Якщо вашій дитині 5-6 років
Ваша дитина вже майже цілком доросла, через рік вона піде до школи. На шостому році життя у дітей формуються вищі почуття: інтелектуальні (допитливість, цікавість, подив та почуття гумору), естетичні ( почуття прекрасного, героїчного), моральні (почуття гордості, сорому, дружби).
Блискавично починає розвиватися пізнавальна активність малят. Вони чекають від дорослих серйозних, вдумливих і правдивих відповідей. Так, з одної сторони, діти виявляють велике бажання поділитися з оточуючими своїми знаннями та уміннями, а з іншої, багатий кругозір дитини позитивно впливає на успішність її спілкування та взаємовідносин з однолітками.
Сприймання дітей цього віку досить активне, але непомітне за рахунок його повного переходу у внутрішній план. Тепер воно стає більш осмисленим, цілеспрямованим, аналітичним. Починає розвиватися довільне сприймання – спостереження. Прокидаються сенсорні здібності: окомір, спостережливість.
Водночас продовжується зростання стійкості та обсягу уваги. Починається формування довільної уваги, але мимовільна увага ще переважає над довільною. Доволі сильними та діючими засобами активізації уваги в цьому віці є ігровий та пізнавальний інтереси.
Продовжує формуватися довільна пам’ять. З’являється свідоме. цілеспрямоване запам’ятовування. Але найбільш важкий матеріал діти згадують граючи. Переважним видом пам’яті у цьому віці є образна пам’ять. Цю особливість викладачі „Лоло” враховують при навчанні дітей читанню, лічбі та письму. Також на шостому році життя починає розвиватися - смислова пам’ять. Ефективність смислової словесної пам’яті залежить від розуміння інформації, яку треба запам’ятати. Тому на своїх заняттях "Лоло" заохочує дітей до повторення, римування, вправ з образами уяви, наочним матеріалом, відстроченого відтворення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, як до найкращих засобів розвитку пам’яті у цьому періоді.
На шостому році життя активно заявляє про себе уява. Починає розвиватися продуктивна уява. Стають помітнішими перші спроби керувати власними образами, змінювати їх відповідно до свого задуму. Розвиткові уяви сприяють ігри та вправи, де діти можуть легко оперувати уявленнями: вигадувати або продовжувати історії, оповідання, казки, вірші, складати нові конструкції, виходячи за межі зразка. Такі ігри "Лоло" пропонує на творчих заняттях, чергуючи їх з художньою діяльністю. На заняттях "Лоло" грає з дітьми в ігри, що спрямовані на подолання конформності, невпевненості в собі, уникання ризику, бо такі риси блокують розвиток продуктивної уяви.
Мислення у дітей 5-6 років ще наочно-образне, але з’являються елементи словесно-логічного. Також відбувається формування образно-схематичного мислення. Удосконалюються і розвиваються мислительні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, серіація. Розвиваються категорії мислення: причина–наслідок, ціле - його складові частини, істотні ознаки – неістотні. Старшим дошкільним вже доступні завдання на передбачення. Вони можуть розповісти послідовність знайомого процесу чи явища. Завдяки поєднанню уяви, мислення та мовлення розвивається символічна функція мислення. А символи є основою для створення різних моделей предметів ( матеріальних, словесних, графічних). Необхідно зауважити, що нерозвиненість символічної функції мислення значно знижує потенціал розумових можливостей дітей. Розвиток мислительних операцій є важливою умовою розвитку таких інтелектуальних здібностей як: швидкість, гнучкість мислення, здатність до варіювання засобів розв’язання завдання, до оригінальності ідей. На фоні формування особливостей мислення зростає розумова активність дітей, що виявляється в запитаннях, кількість яких в цей період значно збільшується. Так, на заняттях в дитячому клубі "Лоло" майбутні першокласники навчаються сприймати умовність задач, планувати їх розв’язання в думці. Викладачі-вихователі клубу вчать дітей міркувати, доводити, коментувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Продовжується розвиток плануючої функції мови дитини. Розвиток сприймання, пам’яті, мислення та уяви дає змогу дитині зробити мову об’єктом усвідомлення. А отже, наступає сприятливий час для навчання складання описових розповідей з опорою на предметні та сюжетні картинки, самостійному переказу літературних творів. Навчання азам грамоти сприяють розвиткові аналітико-синтетичної функції мови , яка робить досконалим процес звукового аналізу слів, котрий стане у нагоді майбутнім першокласникам на уроках читання та письма.
Щодалі інтерес дитини спрямовується на сферу взаємовідносин між людьми. Діти 5-6 років починають аналізувати та порівнювати оцінку себе дорослими із власною оцінкою, яка в цей період, як правило, є трохи завищеною (Я – гарний). Так у майбутніх школярів розвивається здатність змінювати свою точку зору, що відрізняється від власної, уміння побачити ситуацію очима іншої людини. Дитина позбувається егоцентричної позиції. Але достатньо часто у цьому віці діти виявляють брехливість. Така риса пробуджується тоді, коли вимоги дорослих до дитини завищені або неадекватні їхньому розвитку. І тоді, щоб не втрати довіру дорослих, а також уникнути нападок, діти починають придумувати виправдання своїм вчинкам, перекладати провину на інших. Дорослим у таких випадках необхідно бути дуже уважними, проявити гнучкість у своїй поведінці та методах виховання, інакше вікова особливість з часом може перерости у стійку негативну рису характеру.
На усіх заняттях в дитячому клубі «Лоло» майбутні першокласники мають змогу не тільки ствердитись як особистість, а й адаптуватися до шкільних умов. Вміти успішно долати труднощі у навчанні, конструктивно розв’язувати конфлікти з ровесниками, перебудовувати власну поведінку в залежності від подій. Цьому сприяють рухливі, мімічні та психологічні вправи та ігри, пограти в які майбутні першоклашки можуть майже на кожному занятті. Отже, дитячий клуб "Лоло" допомагає діткам оволодіти уміннями, знаннями і навичками, які б відповідали рівню готовності до навчання у школі, що включає в себе три складові частини: інтелектуальну, емоційно-вольову та особистісну. Інтелектуальна готовність характеризує достатній рівень розвитку мислення: рівень узагальнень, розуміння зв’язків між явищами, наявність розгорнутої фразової мови, здатність до навчання за допомогою дорослих, а також належний рівень розвитку тонкої моторики. Емоційно–вольова готовність означає емоційну зрілість та вольову регуляцію, тобто здатність поводитися згідно ситуації і виконувати розумову роботу за інструкцією або за зразком. Особистісна готовність виявляється у бажанні досягти позитивного результату, вмінні орієнтуватися на певну систему вимог, здатності працювати в групі однолітків та умінні встановлювати контакт як з дорослими так і з однолітками.
Своєрідною формою особистісної активності й вияву довільної поведінки є самостійність та ініціативність. Вони виявляються в постановці й розв’язанні різного роду життєвих завдань без допомоги дорослого, здатності організувати будь-яку діяльність за власним бажанням, використати власні знання та вміння для досягнення цілей. Самостійна та ініціативна дитина – це дитина в пошуках. Вона здатна на безкорисливий ризик, тому має право робити помилки, які є нормальним показником її розвитку. Вчинки, дії та результати дитячої діяльності дорослі повинні оцінювати правдиво, але обов’язково – доброзичливо, з певною мірою впевненості, що дитина виправить свою помилку. І це дуже важливо, бо в школі предметом взаємодії та оцінки будуть в основному відповідність дій зразкам та правилам.
|
