Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Використання активних форм і методів навчання в навчально-виховному процесі в початковій школі
Роль і значущість форм навчання є визначальною в процесі навчання. Саме від вибору форм занять залежить досягнення навчальних цілей. Реалізація навчально-виховного процес потребує від сучасного педагога знань та професійного використання різноманітних дидактичних форм, вміння їх удосконалювати. Форма навчання являє собою цілеспрямовану, чітко організовану, змістовно насичену й методично оснащену систему пізнавального та виховного спілкування, взаємодії, стосунків учителя і учнів. Результатом такої взаємодії є професійне удосконалення вчителя, засвоєння учнями знань, умінь, навичок, розвиток їх психічних процесів та моральних якостей. Форми навчання, які називають загальними, за Чедровим поділяємо на: 
 індивідуальні; 
  групові; 
 фронтальні. 
В основу такого поділу загальних форм навчання покладено характеристики особливостей комунікативної взаємодії між учителем та учнями, а також між самими учнями. Натомість Дьяченко виділяє такі форми навчання: індивідуальні, фронтальні, колективні, групові, парні, зі змінним складом. За Сорокіним, організаційна форма навчання - це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя і учнів, що здійснюється в установленому порядку і певному режимі. До основних організаційних форм навчання в початковій школі відносяться такі форми навчальної взаємодії: 
 Урок (основна форма навчання); 
 Семінар; 
 Екскурсії; 
 Шкільні олімпіади; 
 Консультації; 
 ДПА; 
 Дидактичні ігри; 
 Домашня навчальна робота учнів. 
 З відвіданих уроків видно, що вчителі початкових класів найчастіше використовують такі форми навчання: індивідуальні, фронтальні, колективні, рідше - групові, парні, зі змішаним складом. У процесі навчання метод виступає як упорядкований спосіб взаємопов'язаної навчальної діяльності вчителя та активної пізнавальної діяльності учнів, що організується ним, у поєднанні з роботою самих учнів. Лернер та Скаткін розробляли методи навчання, виходячи з характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо оволодіння матеріалом, що вивчається. З цієї точки зору вони виділили такі методи: 
 пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (рецепція - сприймання). Це розповідь, пояснення, робота з підручником, демонстрація картин, кіно; 
 репродуктивний - відтворення дій щодо застосування знань учнів на практиці,діяльність за алгоритмом, програмування; 
 проблемне викладання матеріалу, що вивчається; 
 частково-пошуковий або метод евристичного навчання; 
 дослідницький, коли учням дається пізнавальне завдання, яке вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи та користуючись допомогою вчителя. За класифікацією Данилова та Єсипова, в основі якої лежить розгляд методів навчання як способів організації упорядкованої навчальної діяльності учнів щодо досягнення дидактичних цілей та рішення пізнавальних завдань, методи навчання можна поділити на такі групи: 
 методи одержання готових знань; 
 методи формування вмінь та навичок щодо застосування знань на практиці; 
 методи перевірки та оцінки знань, умінь та навичок. 
Провідне місце в системі методів навчання посідають словесні методи. Сьогодні ставлення до цієї групи методів навчання не завжди об'єктивне. А даремно, бо словесні методи навчання дозволяють якнайшвидше передати велику за обсягом інформацію, поставити перед учнями проблеми та вказати на можливі шляхи їх вирішення. За допомогою слова вчитель має можливість викликати у свідомості дитини яскраві картини минулого, сучасного та майбутнього людства. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів. 
Серед словесних методів організації навчально-пізнавальної діяльності існують традиційні методи навчання: 
- пояснення, 
- розповідь, 
- бесіда, 
- робота з книгою. 
Саме ці методи навчання найчастіше використовуються вчителями початкових класів на своїх уроках. 
Наступні дві форми організації навчання, які прослідковуються на уроках, - це ілюстрація та демонстрація, що належать до наочних форм організації процесу навчання. Це форми, за якими засвоєння навчального матеріалу перебуває в істотній залежності від наочного приладдя та технічних засобів, що застосовуються в процесі навчання. 
Наочні методи роботи інтенсивно поєднуються з словесними та практичними методами навчання. Ілюстрація передбачає показ учням ілюстрованих посібників, плакатів, таблиць, карти, малюнків та схем на дошці. Демонстрації теж являють собою синтез словесних (розповідь, пояснення) та наочних прийомів, пов'язаних з демонстрацією діафільмів, приладів, дослідів. Поряд з уже існуючими підходами до класифікації методів навчання останнім часом вчителями-дидактами розробляються альтернативні, нестандартні системи класифікації. 
Зупинюсь на класифікації методів навчання, яку запропонував Хуторський. Ця класифікація методів навчання складається з трьох видів груп методів: 
 евристичних методів; 
 методів продуктивного навчання; 
 система занять, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання. 
Під евристичним методом частіше за все розуміють варіант словесного методу навчання. У своїй «Великій дидактиці» Я.А.Коменський закликав вчителів навчати своїх учнів так, «щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не тільки пам'ятали чужі спостереження та пояснення». Навчання,що ґрунтується на продуктивній орієнтації освіти, спирається на такі види освітньої діяльності, які дозволяють учням: 
 пізнавати навколишній світ (когнітивні методи); 
 створювати при цьому освітню продукцію (креативні методи); 
 організовувати освітній процес (оргдіяльнісні методи). 
Усе зазначене вище, звичайно, не дає жодних підстав стверджувати, що в особистісно орієнтованій системі навчання педагог повинен застосовувати тільки активні або інтерактивні моделі навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види та типи дидактичних форм і методів навчання. Вчителю завжди потрібно пам'ятати, що обов'язковим складником будь-яких методичних систем та класифікацій є так звані традиційні (тобто пасивні) форми та методи. Використання в навчальній практиці активних та інтерактивних методів та технологій навчання не може бути самоціллю.
Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: Olechka8201 (24.01.2013) | Автор: Басиста Ольга Петрівна E
Переглядів: 16833 | Рейтинг: 2.9/8
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!