.
Гойдався на дереві в джунглях удав,
Він гарний мав настрій і пісню співав:
- Я довгий, гладенький, лискучий,
Увесь по деревах повзучий!
А в річці купався якраз крокодил
Та й крикнув з усіх крокодилячих сил:
- Я кращий – зелений, зубатий,
Завжди під водою ховатий!
А берегом мавпа зі школи ішла –
Почула й хвальків тих на глум підняла:
- Ха-ха! Він повзучий! Хи-хи! Він ховатий!
Не вміють і слова як треба сказати!
Хоч я і розумна, і в школі навчата,
Не буду ніколи така вихвалята!
Вчитель - Яких слів не існує? (Ховатий, навчата, вихвалята).
То ж слідкуйте за своїм мовленням і, звичайно ж – не хваліться, бо це негарно.
Вчитель - Ми хочемо всім розкрити секрети читача
Як читати книжки
1. Читайте книжку уважно, не поспішайте. Зустрівши в тексті незнайомі слова, пошукайте їх значення у словнику або запитайте у дорослих.
2. Якщо не встигли дочитати книжку до кінця – вкладіть закладку на тій сторінці, де зупинилися.
3. Запам’ятайте прізвище автора книжки та художника, який намалював ілюстрації до неї.
4. Прочитавши, поміркуйте над прочитаним. Чи знайомі вам інші книги цього автора? Що ви знаєте про нього?
5. Чи сподобались вам герої книжки? Перекажіть її зміст батькам, товаришам.
Вчитель - Для покращення настрою пропоную вам прослухати жартівливий віршик і посміхнутися.
Ти в нас грамотний такий! – хвалить мене мама.
- Тільки ж хто чита книжки догори ногами?
Книжку я кручу – дива! Не збагну нічого –
Де у книжки голова? Де у книжки ноги? Олег Орач
Вчитель - Книг на світі дуже багато, а тому немає жодної людини, яка б усі їх перечитала. Та кожна людина в дитинстві полюбляла читати казки. А чи любите їх ви? То ж приготуйтеся до вікторини.
В діда з бабою хлопчина
Появився з деревини.
У печі зміючку спік,
З гусеням додому втік. (Івасик-Телесик)
Народилося таке: і незграбне, і бридке.
Одиноке і нещасне.
Стало лебедем прекрасним. (Гидке каченя)
Як знайшов він колосок,
Борошна змолов мішок.
Пиріжків напік і з’їв –
Ледарів не пригостив. (Колосок)
Дуже мама їх любила,
Молочко для них носила.
Хто ж ці семеро малят?
Сім веселих … (козенят).
Хто по дрова в ліс ходив?
Рукавичку там згубив?
А знайшли її звірятка –
Ось така була в них хатка. (Дід)
- А казочка як називається? (Рукавичка)
- Які ще казкові герої є в ній?
Мишка- (норушка),
Жабка – (скрекотушка),
Зайчик – (побігайчик),
Лисичка – (сестричка,
Вовчик – (братик),
Кабан – (іклан)
Ведмідь – (набрідь). А ще хто? (Собачка)
Вчитель - Дякую вам, діти! Бачу, що ви дійсно любите казки читати. А де ви берете книжки? …………….
Бібліотека – слово грецьке, в перекладі воно означає – «книгосховище». Найбільшою бібліотекою в світі є бібліотека імені Леніна в Москві. В ній зберігається близько 22 мільйонів книг. Найбільшою бібліотекою в Україні є Центральна наукова бібліотека імені Вернадського.
Сьогодні у нас на святі присутня завідуюча шкільною бібліотекою – Таїсія Василівна. (Надаємо слово бібліотекарю)
В книжках незвідані простори,
У них казок і віршів море.
То ж, друже, книгу не змарнуй!
В бібліотеку подаруй!
(Даруємо принесені з дому книжки).
Разом. Нехай книжки житимуть вічно!
Вчитель - Закінчити наше свято мені хочеться віршем Юрія Федьковича
Учітеся, любі діти, читайте, гадайте!
Як та бджілка медок з квітки, розуму збирайте.
Бо в мудрого й на камінні пшениця уродить,
А дурному не вродить ніщо і в городі.
Бо в мудрого і кропива іде на ужиток,
А в дурного і пшениця обернеться в збиток.
(Вручаю кожному учневі закладку).
Бацуровська О.М., вчитель початкових класів Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів
|
