Український віночок у звичаях та обрядах

(на уроках трудового навчання)

Український віночок, виготовлений з кольорового паперу і та картону, прикрасить інтер'єр групової кімнати, ігрового та батьківською куточків, впишеться у святкове оформлення залу Цей наочний посібник для занять із народознавства виготовляється так: з картону вирізають обруч (розмір залежить від призначення виробу) і наклеюють на нього листя, стебла, квіти, стрічки.

Щоб вирізати барвінок, папір складають удвоє. Від лінії згину малюють половину квітки і вирізають по контуру . Ромашку виготовляють із квадратного аркуша паперу, поділивши його по діагоналі. Одержаний трикутник двічі перегинають навпіл. Відгинають коротку сторону трикутника до довгої. Від лінії згину малюють половину пелюстки і вирізують по контору.

Маки, волошки, мальви, чорнобривці складаються з чотирьох об’ємних пелюсток. Щоб зробити ці квіти беруть чотири однакові квадрати. Складають їх по діагоналі, розгортають, ще раз складають по іншій діагоналі (кольоровою стороною зверху). Потім згинають папір удвоє від себе (колір всередині). Розгортають квадрати так, щоб одержати подвійний трикутник Згортають його навпіл для симетричного вирізування пелюсток. Приклеюють їх тільки нижніми частинками. Зверху наклеюють чорну серединку.

 Новий рік — свято, яке найчастіше асоціюється зі щирими побажаннями, вітаннями і подарунками під ялинкою; із мерехтливими прикрасами, таємницею, бо ніхто не може сказати, яким буде наступний рік, чим порадує чи засмутить. Зазвичай підготовка до цього дня починаються заздалегідь. Мабуть, тому з'являються ідеї, фантазії, що змушують змінити все довкола, розфарбувати не дуже яскравий зимовий світ найрізноманітнішими барвами...

РІЗДВЯНІ ВІНОЧКИ

У Європі на Різдво оселю прикрашають вінками і свічками. Ще в дохристиянські часи вінки зі свіжої зелені вважались оберегом від темних сил.

Пізніше, уже за християнства, на вінках почали запалювати свічки, і не чотири, як нині, а двадцять чотири. Сучасні різдвяні (вони ж новорічні) вінки складають із хмизу, плюща. Крім гілля, вам знадобляться стрічки, тасьма, іграшки, штучні квіти, шишки. Новорічні вінки створюють настрій, їх неважко зробити самостійно. А щоб новорічна композиція "протрималась” якомога довше, скористайтеся нашими порадами.

Для каркасу використовуйте солому, дерев'яну стружку чи тонкі гілочки. За основу беруть будь-яке гілля рослин, які взимку залишаються зеленими, наприклад, сосна, ялина, туя, ялівець. Для закріплення деталей вінка візьміть тонкий дріт. Кожна наступна гілочка накладається на попередню, закриваючи місце кріплення.

Яскраві стрічки, шишки, фігурки і новорічні прикраси зроблять вінок неповторним. Основний колір прикрас повинен гармоніювати з інтер'єром.

Вінок кохання

Серед розмаїтості вінків особливе місце належить "вінку кохання". Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.

Основу такого вінка складають ромашки — символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом — квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю — символ гнучкості та розуму.

Вінок відданості

Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток.

Колись давно, повідають люди старшого віку, жили в Україні два птахи: Любисток і Волошка. А що були вони дуже гарними від природи, то люди винищили їх до пня. Знайшли собі притулок у гущавнику гаю останні двоє з тих пташенят, і недоля здружила їх настільки, що всі ставили їх у приклад.

— Дай Боже вам такої злагоди і відданості, як у Любистка і Волошки, — благословляли у життя матері своїх дітей.

До кінця своїх днів вчили Любисток і Волошка всіх любити й оберігати одне одного, шанувати, бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими квітками. Дорогі вони нам не тільки за красу. Ними миють волосся, купають немовлят, освіжають помешкання. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах. Але скільки б не носила його недоля по світу, він твердо знав, що його чекають, про нього пам'ятають, його кохають.

Чернечий вінок

Поміж різновидами вінків є один, який рідко хто виплітає за своє життя. У першому випадку його готує своїми руками дівчина, яка ступає на стезю служіння Богові, тобто готується до чернечого постригу. Колись давно у черниці йшло чимало люду, бо сплюндрована Україна була багатою хіба що на дітей-сиріт. Коли яка з дівчат голосилася до черниць, то ввечері, перед її відходом, до хати збиралися дівчата. Кожна несла з собою білі лілії — символ чистоти. Дівчина-господиня у квітковому вінку і вишитому строю стрічала гостей. Відбувався обряд прощання Господньої нареченої з дівоцтвом. Останні світські пісні, останній танець. Тоді приходили старші жінки з родини і перевдягали дівчину у довгу темну сукню. Дівчата знімали віночок з дівчини і вкладали на голову вінок з білих лілій.

На сході сонця дівчина у вінку з лілій у супроводі подруг прощалася з селом, низько кланяючись кожній хаті, кожному зустрічному і йшла до монастиря. Тут її зустрічали черниці. Ставши на коліна, дівчина складала обітницю служіння Господові, скидала вінок, цілувала його і передавала найкращій подрузі. Черниці натомість пов'язували дівчину наміткою послушниці.

В іншому випадку вінок з білих лілій виплітали на смерть дівчини. Подруги в'язали його і вкладали на голову небіжчиці.

Вінок надії

Його виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові.

А в'язали вінок з волошок і польового маку. Волошка — символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві.

Вінок розлуки

Виплітали парубкові на розлуку. Дарувала його дівчина парубкові у тому випадку, коли в них не складалася доля. От, приміром, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з первоцвіту і вересу. Перша квітка—символ кохання, що минає, друга — самотності і безнадії, що настає... Про значення такого вінка знали колись усі парубки.

В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба — символ правдивості, айстри — суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: "Вибач, але я кохаю іншого...".

Ворожба на барвінкових вінках

До свята дівчата вдома виплітали вінки з барвінку, а прикрашали їх сухими квітками безсмертника, різною зеленню з вазонів, стрічками. Коли по закінченні андріївських вечорниць усі йшли додому, то дівчата обирали одне дерево і кидали на нього віночки. Чий завис найвище — та першою вийде заміж.