Урок 50
Тема: Запитання до природи. Чи розуміють тварини одне одного?
Ключові компетентності:
- вміння вчитися:
навчально-організаційні: співпрацює в парі; дотримується правильної постави під час читання і письма;
загальномовленнєві: запитує про незрозуміле, невідоме; з повагою звертається до вчителя, учнів; зосереджено слухає вчителя; зв’язно (трьома-чотирма реченнями) передає почуте;
загальнопізнавальні: робить (з допомогою вчителя) висновок узагальнення за результатами виконання навчального завдання;
контрольно-оцінні: оцінює свою діяльність за орієнтирами, поданими вчителем.
- інформаційно-комунікативна: планує створення повідомлення для представлення інформації;
- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки у класі;
- громадянська: прагне бути культурним у спілкуванні з однокласниками при роботі в парі.
Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
Середній рівень:
- розрізняє суттєве по даному питанню у прочитаному
Достатній рівень:
- знаходить в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи;
- готує розповіді та обговорює їх.
Високий рівень:
- аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання спільного завдання;
- оцінює власну діяльність на уроці.
План уроку
1. Читання вчителем вірша з метою повідомлення теми уроку (Додаток 1).
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди про те, як деякі тварини розуміють один одного. (Додаток 2. Додатково див. інф.-метод. матеріали).
3. Знаходження в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи. Робота у парах (Додаток 3):
- читання інформації на картці;
- заповнення таблиці;
- підготовка розповіді та обговорення її.
4. Представлення своєї інформації учням всього класу.
5. Висловлення оцінних суджень щодо власної діяльності на уроці. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
6. Підведення підсумків уроку вчителем.
Додаток 1
- Послухайте віршик.
Півник
- Гей, до мене! - півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать... Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!
В.Вітка
- Чи розуміють тварини один одного?
Додаток 2
Інформація для вчителя
Чи розуміють тварини один одного? Якщо ми маємо на увазі уміння тварин спілкуватися одна з одною, передаючи сигнали знаками або звуками, то – так. Якщо ж мається на увазі спілкування, подібне людській мові, то – ні .
Навіть серед людей спілкування відбувається не завжди за допомогою слів.
У нас є своєрідний спосіб виразу гніву; знизування плечима для того, щоб показати байдужість; похитування головою; жестикуляція і багато що інше. Більшість тварин за допомогою нюху і знаків виражає те ж саме.
Коли курка видає низькі звуки або пригинається, то всі її курчата розуміють, що це попередження про небезпеку. Коли кінь ірже або б'є копитом, то інші сприймають це як певний сигнал. Деякі тварини можуть розуміти ледве помітні знаки або звуки. Коли птах сідає на гілку, тільки щоб озирнутися, інші не рухаються. Але при інших його намірах вони можуть дати зрозуміти, щоб він відлітав, і швидше за все птах так і поступить.
Собаки спілкуються за допомогою різних способів. Вони не тільки гавкають, але і виють, скулять, гарчать, піднімають лапу або вишкіряють зуби. Причому інші собаки чудово розуміють, що це означає у кожному випадку.
Тварини спілкуються один з одним не тільки звуками і жестами, але і запахами. Це, наприклад, допомагає стадним тваринам триматися разом. А яке величезне значення це має для собак, ви, звичайно, знаєте.
Мавпи вважаються найтямущішими, але, на жаль, їх мова не краща, ніж у інших тварин. Вони використовують звуки і міміку, показуючи відчуття гніву, голоду або задоволення. Але у них немає нічого подібного словам людської мови.
На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, мавпи і інші тварини знають свою «мову» з народження. Вони видаватимуть відповідні для свого виду сигнали, навіть якщо ніколи раніше не бачили собі подібних.
Птахи, проте, вчаться співу – принаймні частково! От чому горобець, що знаходиться серед канарейок, намагається співати як вони. Він вчиться свого роду «іноземній мові»!
Додаток 3
- Прочитайте інформацію, подану на картці.
- Обговоріть прочитане.
- Заповніть таблицю.
- Підготуйтеся поділитись своєю інформацією з усім класом.
Таблиця:
Назва тварин, про яких ми прочитали Як ці тварини спілкуються між собою?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Картка 1
Собаки
Тварини спілкуються один з одним не тільки звуками і жестами, але і запахами.
Собаки спілкуються за допомогою різних способів. Вони не тільки гавкають, але і виють, скулять, гарчать, піднімають лапу або вишкіряють зуби. Причому інші собаки чудово розуміють, що це означає у кожному випадку. На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою «мову» з народження. Вони видаватимуть відповідні для свого виду сигнали, навіть якщо ніколи раніше не бачили собі подібних.
Картка 2
Мавпи
Тварини спілкуються один з одним не тільки звуками і жестами, але і запахами. Мавпи вважаються найтямущішими, але, на жаль, їх мова не краща, ніж у інших тварин. Вони використовують звуки і міміку, показуючи відчуття гніву, голоду або задоволення. Але у них немає нічого подібного словам людської мови.
На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою «мову» з народження. Вони видаватимуть відповідні для свого виду сигнали, навіть якщо ніколи раніше не бачили собі подібних.
Картка 3
Комахи
Непосвяченій людині здається, що бджола дзижчить весь час однаково, проте вчені встановили, що у цих комах, як і в багатьох інших, існують різні звукові сигнали. Видаючи один з них, бджола "говорить", що вона знайшла корм і скільки метрів до нього летіти. Комарі теж все пищать по-різному. Як скрекочуть коники й цвіркуни, звичайно, чув кожен. Пісні їх виникають або, коли вони рухають ногою по крилу, край якого має зубчики, або коли одне крило треться об одне. Пісні ці різні, а потрібні вони їм, щоб можна було поділитися один з одним необхідними відомостями.
Картка 4
Бурундуки й байбаки
Тварини спілкуються один з одним не тільки звуками і жестами, але і запахами.
Бурундуки й бабаки попереджають своїх родичів про появу хижака чи безпечної істоти особливими криками. Представники того ж виду реагують на попередження, наприклад, ховаючись в нору. Дрібні гризуни можуть реагувати і на крики представників інших видів, оскільки в них часто спільні вороги. На відміну від людини, якій доводиться вчитися розмовляти, тварини знають свою «мову» з народження. Вони видаватимуть відповідні для свого виду сигнали, навіть якщо ніколи раніше не бачили собі подібних.
Джерело: http://loippo.lviv.ua/ |
