Швейцарська школа за якістю освіти може «дати фору» фінській. Про це свідчать враження Ірини Плиткевич, мами двох дітей, які відвідують швейцарську школу. Публікуємо текст без змін з дозволу автора.

Майже місяць у швейцарській школі, і я не встигаю записувати те, що мене вражає. Поділюся цим. Нехай найбільш просунуті мами, тата і вчителі заберуть краще в свої будинки, школи і курси.

– 1 –
Уроки йдуть блоками по півтори години. Між ними двадцять хвилин відпочинку, під час якого діти завжди на вулиці. Так, мені все зрозуміло про різницю в погоді, але тут так побудована школа, що діти виходять з класу на повітря під навіс. Така тераса у кожного класу. (Ну а раптом ви будете будувати свою школу). Їм навіть не треба перевзуватися. У будь-який дощ і вітер вони там.
У гарну погоду всі (і вчителі, клянусь!) Грають в футбол, баскетбол, пінг-понг і т.д. Дитину, яка НЕ бігає, швидше за все відведуть до лікаря. Моїх водили кожен день перших два тижні. А вони просто не в курсі, що в школі можна бігати.

– 2 –

З 11:30 до 13:30 обідня перерва. Можна залишитися у школі, можна повернутися додому. Мене ця перерва трохи дратує, але через неї діти взагалі не втомлюються. Взагалі. Олена вчора запитала: «А довго ми ще так відпочивати будемо?». З ранку вчаться з 8:15 увечері до 16:00. У середу короткий день до 11:30.

– 3 –
Щоб діти не боялися формулювати свої думки в письмовому, в школі є пошта «учитель – учень». У кожної дитини свій поштовий ящик, туди кладеш записочку, учитель обов’язково відповідає особисто тобі. Користується неймовірним успіхом – з ранку все біжать забирати свої «листи».

– 4 –
Словникові диктанти пишуть під картинкою. Тобто під картинкою, що позначає якесь слово, потрібно написати правильно саме це слово. А не під диктовку. Вважаю, що ось це з серії «все геніальне просто». Дитина запам’ятовує, що пишеться слово, візуально порівнюючи його з картинкою. Це працює нереально.

– 5 –
Коли роблять якусь доповідь, завжди включають музику. Я не дуже розумію поки, як це працює, але на «зробити доповідь» завжди черга через те, що діти самі вибирають для доповіді музику. У доповіді, до речі, вітається костюм і реквізити. Така собі міні-вистава.
Ніяких презентацій в Power Point немає. Вважається, що дитина в початковій школі не може зробити презентацію самостійно.

– 6 –
На математиці ЯК вирішувати приклади не пояснюють. Тобто дитина, на основі наявних у неї вже знань, повинна придумати, як легше вирішити, припустимо, 48 + 53, вийти і пояснити. Правильного способу немає, все вирішують так, як їм зручно. Своїм способом.
Через це, припустимо, коли з’ясувалося, що клас вже знає дроби, а Олеся ще не в курсі, всі діти кинулися пояснювати їй по-різному, використовуючи яблука, кубики та пластилін. Вчителька самоусунулася, а за два дні просто запитала її, чи все зрозуміло. Олеся каже: «Мені ще ніколи жодна тема не була НАСТІЛЬКИ зрозуміла».

– 7 –
Багато що чіпають руками. Весь навколишній світ – це взагалі про «помацати і спробувати».
Дегустували тут пшеницю, жито і овес. Потім їздили на млин це все молоти. Тепер їм обіцяють, що пекар спече з їх борошна булочки і принесе це все в школу.

На географії вивчають місцевий регіон буквально так: «Ось тут у нас така-то річка, ходімо дивитися. Бачите, тут грунт такий-то, а тут такий-то. Тут на горі, дивіться, така рослинність, а ось на тій горі – поїдемо завтра – інша рослинність ».
На предмет, який про «зробити руками» (attivita creativa), – годин стільки ж, скільки і на фізкультуру. І це два лідери за кількістю години на тиждень.

– 8 –
Вважають, що помилки – шлях до успіху. В Олени в класі (3 клас) зробили навіть таку фею помилок (дуже гарна симпатична лялечка). Самі, руками. Фея ця голосом, зрозуміло, вчительки пояснює їм, що помилятися добре і можна, переживати тут взагалі нічого, тому що ти: а) мислиш креативно; б) не боїшся робити.
У Олесі (5 клас) вчителька розповідає кожен день новий приклад з науки, коли помилка призвела до відкриття.

– 9 –
Довідка від лікаря потрібна, якщо тільки пропускаєш більше двох тижнів! Правда, це єдиний випадок, коли треба всі завдання робити вдома.
– 10 –
Школа початкова. Муніципальна, абсолютно безкоштовна. На мій погляд, темп досить повільний, але тим не менш програми в цілому збігаються, а в Олесі клас навіть трохи пішов вперед в порівнянні з нашим. Не розумію, як це у них виходить з таким «відпочинковим» підходом. Але подивимось.