Урок позакласного читання. Український дитячий фольклор - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Урок позакласного читання. Український дитячий фольклор

Крайнова Жанна Вікторівна, вчитель початкових класів Ківшоватської ЗОШ І-ІІІ ступенів Таращанського району

 

Тема. Урок позакласного читання. Український дитячий фольклор.

Мета: сприяти розвитку і вдосконаленню усного мовлення. Забезпечувати умови для формування в учнів позитивних емоцій, формувати в них творче і доказове мовлення, яке спирається на уяву, породжує оригінальність ідей, задовольняє потребу в самовиявленні. Вчити школярів висловлювати особистості враження і почуття, які запали їм у душу. Виховувати любов до історії свого народу та скарбів усної народної творчості.

Обладнання: ляльки з лялькового театру, ширма для лялькового театру, костюми для інсценізації уривок казок, корзинка з книжечками.

Тип уроку: узагальнення знань.

Вид уроку: нестандартний урок (урок-ранок).

Хід уроку

Вчитель

Ви вже, діти, не малі, Ви у школі – школярі! Ви вчитеся вчитися

Й залюбки трудитися.

Наш девіз:

Діти. «Граючись – навчаємось!»

Вчитель. Сьогодні в нас незвичайний урок позакласного читання, урок-ранок. (Із-за ширми, встановленої для лялькового театру, з’являється зайчик).

Зайчик. Ля-ля-ля! Ой нарешті дійшов. Як тут багато дітей, та й дорослі є.

Вчитель. Хто це до нас прийшов, діти? Знаєте, а мені чомусь не подобається поведінка цього зайця. А що ви помітили поганого в його поведінці? (Зайчик не привітався).

- Діти, а які ви знаєте слова-вітання?

Інсценізація «Чарівні слова» Зайчик. Хм, ще чого (сердито). Вчитель. Де твоє «добрий день» ? Зайчик. Вкрав півень.

Вчитель. Де твоє «Спасибі»?

Зайчик. Віддав рибі.

Вчитель. А скажи, будь ласка, де твоє «будь ласка»?

Зайчик. Вовк пробігав і «будь ласка» забрав.

Вчитель. Ну тоді прощавай!

Зайчик. Куди ви?

Відвернулись  всі  звірята, Не хочуть зі мною дружить!

Що мені робить? Як далі жить?

Рибу, півня і вовка голосно став звать Скоріше верніться слова мої

Слова мої, найпотрібніші! (плаче).

  • Які слова потрібно зайчику знати? Назвіть їх.
  • Ну, що, зайчику, ти все зрозумів?

Зайчик. Так, зрозумів. Вибачте мені, будь ласка. Доброго ранку всім.

Вчитель. Зайчику, а куди ж ти мандруєш і як потрапив до нас?

Зайчик.  О! я вже  багато  казок обходив,  а ось  у школі жодного разу не  був.

Але сьогодні вирішив піду до 2-Б класу.

          Вчитель. Ну той добре зробив. Ми тобі вихованому Зайчику раді. А з яких же ти казок прийшов до нас?

Зайчик. Ага, які хитрющі! Не скажу! Вгадайте самі. (Діти називають казки).

Вчитель. То що, Зайчику, чи гарно дітки знають казки?

Зайчик. Молодці. А що це за урок у вас сьогодні?

Вчитель. Бачиш, Зайчику, ти так несподівано з’явився, що я не встигла нічого сказати дітям. Отож, діти, на сьогоднішньому уроці ми з вами пригадаємо українські народні колисанки, забавлянки, казки, прислів’я, скоромовки і обов’язково поспіваємо.

Зайчик. Ох, і цікаво буде на уроці. Піду, мабуть, попереджу, що затримуюсь у школі.

Вчитель. Іди, зайчику, а ми, діти, почнемо свою розмову. Чи пам’ятаєте ви вірш М. Сингаївського «Колискова пісня»? Розкажіть його.

–Так, діти, коли в сім’ї народжувалася дитина, поруч із нею завжди була матуся, а коли вона клала своє немовля спати, о співала пісні. Як же вони називалися? (Колисанки).

–Як матуся їх співала?

–Давайте пригадаємо колисанки, які ви вчили? Колискові пісні, які записав М. Сингаївський «Ой люлі, ой люлі», «Тиха нічка теплесенька», «Ходить котик…»

  • А хто ще знає колискові пісні і хоче їх проспівати?

Вчитель. Сьогодні я хочу ще вас познайомити з однією колисковою піснею. (ст. 62 «Ой, котику, котику»).

Вчитель. Слухала дитина коли саночки і гарненько засинала, та з роками підростала. І придумав тоді український народ дитячі забавлянки. Аби дитина не плакала, зростала розумною і веселою. А як промовлялися забавлянки? (Голосно, весело, з певними рухами).

Допоможіть мені, діти, пригадати забавлянки. («Сорокаворона», «Киця Мура»).

  • Ласочко білень, де була?
  • В ступці.
  • Що їла?
  • Купці.
  • Несла, несла, та й розсипала.

(Чути голос Зайчика, він виходить і співає пісню «Ой у лісі калина»).

Вчитель. Зайчику, що трапилося, ти вже пісні почав співати?

Зайчик. Як б ви знали, як я люблю співати народні пісні, а ще люблю їх слухати.

Вчитель. Ага, я вже здогадалася. Це Зайчик, діти, хоче, щоб ми йому заспівали українські дитячі пісні.

(Діти виконують пісні «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір, зайчику»).

  • А ти, Зайчику, піди на пеньочку відпочинь.
  • А ми, діти, вивчимо українську дитячу пісеньку про кицю.

Пішла киця по водицю Та й упала у криницю. Біжить котик рятувати За вушечко витягати Витяг кицю за вухо

Та й посадив, де сухо.

Вчитель. Зайчику, ти де? Напевно заснув під пеньочком?

Зайчик. Та трішки.

Вчитель. Ну, що ж проведемо фізкультхвилинку. «Ой на горі….»

          Зайчик. Так весело у вас сьогодні на уроці, що мені захотілося  запросити своїх друзів. Можна я їх покличу?

          Вчитель. Звичайно, можна, тільки не барися. (Зайчик зникає за ширму). А зараз, діти, я хочу прочитати вам скоромовку:

Бджола мала, а й та працює

  • Що не так? (Це прислів’я). що таке прислів’я? (Це короткі влучні вислови повчального характеру).
  • Які ви знаєте прислів’я?

Вчитель. Ну що ж, діти, колисанки читали, забавлянки і прислів’я згадали, пісні співали.

Зайчик. Мишка раз прийшла до кішки

Уклонилась кішка в ніжки

Кішці смішки,

Мишці – нітрішки.

Вчитель. Зайчику, що ти нам говориш?

Зайчик. Що, що? Скоромовку вчу.

Вчитель. Ну як, вивчив?

Зайчик. Не виходить.

Вчитель. А ти краще послухай і повчись в наших дітей. Діти, покажіть зайчику, як потрібно читати скоромовки. (Діти розповідають скоромовки).

Робота над скоромовками ст. 70, 71.

Вчитель. А тепер прийшов час і про казки згадати.

Зайчик. Я теж чекав казочку, адже в мене є завдання для дітей. Я разом зі своїми друзями покажу уривки з казок, а учні нехай спробують відгадати, яка це казочка.(Діти інсценізують казки).

1. Тільки півник за поріг, а лисичка за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить:

«Котику-братику, Несе мене лиска По каменю-мосту На своєму хвосту,

Порятуй мене» («Котик і півник»)

  1. «Прибіг заєць до лисиччиної нори: коли це лиса вибігає, дивиться, що зайчик стоїть на двох лапах коло хати, та й питає його:
  • А чого це ти прийшов? Він каже:
  • Просили вовк, ведмідь, дикий кабан і я прошу, що б прийшла зі своїм паном Коцьким до нас на обід.

А вона йому:

  • Я з ним прийду, але ви поховайтеся, бо він вас розірве». («Пан Коцький»).
  1. «От знов пішов зайчик, сів під дубом та й плаче. Коли це йде вовк й питається:
  • А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?
  • Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить! А вовк:
  • От я його вижену! Хто в Зайчиковій хатці сидить? Коза відповідає. («Коза-дереза»).
  1. «Зроби та й зроби мені, діду, солом’яного бичка й осмоли його смолою.
  • Що ти говориш? Навіщо тобі той бичок здався?
  • Зроби, я вже знаю навіщо. («Солом’яний бичок»).

Зайчик. Всі мої казки відгадали. Піду відпочину, бо стомився.

Вчитель. Гарно працювали на уроці всі діти. Гадаю, ви ніколи не забудете ці скоромовки, колискові пісні, дитячі пісні, забавлянки, казки і будете  пам’ятати,  що створив це все український народ. (З’являється зайчик).

Зайчик. Чекайте, чекайте! Я ж подарунки дітям приніс. Ці книжечки від мене  і моїх друзів.

Вчитель. Дякуємо тобі, Зайчику! Прощавай.

Зайчик. До нових зустрічей, друзі! (Виходить зайчик з класу).

Вчитель. А для гостей у нас також є подарунок. Запрошуємо вас подивитися казочку «Рукавичка» (ляльковий театр).

Вчитель.

Все скінчився урок

І прощатись пора,

Ми бажаємо вам

Щастя, миру і добра.

Категорія: Уроки | Додав: Natali (01.08.2017) | Автор: Крайнова Жанна Вікторівна
Переглядів: 82 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!