Каталог статей

Першокласні діти

         Звичайно ж, це свято - дитина перший раз йде в школу! Розчулення урочистістю моменту, збори в школу, клопіт. А на серці кішки шкребуть. Та як же цю малявочку випустити в люди? Образять, затопчуть, насміються.

Що абсолютно точно, "перший раз в перший клас" - колосальний стрес для дитяти. Як допомогти своєму першокласникові з ним впоратися?         

Стара батьківська істина: школа - це погано завжди. Так, звичайно, дитині потрібно вчитися, адаптуватися в колективі, і досить йому бути царем маленького Всесвіту, де мама, тато, бабусі з дідусями довкола нього танцюють.

І все ж таки немає нічого важчого для людини, і великої, і маленької, як вихід у великий світ. Тим більше що,  правду кажучи, ніхто її там особливо і не чекає. Вчителька, навіть сама золота, обчіпляна учнями і своїми проблемами. Товариші-однокласники (тридцять чоловік!) - такі ж розпещені егоїсти і вередуни. А навчання - знову-таки якщо вчитель не Песталоцци з Корчаком в одній особі - йде без радості і швидко набридає.

Додайте сюди колосальне нервове навантаження. Адже дитина не звикла вставати за годинником, вишикувавшись ходити  в їдальню, сидіти тридцять хвилин на уроці, відповідати, коли запитують, і мовчати, коли не запитують.

Тому мами, які дуже переживають, коли дитина йде в школу, беруть відпустку. І не лише для того, щоб зустріти з школи і обідом нагодувати. А щоб бути разом кожну хвилину. Тримати за ручку, дивитися в очі. Допомогти спілкуватися з іншими дітьми. Разом ставити питання вчительці, якщо щось незрозуміло. Найголовніше - допомогти дитині адаптуватися до нового життя. Адже для малюка його батьки - це стіна, гарантія безпеки.

Звичайно, до школи треба готуватися заздалегідь. Існує маса вправ, які розвивають пам'ять, посидючість, увагу. Але про це сьогодні говорити не будемо.  

Багато хто з батьків заздалегідь водять дитину на підготовчі заняття. Навіть не для того, щоб вона там чомусь навчилася. Головне - зрозуміти, яка вона, школа.

Найкращий для дитини варіант - дитячий садок, на базі якого працює школа (до речі, рейтинги "Кар'єри" показують, що це кращі сади і школи). Коли ціла дитсадівська група, мало не у повному складі, переходить в перший клас. Для дитини нічого не міняється. Ті ж стіни, ті ж друзі, ті ж люди. Лише програма трішки поскладнішає.

Але тут свої підводні камені: у дитячих садках привчають все робити гуртом. А в школі у дитини з'являється ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Педагоги відзначають: більш за все через погані оцінки переживають дитсадівські діти.

Що ще можна і потрібно зробити заздалегідь?

Заздалегідь привчити дитину до ШКІЛЬНОГО РЕЖИМУ - рано лягати спати і рано вставати. Навіть у вихідні, коли вам так хочеться повалятися в ліжку, відіспатися. Піднімайте себе залізною рукою в сім годин і витрушуйте з теплого ліжка свого маля. Інакше, коли він піде в школу, він спатиме на ходу, пропускатиме все поза вуха і буде ревти без причини. Укладайте його в ліжко у вісім вечора, нехай навіть   до цього ваш малюк ніколи не лягав раніше десяти. Звикнеться - і засинатиме вчасно.

Непогано б виховати у маляти ЕНТУЗІАЗМ по відношенню до школи. Створити отакий романтичний ореол довкола шкільного життя, де будуть нові друзі, мудра вчителька і купа тільки що куплених фломастерів і книжок. У радянські часи це вдавалося якось без зусиль. Зараз молодь пішла із здоровим скепсисом. І на солодке питання: "Чи хочеш ти, дитинко, в школу?", чесно відповідає: "Ні".

Ще одне правило, з яким знайомі всі мами: ЗМІНИ В ЖИТТІ ЧАД МАЮТЬ БУТИ КАРДИНАЛЬНИМИ. Щоб у дитини виникло відчуття, що він вступив в нову смугу життя, щоб він внутрішньо зібрався для "великого стрибка". Малюк іде в школу - придумайте йому нові обов'язки по дому. Хай дитина прибирає іграшки, миє посуд, виносить сміття, ходить у магазин - варіантів багато. Головне, щоб у нього з'явилося відчуття - він вже великий і самостійний.