Загадки про тварин
Пасеться на лугу тварина:
Пухка і сіра, як хмарина.
Вона нам вовною дає
Турботу і тепло своє.
(Вівця)
Довгі вуха, куций хвіст,
До мисливства в нього хист:
Все знаходить навмання
Це маленьке _ _ _ _ _ _.
(Цуценя)
З квіток мед вона збирає
І у вулику ховає.
Кружляє цілий день мала
Здогадались хто? _ _ _ _ _ _.
(Бджола)
В нас гуляє біля тину,
Має носик-намистину,
Сам він схож на будячок
Це колючий _ _ _ _ _ _ .
(Їжачок)
Вона живе в болоті,
Зелена, як трава.
І цілий день нам чути
З болота „ква-ква-ква”.
(Жаба)
Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і не муха.
Непомітно вас я – кусь!
Й крові вашої на’пюсь.
(Комар)
Не боїться ця пташка зими,
Сало любить вона, так як ми.
Жовта грудка та сиві крильца.
Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _.
(Синиця)
І ввечорі і зранку
Вартую я на ґанку.
І кусаю, і гарчу-
В дім чужих не пропущу.
(Собака)
Здивувалась дітвора:
„Це тварина чи гора?
Як же їсть він, як він п’є?”
А для цього хобот є!
(Слон)
В мене довгий хоботок,
З квіт збираю я пилок.
Ще яскраві крильця маю,
Безтурботно я літаю.
(Метелик)
Величезний цей хижак
На людей наводить жах.
Проживає в річці Ніл
Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _.
(Крокодил)
В хаті я мишей ганяю,
Вуса ще з дитинства маю,
Лапкой миюся щодня.
Я пухнасте _ _ _ _ _ _.
(Кошеня)
Невеличка та сіренька
В норці мешкаю тихенько.
Уночі по хаті – нир,
Я шукаю сало й сир.
(Миша)
В морі плаваю на дні,
Там спокійніше мені,
Як желе мої боки:
І прозорі, і м’які.
Якщо зловиш мене ти –
Можу руку обпекти!
(Медуза)
Я в ґадзівстві допомога
Маю вим’я і два роги.
Цілий день траву жую,
Молоко смачне даю.
(Корова)
В нього крила, в нього вуса,
Трохи я його боюся.
Як летить – так чути звук.
Бронзовий великий _ _ _.
(Жук)
Довго він в яйці сидів,
Мати його гріла.
Шкаралупу він пробив
І розправив крила.
Наче сонечко жовтенький,
Він маленький і тепленький.
(Курча)
У лусці мої боки –
Вони холодні та слизькі.
Плавать можу досхочу,
Та усе життя мовчу.
(Риба)
Птаха ця живе на морі,
Там літає на просторі.
Дзьобом рибу ловить влучно,
А співає різко й гучно.
(Чайка)
Швидко бігаю в траві,
Спробуй ти мене влови!
Міцно хвостик мій тримай
, Та збіжу я, так і знай.
Я тваринка непроста –
Проживу і без хвоста.
(Ящірка)
В річці риба проживає-
Довгу марду вона має,
Гострі зуби, хижу вдачу –
В річці всі від неї плачуть.
(Щука)
У хазяїна живу,
Сіно їм, овес, траву.
Працьовита я, грайлива,
Довгий хвіст, пухнаста грива.
(Кобила)
В лісі тваринка живе полохлива,
Добра, пухнаста, та дуже ляклива.
Вушки вона притискає свої,
Шурхіт усякий лякає її.
(Заєць)
Я пасуся на лужку
В хутряному кожушку.
Гострі рожки бе-бе-бе,
Налякаю я тебе.
(Коза)
Птах моторний,
Як сажа чорний,
Їсти черв’яків мастак
Це спритний звичайний _ _ _ _.
(Грак)
В лісі у норі живе,
Дуже хитрою сливе.
Низька тварина ця на зріст,
Хутро руденьке,пишний хвіст.
Найкраща в лісі витівниця.
Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _.
(Лисиця)
У хаті зачинилася,
Тихенько причаїлася,
Та сидить німа від страху.
Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _?
(Черепаха)
Відкриваються щоночі
Величезні її очі.
Землю темрява вкрива-
Полювать летить _ _ _ _.
(Сова)
Як на гойдалках на вітках
Вони плигають у клітках.
Граються, кривляються,
Разом забавляються.
А веселі ці малята-
Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Мавпенята)
Він незграбний і товстий,
Завжди він чомусь сумний.
А на лобі в нього ріг,
Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ .
(Носоріг)
Є горішки і грибочки
У дуплі на мотузочку.
Плигаю по гілочкам,
Я – руденька _ _ _ _ _ _ _.
(Білочка)
На зеленому лужку
Плига сірий в кожушку.
Куций хвостик, довгі вушки,
В лубяній живе ізбушці.
(Заєць)
Заповзята трудівниця,
Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха
Називається _ _ _ _ _ _.
(Мураха)
У савані проживає,
Чорно-білі смужки має.
І весела, і пригожа,
На конячку нашу схожа.
(Зебра)
Має жало ядовите,
Як вірьовка в’ється.
Спритна, влучна та холодна.
Як вона зоветься?
(Гадюка)
На дні річному проживаю,
Я небезпечні клешні маю,
Довгі вуса, чорні очі,
А вперед іти не хочу!
(Рак)
Хто з вас цю тварину знає?
Хто скоріше відгадає?
Гладенький бочок,
Рожевий п’ятачок,
І хвостик – крючок!
(Порося)
Надувається, ґелґоче,
Наче щось сказати хоче.
Бігає туди-сюди,
Краще його обійди!
(Індик)
Будить будильник нас кожного ранку,
Він кукурікає гучно на ґанку.
Всі прокидаються, сонце встає –
На кожнім подвір’ї будильник цей є.
(Півень)
Його дзьобик – молоток,
В лісі чути: „ток-ток-ток”.
Він з кори комах виймає,
Про дерева щиро дбає.
(Дятел)
Може скрізь вона літати,
Бо нема своєї хати.
Яйця іншим підкидає,
Скільки кому жити – знає!
(Зозуля)
Засвітились серед ночі
В темній хащі жовті очі.
Наче лісу грізний дух –
Гострі ікла, сірий смух.
Полювати йде хижак.
На весь ліс наводить жах.
(Вовк)
Він мисливець хоч куди –
Сітки ставляє завжди.
А тоді сидить та слуха –
Чи не попадеться муха?
Вириватися не слід!
З’їсть він муху на обід.
(Павук)
Ходить - бродить по двору
І лякає дітвору.
Заелоче, зашумить,
Наче зараз полетить.
Розбігайтеся, малята,
Бо почне він вас щипати!
(Гусак)
Вона в морі промисляє,
І людей, і риб лякає.
Гострі зуби в два ряди,
Ось плавець стирчить з води.
Краще б в морі потонула
Ця страшна, бридка _ _ _ _ _.
(Акула)
Чув я десь таке повір’я:
Коли в птаха біле пір’я,
Птах цей символ миру в світі.
Як же він зоветься, діти?
(Голуб)
Ходить птаха по подвір’ю:
Гребінець, бородка, пір’я.
А якщо сіда в гніздечко –
Нам несе вона яєчко.
(Курка)
Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені.
(Ведмідь)
Крильца прозорі в цього вертоліта,
Над нами літає він майже все літо.
Для нього посадочна смуга – кульбабка,
А цей вертоліт – звичайнісенька _ _ _ _ _.
(Бабка)
Хоч бачить він пагано,
Але копа старанно.
Під землею вирив хід
Сліпкуватий сірий _ _ _ _.
(Кріт)
В нього лапи й дзьоб червоні,
Не годуй його з долоні.
Дуже гучно заґелґоче,
І тебе вщипнути схоче.
(Гусак)
Ця птаха тендітна та сильна,
Пливе вона в річці повільно.
Шия довга, наче спиця,
А постава, як в цариці.
(Лебідь)
| 