Вплив школи-родини на формування особистості дитини - Я - класний керівник - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник [ Додати статтю ]

Вплив школи-родини на формування особистості дитини

Яценко Олена Вікторівна, заступник директора школи з навчально-виховної роботи Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Уманської районної ради

                  ВПЛИВ ШКОЛИ-РОДИНИ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

З досвіду роботи педагогічного та батьківського колективів висвітлюється спільна робота з виховання підростаючого покоління. Показано основні напрями роботи щодо всебічного розвитку дитини Городницької школи родинного та естетичного виховання як школи сприяння здоров’ю

Сім років тому ми обрали для себе, свого колективу Городницької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів (а це – учні, батьки, вчителі, громадськість села) напрямок створення школи нового типу – української національної школи-родини. Ми були переконані в одному, що школа-родина – це те, чого так не вистачає дітям сьогодні, бо тільки вона може допомогти їм відчути себе особистістю, наповнити вірою в кращий завтрашній день.
Значну роль у вихованні школярів варто відвести спільним діям навчального закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі.
Головними завданнями роботи школи з сім’єю:
• Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;
• Організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;
• Гуманізація змісту та форм роботи з сім’єю і взаємовідносин, „педагоги-батьки”.
Головне завдання школи-родини:
• Громадянське, національне виховання та розвиток учнів за системою національного виховання нової школи – генерації “ Школи – родини”, орієнтація та народознавчий напрям як провідний у системі національного виховання учнів, запровадження норм моралі, що відповідають традиціям школи – родини. Вивчення її історії та звичаїв і формування на цій базі загальнолюдських цінностей, створення системи самоуправління, яка б не мала формального підходу.
• Виховання в учнів умінь та навичок щодо активної пізнавальної діяльності, розвиток творчого потенціалу.
• Становлення особистості учня, його орієнтація на подальший розвиток, самовиховання, самовизначення. Ведення курсу “Пізнай сам себе, допоможи собі”, карт індивідуального розвитку дитини.
• Запровадження та використання нових освітніх та управлінських технологій, новинок психолого-педагогічної науки з адаптацією до конкретних умов діяльності школи-родини.
• Створення в сім’ї спеціального розвивального середовища для виховання здібних і обдарованих дітей завдяки встановленню тісного контакту школи і сім’ї, налагодженню системної роботи батьківського всеобучу, психологічних консультацій для учнів і батьків.
Орієнтація розвитку школи спрямована на філософію родинності, яка становить на перше місце спілкування. Школа третього тисячоліття повинна функціонувати як українська національна і водночас варіативна у філософії родинності.
До школи приходять знання, які раніше відкидалися, зокрема, народної мудрості, етнопедагогіки, релігійних вірувань, образно – символічної системи.
Українська модель національного шкільництва зміщує акцент із знання на особистість, на весь світ культури, зокрема, національної, на Родину як най важливіше осердя буття людини, нації.
Для сім’ї і школи повинна бути єдина турбота: виростити здорових і щасливих дітей. Для цього потрібно заглибитись у вивчення багатющого досвіду, накопиченого народною педагогікою до національних витоків творення людини. Де черпає мати – берегиня великої родини свою духовну силу? В криниці народної мудрості. Для молодших класів - це дивосвіт українських народних казок, в яких наш мудрий народ передав в символічних образах скарбницю своїх древніх знань... І діти з їх образним мисленням, вірою, почнуть освоювати і матеріальний і духовний світ та усвідомлювати себе в них.
Виховний процес набагато складніший, ніж навчальний. Ми ввійшли у ХХІ століття. Як стверджують прогнози, воно має бути століттям утвердження гуманістичних цінностей.У школі потрібно створити умови для взаєморозкриття добрих починань батьків, учителів, друзів школи для реалізації того доброго, талановитого, що є в кожній дитині. У школі, як і в родині, дитині повинно бути затишно, панувати доброзичлива, відверта атмосфера, яка розвиватиме творчі здібності. Реалізувати свої творчі здібності учні можуть відвідуючи гуртки. У школі працюють гуртки: хореографічний, туристсько-краєзнавчий, тенісний, волейбольний, футбольний.На заняттях вчителям потрібно дати можливість дітям розкритися, показати свою внутрішню природу, яка вже в них закладена і частково вихована в родині. Хореографічний ансамбль «Світанок» бере участь у районному та обласному конкурсі-огляді дитячої творчості „Грайлива веселка”. І постійно отримує призові місця.Щороку маємо непогані результати у районних змаганнях з шашок та футболу, учні школи члени районної футбольної команди. Команда дружини юних пожежників «Лайф» другий рік поспіль займає І місце у районних змаганнях ДЮП та бере участь у обласних змаганнях, де постійно отримують сертифікати та цінні призи.
Обдаровані діти виявляються під час проведення діагностики учнів, створення умов для навчання та розвитку обдарованих учнів на основі використання інноваційних педагогічних технологій, залучення дітей до участі не тільки в роботі гуртків а й проведення олімпіад, інтелектуальних турнірів, ігор, фестивалів, виставок. Обдаровані діти можуть розкрити свої здібності під час проведення фестивалів «Таланти твої, моя школо», «Веселкова країна», «Декади знань», творчих конкурсах та турнірах.
Родинність у вихованні, життєдіяльність школи – основа формування здоров’я дитини, запорука розвитку української нації. Школа, в якій учителі люблять дітей, а діти з пошаною і любов’ю ставляться до батьків, учителів, оточуючих і живуть у злагоді між собою, є перспективою здорового життя кожного учня.
Особливості підходу до проблеми “школа і родина” полягають у тому, що увага зосереджується не на впливові на батьків, а на співпраці з ними, створенні в організованому соціумі умов життєдіяльності, наближених до родинних. У варіативній школі, що розвивається у філософії родинності, поєднуються цінності Домівки, Світу, Особистості. Школа-родина заперечує відчужені шаблонні стосунки між школою і батьками. Натомість пропонується найширша співпраця школярів, учителів, батьків, керівних органів, меценатів – усіх, хто мешкає і трудиться неподалік цієї великої родини.
Робота в такій школі спрямовується на те, щоб серед дітей панував дух єдності, бажання допомогти один одному, розділити радість чи смуток, радіти успіхам у ремеслі, щоб діти збирались разом як рідні, свояки, дарували подарунки, збирались на державні, храмові свята, на родинні, шкільні, підтримували дружні стосунки все життя, щоб шкільний товариш став побратимом. А основне – в такій школі діти вчаться жити серед людей і знають різні способи гуртування, щоб вижити, допомагати один одному.
Шкільна спільнота зорієнтована на родинність – це класи-родини, з яких складається школа-родина. Тому найперше наше завдання – створення класів-родин, в яких би переважали родинні цінності особистості. І які б дотримувались положень “ Декларації української Національної школи-родини” та „Сімейної декларації прав людини”.
Традиційними стали родинні свята у 1, 2, 5, 9, 11 класах. Створюються альбоми „Я і моя класна сім’я”, літописи „Життя мого класу”. Особливого значення набувають види громадської активності. Педколектив приділяє велику увагу організації самоврядування.
Згідно філософії родинності школа є центром розвитку села, тому виникає потреба максимально вивчити традиції культурно – духовного, історико – громадського життя односельчан. І ця робота суттєво активізувалася. Учні записують спогади ветеранів війни, людей, які пережили голодомор, а у своїх бабусь та дідусів запитують про місцеві традиції. Почали збирати матеріали для створення нового альбому „Фольклор села Городниці”. Педагоги спрямовують учнів на ведення „Щоденника добрих справ”, „Щоденника батьківської мудрості”.
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, правосвідомості політичній культурі та культурі міжетнічних відносин. Тому в школі стали традиційними свята: «Я- громадянин України», «Славимо тебе Городнице рідне село», «Будьмо знайомі», «Уклін тобу, моя родино», «День сім’ї» , «День матері», «Великі односельці» і інші.
Традиційними стали загальношкільні батьківські збори, на яких директор звітує про досягнення минулого року. Про використання коштів, які поступили у Піклувальну раду, знайомить голова піклувальної ради. Батьки, вчителі, місцева влада – всі разом аналізуємо досягнення, вказуємо на недоліки. Навчальний рік закінчується святом „Шануймо школу - родину”. Важливим етапом спільної роботи сім’ї та школи наш колектив вважає планове відвідування родин своїх вихованців. Не менша увага приділяється індивідуальним бесідам з батьками у школі. Батьки можуть відвідувати уроки, класні години, спілкуватися з учителями.
Для підтримки батьківської ініціативи вручаємо Подяки на святі Останнього дзвоника. Створили альбом „Адреси зразкового сімейного виховання”. В цьому році плануємо створити Дошку пошани, де помістити фотокартки кращих сімей, а девізом її стануть слова: „Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона”. Адже сумна статистика в Україні говорить, що „...дітям спілкування з батьками потрібне в сім разі частіше, ніж думають їх рідні (виявляється, що 51 % дітей із благополучних сімей почувають себе самотніми)”.
Спільна та узгоджена робота школи та родини забезпечує єдині погляди на сутність та значення гігієнічних вимог та норм поведінки у житті людини, яка дозволяє в сімейних умовах проводжувати навчання і закріплювати набуті у школі знання.
Форми роботи з батьками різноманітні: групові та індивідуальні, бесіди, лекції батьківського лекторію, участь батьків у санітарно-гігієнічних заходах. Батькам першокласників вручаються пам’ятки, які містять поради щодо організації режиму дня та робочого місця школяра. Батьки виїздять разом із дітьми, вчителями на природу під час проведення днів здоров’я, беруть участь у спільних змаганнях, святах. Важливим напрямком роботи є передача батькам психологічних, педагогічних, гігієнічних, фізкультурних знань. Це дає змогу створити сприятливі науково обґрунтовані умови життєдіяльності в школі та вдома.
Робота з батьками дає змогу корегувати ціннісні орієнтири та поведінку дітей. Забезпечує активну участь дітей у формуванні здорового способу життя, навичок соціальної компетентності школяра. Разом з цим, взаємодія „учитель – учень – батьки” через систему занять батьківської просвіти, консультацій сприяє формуванню навичок усвідомленого батьківства останніх, підвищенню відповідальності за розвиток та виховання дітей, їхню підготовку до самостійного життя, забезпеченні духовної спадковості поколінь. У школі традиційними стали родинні свята, спортивні змагання. Учні разом з батьками вивчають свої родоводи з батьківської та материнської лінії, сімейні традиції та реліквії.
Велика увага приділяється налагодженню раціонального харчування. Раціональне, повноцінне, здорове харчування – одна з проблем, що важко вирішується в умовах роботи навчально-виховного закладу. здоров’я. Спільна робота педагогічного колективу, медичного працівника школи, працівників їдальні, батьків дає змогу зробити харчування максимально різноманітним, вітамінізованим, збалансованим.
Форми і методи роботи спрямовані на виховання любові й поваги до матері, батька, рідного вогнища, краю, школи, формуванню відповідальності за свою сім’ю, колектив, продовження і підтримання честі свого роду. На цьому етапі учні складають родовідні дерева, пишуть родоводи, проводять родинні свята, оформляють родинний альбом.
Традиції: Родинне свято у 2 класі „Бабусенько рідненька”, у 5 класі „Будьмо знайомі!”, у 9 та 11 класах „Уклін тобі, моя родино”.
Наша робота не позбавлена проблем, але, будемо сподіватися, що саме такі підходи, така модель системи виховання допоможе нам разом з дітьми, батьками розв’язати проблеми найбільш ефективно, в активній творчій діяльності долати всі негаразди, по-справжньому розвиватися і рухатися вперед.
Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функції природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою. Територія школи 3 га, тому у школі закладено багато квітників, висаджено великий декоративний парк, маємо два яблуневих садка та різноманітну колекцію хвойних культур. За цією територією доглядають учні, вчителі, батьки та працівники школи. Велику частину цього напрямку класні керівники покладають на акції «Моя школа – мій дім», «День довкілля», «Шкільне повір’я» і конкурс «Парад квітів біля школи».
Щоб зберегти і систематизувати роботу виховної системи був створений Музей родинного виховання та побуту. Основою музейної кімнати є стенд „Багатодітні сім’ї села Городниця” та ікона Божої Матері, яка обрамлена рушником найкращої вишивальниці нашого села Галак Марії Олексіївни. Тут же надрукована і четверта Божа заповідь: „Шануй батька свого і матір свою, і добре буде тобі, і довго будеш жити на землі”. Це святий обов’язок кожного, хто має батька і матір: і наших учнів, і їх батьків.
Із архіву сільської ради та особистого архіву бувшого голови колгоспу „Новий світ” Івана Степановича Якименка взято прізвища сімей, з датами народження батька і матері ще з 1909 року. Список налічує 25 багатодітних сімей, в яких виховувались і виховуються від 4 до 10 дітей. Більшої кількості в сім’ях не було.
Складено окремий список жінок „Жінка – орденоносець, жінка – матір”. Таких жінок у нашому селі 8. Вони мають ордени Леніна, Червоного Прапора і виховали по 2-3 дітей. Їм окрема шана і повага.
Цікавим і повчальним є родовідне дерево Івана Степановича Якименко. Адже, Марія Олександрівна, мати Івана, – із сім’ї, в якій виховувалися 10 дітей. Ось звідки і йде велика любов до праці всіх членів цієї хорошої родини. Поруч „Адреси зразкового сімейного виховання”.
Наказом по школі у 2005 році створена Книга пошани „Кращі сім’ї села Городниця”. В ній є уже 8 адрес. Голові сім’ї на випускному вечорі вручається спеціальне посвідчення про те, що його сім’я занесена до Книги пошани.
Тут же стаття „Розкажу про хорошу сім’ю”, як зразок опису всіх адрес зразкового сімейного виховання.
Наша школа – це те місце, де учень і вчитель духовно збагачуються, де формується громадянська зрілість і особиста відповідальність. У школі дитина не готується до життя, а живе. Тому наш педагогічний колектив вибудовує виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною.

Список використаних джерел
1. Бех І.Д. Виховання особистості (у двохкнигах). - К.: Либідь, 2003.
2. Ващенко Л. Управління освітніми проектами / Л. Ващенко // Підручник для директора. - 2005. [c. 23-26]
3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах (том четвертий) “Радянська школа”. Київ 1977.



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/
Категорія: Я - класний керівник | Додав: (24.05.2014) | Автор: Яценко Олена Вікторівна
Переглядів: 2071 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!