Каталог статей

«Шевченківське слово»

Урок читання. 4 клас

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко „ Реве та стогне Дніпр широкий”. В. Скомаровський „ Кобзарі”.

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка, розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка ( збірки поезій для дітей, де вміщено вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”), фонозапис пісні, картки для розширення поля читання.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашньою завдання.

а) Бесіда за змістом

- Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

- Звідки повертаються дівчата ?

- Хто подає вечерять ?

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?

б) Читання напам’ять вірша „ Садок вишневий коло хати”

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

І тая хата, і село.

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина…

(Б. Лепкий)

- Кого мав на увазі поет ?

- Хто ж такий Т. Шевченко ?

- Чому його називають народним поетом ?

б) Гра „ Співвіднесіть рядки з назвами твору”.

- Твори Т. Шевченка люблять усі - і дорослі, і діти. Багато пісень написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря - оспівування природи рідного краю, символів України - калини, верби, тополі.

- Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з назвами творів.

1. «Тече вода із-за гаю»

2. «І досі сниться…»

3. « Світає…»

4. « Садок вишневий коло хати…»

«…Вийшла з хати веселая, сміючись, мати….»

«… Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть…»

«…Хлюпочуться качаточка

поміж осокою…»

«…Між ярами над ставами верби зеленіють…»

в) Гра „ Що зайве ?”

- Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

- Відкриємо „Кобзар”. Перші слова:

Реве та стогне Дніпр широкий

- Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки - долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!

VI. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр

широкий”.

а) Слухання фонозапису пісні „ Реве та стогне Дніпр широкий”.

- Які картини малює ваша уява ?

- Як звучала музика ?

б) Вправи на розвиток швидкості читання.

☺ Читання „ буксиром” за учнем.

☺ Вибіркове читання.

-Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що - відчути слухом

☺ Гра „Знайди рими”.

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав {потоптав).

в) Виразне читання вірша.

- Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю на Дніпрі ?

- Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі ?

- Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи ?

г) Розгадування кросворда.

1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана у вірші ?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: „Сердитий вітер…”

5. Де перекликалися сичі ?

6. Із чого виглядав „ блідний місяць ”

- Що прочитали по вертикалі ? (Кобзар)

- Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу „Кобзар”.

д) Етимологічна хвилинка.

Кобза - слово тюркського походження , означає струнно-щипковий музичний інструмент.

Кобзарями називали українці співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза - кобзар - Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у Стрітівці Київської області відкрито школу.

Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, Тому що він виповів українському народові його життя.

V. Опрацювання вірша В. Скомаровського „ Кобзарі”

- Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського „ Кобзарі” і скажіть, де відбувається описувана подія.

- Прочитайте вірш вголос „ ланцюжком”.

- Хто були ці кобзарі ? Хто слухав пісні кобзарів?

- Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі ?

- Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними висловити?

- На яких словах треба зробити логічні наголоси ? З якою силою голосу треба читати ? Чому ? У якому темпі?

- Прочитайте вірш виразно.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий”.