Каталог статей

Гирявенко Олена Іванівна,
вчитель початкових класів
Коврайського НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Г.С.Сковороди»
Золотоніської районної ради
Черкаської області

Використання екологічної стежки в навчально–виховному процесі у початковій школі для досягнення виховної мети
 

У наш час людство переживає надзвичайно критичний період своєї історії - період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, зростання забруднення екології, деградації людської моралі.
На сучасному етапі і педагоги, і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правил поведінки в природі, збереження всього живого на Землі. Першочерговим завданням вивчення природознавчої змістової лінії освітньої галузі “Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти є ознайомлення дітей з основами екологічної грамоти з метою подальшої неперервної екологічної освіти, яка сприяла б формуванню в майбутніх громадянах цілісного світосприймання та філософії природошанування. І чим раніше починається робота з екологічного виховання учнів, тим вищою буде її педагогічна ефективність і результативність
Діти - це наше майбутнє.Саме від нас, вчителів, значною мірою залежить, як вони збережуть авколишнє середовище для наступних поколінь.
Отже, екологічне виховання повинно починатися з самого дитинства, бо набуті знання в цей час можуть надалі перетворитися в міцні переконання[1].
Але, не дивлячись на достатнє висвітлення в літературі проблем екологічного виховання, на проведення різних заходів, присвячених цьому питанню, рівень екологічної вихованості учнів залишається, на жаль, на низькому рівні. Проблеми методики навчання, введення нових форм, засобів екологічного виховання і освіти саме для молодших школярів ставляться особливо гостро. На початку нового століття наша школа не має визначеної, чіткої програми наближення дітей до живої природи, її пізнання на видовому, наочному рівні. Цим і пояснюється актуальність роботи «Екологічне виховання молодших школярів у процесі навчання».
Гуманне, дбайливе ставлення до природи треба закладати у початковій школі. Молодший шкільний вік - це найбільш цінний етап у розвитку екологічної культури особистості. Адже, діти особливо чутливі до добра, вони допитливі,вміють висловити співчуття.Отож, в цей час слід закладати моральні основи, розвивати почуття прекрасного, вміння бачити красу оточуючої природи. Тому екологічне виховання повинно починатися з раннього дитинства. У наші дні питання екологічного виховання набули великої актуальності і вирішувати його – завдання сучасної школи.
Екологічне виховання – це складова частина етичного виховання. Тому, під екологічним вихованням слід розуміти єдність екологічної свідомості і поведінки, гармонійної з природою. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання учнів і переконання. Перші екологічні уявлення формуються у молодших школярів на уроках природознавства. Знання, які вчитель переводить у переконання, формують екологічну свідомість.Екологічна поведінка складається з окремих вчинків (сукупність етапів, конкретних дій, умінь і навичок) і відношення дитини до вчинків, які роблять вплив на цілі і мотиви особи[3].
В сутності екологічного виховання є дві сторони:
 перша – екологічна свідомість,
 друга – екологічна поведінка.
Екологічна поведінка формується з роками і не стільки на уроці, скільки в позакласній і позашкільній діяльності. За допомогою чого можна реалізувати екологічне виховання під час навчально – виховного процесу?
Форми організації навчально-виховного процесу − це зовнішній вияв узгодженої діяльності вчителя та учнів, яка відбувається у відповідній послідовності та режимі. З огляду на специфіку еколого-виховного процесу розрізняють такі форми екологічного виховання : еколого-психологічний тренінг, усний журнал, еколого – туристичні походи, екологічні акції, тижні екології, створення екопатрулів, екологічні ранки, екологічні стежки та ін. [2].
Хотілося б зупинитися на роботі екологічної стежки, яку практикуємо у нашій школі. Взагалі, навчально – виховний процес нашої школи побудований на принципах Г.С.Сковороди, одним із яких є природовідповідність.
Процес створення екологічної стежки був довготривалим і продовжуватиметься. За основу були взяті вже існуючі насадження, але робота по розширенню, збагаченню, поповненню проводиться постійно.Стежина діє цілий рік. На її маршруті проводяться програмні екскурсії для учнів 1—11 класів під час уроків та в позаурочний час.
Завданням нашої «навчальної екологічної стежини», з одного боку, є своєрідний «природознавчий лікнеп», тобто розширення в екскурсантів елементарних відомостей з предмета, про рослини, процеси і явища навколишньої природи. З іншого боку, завдання вчителя та екскурсоводів — навчити своїх слухачів бачити, помічати красу рідного краю та вплив антропогенних чинників на навколишнє середовище. Зрештою головне завдання «навчальної екологічної стежини» — сприяти вихованню екологічної культури учнів як загальної культури взаємовідносин між людьми та ставлення до природи, адже добре відомо, що батькам не завжди вдається прищепити любов до природи й бажання її берегти та, що ще складніше, викликати в кожного майбутнього громадянина почуття відповідальності за її долю.
Назву «навчальна стежка природи» можна розуміти як «ми вивчаємо природу» і як «природа нас учить», інакше кажучи, мета створення стежки передусім залежить від мети навчання та повинна сприяти екологічному, естетичному, та фізичному вихованню учнів і відвідувачів. За словами відомого американського еколога Олдо Леопольда, «кожна ділянка лісу повинна давати власникові не тільки дошки, дрова і стовпи, але й освіту. Це врожай мудрості під рукою, але його не завжди пожинають»[6].Форми занять на екологічній стежині — різноманітні: уроки в природній лабораторії, екскурсії, заняття факультативів та гуртків.Навчально-екологічна стежка повинна відповідати двом основним вимогам: бути привабливою для всіх, хто піде нею, і мати достатню інформаційну насиченість. Залежно від віку учнів, стежка повинна змінювати мету і завдання.
Для створення навчально-екологічної стежки територія Коврайського НВК імені Г.С.Сковороди і територія, що знаходиться поблизу, має достатню кількість природних об’єктів. Для зупинок і відпочинку є прекрасні галявини. Екологічна стежка має такі зупинки:
1.Музей кімнатних рослин.
Об’єкти спостережень: велика кількість кімнатних рослин.
Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами.
2. Розарій.
Ідучи до школи, не можна пройти повз зупинку екологічної стежки – шкільний розарій. З весни і до пізньої осені милують око різнобарвні троянди. Учні спостерігають за ними та доглядають.
3. Альпійська гірка.
Об’єктами спостереження та догляду є шовкова трава, лілія, яскравий морозець, синьоокий барвінок, лаванда та інші рослини.
4. Шкільний дендрарій.
Включає в себе всі дерева, що ростуть біля школи, однорічні та багаторічні квіти. Учні доглядають за рослинами, підгодовують птахів у зимовий період.
5. Парк.
Паркова зона знаходиться біля школи. Учні у парку спостерігають за природою, відпочивають.
Об’єктами спостереження є дерева, кущі, трави, що ростуть в парку, птахи.
Практична робота. Догляд за санітарним станом парку.
6. Домівка мудрої сови.
Якщо ви запитаєте першого-ліпшого учня, чи бачив він сову, то почуєте стверджувальну відповідь. Вас візьмуть за руку і поведуть під ялинки, що ростуть біля школи. Коли піднімете голову, то побачите…їх, мудрих сов. Отака ця зупинка, коротка, але дуже цікава
7. Долина лікарських рослин.
Пройшовши парком, можна потрапити на світлу долину. Тут ростуть лікарські рослини.
8. Річка Кавраєць.
Ця зупинка дуже подобається учням. Можна посидіти на березі затишної річечки, послухати, як співають птахи, подивитися, як дме бульки жаба, як бабка примостилась на кінчику очерету, як шльопає по воді своїми довгими ногами лелека, або просто закинути вудочку і вловити маленького карасика.
9. Кравцева гора.
Ця зупинка включає в себе все, що створила природа у цьому мальовничому куточку України. Об’єктами спостереження є: дерева, кущі, трави, птахи, комахи.
10. Галявина первоцвітів.
Цей небесного кольору яр ми можемо спостерігати ранньою весною, коли зацвітають проліски, підсніжники.
11. Гніздо лелеки.
Об’єкт спостереження: лелеча сім’я.
Екологічну стежку можна використовувати загалом, як екскурсію, а можна застосовувати окремо тільки ті зупинки, які актуальні в даний час на уроках.
Вчителі нашої школи розробили маршрути та спланували використання екологічної стежки на уроках та позаурочний час.

План використання екологічної стежки в навчально-виховному процесі

у 3 класі[4, 7-9]

Екологічна стежка має важливе значення в подальшому навчанні школярів. Отримані знання діти використовують на уроках, у повсякденному житті. Діти, які пройшли екологічною стежкою, не зламають деревце, не образять пташку чи тварину, вони самі роблять перші кроки у світ, розвиваючи свої творчі здібності, виявляючи свою індивідуальність.
Бережіть природу, люди,
Не травмуйте, не губіть!
Хай краса її повсюди
Не згасає ні на мить.

Використана література
1. Абдуллаєв З.Н. Екологічне ставлення і екологічна свідомість Філософські науки. – 1991, с. 186−190.
2. Бабакова Т.А. Еколого-краєзнавча робота з молодшими школярами / Початкова школа. − 1993. −№ 9.
3. Бауер М.Й. Методологія екологічної освіти − Ч.: Вища школа, 2000.
4. Бурдонос Л.І.Використання екологічної стежки в навчально – виховному процесі у 3 класі, 2012, с.7-9.
5. Гирявенко О.І.Використання навчальної екологічної стежки в навчально – виховному процесі у 2 класі, 2012, с.8-10.
6. Пономаренко Л.В. Екологічне виховання молодших школярів у процесі навчання, «Основа», 2009, с.3-5.