Загадки про явища природи
1. Гріє, гріє, припікає
всіх у воду заганяє.
(Сонце).
2. Вдень у небі гуляє,
а ввечері на землю сідає.
(Сонце)
3. Блакитна хустина, червоний клубок
по хустині качається, людям усміхається.
(Сонце / небо)
4. Всі його люблять, всі його чекають,
А кожен, хто подивиться, той одразу
скривиться.
(Сонце)
5. Високо стоїть, одне око має,
всюди заглядає.
(Сонце)
6. Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане.
(Сонце)
7. Що сходить без насіння?
(Сонце)
8. Жовтий котиться клубок,
Та клубок цей без ниток.
Ані його розмотати,
Ні нового намотати.
Цілий день катається:
Спершу піднімається,
Згодом опускається.
Як це називається?
(Сонце)
9. Що то за очі: одне світить вдень,
а друге вночі?
(Сонце і місяць)
10. Один пастух багато овець пасе.
(Місяць і зорі)
11. Вдень блідніє, а вночі світить та не гріє.
(Місяць)
12. Без рук, без ніг, тільки з рогами,
а ходить попід небесами.
(Місяць)
13. Золотий пішов, а срібний прий¬шов.
(Сонце і місяць)
14. Всю ніч бродить навмання,
Прокладає шлях до дня.
(Місяць)
15. Без рук, без олівця малює без кінця.
(Мороз)
16. Скатертина біла весь світ покрила.
(Сніг)
17. В небі хмарка пролітала,
білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його...
(Сніг).
18. Лежить, лежить та й побіжить.
(Сніг)
19. Надворі горою, а в хаті водою.
(Сніг)
20. Що це за птиця, що сонця боїться?
(Сніг)
21. І не борошно, а білий,
І не вата, а м'який,
І як дзеркало блискучий,
Покриває гори, кручі.
Застилає землю вкрай,
Щоб був кращий урожай.
Що це буде? Відгадай.
(Сніг)
22. Ніжна зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води.
(Сніжинка)
23. Взимку вкрили ми навкруг —
Ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече —
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)
24. Що тут сталося за нічку?
Де була раніше річка
Від санчаток видно слід,
Все скував довкола... (лід).
25. Крил не має, а гарно літає.
(Сніжинка)
26. Без рук, без фарб, вікна розмальовує.
(Мороз)
27. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.
(Мороз)
28. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
(Мороз)
29. Коли нема — чекають,
коли прийду — тікають.
(Дощ)
30. Крил не має, скрізь літає
та ще й куряву здіймає.
(Вітер)
31. Невидимий дух скинув капелюх.
(Вітер)
32. Без рук, без ніг, а вікна й двері відчиняє.
(Вітер)
33. Чорне сукно лізе в вікно.
(Ніч)
34. Тече, тече — не витече, біжить,
біжить — не вибіжить.
(Річка)
35. Наче скло прозоре,
В'ється синя стрічка
То біжить у море
Безупинна... (річка).
36. Росте вона додолу головою,
Росте вона холодною зимою.
А тільки сонечко засяє —
Вона заплаче й помирає.
(Бурулька)
37. Іду — іде, стану — стоїть.
(Тінь)
38. Не дід, а сивий, не спить,
а стелиться,
Вкриває землю й океан, а звуть
його... (туман).
39. Зимою спить, а влітку шумить.
(Річка)
40. Крутиться, вертиться,
берега держиться.
(Річка)
41 .Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
(Річка)
42. Із-під гірки, з-під крутої
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка
Через лози по ярках.
(Джерело)
43. Два брати у воду дивляться,
а ніколи не зійдуться.
(Береги)
44. Без рук, без ніг, на гору побіг.
(Вітер)
45. Рукавом махнув — дерево зігнув.
(Вітер)
46. Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів.
(Грім)
47. Без рук, без ніг, а стукає й гримить.
(Грім)
48. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.
(Грім)
49. Шило-покотило попід небесами ходило,
з полями говорило.
(Грім)
50. Два брати рідні: одного всі бачать,
але не чують, другого всякий чує,
але не бачить.
(Грім і блискавка)
51. Що без леза та без зуба
розтина міцного дуба?
(Блискавка)
52. Без рук, без олівця малює без кінця.
(Мороз)
53. За горами, за лісом золота діжа встає.
(Сонце)
54. Сірі кабани усе поле затягли.
(Туман)
55. Один ллє, другий п'є, третя росте.
(Дощ, земля, рослина)
56. Щоб зернятко ожило,
треба сонце і... (тепло).
57. Летить орлиця по синьому небу,
крила розкрила, сонце закрила.
(Хмара)
58. Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)
59. Дівчина з коромислом
вийшла в дощик літній,
А на тім коромислі стрічечки
семицвітні.
(Веселка)
60. В нас зимою білим цвітом
сад зацвів неначе літом.
(Іній)
61. Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер налітає,
Оксамит цей опадає.
(Іній)
62. Росте вона тільки вниз.
Любить крівлю і карниз.
(Бурулька)
63. Як сонечка нема —
Мене шукать дарма.
А сонечко сія —
Завжди з тобою я.
Стрибаєш ти чи йдеш —
Стрибаю, йду я теж.
(Тінь)
64. Хто за тобою ходить,
а наздогна¬ти не може.
(Тінь)
65. Неживе, а за людиною ходить.
(Тінь)
66. Очима бачиш, а руками не візьмеш.
(Тінь)
67. Шумить, гуде і все горою йде.
(Завірюха)
68. Горя не знаю, а гірко плачу.
(Хмара)
69. Без крил по небу літає,
ніхто її не б'є, а вона плаче.
(Хмара)
70. Білі овечки по небу блукали,
впа¬ли додолу, в річку попали.
(Хмари)
71. Усі ми рівні перед ним, —
І світлі, й темні, й русі,
Коли й на місці на однім,
То все одно ми в русі.
А він біжить, а він летить,
Бо вічності він служить.
Якщо прогаяти хоч мить,
То вже не надолужиш. Хто він?
(Час)
72. Куди ступиш — всюди маєш,
хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря)
73. Скільки б не їв, ніколи ситий не буває.
(Вогонь)
74. Бажаний гість, замість цукерок дрова їсть.
(Вогонь)
75. Ниток багато, а в клубок не змотати.
(Павутина)
76. Видно край, а до нього не підійдеш.
(Обрій)
77. Не звір, а виє.
(Буря)
78. Звечора вмирає, вранці оживає.
(День)
79. Хто найдовші нитки має,
небо й землю вмить єднає.
(Дощ)
80. Прозорий, як скло,
та не вставиш у вікно.
(Лід)
81. Уночі літає, вогнем миготить,
а диму немає.
(Світлячок)
82. Зоряна зоряниця, молода дівиця,
Гуляти ходила, сльозу зронила.
Місяць бачив — не підняв,
Сонце встало — і підняло.
(Роса)
83. Нашуміла, нагриміла,
все зілляла і пішла.
(Злива)
84. Прислухайся до шуму:
з весною він іде!
Щось тріщить, ламається, скрегоче і гуде!
(Льодохід)
85. Дерева по коліна у воді стоять,
Сонячні промінчики виблискують, горять.
Зупинись і пильно подивись туди.
Що це за симфонія сонця і води?
(Повінь)
|
