Свято "100 днів у школі" - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Свято "100 днів у школі"

Свято для першокласників «100 днів у школі»

Мета: виховувати почуття гордості за статус школяра, любов і повагу до вчителя; розвивати інтерес і потяг до знань, вчити самостійно і творчо їх здобувати; формувати пізнавальні здібності першокласників, комунікативні навички.

Любі гості, мами й тата,
Свято розпочати час.
Вас зібралось так багато
На найперше наше свято
«Сто днів у першому класі!»
Ми раді привітати вас!
Ведуча. Запрошуємо до залу найменших членів шкільної родини!(Під музику до залу заходять першокласники)
Ведучий.
Перший клас! Перший клас!
Скільки грамотних у вас?
Всі. Нас18.
Ведуча. А які ви?
1 учень. Ми – активні!
2 учень. Ми – артистичні!
3 учень. Ми незвичні!
4 учень. Ми – бездоганні!
5 учень. Ми – багатогранні!
6 учень. Ми – веселі!
7 учень. Ми – верескливі!
8 учень. Ми – волелюбні !
9 учень. Ми – красиві!
10 учень. Ми – грайливі!
11 учень. Ми – галасливі!
12 учень. Ми – старанні !
13 учень. Ми – розумні!
14 учень. Ми – дружні!
15 учень. Ми – кмітливі !
16 учень. Ми – найкращі!
17 учень Ми – дотепні!
Всі разом. Ми – просто клас!
Пісня

Вчитель. 100 днів навчання. Мало це чи багато? Для одних батьків ці дні збігли як один тиждень, для інших – це ціла вічність. Для мене – це 100 днів щоденної, наполегливої праці.

За цей час я:
• вивчала наших діток, намагалася до кожного з них підібрати ключик;
• намагалася прищепити вашим дітям любов до школи, бажання поспішати на уроки;
• відкрила їм двері у прекрасну країну Знань і, взявши за руки, разом із ними робила перші несміливі кроки за нелегкою. але дуже цікавою програмою «Інтелект України».

За 100 днів навчання у школі ваші діти теж суттєво змінилися:
• вони стали більш дисциплінованими і організованими;
• стали більш допитливими;
• засвоїли ази деяких знань;
• здружилися з іншими дітьми;
• навчилися слухати нас, учителів, і виконувати те, що від них вимагається.
- Вам цікаво дізнатися що ми робили ці 100 днів?
Учитель: А зараз діти розкажуть , якими учнями вони вже стали.

1.Ми зібралися в цім залі.
Хочемо вам показати,
Якими учнями ми стали,
Бо 100 днів вже працювали.

2.Розказати, що ми знаєм,
Які успіхи надбали,
Що ми вже не малі,
А справжні школярі.

3.Тепер ми учні, перший клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі.

4.І від дзвінка, і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.

5.Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всьому навчать.
І роки весело біжать.

6.Ми всі бажаємо старанно вчитись
Писати в зошитах, читати букварі.

7.Ми стали вже не просто діти,
А учні школи – школярі.

8.Учитись в школі ми готові,
Вже трохи вміємо читать.
Ми мамі й тату дали слово:
Відмінниками в школі стать.

9.Як добре вміти читати,
Не потрібно маму прохати,
Не потрібно прохати сестричку:
-Прочитай казочку про лисичку.
Не потрібно прохати ні тата, ні брата,
А взяти книжечку і прочитати.

10.Ми найменші школярі,
Ми усі на зріст малі.
Ми уже багато знаємо,
Віршики й пісні вивчаємо.

11.Почалось навчання, змінилось усе,
Тепер вже школярик науку гризе.
До чого ж багато нам треба учить,
Щоб бути розумними і знать більше всіх.

12.А в нашому класі всі дружно ми живем,
Кому щось потрібно – розв’яжем без проблем,

13.Ми гарнії учні – нас будуть любить,
А нашим батькам – за нас не червоніть.

(Заходить Знайко. В руках у нього папка.)
Знайко:
Шановні пані та панове! Ми раді вітати Вас на цьому святі. Сьогодні в нашому Царстві Знань урочиста церемонія « Сто днів у школі», яку я оголошую…..
(Вибігає Незнайко, забирає папку)
Знайко:
У чому річ? Чиї це жарти?
Незнайко: Мої, а що?
Знайко: Ну,звичайно, я міг і сам здогадатися. Твої жарти недоречні. У нас тут серйозна урочистість для першокласників. Вони вже 100 днів, або 14 тижнів провели у школі.
Незнайко: Для кого кажеш урочистість?
Знайко: Для першокласників.
Незнайко: Для кого, для кого?
Знайко: Для першокласників.
Незнайко: Які ж вони першокласники? Вони ж не знають елементарного.
Знайко: О,ні, тут ти помиляєшся. Першокласники такі розумні, такі кмітливі, такі дружні..
Незнайко: Що красиві, то красиві, але вони незнайомі з моїми друзями.
Знайко: З якими такими друзями?
Незнайко: А ось з якими!
(Виходять Одиниця і Двійка)
Одиниця: Любі Друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!
Двійка: Вам з нами буде так весело. Давайте дружити.
Знайко: Діти! Не потрібні вам такі друзі, вони нічого не вміють та нічому гарному вас не навчать. Дружба з ними небезпечна.
Одиниця: Ні, Знайку, ми все вміємо.
Знайко: А ми зараз перевіримо . Одинице, до скількох ти вмієш рахувати?
Одиниця: Докінця.
Знайко: Добре. Порахуй ці кубики.
Одиниця: Один, один, один. Все.
Знайко: Усе зрозуміло! Двієчко, а який сьогодні день тижня?
Двійка: Сьогодні п’ятниця. ( дивиться на годинник)
Знайко: Чому?
Двійка: Якщо стрілка стоїть на п’ять, то це означає п’ятниця.
Знайко: Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?
Незнайко: Дуже хочемо! Я ніколи не ходив до школи. Візьміть мене до себе!
Одиниця і Двійка: Будь ласка!
Знайко: Діти, візьмемо їх з собою у нашу чудову школу?
Діти: Так!
Вчитель: Діти , подивіться на 1 та 2. Окремо – це лише 1 та 2, а коли стоять поряд, то ?Правильно,12! Ось із 12 балами ми будемо дружити.
Знайко: А ви обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Бо навчання – це дуже тяжка праця!
Герої: обіцяємо!
Знайко: Тоді ласкаво просимо до Царства Знань!
(Звучить музика, герої виходять)
Вчитель Я знаю, що ви всі розумні, кмітливі, багато чому навчились за 100 днів у школі, а тому , щоб всі переконались у цьому, наші казкові гості підготували вам завдання. Спробуйте їх виконати.
Завдання 1.
Прочитайте прислів’я !
Завдання 2.
Відгадайте ребуси.
Гра « Будь уважним»
Потрібно плескати в долоні, якщо правильна відповідь.
Якщо неправильна, то тупотіти ногами.
-Зараз зима.
-Місяць червень
-Сьогодні четвер.
-2+2=5
-у вашому класі 18 дітей.
-Вам подобається свято.
А зараз математична сторінка. Розвяжіть задачі
Завдання 3.
5 машинок у Мишка,
2 машинки у Сашка.
Підкажіть, будь ласка, їм
Скільки всіх машинок … (7)
***
Вова залюбки вибирав гуртки.
Все було не те…
Нарешті обрав – карате.
Вивчив 7 прийомів,
Потім ще 12.
Скільки буде їх разом? А буде (19)
***
Цю фігуру кожен з вас
повинен добре знати,
Серед інших фігур
Швидко пізнавати.
В ній 4 сторони однакової довжини
Впевнено промовив Гнат:
«Ця фігура – квадрат»
***
Катя зовсім ще мала, любить вихвалятись
6 +6 це буде 15.
Хто нам допоможе,
помилку знайти зможе?
***
В дитсадочку залюбки
Забавлялись малюки.
3 машинки, Ляльок 5,
2 ведмедика на стільчику сидять.
Діти крикнули: «Ого!»
Скільки іграшок всього?

Пісня

Завдання 4.
А чи знаєте ви казки?До яких казок ці ілюстрації?
Завдання 5.
Наші діти старанно вивчають англійську мову. послухайте, що вони вже вміють.

Вчитель. Не подумайте лишень, шановні гості, що ми у школі вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

Щоб вас скрізь поважали,
Щоб любили і пишались,
Не багато і не мало –
Треба знати 10 правил:

I. Як прокинувся – вставай. Ліні волі… (не давай).
II. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило).
III. І дивись – не барись. В школу швидко, швидко…(мчись).
IV. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)
V. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми).
VI. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи … (носовики)
VII. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … (плям)
VIII. Вдома близьким не груби. Менших – захищай і… (люби).
IX. Перший крок до добра – не роби нікому… (зла).
X. Щоб тобою всі пишались,
Перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: Ти в усьому завжди …(приклад).

Пісня

Вчитель А зараз до вашої уваги смішинка «Два коти»

Два коти
1 ведучий Жили на світі два коти:
Лінусь і Мурчик – два брати.

2 ведучий. Лінусь на сонечку лежав,
А школи він не поважав.

Лінусь. Нащо мені вчитися?
Не люблю трудитися!
Краще буду тут лежати,
Вгору лапки задирати.
Спати буду – скільки схочу!
Дні і ночі, дні і ночі!
(Лягає, потягується)

1 ведучий. А Мурчик вчився так, як слід.
Це був старанний дуже кіт.

Мурчик. Ходжу я в школу залюбки!
Читати вчуся я книжки,
Писати й рахувати,
Щоб все на світі знати!

2 ведучий. Якось до котів у гості
Завітав знайомий Костик.
Рибку він приніс смачну,
Та шкода – лиш одну!

Костик. Дам тому, хто відгадає,
Скільки сім плюс три? Хто Знає?
Мурчик. Десять!
1 ведучий. Мурчик вірно відповів
І смачненьку рибку з′їв!
А Лінусь цього не знав,
Тільки лапку облизав!
2 ведучий. А потім ще прийшла Тетянка.
Тетянка. Ось це – свіжесенька сметанка!
Хто скаже, скільки два і шість,
Той цю смачну сметанку з′їсть.
Лінусю, скільки?
Лінусь. Я не знаю…
Тетянка. Тоді я Мурчика спитаю.
Мурчик. Це вісім, точно знаю я!
Тетянка. Бери, сметанка ця твоя!
Лінусь. То он як вигідно навчатись!
Не буду більше лінуватись!
Піду до школи і навчуся!
Тетянка. Ти правильно сказав, Котусю!


Учитель. А чи знаєте ви, що за народним календарем сьогодні, 14 грудня – день святого Наума, покровителя розуму і доброчинства.
У давні часи навчальний процес розпочинався саме у цей день. У народі вважалося: якщо на день Наума розпочати навчання, то дитина краще засвоюватиме науку, а відтак набереться „ума” – розуму. Наум був монахом просвітителем. Мандруючи по селах, він безкоштовно вчив дітей.
Прийшов Наум – треба братися за ум, -говорили в народі.
Перша школа в Україні була заснована князем Володимиром Великим у 988 році. Це було більше 1000 років тому. Ця школа була зовсім не схожа на сучасну. У класі було від 5 до 8 учнів. Вчителями були лише чоловіки.
Підручників і зошитів не було, а для письма використовувалися спеціальні дощечки з паличками: цера і писало. Потім церу замінили на гусячі пера. Чорнило варили з бузини, а до відвару додавали вишневий клей і мед. Тяжка тоді була наука.
Учитель. Дорогі, діти, зараз все по-іншому, для вас створені всі умови , щоб гарно вчитись, і ви йдете правильним життєвим шляхом. Нехай цей шлях не буде дуже тяжким для вас. Нехай він буде всіяний успіхами, творчими досягненнями.
На свята кожен чекає подарунків. І для вас, дітки, теж подарунок, на честь нашого свята. Цікаво дізнатися, що тут. Ваші батьки разом зі мною дарують вам книжки, щоб у нас була класна бібліотека. Читайте і дізнавайтеся більше.
Вчитель . А тепер послухайте, шановні гості, про що наші діти мріють.

1.Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив за мету:
Скоро стану інженером,
Тільки трохи підросту.

2.Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Стану, може, футболістом,
Може – зіркою кіно.

3.Скоро я навчусь писати,
Буду так багато знати!
Потім стану я студентом,
А тоді вже – президентом!

4.Буду вчитися як слід.
Виросту – побачу світ.
Хочу капітаном стати,
Пароплавом управляти.

5.Я – банкіром хочу стати:
Полюбляю рахувати!

6.А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати.

7.Я в лікарні після школи
Всім робитиму уколи.

8.Я в письменники подамся,
Або, навіть, в моряки.

9.А я вчителькою стану,
Буду вчити малюків.
І читати, і писати,
І співати так, як ми!

10.Поки ще сказати рано,
Може в бізнес я піду.

11.Я – фотомоделлю стану,
Якщо ростом підійду.

12.Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.

13.А я – парашутистом,
Бо полюбляю висоту.

14.Мріємо! Мріяти не рано!
Роки швидко-швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
То у школі нас навчать.

15.Дивний світ навколо мене.
Хочу я його пізнать.
Буду старанно у школі
Всі науки я вивчать.

16.Учать мами рибку плавать,
Звіра – бігать, птахів – літать,
А дітей навчає вчитель
Все уміть, багато знать.

17.Ми прийшли до школи,
Щоб учитись і дружити,
Щоб книжки складні читати
І усе на світі знати.

18.Ми усі прийшли до школи:
Насті, Дмитрики, Миколи…
Щоб, як кажуть у казках,
Зоряний у нас був шлях.
19.Тож усі ми неодмінно
Вчитись будемо відмінно.
Нехай знають наші мами –
Всі ми станемо зірками.
В музиці, в літературі,
В математиці, в культурі –
Хто у чому. А таки
Ми засвітимо зірки.

Вчитель
Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі. Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».
Тож слова батькам.

(мати несе горщик із кашею: батько – велику миску із ложками)

Мати. До схід сонця раненько вставала
У трьох водах крупу змивала,
На жаркому вогні нашу кашу варила,
Щоб була у наших дітей сила
Щоб ви гарно навчались і добро набували.
(батько роздає ложки)

Батько. Хто скільки з’їсть крупинок,
Той матиме стільки гарних оцінок.
Ложки діставайте, з Богом, починайте!
Кашу з’їдайте. Смачного!

(звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик із кашею до кожної дитини. Діти по черзі набирають кашу і їдять)

Батько і мати.
Кашу виїли гарненько, аж виблискує дно.
Будьте віднині завжди заодно!
На щастя, на лад горщик розбиваємо.
Були ми малюками, а стали школярами

Вчитель: Дорога класна родино!
Наше свято добігає кінця.

Ми вдячні всім, хто брав у ньому участь.
Сподіваємось, що воно вам сподобалось.
Хай злагода і мир панують у ваших родинах!
А вам, любі наші діти, бути гідними звання школяра
І щасливої дороги до світу знань.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: Piter_Petrelli (26.12.2017) | Автор: Гукова Олена В'ячеславівна E
Переглядів: 126 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!