Сірко і вовк - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Сірко і вовк

Автор:

В одному селі жив колись собака. Все своє життя службу він вів собачу справно, але старим став: і на одне око не бачив, і на одне вухо не чув, і ніс покривів, та й ноги вже не ті, не могли так прудко носить його по світу, як колись. Та хазяї в нього були добрі, все терпіли.

(Сірко скрючився посеред двору, хазяйка через нього перечепилась − воду у відрі розілляла)

Хазяйка і хазяїн:

− А бий тебе лиха година! Лежить, стерво, поперек дороги!

(Сірко злякано натягує шапку, озирається. Хазяїн несе граблі, перечепився.)

Хазяїн:

− А щоб тобі! Вивернуло пузо, ледащо! Ні гавкнути, ні кусати!

Хазяйка:

− А де ж у нього ті зуби? Га?

Хазяїн:

− А поїхали но, Гапко, на ярмарок. Оце звечора виїдемо,а вранці поторгуємо, з обіду додому.

Хазяйка:

− Так таки так! Купиш мені нову спідницю, а собі люльку!

Дочка (підбігає):

− А мені нові сережки та хустку! Таку квітчасту, як у сусідської Мотрі.

Хазяїн:

− Добре, добре, справимо!

Хазяйка:

− Вона ж бо в нас зозулька, вже на виданні, хай покрасується. Може й сватів хто зашле! А ти (до Сірка) добро стережи!(Сірко поправив шапку)

Автор:

Поїхали хазяї на базар, а тільки−но місяць зійшов, так хазяйська Горпина вже й на вулицю, там он, під вербами, чуєте? Співають парубки з дівчатами, і десь туди повіялась наша Горпина.

Пісня

Косив батько,косив я

Та й викосив солов′я

Соловей у саду

«Тьох!» да «Тьох»

Канарейочка

Роман косить, Гапка в′яже,

Катерина загріба,

Грицько коні напува…

(Два злодії крадуть відро в хаті, граблі, віника.)

Автор:

Ну, а Сірко? Та-а, що той Сірко! Недочув, бідолаха, та не побачив, як обікрали хазяйську хату. Ото вже біда. Ось побачимо, що було наступного дня…

Хазяїн:

− Доню, ти вже їсти поварила?

Хазяйка:

− А ми ж тобі подарунків прикупили, ось і хустка, намиста разок. І я, гляди, (крутиться) у новій спідниці.

Хазяїн:

− А за те в мене нова люлька! І тютюн. Ох і крепкий! Ох!

Дочка:

− Ой тату, ой мамо! Біда приключилась! Та все через того Сірка! Були в хаті злодії, украли баняка і відро, не було ж у чому їсти зварити, ні води пронести. Сама голодна!

Хазяїн:

− А ти ж де була, доню?

Донька:

− Та я,та я.. з переляку з підпіччю всю ніч просиділа. А Сірко й не гавкнув! (До Сірка)

(Той натягує шапку,озирається)

Хазяїн:

- Ах, ти ж волоцюго! Очі б мої тебе не бачили, щоб духу твого на подвір"ї не було, ні в твоїй дірявій буді. Беззубе луб"я, жере тільки за чотирьох!

Хазяйка:

− А хай тебе візьме нечиста сила! Щоб ти пропав!

Донька:

− Забирайсь з подвір"я. Хай тобі грець!

Автор:

− Отака доля в нашого Сірка. Поплентав у ліс, хвоста підібгав. Їсти охота. Вже й зайця ловив − не зловив, миша і та в нору втекла. Біда та й годі!

(Кує зозуля)

Сірко рахує:

− 1… 2… (загинає пальці)

(Зозуля перестає кувати, Сірко плаче. Знаходить під деревом мотузка, пробує на зуб,плюється! Кидає на землю, махає рукою)

− Ех!

(Піднімає, в′яже хоче закинути на дерево)

Вовк:

− Бог помоч! Ти чо′? По деревах лазаїш?

Сірко:

− Та ось…Пташечку хотів, теє…

Вовк:

− Ага.

Сірко:

− Та я того.. Гуляв.

Вовк:

− Ага. Вигнали? А помниш, як мене ганяв?

Сірко:

− Та я того′..

Вовк:

− Е-е, ну да… Работа такая. Да? А я все життя тут тягаюсь і ніхто і кісточки не кине!

Сірко:

− Так я того′..

Вовк:

− Тепер як я. Хе-хе!

(Вовк і собака виють під ялинкою)

Автор:

Прийшла гаряча літня пора. Жнива. Хазяї зі своєю старшенькою Горпиною цілий день на полі. Роботи повно. І меншеньку Катрусю на поле беруть дарма, що ще ходити не вміє, спить собі весь день під кущиком холодочку, щоб сонце голівки не напікало. І був у вовка і Сірка таємний план.

(Хазяї гребуть граблями, а вовк зубами хапає дитину і тікає в ліс, за ним побіг Сірко.)

Сірко:

− Дитьо?

Вовк:

− Та шо йому зробиться?

Сірко:

Ну… Пока.

(Сірко приносить дитину хазяям.)

Хазяїн:

− А й та собака! Ох і хорт! Вовка задавив!

Хазяйка:

− Дай же я тебе в носа поцілую!

Автор:

Одним словом став Сірко жить, як раніше. Навіть ще краще. З часом забули всі минулі образи і горя. Вже й зима прийшла. І раптом чує Сірко…

Вовк виє

(Сірко біжить у ліс)

Автор:

А в селі відбувалася в цей час одна велика подія. До старшої Горпини сусідський легінь Микита сватів заслав. Якраз під Новий рік. Ох і добряча гулянка вийшла!!!

Сірко:

− Я того-о…

Вовк:

− Шо? Опять?

Сірко:

− Нє, ти того… Їсти хочеш?

(Люди за столом співають, їдять. Сірко з вовком під столом,крадуть їжу, Сірко краде,вовк їсть. А люди співають)

Ой, там на горі,

Ой, там на крутій,

Та сиділа пара голубів

Вовк:

− Щас спою…

(Сірко йому пхає чергового вареника)

Вовк:

− А тепер уже точно спою.

За столом:

Ой, чий кінь стоїть,

Та біла гривонька-а…

Сподобалась мені,сподобалась мені

Тая дівчи-и-нонька-а….

(Вовк виє. Здіймається крик у хаті, вовк з Сірком тікають)

Сірко:

Ну, ти, того-о...

Вовк:

Спа-си-ба… Ти заходь, коли там шо…

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (30.05.2016)
Переглядів: 282 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!