Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Закріплення звука [ш] букви Шш («ши»). Опрацювання вірша Т.Коломієць «Колосок»,казки В.Орлова «Пригоди Каштанчика».
| Тема: Закріплення звука [ш] букви Шш («ши»). Опрацювання вірша Т.Коломієць «Колосок», казки В.Орлова «Пригоди Каштанчика». Мета: Продовжити роботу над засвоєнням букви ш, звука [ш]. Формувати у дітей навички виразного і свідомого читання зв’язного тексту. Розвивати усне мовлення творчі здібності, фантазію,пам'ять,увагу. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи. Обладнання: Слайди до уроку,Буквар с 138-139, маски Ведмедика, Каштанчика, Жабки, Їжачка, Лисички для інсценизації казки. Казка «Про Каштанчика». Тип уроку: Закріплення знань. Хід уроку I.Орг.момент. Створення емоційного настрою уроку. Станьте,діти, всі рівненько Щоб урок пройшов гарненько. Поверніться до гостей, Привітайтесь: «Добрий день!». Кожен з вас приготувався, До дзвінка ще постарався. Зараз сядуть всі дівчата, А за ними і хлоп’ята. Працюватимем старанно, Щоб побачити в кінці, Що у нашім першім класі, Діти просто МОЛОДЦІ! ІІ.Повторення вивченого матеріалу. 1. Бесіда. - Яку букву вивчили на попередньому уроці? (Слайд№2). Який звук вона позна- чає ? (звук [ш]). Що ви про нього знаєте? (він приголосний, твердий, глухий). 2. Артикуляційна хвилинка. (Слайд №3) ЧИСТОМОВКА Ша-ша-ша – у нірці миша. Шу-шу-шу-не порушуй тишу. Ше-ше-ше- говори тихіше. Ші-ші-ші- шумлять комиші. 3. Робота над скоромовкою.( Слайд№4) - Промовте скоромовку, яку ми вивчили на попередньому уроці. Над шляхом Явдошка збирала волошки. -Явдошко, волошки шукати облиш. Над шляхом ти знайдеш один лиш шпориш. 3. Бесіда. 4. До нас прийшли на урок Зайчик Ой і Зайчик Ай. Вони вирішили покататися на санчатах. Але санчата такі великі,що можна взяти з собою ще декілька речей ,в назві яких є звук звук [ш]Назвіть ці речі. (Шапка,сапка,машина, кошик, миска, каска, рушник, шуба) (Слайд №5-6) Поїхали зайчики до лісу, а там на галявині стоїть будиночок. І все в ньому зі звуком [ш] . Хто тут живе? Так це Мишка Шушу. Ось вона. (Слайд№7). Що вона запасла на зиму? (шишки,конюшину,каштани)(Слайд№7) 5. Робота зі складовою таблицею. (Слайд№8) - мишка хоче послухати,як ви читаєте. а о у и і е ш ша шо шу ши ші ше шк шка шко шку шки шкі шке шт шта што шту шти шті ште шн шна шно шну шни шні шне шл шла шло шлу шли шлі шле ІІІ. Робота за букварем. 1. Опрацювання колонок слів. Прочитайте за мною слова в колонках. (Слайд №9) Вус До l зрів Ко l ло l сок ву l са l тий До l зрі l вай го l ло l сок -Прочитайте спільну частину цих слів. Чим вони відрізняються? 2. Читання вірша Тамари Коломієць «Колосок». 6. Хто з вас був весною на полі? Якого воно кольору весною? (зелене) А восени? (Жовте) (Слайд№10). А що ще росте на пшеничному полі?(квіти) Подивіться які гарні квіти. (Слайд№11)Якого кольору маки(волошки,ромашки). Уявіть як шумить зелена пшениця(Ш-ш-ш) Прочитайте вірш напівголосно. 3.Змістовний аналіз вірша. -Який колосок? (Вусатий) Чому вусатий? (Слайд№12) -Спочатку в колоска зернятко м’яке,у пушку. Яким воно стане потім? (Тверде). Зробимо звуко-буквений аналіз слова пушок Пушок - 0 – 0 – ІV. Фізкультхвилинка.(Слайд№13) В казковому лісі розминка. Настала фізична хвилинка. Втому проженем руками Вгору їх піднімем з вами. Потім присядемо дружно, Ноги згинаємо пружно, Руки, мов крила, розправим І до плечей їх поставим. Коло вперед покрутили, Потім назад повторили. Голову вниз опустили, Потім назад нахилили, Потім наліво поклали, Потім направо. І стали. Рівно і струнко. Швидко скінчилась хвилинка. Нас збадьорила розминка. 7. Інсценування казки В.Орлова «Пригоди Каштанчика».(Слайд№ 14) -Послухайте казку про Каштанчика . 8. Змістовний аналіз казки. - Чи Мишко зустрівся з тим самим Каштанчиком? (Ні). А що сталося з його другом? (Він перетворився на дерево). -Що цікавого помітили? Так,все почалося спочатку. V.Читання. Слухання-розуміння. 1. Робота над текстом. Давайте прочитаємо уривок цієї казки і визначимо які частини були пропущені. 2. Змістовний аналіз казки. -Кого першого зустріли Мишко і Каштанчик? (жабу)(Слайд№15) що вона їм відповіла? (Як-ка гидота! Як-ка гидота! Адже він зовсім не зелений!) -Хто їм зустрівся далі?(Їжак)(Слайд №16) що він їм відповів? (- Ні, не мій. У нього колючок нема.) -Хто був далі? (Лисичка) (Слайд№17). Що почули друзі від неї? (- Ну, що ти? В нього ж хвоста нема.) -Що ж запропонував Каштанчику Мишко. (- Ну, чого ти рюмсаєш? Я теж коричневий, а не реву. Стривай, стривай! Ти коричневий - і я коричневий. Ти без хвоста - і я без хвоста. У тебе нема колючок - і в мене нема. Ура! Я знаю, що тобі треба. Ти повинен мати свій барліг.) (Слайд № 18) 3. Що сталося навесні з Каштанчиком? (з нього виросло дерево?).(Слайд№ 19) 4. Інсценізація діалогів. -Розіграємо зустріч Ведмедика з Каштанчиком наступного року. VІ. Підсумок уроку.
Вправа «Мікрофон». Ось і уроку кінець. Хто працював – молодець! Що сподобалось вам – поділіться. Що не сподобалось – пожалійтеся. - Який звук позначається буквою ш? Який це звук?( приголосний, твердий, глухий). Як шумить пшениченька? (Ш-ш-ш) Додаток Пригоди Каштанчика В.Орлов Літо наближалося до кінця. На високому каштановому дереві з'явилися світло-зелені колючі кульки. Якось уранці одна з кульок луснула. І з тріщини визирнув коричневий каштанчик. - Ой, як цікаво! - захоплено прошепотів він і розсунув дверцята свого колючого будиночка. Та не втримався й полетів донизу. Бух! - Чи ти не з місяця впав?! - невдоволено буркнув хтось коричневий і кудлатий, потираючи своє вухо. - Я… я… ненавмисне, - пробелькотів Каштанчик. - Пробачте. Я більше не буду. - Ану вертайся до мами! Де твоя мама? - Не знаю, - запхинькав Каштанчик. - Не знаєш? - здивувався коричневий і кудлатий. - Ну, гаразд. Ходімо зі мною. Пошукаємо твій дім. Адже на зиму не можна лишатися без домівки. Як тебе звуть? - Каш… Каштанчик. - А мене - Мишко… Ідуть вони лісом - попереду великий Мишко, а позаду, ледь встигаючи за ним, дріботить на тоненьких ніжках Каштанчик. Порівнялися з будиночком на болоті. На дверях будиночка висів портрет Жаби. Мишко постукав - двері відчинились, і на порозі з'явилася господин я. - Глянь-но, - сказав їй Мишко, - це не твій синочок? - Як-ка гидота! Як-ка гидота! Адже він зовсім не зелений! - І двері рвучко зачинилися. - А й справді, - глянувши на Каштанчика, сказав Мишко, - ти зовсім не зелений. - Може, я ще позеленію, - боязко висловив припущення Каштанчик. - Ні, не позеленієш. - Чому? - Бо не живеш на зеленому болоті. Підійшли вони до другого будиночка. На ньому висів портрет Їжачка. Постукав Мишко у віконце. Визирнула з нього Їжачиха. - Чи не твій це синочок? - питає Мишко. - Ні, не мій. У нього колючок нема. - І віконце зачинилося. Пішли вони далі. Бачать, третій будиночок. На ньому - портрет Лисиці. Постукав Мишко у двері. Вийшла до них господиня. Він і її питає: - Це не твій, бува, синочок? - Ну, що ти? - каже Лисиця. - В нього ж хвоста нема. - І шмигнула назад у хату. - Оце-то халепа! - задумливо пробуркотів Мишко. - Хвоста тобі бракує. - А може, він ще виросте, - ніяково прошепотів Каштанчик. - Ні, не виросте. Адже ти нічого поганого нікомуне зробив і сліди свої замітати хвостом не треба. Пішли вони далі. Дісталися річки. Сіли на березі й сидять. І тут по щоці в Каштанчика побігла сльоза. Побігла й упала у воду. Мишко підвів голову, глянув на небо і здивувався: хмари нема, а краплі падають. Відтак він перевів погляд на річку й побачив у воді своє і Каштанчикове відображення. - Ну, чого ти рюмсаєш? - сказав він Каштанчикові. - Я теж коричневий, а не реву. Стривай, стривай! Ти коричневий - і я коричневий. Ти без хвоста - і я без хвоста. У тебе нема колючок - і в мене нема. Ура! Я знаю, що тобі треба. Ти повинен мати свій барліг. І Мишко заходився розгрібати лапами землю. Коли ямка була готова, він спитав у Каштанчика: - Ну, як тобі подобається? - Дуже, - сказав Каштанчик. - То стрибай у неї. Я вкрию тебе й теж піду спати. Каштанчик постояв, подумав, зітхнув і стрибнув. Мишко вкрив його шаром листя, побажав спокійної зими, пообіцяв, що навесні обов'язково навідає Каштанчика. Він квапився до свого лігва, бо в небі вже закружляли перші сніжинки. Сніг густішав. Невдовзі там, де був Каштанчиків барліг, з'явилася снігова кучугура. Зима стояла морозяна й довга. Налітали холодні вітри. Дерева тривожно погойдували скрижанілим гіллям. Але поволі почало визирати з-за хмар сонце. Сніг заходився танути. До річки побігли жваві струмки. І ось на тому місці, де спав Каштанчик, земля ворухнулась - і з неї виткнувся зелений паросток. Він тягся назустріч сонцю й ставав дедалі вищим. Якось до нього підійшов Мишко. Він понюхав землю, почухав за вухом і побрів геть. А пагінчик ріс собі та ріс. Під осінь він став уже досить міцненьким і міг мужньо протистояти вітрам. А ще через дві зими перетворився на струнке деревце, на якому весною зацвіли ніжні, схожі на білі свічки, квіти. Потім ці квіти перетворились на світло-зелені колючі кульки. Настала осінь. Якось одна з кульок луснула, і з неї визирнув маленький коричневий Каштанчик. - Ой, як цікаво! - прошепотів він, розсуваючи дверці свого колючого будиночка, та не втримався й полетів донизу. Бух! - Чи ти не з місяця впав? - невдоволено буркнув Мишко. - Я… я.. ненавмисне, - пробелькотів Каштанчик. - Я більше не буду. - Каштанчик! - радісно вигукнув Мишко. - Де ти пропадав? Я так довго шукав тебе! Ну, швиденько ходім… - Куди? - Як це куди? Ти що, забув? Шукати твою маму. І вони рушили в дорогу, великий коричневий Мишко і маленький коричневий Каштанчик. І досі вони ходять разом. А за ними виростають зелені каштанові дерева. Криворізька ЗОШ І-ІІІ ступенів №117 1-А клас Вчитель: Шикута Вікторія Вікторівна | |
| Переглядів: 1756 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |