Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
"Помилконебезпечні" місця
(1) «Помилконебезпечні» місця
Виникають там, де звук не можна розчути чітко, тому виникають сумніви в тому, яку літеру писати. Подвоєння відбувається в таких випадках 1. Коли збігаються два однакових приголосних: а) на межі префікса і кореня: віддаль, роззброїти, оббігати, ввічливий;
б) на межі кореня і суфікса: корінний, законний, годинник, туманний, денний; 2. В іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєними нн: невинність, здійсненність, численність, старанність; непримиренно, невблаганно. Спрощення приголосних 1. Спрощення відбувається: а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень жд, зд, ст, рд додається звук [н], [л], [ц] (тоді середні проривні д, т випадають): ж (д): тиждень — тижні; з (д): проїзд — виїзний; с (т): якість — якісно; с (т): лестощі — облесливий; с (т): честь — чесний; р (д): серденько — серце. 2. Спрощення не відбувається: а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приго- лосні: -т-\ агент — агентство, студент — студентський, курсант — курсантський; -ст-: баласт — баластний, контраст — контрастно, компост — компостна; б) у групах приголосних: -стц-, -стч-: невістка — невістці, невістчин; пустка — у пустці. (2) Правила переписування тексту 1. Прочитай текст. 2. Розділи всі слова на склади прямо в тексті. 3. Підкресли всі місця, в яких можеш припуститися помилки. 4. Повернися до початку тексту. Читай кожне речення та намагайся запам'ятати, як пишеться кожне слово в ньому. 5. Переписуй по одному реченню, промовляючи кожне слово по складах. 6. Перевір, порівнявши свій запис із текстом. (3) Алгоритм розв'язання задачі Прочитай умову задачі. З'ясуй, що вже відомо. Установи, що потрібно дізнатися. Уточни: одне або декілька запитань у задачі? Запиши задачу стисло або замалюй її умову. Придумай схему, яка зробила б задачу ясною. Скажи, які дані слід знати для відповіді на головне запитання задачі. Чи відомі ці дані з умови або якісь з них потрібно обчислювати додатково. Якщо так, то які саме? Як їх можна обчислити? Скільки етапів обчислень буде потрібно здійснити для розв'язання задачі? Склади план розв'язання. Запиши розв'язання і виконай необхідні обчислення. Перевір розв'язання та запиши відповідь. 2. Уявіть собі кінцевий результат Коли ви визначили причину виникнення проблеми, уявіть собі, як виглядатиме ситуація, коли проблема буде усунена. Чого повинна навчитися ваша дитина: швидко складати і віднімати числа подумки? Акуратно оформлювати роботу в зошиті? Бути уважною на уроці? Завжди записувати домашні завдання? Відповідати по суті? На цьому етапі непогано залучити до справи саму дитину. Якщо вона має вже 1—2 роки шкільного досвіду, вона може зробити вигляд, що «їй байдуже», «вона тут ні до чого — це все вчитель», «щоденник сам загубився», «вона завтра ж усе виправить і більше таке не повториться». Насправді я не відкрию страшної таємниці, якщо скажу, що більшість дітей (і дорослих) понад усе на світі бояться бути неуспішними. Бояться настільки, що якщо зустрічаються з проблемою, яку не можуть розв'язати самостійно, вважають за краще залишити її без уваги. Але ми, звісно ж, не дозволимо дитині цього зробити. Ми скажемо їй, що нічого страшного не відбувається, — вона для того і ходить до школи, щоб зустрічатися з труднощами і вчитися долати їх. Ми скажемо їй, що ми на її боці, і вчитель на її боці, і автор книги «Як вижити в початковій школі» теж на її боці, а якщо так, то ми наляжемо з чотирьох боків і поза сумнівом, подолаємо будь-яку проблему. Мені подобається ідея, що запропонована в книзі Лоуренса Шапиро «Как воспитать ребенка с высоким коэффициентом эмоционального развития)». Автор пропонує дитині та її батькам розглядати проблему як особистого ворога і вести з ним бій за всіма правилами. Якщо ваша дитина — полюбляє воєнні історій, обговоріть із нею наведені нижче питання — це може активізувати її уяву і допомогти знайти вихід із ситуації. Ваш особистий план боротьби з такими проблемами, що роблять вас або ваших близьких нещасними.) 1. Назвіть ворога (проблему). 2. Яку війну ви хочете виграти? Опишіть різні види стратегій, які ви мають намір використовувати. 3. Опишіть, які «військові хитрощі» ви хотіли б застосувати під час свого походу проти ворога (проблеми). 4. Наступ за всіма напрямками (опишіть, яким чином ви боротиметеся зі своєю проблемою). 5. Тактика партизанської війни (те, що дає певні позитивні результати). 6. Де розгортатимуться воєнні дії? Лоуренс Шапиро. «Как воспитать ребенка с высоким Ер (коэффициентом эмоционального развития)». — М.: Эксмо, 2005. — С. 174—176. 7. Найкращий час для атаки. 8. Назвіть ваших союзників — людей, яким ви повністю довіряєте в розв'язанні своїх проблем. Яким чином вони можуть допомогти вам? 9. Визначте зону, вільну від воєнних дій (це час і місце, коли, де ви відпочиватимете після виснажливої боротьби). 10. Вороги можуть виявитися дуже хитрими. Як ви вважаєте, що вони можуть зробити, щоб порушити ваші плани? 11. Якою буде ваша мирна угода? З чим ви можете жити далі і з чим ви не можете миритися? 12. Як ви дізнаєтеся, що війну виграли ви? 13. Яким ви уявляєте ваше майбутнє тепер, коли війну виграно? 3. Оцінювання здійсненності Тепер спробуйте розсудливо оцінити сили — свої та дитини. Скільки часу і сил вам доведеться витратити на розв'язання вашої проблеми? Може, досить посидіти разом годинку в неді¬лю? А може, буде потрібно щоденно займатися по 20—30 хвилин протягом одного-двох тижнів? Або відставання таке серйозне, що необхідно поговорити з учителем про додаткові заняття? Іноді (дуже рідко) взагалі не варто витрачати сили на те або інше завдання. Наприклад, якщо ваша дитина (не має значення, хлопчик або дівчинка) одержала двійку з праці за неакуратну вишивку хрестиком, можливо, має сенс узагалі забути про цю двійку або вишивати замість неї. Свого часу у старших класах на уроках праці ми, дівчатка, витратили чимало часу на шиття фартухів, нічних сорочок, спідниць та блуз. Я відчувала і (відчуваю досі) до цього заняття найпекучішу неприязнь, але ніяк не могла «відкрутитися» від шкільної програми. Якби у мене була хресна-чарівниця, я, поза сумнівом, попросила б її виконати всю цю роботу за мене, а натомість зобов'язалася б пекти їй торти кожної неділі упродовж усього навчального року. Тому можу засвідчити з усією відповідальністю: у шкільній програмі, хоч і зрідка, але зустрічаються завдання, які краще «спустити на гальмах». 4. Мобілізація ресурсів Відштовхуватися потрібно від того, що в дитини добре виходить. Наприклад, якщо вона зазнає труднощів з усною лічбою, через те що вона «глядач» або «діяч», дайте їй рахівниці — можливо, справа зрушить із місця. Якщо вона добре відповідає усно, але погано може впоратися з письмовою роботою, — нехай диктує сама собі вголос. Якщо навпаки — хай складає короткий конспект усної відповіді. Нагадую, дуже бажано, щоб ваша дитина брала участь в обговоренні можливих рішень: вона може запропонува¬ти непогані ідеї — адже вона знає проблему «зсередини». Варто також порадитися з учителем — він знає і сильні місця вашої дитини, і безліч педагогічних прийомів, що допомагають досягнути результату. Не забувайте, що більшість дітей — учнів початкових класів багато та із задоволенням грає, тому в більшості випадків найкращим способом для того, щоб зміцнити знання і потренуватися, буде гра. Ось декілька прикладів. Труднощі розділенням слів на склади гра нагадує гру в міста, але в ній можна використовувати будь-які іменники (назви предметів). Потрібно скласти зі слів ланцюжок так, щоб останній склад одного слова був першим складом іншого. Наприклад: компас-астра-трапеція-яблуко-корова-ватрушка-шкатулка тощо. Труднощі засвоєння понять «парні» і «непарні» числа Ще так вже й складно пояснити і запам'ятати, що парні числа діляться навпіл без залишку, а в непарних при діленні навпіл залишається безхозна одиниця. (Можна розповісти історію про дітей, яким потрібно було розподілитися на дві команди. Того, хто «залишився», звичайно ж, обрали суддею.) А ось як запам'ятати ці числа і навчитися без запинки називати їх? Навчіть дитину показувати нехитрий фокус, який (незважаючи на це) є в арсеналі будь-якого фокусника-професіонала. Запропонуйте дитині задумати парне число від 1 до 10. Потім поставте декілька запитань: — Твоє число більше від п'яти? — Так. — Твоє число менше від дев'яти? — Так. — Твоє число більше семи? — Так. Ви вже здогадалися, що задумане число — 8. Ніякого дива тут немає — проста математика. Диво в іншому. Ви просите дитину зазирнути у вазу, що стоїть на полиці. У ва¬зі лежить папірець, на якому написано число 8, — саме те, яке задумала дитина. Учомужсекрет? Ви наперед підготували папірці з числами 2,4, 6, 8 і 10 та розклали їх в різних місцях кімнати. Залежно від того, яке число задумане, ви називаєте ту або іншу «адресу». Напевно, дізнавшись секрет фокусу, ваша дитина захоче продемонструвати його як мінімум усім членам своєї сім'ї. Для того щоб фокус не приїдався, нагадайте дитині, що існують ще й непарні числа, що можна скористатися числами від 10 до 20 тощо. Заразом дитина запам'ятає не тільки парні і непарні числа, але й як слід усвідомити поняття «більше» та «менше», навчиться вільно орієнтуватися в числовому ряду і потренує просторову пам'ять. Труднощі 'з таблицею множення Таблицю множення варто повісити над ліжком і за її Допомогою навчатися відразу множити і ділити. Адже якщо 4 х 5 = 20, то вочевидь, що 20 : 4 = 5, а 20 : 5 = 4. Вивчивши множення на «два», відразу перескакуйте через трійку і навчайтесь множення на «чотири», на «вісім». Потім навчайтесь множення на «три», на «шість» і на «дев'ять». Множення на «п'ять» можна вивчати за годинником, за рухами хвилинної стрілки, а можна, рахуючи пальці на руках та ногах у всіх членів сім'ї. «А де ж ігри?» —запитаєте ви. Зараз будуть ігри, точніше — новий фокус. Запропонуйте дитині загадати число. Тепер попросіть: — Помнож його на два, але результат мені не кажи. — Помножив, — відповідає дитина. — Додай шість. — Готово. — Розділи на два. — Є. — А зараз відніми число, яке загадала. — Є. — У тебе вийшло «три». — Правильно! — здивується дитина. — Як ти вгадав(ла)? — А ти сам подумай, — хитро посміхнетеся ви. Хай трохи посушить голову над секретом цього фокуса — це дуже корисно. Разом ви можете придумати інші, більш складні, схеми — із множенням і діленням на три, чотири, п'ять або шість. Можна показувати фокус і по-іншому. — Загадай число. Помнож на два, додай шість і розділи на два. А зараз скажи, що у тебе вийшло. — Дев'ять. — Отже, ти задумав шість! Чи зможе дитина розгадати секрет і цього фокуса? Якщо так, отже, вона відмінно навчилася лічити подумки. 5. Обговорення можливих стратегій і складання плану Отже, ви знаєте, яку проблему вам належить розв'язати, який результат ви хочете здобути «на виході», і також знаєте, які ресурси є у вашому розпорядженні. Тепер ви можете скласти план дій. Обов'язково зробіть це разом із дитиною, хай рішення приймає вона — тоді вона розділить із вами відповідальність за здійснення плану. 6. Початок і ритм роботи Корисно скласти план письмово і повісити його на стіну, щоб дитина позначала галочками виконані пункти. Це дозволить вам та їй стежити за тим, як просувається робота. 7. Попереднє оцінювання Після завершення чергового етапу роботи оцініть результати. Можливо, ви взяли дуже швидкий темп і дитина виснажилася? Або навпаки, ваша стратегія виявилася настільки ефективною, що проблему вже розв'язано й немає сенсу займатися зайвою роботою? 8. Ви зайшли у безвихідь Важливо вчасно зрозуміти, що ви тупцюєте на місці, а проблема не розв'язується. У чому ж справа? Можливо, ви неправильно оцінили саму проблему? У будь-якому випадку, вам, швидше за все, знадобиться свіжий погляд із боку. Поговоріть з іншими батьками, з вчителем, із психологом — ймовірно, вони побачать щось таке, чого ви самі не бачите. 9. Привітання з успіхом Обов'язково влаштуйте вдома свято, коли син принесе першу відмінну оцінку з математики. Похваліть його, і не просто: «Ти молодець, зовсім інша справа!», а дуже точно і конкретно: «Твоя вчителька говорить, що ти став набагато уважнішим на уроках, і я бачу, як ти старанно виконуєш домашні завдання, і, здається, ти дійсно подружився з цими дробами! Ура!» Напевно ви вже самі здогадалися, що в процесі такої спільної роботи ваша дитина здобуде просто безцінні уроки і навички, які допоможуть їй не розгубитися, зустрівшись із будь-якою життєвою проблемою. Тому не шкодуйте згаяного часу — він справді золотий. | |
| Переглядів: 2870 | Рейтинг: 2.5/2 |
| Всього коментарів: 0 | |