Свято «День
Землі»
Звучить пісня
ВЧИТЕЛЬ
Добрий день всі гості: шановні батьки, діти вчителі. Сьогодні ми знову з вами,
і цей день, я думаю, не звичайний. Багато свят було в нашому житті: Новорічні,
8 Березня, Травневі свята, День перемоги. Але все це можна об’єднати в єдине
свято – День Матері-Землі.
Людина на зорі своєї історії спорудила декілька незвичайні на ті часи споруди і
назвали їх «сім чудес світу». Не багато і не мало. Ніби немає у Всесвіті нічого
більш чудеснішого, ніж ці споруди.
Ішли роки. Руйнувались рукотворні чудеса, а навкруги… А навкруги була велика і
безсловесна природа. Вона мовчала, не могла повідомити самовпевненій людині, що
чудес не сім, не сімдесят, а в сотні, в тисячі разів більше. Природа ніби
чекала, коли людина сама про все здогадається.
Сьогодні ми святкуємо свято Землі, яка страждає зараз від людського холоду,
злоби, від необдуманих людських кроків, від знищення природи і знищення людей.
Але допомогти планеті можемо і ми своїм добрим серцем і щирою любов’ю.
Як говорив Джеральд Дарелл, ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатий
сад, але біда наша в тому, що ми – погані садівники, що не засвоїли
найпростіших правил садівництва. Зі зневагою ставлячись до цього саду, ми
робимо це із благодушним самозадоволенням неповнолітнього, який шматує ножицями
картину Рембрандта.
Вірш («Друже мій»)
У сльоту, і в час негоди,
І в погоду, друже мій,
Серцем слухати зумій,
Звуки рідної природи.
Звуки – дивні голоси.
Незвичайної краси
Чуєш, друже мій, розмови?
З вітром листя гомонить,
З сонцем – ниви і діброви.
І з озерами блакить.
Розмовляють доли, води…
Стань, послухай, роздивись.
Мову рідної природи
Розуміти серцем вчись.
ПІСНЯ («Послухай музику Землі»)
1 учень
Матінко, рідна земля.
2 учень
Матусю щира й дорога.
3 учень
Земле наша рідна і жива
ВСІ
До тебе сьогодні звертаються наші маленькі серця
1 учень
Прости, голубко рідна,
За наші бездушні діла
Пішли в життя дорогою
Холодного ми розуму,
Тому й накоїли багато зла
2 учень
Знаю, страждаєш бідна ти,
Що опустошили твої ліси й поля,
А ріки, бідні ріки, як стогнуть вони
Від брудної засміченої води.
3 учень
Маленьким рибкам чистая вода,
Лиш сниться у зимових снах.
Вже зовсім стало мало
Звірів у лісах і риби у ставках
4 учень
Земле, щира й дорога,
Почути голос твій ми хочем.
Куди поділись пташки співучі,
Чому у полі й на лугах
Зникають квіти пахучі?
5 учень
Чому не видно сонечка,
Ласкавого, привітного, теплого?
Чому хмаринки зависають над тобою,
Скажи нам, Земле, чому?
ГОЛОС ЗЕМЛІ
Ой, тяжко, тяжко діточки мої.
Болить серденько у мене
Не тільки за ліси, поля і води,
За птахів, риб, звірів,
Але найбільше болить серденько
У мене за вас,
За рід людський,
Який не хоче зрозуміти моєї болі.
Як мати-жінка хоче,
Щоб її діти
Росли в добрі, злагоді і любові,
Так і я, Земля бажаю того,
Щоб всі народи жили в багатстві і любові.
ПІСНЯ («Музика Землі»)
Виходить Еколог в образі ангела з зеленими крилами. Одяг прибраний зеленим
листям, на голові корона з написом «еколог».
Еколог:
З того часу як люди природу на землі почали зневажати,
змушений Бог був на Землю ангела свого послати. Йому ім’я – Еколог. Вас
просимо: запам’ятайте, Пильнує він землю і небо.А зараз його вітайте!
( На мотив «Занадився журавель» співає: )
Я – Еколог на землі, на землі.
Турбот повні мої дні, мої дні.
Що тут люди натворили,
Накидали, насмітили
І про це вам розкажу я
Я – Еколог неспроста, неспроста,
Я і в будні, і в свята, і в свята
І рослині і тварині,
а часом також і людині
Помагаю в небезпеці я.
Бо природа гине в нас на очах,
Йде Еколог по гарячих слідах.
Винуватців я знаходжу,
Словом, штрафом їм доводжу:
Берегти природу треба!
Ну що ж, послухаю, що робиться у вас на Землі.
УСНИЙ ЖУРНАЛ
Повідомлення учнів.
Щогодини на нашій планеті:
1700 акрів продуктивної землі стає пустелею.
Близько 2000 дітей помирають від голоду.
55 осіб отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин.
1000 людей вмирає від отруєння водою.
2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі.
Зникають 5-6 видів тваринного чи рослинного світу.
Щохвилини:
Знищується більш ніж 51 акр тропічних лісів.
Використовується близько 35 000 барелів нафти.
Знищується 50 тонн родючого ґрунту через неправильне його використання.
В атмосферу виділяється понад 12 000 тонн вуглекислого газу.
Еколог
Сумні факти, але є місця, де можна відпочити. Походжу, скарги зберу, може
комусь чимось допоможу, когось накажу, а вас, мої милі, добра навчу.
Рослини
(Усний журнал)
Рослини найбільш беззахисні перед діяльністю людини. Тому в 1948 році створили
Міжнародну Червону книгу.
А в 1982 році була створена Червона книга на Україні. Сьогодні до неї занесено
понад 800 видів рослин і тварин з метою охорони.
На Землі близько 20-25 тисяч рослин на межі зникнення.
У наступні 20-30 років щодня зникатиме з лиця землі 10 видів рослин і тварин.
(Грає музика і виходять дерева. По колу ходять і співають на мотив «Ой на горі
жито»)
Всюди то берізка, то ялина,
То черемха біла, то модрина,
Тут шипшина і малина,
Терен, глід і горобина
Виростають.
Акація, ясен, ліс сосновий,
Бузина і вільхи буйне море.
І повітря очищають,
Й землю рідну прикрашають
Цілорічно.
Тож садіть кущі й дерева, діти.
В них здоров’я й ліки кращі в світі,
В них краса і насолода.
Більше нас – усім вам добре.
Посадіть нас! Бережіть нас!
Ялина
Я – ялина. Голки маю
Я повітря очищаю,
Лікувальна, а в природі
Є барометром погоди.
Дуб
А я звуся просто дуб.
До 1000 років зеленіє мій чуб
Я живильні дам вам сили,
Я потрібний – й тим щасливий.
Береза
Я – береза білокора
Очищаю все довкола.
З мене ліки і, так звані,
Давні грамоти берестяні.
Ясен
Я – дерево-красень.
А звуть мене ясен.
Як світове дерево в легендах мене знають,
Улюбленим деревом Лесі Українки називають.
Тополя.
Я – тополя-санітар –
Це найбільший в мене дар.
Влітку в тінь я вас маню,
Сама бути я люблю.
Липа
Я – липа. Мене звуть цариця літа.
Я – медонос, я цвітом всіх лікую.
400 років живу я на світі,
Та люди не завжди мене шанують.
Верба
А я – верба. Люблю я води сині.
Я в українців символ поетичний.
Шевченка була другом на чужині,
Я сповіщаю про Великдень пишний.
Тюльпанове дерево.
(виходить поважно)
- Всі дерева:
Йди до нас.
- Тюльпанове дерево. (No, No), я вам не рівня. Мене завезли сюди здалеку. Я –
Тюльпанове дерево. Росту в ботанічних садах, а у ваших лісах так багато сміття,
що я там рости не хочу.
- Всі.
Ми теж там рости не хочемо. Давайте попросимо людей дотримуватись певних правил
поведінки в лісі.
Еколог Дерева
У лісі не смітити
Гілок не ламати
Дерева садити
Вогнищ не залишати.
Пісня «Звернення»
(Грає музика, розпускається лілія і з’являється із неї Дюймовочка)
Дюймовочка
Ой, яка краса! Я народилась на світ. Яке щастя! (Пританцьовує)
А скільки зелені, квітів! Вони, мабуть, водички хочуть.
Ось зараз я вас напою
Чистою водою
Водою чарівною,
Від неї ви ще більше
Розквітнете, засяєте
Веселим сонечком
І кольоровою веселкою.
Ой, а де ж це річечка- невеличечка?
Водичка
Не шукай – мене більше нема,
Залишилась канава сама,
Он там далі завод збудували,
Мені дихати нічим стало.
Чи подумав про мене хто? Ні.
Всі відходи зливають мені.
Не ввійшла я у плани і темпи,
Всі гадали: природа стерпить.
Споживацьке всім голови кружить.
Ось – зробили із мене калюжу.
Риба згинула вся до одної
Я вмираю в такім неспокої.
Захистити себе не можу.
Дюймовочка
- Не журися! Я і мої друзі тобі допоможемо. Гей пташки, дерева, звірі!
Допоможемо нашій річечці знову стати чистою.
(Грає музика, всі кружляють навколо річки.)
Дюймовочка
Нехай вода іскриться
Холодний струмінь б’є
Нехай жива криниця
Здоров’я нам дає.
Ростіть мої квіточки,
Мої рідні сестрички.
Прикрашайте матінку-Землю,
Добрих, щирих і привітних.
Еколог
Добре стало. Але що це?
(За сценою чується ойкіт. Хтось кричить: «Я вас впіймаю, не втечете!»)
Ховайтесь всі, бо хтось недобрий забрів.
(Забігають два хлопчики-хуліганчики з сачком і рогаткою і женуться за пташкою,
метеликом і сонечком. Вони тікають, кличуть на допомогу.)
1-ий хлопчик
Як взую я чоботи, траву стопчу умить.
Загинуть під ногами і квіти, і гриби.
Як стрельну я з рогатки, то погано буде всім,
Тікають без оглядки і звірі, і птахи.
Наловив я метеликів, жучків (слухає коробочку), втомився.
2-ий хлопчик
Я теж набігався за птахами, ледь спіймав. Відпочити б нам на травичці, де ще її
не стоптали.
(Ніби сплять і їм сниться сон)
Картина перша
Берізка
У мене біла кора, тоненькі гілочки,
А злі діти обірвали мої віти
Та написали на корі: « Тут були ми»
Мої гілочки опустилися,
І листочки скрутилися,
Пити хочу щодня,
Гину я.
Ялинка
В лісі на галявині ялинка стояла,
Всіх вабили до себе, всім око милувала.
Прийшли у ліс хлоп’ята, ялиноньку хвалили,
Коли прощались з нею, по гілці відломили.
А потім милувались ялинкою дівчатка,
І теж по добрій гілці взяли собі на згадку.
Прибіг сіренький зайчик, від жалю ледь не плаче:
- була така красуня, тепер лише деркачик!
Зайчик
Мовить заєць сумовито:
- Важче жити з літа в літо.
Йдеш попастися на травах,
А мисливець – бах та бах!
Пожувати гілку схочеш;
У перелісок заскочеш,
А в переліску те саме:
По сліду стрільці із псами!
Якось мчав я по обніжку
Та забіг в дитячу книжку,
В книжці, думалось мені,
Застріляки не страшні.
Тільки й тут не менше страху
Для зайчиська-бідолахи.
Бо недбальці хлопчаки
Книжки рвуть, мов ті вовки!
Ось труснуло в полі снігу,
Хтось на слід виходить мій…
Добіжу в Червону книгу.
Може, виживу хоч в ній.
Риби
(Мелодія «В траве сидел кузнечик»)
Ми риби, риби, риби
По суші диби, диби, диби.
Дно річки сміттям вкрите,
Не можемо так жити.
Буль-буль-буль-буль-буль-буль-буль
Не можемо так жити.
Всю воду забруднили,
Відходів напустили.
І хімії без міри –
Ми ледве уціліли.
Буль-буль…….
Ми ледве уціліли.
Ми риби нещасливі
Так жити нам несила.
О, люди, схаменіться
За чистоту візьміться.
Буль-буль……
За чистоту візьміться.
(Хлопчики прокидаються і один одному кажуть, що приснився страшний сон).
Перший хлопчик
Ой який сон страшний наснився.
Так шкода стало всього живого, я теж їм шкодив.
Піду садом, полем, а чи лугом,
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави,
Я скажу їй: - Зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб віки жили у мирі й щасті!
Другий хлопчик
І я теж шкодив природі, випущу на волю метеликів, пташок, хай живуть собі.
Я зірвав квітку і вона загинула,
Я спіймав метелика – і він умер
У мене на долоні.
І тоді я зрозумів,
Що торкнутися краси
Можна тільки серцем.
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба,
Хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі!
Перший хлопчик
І квітку лісову
Не стану рвати,
Її додому я не понесу.
Їй там джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І ні стеблинку, гілку чи травинку
Я не ображу:
Це – страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе
Тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Еколог
От ще двоє подобрішали
Нехай всі люди знають,
Нехай всі люди вірять,
Що скоро переможе
На всій Землі й усьому світі
Свята любов і дружба.
(Грає музика «Если долго-долго».
Виходить Червона Шапочка.)
Спекла мама пиріжечки, щоб я понесла їх своїй бабусі. Я теж їй подарунок
приготувала. Цю хустинку сама вишивала.
(Із-за кущів виглядає Вовк. Червона Шапочка не лякається.)
Вовк
Ти чого не лякаєшся? Не боїшся мене?
Ч. Ш. Ну, звичайно, ні! Ти такий добрий.
Вовк Я добрий? Я в одній казці ковтнув Червону Шапочку і бабусю.
Ч. Ш. То в казці. А зараз я тебе не боюся. В тебе такі лагідні очі!
Вовк Ой умру від радощів! Мені ще таких слів ніхто не казав.
Ч. Ш. Ти такий гарний, як метелик.
Вовк (Уявляє себе метеликом і бігає, літає, «махає крильцями») Невже такий
гарний (Раптом плаче)
Але ж мене ніхто не любить, ніхто не приголубить.
Ч. Ш. Чому ніхто? Я тебе люблю. Ходімо разом до моєї бабусі.
Вовк
То я вже зовсім добрим став і тепер буду з усіма дружити!
Пісня «Про дружбу»
(Звучить запис пташиних голосів)
Еколог:
Ось так би і слухав і слухав. Але і цим дивовижним створінням живеться нелегко.
Усний журнал.
Природа відміряла досить багато років птахам, але лиш деякі пташки доживають до
відміряних років.
Шпак може дожити до 19 років, а живе – 2 роки.
Граки могли б до 8 років дожити, а живуть 2,5 роки.
Сірі чаплі – до 15 років, а живуть 2-3 роки.
Качкам відміряно 17 років, а доживають до 2 років.
Беркут міг дожити до 80 років, а живе до 30.
Еколог:
А добрі історії про пташок я почую?
Вірш
З пташеням маленьким трапилась біда,
Як піднявся вітер – випало з гнізда.
З кошиком Андрійко по щавель ішов,
Пташеня сіреньке у траві знайшов.
У Андрійка очі блиснули від сліз.
Взяв його тихенько, до гнізда поніс.
Пташеня зраділо – кінчилась біда:
Із руки стрибнуло до свого гнізда.
(Виходять хлопчик і дівчинка-пташка. Хлопчик тримає клітку. Розігрується
діалог.)
Пташка
Тріпоче серце пійманої птиці,
В руках моїх не чує доброти.
Хлопчик
-Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!
-Хіба потоки загубили воду?
Хіба в полях уже зерна нема?
Пташка
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.
Хлопчик
-Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко –
Від мене взяти декілька зернець.
Пташка
-Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє.
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає.
-Лети! Співай у небі гомінкому,
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе.
Радісна весна
Вертались лелеки
З відряджень далеких.
Звільнившись від снігу,
Чорніли поля.
Струмочки бриніли,
І небо синіло,
І пахла весною
Волога рілля.
Весна наступала,
Земля оживала,
Жвавішали сонця
Ясні промінці.
Цвіли первоцвіти,
Веселі, як діти.
А що вже раділи
Весні горобці (журавлі).
Еколог
Гарна у вас земля, є багато хорошого зроблено людиною, але багато і біди
зробила на Землі. Коли я прибув до вас, то пролітав землю, чорну землю, де
панує смуток.
(Звучить сумна музика, а на фоні музики дитина розповідає вірш або декілька
дітей)
Чорнобиль
-Намалюй, - дитина просить, -
Радість і красу.
І малюю я веселку, квітку і росу.
З посмішкою на обличчі
Дівчину в вінку.
І хлопчину, що кружляє з нею у танку.
- Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.
Я малюю лист осінній,
Схилену вербу,
Що спустила свої віти
Голі до землі,
І ключами в сірім небі
Линуть журавлі.
- Намалюй мені ще ніжність.
Тема непроста.
І малюю я рожеві мамині вуста,
І метелика, і сонце, й квітку лугову,
І зелену, шовковисту молоду траву.
- Намалюй, - дитина просить, -
Намалюй біду.
Як її намалювати?
Спосіб не знайду.
Чи поранену пташину,
Може, ледь живу?
А рука сама малює
Чорнобиль-траву…
- Нащо ти траву малюєш?
Це біда така?
Цю траву зовуть чорнобиль,
Це трава гірка.
В ній отрута, смерть і сльози,
І брудна вода.
В ній хвороби, сум, неспокій.
Це страшна біда.
- Краще намалюй щось гарне.
Намалюй життя,
А гірку траву чорнобиль
Викинь на сміття.
- Так, дитино, намалюю
Я життя тобі,
І надію намалюю,
Й мрії голубі.
Намалюю синє небо,
Чисте джерело.
Намалюю я лелеку, поле і село.
Намалюю віру, розум,
Доброту й любов…
Та гірка трава чорнобиль
Проростає знов.
Під музику
1-ий
Людино, хто ти – цар природи?
Ти ким себе в ній відчуваєш?
Ти сушу підкорила й води,
Ти вже й на небо зазіхаєш.
2-ий
Ми підкорили сушу й води,
Дари природи витрачаєм.
А дійсно «царського» підходу
Усім нам так не вистачає!
3-ий
Бо цар насправді – це господар,
А не владика-марнотратник.
Людино, будь царем природи
І бережи її, як матір.
4-ий
Не будь гнобителем нещадним.
Живу, здорову, життєздатну
Її одержала ти в спадок,
Тож передай таку й нащадкам.
5-ий
А ще б хотіли ми сказати:
Ми жити хочемо й рости,
Щоб не було війни!
6-ий
Щоб окоп не чорнів на ниві,
Хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми.
7-ий
Ми хочемо без воєн жити!
Хай буде мир на всій землі!
За мир За мир За мир Всі: щоб сміятися, щоб трудитися, щоб троянди цвіли! Щоб
жито буяло і діти росли!
Пісня «Солнечний круг»
(Приспів до одного куплета можна на англійській мові)
8-ий
Світ прекрасний
Навколо тебе –
Сонце ясне
І синє небо.
Птахи і звірі,
Гори і ріки –
Нехай він буде
Таким навіки!
Нехай людина
Добро приносить –
Бо світ навколо
Любові просить.
(Злітають кульки, звучить пісня «Зелений світ») Розробка вчителя
початкових класів
Телюх Л.М., спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів №8
м.Хмельницького
|
