Каталог статей

Що таке щаслива дитина і як допомогти їй стати щасливою?

На жаль, у батьків і в  дітей уявлення про щастя дещо різні. Батьки вважають: якщо дитина смачно нагодована, тепло одягнена, одержала гарний подарунок на день народження –  вона щаслива. Насправді не так легко визначити, щаслива дитина чи ні.

У психологів існують такі визначення щасливої дитини:

-         здатність до глибоких відносин з іншими людьми;

-         здатність переживати різноманітні почуття.

Щаслива дитина – це така дитина, яка:

-         знає, що її люблять (незалежно ні  від чого);

-         відчуває свою захищеність;

-         бере участь у «дорослих» справах;

-         відчуває свою унікальність;

-         відчуває підтримку з боку батьків, потрапивши в незнайому ситуацію;

-         оцінена колективом.

 Батьки обов'язково повинні допомогти дитині стати щасливою. Що для цього потрібно?

Любіть дитину!

Якщо ви любитимете дитину такою, якою вона є,  ваша дитина буде щасливою. Якщо якась частина особистості дитини викликатиме у вас роздратування – вона просто приховуватиме від вас цю рису своєї вдачі, тому не буде повністю щасливою. Будьте завжди на  стороні дитини.

Допоможіть дитині  впоратися з подоланням  труднощів!

Діти дуже люблять добиватися результату – треба допомогти дитині поставити мету і досягти її. Якщо  залишити її наодинці з труднощами – дитина ростиме невпевненою в собі. Вона із задоволенням дивитиметься, як долає перешкоди дорослий, й наслідуватиме його. Ідеальним варіантом є спільна діяльність дитини й дорослого: чим більше уваги матиме від дорослих дитина, тим більше, відповідно, матиме прикладів для наслідування, тим  щасливішою вона себе відчуватиме.

Заохочуйте  дитячі  захоплення!

Чи пам'ятаєте ви, коли востаннє були настільки чимось захоплені, що не помічали нічого навколо? Маленьким дітям чудово це вдається. Коли вони захоплені грою, то не пам'ятають ні про що. Батьки повинні дати дітям можливість із головою зануритися в улюблене заняття. Чим старша дитина, тим більше обмежень існує в її житті. Обмеження  не дають їй змоги віддатися улюбленій справі. На заваді стають режим дня і заняття, нав'язані дорослими. 

Не забувайте: ваші амбіції й захоплення дитини – це не одне і те ж. Не варто віддавати дитину на капоейру, тільки тому, що це модно. Постарайтеся дати їй можливість бути собою і самостверджуватися тільки в тому, що їй по-справжньому близьке. Якщо дитина захоплена чимось і хоче з вами поділитися – прийміть це з радістю, розділіть із нею її захоплення. Чудово, якщо ви самі маєте хобі й зумієте «заразити» ним дитину, наприклад, грою в футбол або вишивкою. Повірте, за такої умови у вас із вашою дитиною встановиться прекрасний, тонкий зв'язок.

Ризик новизни

Кожна дитина потребує нових вражень і відчуттів. Діти поводяться по-різному. Хтось з них вперто намагається досліджувати незнайому територію, виявляючи сміливість. Дехто відчуває зрозумілі побоювання. Якщо ваша дитина боязка – допоможіть їй, підтримайте, ненав'язливо просуваючи у напрямі чогось нового.

Велика помилка батьків – називати обережну дитину боягузом. Поясніть, що схоже трапляється зі всіма, це нормально. Ви повинні зрозуміти: дитина потребує вашої підтримки.

Не слід захищати дитину від неприємностей тотально. У такому разі в подальшому житті їй не вистачатиме стійкості у важких життєвих ситуаціях. Потрібно відшукати золоту середину між беззастережним контролем і ситуацією, коли дитину залишають з проблемами наодинці. При цьому до відчуттів дитини треба ставитися не менш уважно, ніж до відчуттів дорослого. Ніколи не смійтеся з дитини! Кепкуйте над собою і своїми                               проблемами.

Хай ваші діти будуть щасливими!

НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА ДЯТЛЕНКО,

завідувач кафедри методики і психології

дошкільної та початкової освіти ІППО КМПУ ім.Б.Д.Грінченка

(уривок із посібника «Психологія для вихователя»)