Виховання патріотизму як основи національної свідомості молодших школярів засобами сучасного уроку - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Виховання патріотизму як основи національної свідомості молодших школярів засобами сучасного уроку

Барашивець Олена Сергіївна,
вихователь ГПД
Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
школи І-ІІІ ступенів №3 Городищенської районної ради
Черкаської області


                           ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ ЯК ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ                                                         МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОГО УРОКУ

 

Виховувати патріотизм, правосвідомість, політичну культуру та культуру міжетичних відносин – основні завдання напрямку виховної роботи. Крім того, дуже важливими є виховання:
- любові до Батьківщини, свого народу, рідної мови;
- готовності відстояти її незалежність, служити і захищати Україну;
- повага до звичаїв і обрядів народу;
- усвідомлення особистістю своїх прав, свобод і обов’язків ,законів державної влади;
- політичної культури;
- культури між етичних відносин.
Виховання – процес свідомого розвитку особистості. На сучасному етапі розвитку школи цей процес має бути особистісно зорієнтованим. У центрі всієї шкільної освітньої системи має перебувати особистість дитини, необхідно забезпечити її комфортні безконфліктні й безпечні умови розвитку, реалізувати її природні потенції.
Сьогодні виховний процес не можна обмежувати інформаційним змістом уроку. Це, перш за все, природна, ініціативна, самобутня, непередбачено змінювальна життєдіяльність дитини й колективу, у якому вона існує.
Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній державі надає значні можливості для оновлення змісту освіти на основі народності школи, що дає змогу формувати духовно багаті покоління людей. Національно – патріотичне виховання має суспільний характер. Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, наділена глибокою громадською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Ефективність формування такої творчої національно – патріотичної свідомості особистості безперечно підвищується, якщо забезпечено використання педагогіки народознавства, що передбачає співпрацю, спів діяльність, співтворчість вчителя, вихователя і учня.
Завдяки пробудженню національно – патріотичної самосвідомості у молоді, успадкуванню нею духовних надбань українського народу, його багатовікової культури можливе відродження України. Саме про таке виховання говорив В. О. Сухомлинський: «Виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу, коли дитина почувається часткою народу, і в ній , як сонячний промінь у краплині води, відображаються багатовікова історія цього народу, його велич і слава, його мова і надія».
Вивчення української мови та народознавства в школі має навчальне , розвивальне та виховне значення. Навчаючись української мови та народознавства, діти прилучаються до багатої культури українського народу, оскільки мають змогу ознайомитися з народними казками, загадками, приказками, прислів’ями, звичаями, традиціями нашого народу. Завдяки цьому, як стверджував К.Д.Ушинський, формується «корінь духовності» кожної дитини, кожної особистості.
Відомо, що узагальнений досвід життя народу найяскравіше відображається у фольклорі. Цього необхідно вчити дитину з перших днів життя. Такі твори сприяють збагаченню словникового запасу дітей; активізують пізнавальну діяльність; розвивають фонематичний слух, інтонацію; формують оцінні судження. Звичаї, обряди, традиції є також важливими засобами формування національно – патріотичної самосвідомості особистості. Адже в цих народних надбаннях відображаються життя народу, його історія, мова, мораль, етика, естетика, народна мудрість.
Завдання кожного: зберігати, примножувати й збагачувати духовну спадщину, що наші пращури створювали віками, передавали із вуст в уста до наших днів, творчо прилучаючи до неї молодь.
Ці знання є неписаними багатотомними підручниками про навчання і виховання молодого покоління.
Розв’язання всіх цих завдань я пов’язую не з якоюсь окремою годиною спілкування чи окремим уроком зі своїми вихованцями, а з добре продуманою і детально розробленою системою їх організації, де кожній годині спілкування чи уроку, кожному заняттю чи святу, запропонованому мною, відведено конкретне місце і роль.
Досвід роботи кращих учителів, вихователів переконує, що заняття з розвитку рідної мови та народознавства мають суттєве значення для формування культури особистості та національно – патріотичної самосвідомості. У дітей на таких заняттях є багато можливостей реалізувати завдання формування національно – патріотичної самосвідомості. Побачити багатство рідного слова, відчути його неповторну красу, пізнати з його допомогою себе, навколишній світ – усе це властиве рідній мові.
Деякі заняття та уроки, що сприяють цілеспрямованому розвитку пізнавальних потреб, суспільно – гуманістичній активності та самостійності, виробленню позитивних мотивів спілкування рідною мовою, знанням народознавчого та національно – патріотичного характеру:
1. Вітчизна, як мати , у світі одна.
2. Хліб – сіль на столі. Домашні обереги.
3. Український рушник.
4. Традиційний народний одяг. Сорочка – вишиванка.
5. Українська народна іграшка.
6. Український національний посуд.
7. Витинанка «Пташок викликаю з теплого краю».
8. Незвичайний скоро день – Великдень.
9.Ми – українці, ми – за мир!
10. Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя.
11. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
12.Любіть плекайте рідну мову.
13. Моє рідне місто.
14.Україна – єдина країна!

Використана література
1. Савченко О.Я. «Виховний потенціал початкової освіти». – Київ – 2009. – С.141 – 146
2. Кузуб В. «Досвід реалізації компетентнісного підходу до організації навчально – виховного процесу» \ Початкова освіта. – 2008. - №17. – С.8.
3.Методичний порадник. \\ Початкова освіта . – Випуск 10 №4 січень 2007.
4. Жиганюк Н.А. «Навчально виховна робота з першокласниками в групі продовженого дня». \\ Вихователю ГПД. Усе для роботи. -2012. - №7 (7). – С.6 – 10.
5. Ращупкіна С.О. «Формування національної свідомості молодших школярів на заняттях у ГПД». \\ Вихователю ГПД. Усе для роботи. – 2013. - №1 (13) – С. 2- 19.
6. Сулима В.І. «Реалізація «Основних орієнтирів виховання» в роботі ГПД». \\Вихователю ГПД. Усе для роботи. - 2014 . - №11 (35). – С.2 - 11.
7. Поліняка К. «Містами рідного краю». \\ Розкажіть онуку. – 2012.- №1 -2. – С.87 – 98.
8. Поліняка К. «Роде наш красний». \\ Розкажіть онуку. – 2012. - №3-4. –С.83-94.



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/
Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: (21.05.2015) | Автор: Барашивець Олена Сергіївна
Переглядів: 1250 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!