Каталог статей

Великі проблеми маленького учня

         Всі батьки люблять своїх дітей. Всі бажають їм добра. І лише деякі при цьому захоплені ідеєю раннього розвитку. Насамперед тому, що ранній розвиток для раннього дитинства, а що робити з цими дітьми далі не знає ніхто. Вони не вундеркінди, вони просто більше знають і уміють творчо підходити до розв’язування задач. Шкіл для таких дітей немає. І це дуже прикро, бо ці дітки ніяк не вписуються в рамки, підготовлені для середньостатистичних розумних, але доки дуже мало знаючих дітей. Тобто для тих, хто до моменту вступу в 1 клас ледве знає букви і рахує до 10. Але все ж таки, рано чи пізно настає час, коли дитину потрібно віддавати в школу.

         Отже, про проблеми. Заново вчити букви дитині, яка читає 70-80 слів в хвилину смішно і безглуздо. Відношення до уроку читання відразу стає поблажливим і байдужим. З математикою проблеми схожі. Наприклад, завдання. Дані два відрізки. Відрізок АВ=8 см, відрізок ВС=2 см. Знайти відрізок АС. Якщо маля на уроці математики вперше почуло про відрізки, то це завдання він вирішить простим складанням. 8+2=10(см). Дитина, яка пройшла школу раннього розвитку і звикла проводити деякі дослідження в математичних завданнях, обов'язково скаже, що питання поставлене некоректно, що відрізок АС може бути будь-якої довжини від 6 до 10 см, це залежить від кута між заданими відрізками. У вчителя поповзуть вгору брови, вчитель буде незадоволений. І його можна зрозуміти. Сумнів в правильності його слів заронений, а пояснити відразу всьому класу про кути, трикутники, синуси, косинуси і вектори нереально. Вчитель відчуває неприязнь до вискочки, заносить його в чорний список і не може стриматися і не з'єхидничати при першій же його невдачі.

         Найважче в першому класі це вимоги до оформлення роботи. Дві клітинки зверху, дві зліва, чотири між роботами. Якщо приклад, який починається з двозначного числа пишеться під прикладом, який починається з однозначного числа, він зрушується вліво на одну клітинку. Весь час треба стежити за цими клітинками. Якщо на сторінці уміщається три стовпчики прикладів завширшки, будь добрий їх умістити, якщо не уміщалися і приклад заліз на поля сам дурень . Якщо залишив порожнє місце там, де теоретично можна було б ще щось написати теж.

         Або ще одне диво небачене - короткий запис . Ось вже де голову наламаєш, що з великої букви, що з маленької записуємо, що пишемо повністю, а що можна скоротити. Іноді діти тільки прочитали завдання і відразу повідомляють відповідь. І дитина дивується - навіщо писати все це довго і нудно, коли і так все зрозуміло.

         Контрольна з математики. 12 прикладів. Вискочка вирішує обидва варіанти без єдиної помилки. Але забуває пропустити між ними дві клітинки, відступає одну. І ось колюча четвірка красується в щоденнику. На читанні вискочка читає швидше за всіх, але не відрізняється дзвінким голосом. Ага, ось тобі ще одна четвірка, отримуй. А! Ось і слабкий коник письмо. Треба сказати, що через вік 5-6-літні діти періодично «дзеркал ять», тобто пишуть букви у зворотний бік. Диктант. Буква поповзла вище за строчку - це раз, буква в інший бік - два, і взагалі не дуже красиво написано - три. Як результат – знижена оцінка, а на очах дитини з’являються сльози…

         Наші діти звикли до того, що ми радіємо їх успіхам і не помічаємо невдач. Школа орієнтована на те, що успіх це так і повинно бути, а за невдачу треба карати. А вчитися не для радості, а щоб не покарали нестерпно нудно і несправедливо. А батьки шкодують про дитячу дошкільну безпосередність, жвавість розуму і бажання вчитися.