Загадки про рослини лісу, саду та городу
1. Навесні веселить, влітку холодить,
восени годує, взимку гріє.
(Дерево)
2. Що повітря очищає, вдень від спе¬ки
захищає ще й від вітру в час негоди,
й є частинкою природи.
(Дерево)
3. Ріжуть — не кричить, рубають—
не пищить, а скрізь воно потрібне.
(Дерево)
4. Літом в шубі, взимку в шапці.
(Дерево)
5. На літо одягається, на зиму одежі цурається.
(Дерево)
6. Чим більше кілець, тим старший жилець.
(Дерево)
7. Хто на зиму роздягається,
а на літо одягається?
(Листяні дерева)
8. Не сучок, не листок, а на дереві росте.
(Кора)
9. Літом виростають, а восени опадають.
(Листочки)
10. В шубі літом, а взимку роздітий.
(Ліс)
11. Літом зелений, квітучий, співучий.
Іноді він загадковий і дивний.
Стане у пору осінню чарівний.
(Ліс)
12. Біла кора, тонкі віти, що це? Відгадайте, діти.
(Береза)
13. Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски,
Звуть тих подружок... (берізки).
14. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
(Калина)
15. Не дівка, а червоні стрічки носить.
(Калина)
16. Стоїть півень над водою
з червоною бородою.
(Калина)
17. Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка?
Сяє зірка угорі,
На гіллі скрізь ліхтарі
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки та горішки?
(Ялинка)
18. Зелені їжачки
Почіплялись за гілки.
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубу скине.
(Каштан)
19. На дереві гойдається,
Жупан колючий має.
На літо одягається,
А восени скидає.
(Каштан)
20. Сто свічок на гілках стоять,
сто свічок без вогню горять.
(Суцвіття каштана)
21. Як дерево називається,
що влітку в білий пух одягається?
(Тополя)
22. Сам маленький, а шуба дерев'яна.
(Горіх)
23. Ріс, виріс, постарівся,
дітям полюбився.
(Горіх)
24. У лісі на пралісі висить діжка з тістом.
(Горіх)
25. Восени не в'яне, взимку не вмирає.
(Ялинка)
26. Їсти не просить, влітку і взимку
одне вбрання носить.
(Ялинка)
27. Літом і зимою одне вбрання у нас,
А можна нас побачить, як рік почавсь у вас.
(Ялинки)
28. Батько синів тисячі має,
кожному шапочку справляє.
(Дуб, жолуді)
29. Сини в шапках, а батько — ні.
(Дуб, жолуді)
30. Весною біле, літом зелене,
восени жовте, зимою добре.
(Яблуня з плодами)
31. А воно мов золоте, спілим соком
вщерть налите, і рум'яне, й духовите,
медом сповнене ясним, видно зернятка у нім.
(Яблуко)
32. Маленькі плоди, мов
сережки повисли.
Червоні — солодкі, зелені — ще кислі.
(Вишні)
33. Червоний колір, а винний смак,
кам'яне серце, з дерев посміхається.
Як називається?
(Вишня)
34. В жовто-біле платтячко вбереться,
Аромат духмяний ллється.
А потім вкрита чисто
З чорних ягідок намисто.
(Черемха)
35. Червона кожушинка,
всередині вітамінка.
(Шипшина)
36. Росла-росла, виросла,
через смачні горішки дітям полюбилася.
(Ліщина)
37. Кущ весняний, запашний
зацвітає біля хати.
Відламаю гілочку малу і візьму в кімнату,
Хай він пахне мамі й тату.
(Бузок)
38. Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький...
Як я звуся, діти?
(Берізка)
39. Всі ми в шапочках-брилях
Заховались під кущі,
Бо як вийдемо на шлях —
Враз опинимось в борщі!
(Гриби)
40. І великі, і малі
Повдягалися в брилі,
І дощу ці одноніжки
Не бояться ані трішки.
Ліс — улюблений їх край.
А як звуться, відгадай!
(Гриби)
41. В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)
42. Без вікон, без дверей, повна хата людей.
(Огірок, гарбуз)
43. Народився зелененький,
Був шорсткий, а став гладенький.
Та й улігся під листком
Догори кривим листком.
(Огірок)
44. Хто мене бачить, той і плаче.
(Цибуля)
45. Як на неї подивився, то сльозами залився.
(Цибуля)
46. Має шкір сім, сльози витирає всім.
(Цибуля)
47. Їде пані в золотім жупані.
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці.
(Цибуля)
48. Маленьке, кругленьке, зачепив —
плакати будеш.
(Цибуля)
49. Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля)
50. Сама жовта і цукриста, я —
красуня золотиста.
(Диня)
51. Білі зуби маю, та усі ховаю,
довгі коси маю, та не заплітаю.
(Кукурудза)
52. Що за грона висять
І на сонечку блищать?
Вони прикрашають сад.
Це солодкий... (виноград)
53. Без рук, без ніг,
а по тичині в'ється.
(Горох)
54. Хто ховає під кущі наші супи та борщі?
(Картопля)
55. Парубійко я вродливий,
Дуже гарний, не шкодливий,
І росту собі на волі —
На городі і у полі,
Квіт до сонця повертаю,
За те й назву собі маю.
(Соняшник)
56. На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки.
(Кукурудза)
57. Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед.
(Кавун)
58. Хоч зубів багато маю,
та нікого не кусаю.
Сама свиням та коровам я на
зуби попадаю.
(Кукурудза)
59. Закотився під пліт,
В борозні дрімає,
Свій смугастий живіт
Сонцю підставляє.
(Гарбуз)
60. Сивий кіт перевісився на пліт.
(Гарбуз)
61. Не кінь, не віл, а прив'язаний.
(Гарбуз, кавун)
62. Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
(Морква)
63. Царівна в неволі, у темній коморі,
А коси на сонці, на вільнім просторі.
(Морква)
64. Повна бочечка чорних круп,
а замість затички зверху — струп.
(Маківка)
65. Стоїть дуб повен круп.
(Мак)
66. Під одним ковпаком сімсот козаків.
(Мак)
67. Гуси в городі все літо сиділи,
Пізньої осені десь полетіли.
Не лопотали, не ґелґотали,
Лапи на грядці позалишали.
(Капуста)
68. Проситься загадка,
Щоб вгадать зумів:
В ній на латці латка,
А немає швів.
(Капуста)
69. Сидить баба серед літа
в сто сорочок одіта.
(Капуста)
70. Сидить баба на грядках
вся закутана в латках.
(Капуста)
71. Хто голівку свою влітку накриває
І по двадцять хустин на голівці має.
(Капуста)
72. Порошину вкину в грядку,
Потім витягну товкач.
Коли знаєш цю загадку,
То, будь ласка, розтлумач.
(Редька)
73. Переплутав ноги,
Переплутав вуса,
Ліг біля дороги
Для нашої спокуси.
І тяжко обминути,
Щоб не скубнути.
(Горох)
74. Під розложистим дубком
Укладаються клубком.
А тонкий, як в миші хвостик,
Підіпхну під себе просто.
(Ріпа)
75. Сам червоний, а чуб зелений.
(Буряк)
76. Баран в коморі, а роги надворі.
(Буряк)
77. Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска)
78. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.
(Квасоля)
79. Під землею птиця кубло звила
і яєць нанесла.
(Картопля)
80. Ці плоди кругленькі, пишні і червоні,
наче вишні, сонце любить над усе.
Їх не можна не любити.
Відгадайте, що це, діти?
(Помідори)
81. Червоний Макар по полю скакав,
а в борщ плигнув.
(Перець)
82. Моє тіло під землею,
Кучерики над нею.
Любить мене кожна юшка,
Називаюсь я... (петрушка).
83. Що то за голова,
що лиш зуби та борода? (Часник)
84. На кожному городі побачите мене.
І всі із мене їли насіннячко смачне.
(Соняшник)
85. Росте хлопчик гарненький на
городі в мене:
Чорні очі, жовті вії, капелюх зелений.
(Соняшник)
86. Золоте решето, а в ньому
чорних хатинок багато.
(Соняшник)
87. В чистім полі він росте на
високих ніжках,
В зелених панчішках,
квіточки блакитні, оченьки привітні.
(Льон)
88. Били мене били, на шматки порвали,
у воді мочили, по траві валяли.
Одну половину із кашею з'їли,
другу половину — на плечі носили.
(Коноплі)
89. Маю жовтий вусок, золотий колосок,
Буде з мене мука й паляниця м'яка.
(Пшениця)
90. Що то за твір: не чоловік і не звір,
а має вуса?
(Ячмінь)
|
