Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Що робити, коли дитина не хоче вчитися в школі У кожній сім’ї, де росте дитина, настає відповідальний момент переходу до самостійного життя. Малюк стає не просто улюбленою донечкою чи синочком, а школярем.
Шестирічні першокласники потребують до себе підвищеної уваги як з боку батьків, так і педагогів. Їх підготовка до навчання у школі має починатися ще задовго до першого вересня. Добре, якщо перші розмови про школу та навчання починаються за рік-два до нього. Тим самим ви зможете сформувати у свого малюка мотиваційну готовність до навчання, головним завданням якої є усвідомлене бажання вчитися, розвиватися та вдосконалюватися. У дитини з’являється можливість поступового переходу від одного виду діяльності до іншого. Батькам необхідно якомога більше знати про особливості свого малюка у шестирічному віці.
Навчання — як гра Звісно, головною умовою вступу до школи є фізіологічна сформованість дитячого організму. Тому перш за все обов’язково порадьтеся з лікарем, чи зможе дитина осилити нову для неї діяльність і чи не вплине це на її здоров’я. Якщо виникатимуть певні ускладнення, то, можливо, вам доведеться перенести початок навчання на наступний рік. Зараз існує багато різної літератури з цього приводу, але кожна дитина — індивідуальність, тому варто брати до уваги те, що стосується саме вашої дитини. Та скільки б відмінностей не існувало, треба знати, що у шестирічок головною діяльністю є ігрова. І тільки з часом вона змінюватиметься на навчальну. Якщо правильно організувати навчання у формі гри, то дитині буде набагато легше пристосуватися до нового середовища. Саме через гру дитина навчається жити і вирішувати усі свої труднощі. Важливо знати, що діти цього віку в більшості випадків залишаються дошкільниками, їхня нервова система ще недостатньо зміцніла і може перевтомлюватися від постійного навантаження. Але саме цей вік є чутливим для навчання грамоти і засвоєння нових правил поведінки. Успішна адаптація до навчання і перебування у школі залежить суто від індивідуальних особливостей дитини. Вона може тривати по-різному — від двох тижнів до двох-трьох місяців. В окремих випадках буває й так, що дитина упродовж усього навчального року звикає до нового середовища. Набагато легше пристосовуватися до класу дітям, які відвідували дитячий садок. Вони вже звикли до занять і вміють спілкуватися з однолітками. Так званим “домашнім дітям” звикати важче. Їм необхідно приділяти більше уваги — розмовляти, заспокоювати, пояснювати. Клас, вчителька, урок, однокласники — для них ці поняття незнайомі. В оточенні своєї сім’ї вони отримували багато уваги на свою адресу і тому можуть не розуміти того, що вчителька не має такої змоги. Це може знижувати їх ініціативність, або навпаки. Такі діти привертатимуть до себе увагу в інший спосіб. Тому наберіться терпіння і разом долайте труднощі. І лише наприкінці першого року навчання ви побачите, що ваш малюк став справжнім учнем. Не забудьте про їжу Алла Яремович | |
| Переглядів: 1337 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |