Тема. Гімн Дніпру-Славуті. Микола Гоголь «Чудовий Дніпро» (уривок напам’ять)
Мета. ознайомити учнів з біографічним і творчим шляхом Миколи Васильовича Гоголя; удосконалення техніки читання (розширення поля читання, регулювання темпу та навичок виразного читання), удосконалювати вміння працювати з текстом (визначення художніх засобів, головної думки твору), розвиток зв’язного мовлення на основі навчального тексту (відповіді на запитання, словесне малювання); виховувати естетичний смак, бережливе ставлення до природи, вміння бачити красу навколишнього світу; розвиток мовлення та уваги, пам’яті, культури слухання, удосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити; розвиток творчих здібностей, самостійності та навичок самоконтролю.
Обладнання: телевізор, фрагмент фільму про Дніпро, фрагмент мультфільму «Вечори на хуторі біля Диканьки», відеофільм «Микола Гоголь», портрет М.Гоголя, репродукції картин А.Куїнджі, сигнальні картки, підручники, таблиці для розчитки.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
Шкільна парта – це не ліжко,
Бо на ній лежить вже книжка.
Продзвенів і змовк дзвінок
Починається урок!
Тихо дівчатка за парти сідають!
Тихо хлоп’ята за парти сідають!
Всі на мене подивились.
Починається урок.
Наші вушка на макушці,
Очі широко відкриті,
Слухаємо уважно, все запам’ятовуємо,
Щоб урок минув не марно,
Працюватимем старанно.
У вас на партах смайлики. Намалюйте їм брівки і очі. Який у вас настрій на початку уроку? Добре. Сподіваюсь він таким і залишиться до кінця уроку або навіть і стане кращим.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
2.1. Удосконалення читацьких навичок
А) Прочитай і відгадай загадку
Подивіться на дошку. Прочитайте загадку мовчки. Подивіться на таблицю. Якщо ви розшифрували відповідь до загадки підніміть зеленого «смайлика».
Коли розтав у горах сніг,
Він зашумів і вниз побіг,
Його нікому не спинити,
Бо хоче річку він зустріти.
5 6 1 2 3 4 7
м о с т р у к
Правильно, відгадка – струмок.
Які ознаки із загадки допомогли відгадати? (Він з’явився тоді, коли розтав сніг; він хоче зустріти річку)
Б) Прочитай вірш, доповни його необхідними словами
У мене в руках слова. Прочитаймо їх швидко хором:
РОЗПЛЕСКАЛИСЯ
ВЕСНЯНІ
ПАРУСИ
На партах у вас лежать вірші. У цих віршах пропущено слова. Зараз ми побудемо поетами! Вам потрібно вписати пропущені слова, користуючись довідкою – вона у вас на дошці. Якщо ви впоралися із завданням – сигналізуйте зеленим «смайликом», хто не зрозумів завдання показує червоного.
Паперові кораблики
Мов веснянії дзвіночки,
Розплескалися _________.
І вузенькі, і широкі,
Десь мілкі, а десь - ______.
Хтось кораблики пускає.
Хто це? Діма, Сама, ______.
Кораблі ці паперові,
Паруси на них __________.
Юлія Каспарова
Довідка: струмочки, лілові, Валя, глибокі.
Прочитайте вірш виразно.
В) Плутанина
Ось такі струмки текли з гори у річку. Нам потрібно пройти вздовж струмка і прочитати слова. Прочитавши слова ми дізнаємося у які водойми поспішають наші струмочки.
Слова, які утворяться: річка, ставок, море, озеро, болото.
Г) Дешифрувальник
Встановіть послідовність чисел і прочитайте прислів’я
1. І 4. кі 11. мо 7.впа 10. у
6.ки 8. да
3. ли 9.ють 12. ря 5. рі 2. ве
Д) «Математичні задачки»
Виконай «математичні дії» і дізнайся, яка річка є найдовшою у світі, а яка – найширшою.
НІС – ІС + КІТ – К – Т + ЛУК – УК =
ЛАМА – Л + ЗОЯ – Я + НКА =
Е) «Веселі пірамідки»
Швидко і правильно читай цілі слова згори вниз і навпаки – знизу вверх, і з кожним разом прискорюй темп читання.
КРИ/НИ\ЧКА
КВІ / ТО \ ЧКА
СНІ / ЖИ \ НКА
ТВА / РИ \ НКА
ГРИ / БО \ ЧКИ
СНІ / ДА \ НКИ
СМЕ / ТА \НКА
ШКО/ ЛЯ \РКА
ХМА/ РИ \НКА
КРИ/ ЖИ \НКА
ПТА/ ШЕ \ЧКА
КНИ/ ЖЕ \ЧКА
2.2. Перевірка домашнього завдання
А) Перевірка вивчення вірша «Встала й весна…»
Кілька учнів читають напам’ять вірш Тараса Шевченка «Встала й весна…»
Б) Аналіз змісту вірша
Яку куртину змалював автор у творі?
Знайди слова, за допомогою яких поет весну, жайворонка і соловейка наділив людськими якостями?
Запишіть у зошитах, які дії виконувала весна.
Весна встала, …, …, ….
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
3.1. Мотивація навчальної діяльності
Прослухайте розповідь. Про що йдеться у тексті, який я вам зараз прочитаю.
Це – найбільша річка України. Вона третя за довжиною і площею басейна ріка Європи. Це найповноводніша ріка України. Початок цієї річки на Валдайській височині, а впадає вона в лиман Чорного моря. Древні греки називали його Борисфеном – «той, що тече з півночі». Давні слов’яни називали його Славутич. Як же називають його сучасники? (варіанти відповідей)
3.2. Оголошення теми і мети уроку
Не випадково наша розчитка була багата на слова, які стосуються водойм, адже сьогодні на уроці ми вивчатимемо уривок з повісті Миколи Васильовича Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро»; дізнаємося про автора твору; розглянемо картини художників про Дніпро.
IV. Сприйняття й усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
4.1. Розповідь про Миколу Гоголя
(Помістити на дошку портрет письменника; ввімкнути до перегляду відеофільм про письменника, уривок з повісті «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»)
Микола Васильович Гоголь – народився 20 березня 1809 року у містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту в сім’ї поміщика середнього достатку. Дитячі роки майбутній письменник провів у Василівці, відвідував з батьками Диканьку, Кибинці, де була велика бібліотека і домашній театр.
Вчився Гоголь середнє, проте під час навчання в училищі, а потім і у гімназії відзначився як актор театру.
Славу письменнику принесла збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».
4.2. Робота над заголовком
Прочитайте заголовок до твору. Поміркуйте, яким може бути текст із таким заголовком: науковим чи художнім? Доведіть свою думку.
4.3. Первинне читання
Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.
Який це текст? З чого ви зрозуміли, що це опис?
Що описується в даному тексті?
4.4. Словникова робота
Читання колонок слів за вчителем.
ЛІС ЧУДОВИЙ В’ЄТЬСЯ
ШЛЯХ БЛАКТИНИЙ ПЛИНЕ
ОБРАЗ РОЗКІШНИЙ МЧИТЬ
ДНІПРО ДЗЕРКАЛЬНИЙ ЗАГУРКОТИТЬ
ШИРОЧІНЬ ПРИБЕРЕЖНИЙ ВОРУХНЕТЬСЯ
Що ви помітили, читаючи колонки слів?
4.5. Повторне читання тексту (мовчки)
Яка погода зображена в описі? (питання помістити на дошку до початку читання учнями тексту)
Якщо ви справилися і знаєте відповідь на запитання підніміть зелені смайлики.
Давайте переглянемо відео фрагмент про Дніпро.
Які почуття у вас викликав фільм?
Чи такий вигляд Дніпра зображено Миколою Гоголем?
Фізкультхвилинка
4.6. Аналіз фактичного і образного змісту тексту у поєднанні з розбором художніх засобів та мовних особливостей разом із читанням.
Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.
Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?
Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?
Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.
Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характеристику дав їм автор?
Прочитайте виділене речення.
Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?
Як рослини ставляться до Дніпра?
Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.
4.7. Вправи для розвитку швидкості читання
А) Вибіркове читанн.
Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзеркальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)
Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в’ється)
Б) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту
4.8. Мовно-логічне завдання
Утворіть словосполучення, з’єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.
Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прикметники. (Світлий образ, велична широчінь)
4.9. Виразне читання опису
З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речення зі знаком оклику.
У реченні «Вони припали разом…» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?
Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїнджі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?
Яке почуття — спокою чи тривоги — викликає картина?
4.10. Узагальнююча бесіда за текстом
Дніпровське дно все у медових сотах,
Утворює їх сонце з висоти.
Хіба можливо ось такі красоти, -
Як в ріднім краї десь іще знайти?
Занурююся в це медове диво
Яке блаженство! І не передати!
У ці хвилини я така щаслива,
І вдячна за усю цю благодать!
За мирне небо, чисте і прозоре,
Легкий, пестливий подих вітерцю.
Дніпро зі мною хвилями говорить,
Здуває втому вітерець з лиця.
Які картини природи описано у вірші?
Чи є щось спільне у змісті вірша і в уривку, який ви прочитали?
V. Творче застосування знань учнів
5.1. Творча робота
У першому абзаці тексту нам потрібно визначити ключові слова, які допоможуть нам вивчити його напам’ять. Прочитайте ще раз перший абзац.
5.2. Повторне самостійне читання
5.3. Читання уривка напам’ять
VI. Підсумок уроку
6.1. Оцінювання діяльності учнів
Оцінити за вірші «Встала й весна…»
за вивчення напам’ять уривка «Чудовий Дніпро»
за роботу протягом уроку
6.2. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять уривок «Чудовий Дніпро». Скласти власний опис річки, яка протікає у твоїй місцевості у сонячну погоду, виконати малюнок. (до 8 речень)
6.3. Бесіда
Що дізналися на уроці?
Чим запам’ятався урок?
У вас на партах є смайлики. Якщо ваш настрій змінився, зобразіть інші емоції на личку смайлика. На зворотному боці напишіть, чому змінився ваш настрій.
Знову продзвенів дзвінок, -
Вже закінчився урок!
Гарно всім вам відпочити,
Щоб вчитись гарно вміти.
|
