Каталог статей

Проблеми агресивних дітей у школі

Процес адаптації достатньо нелегко протікає в агресивних дітей. Вони важко знаходять спільну мову з однокласниками, ті, у свою чергу, їх стороняться. Негативна реакція з боку тих, що оточують приводить дитину до думки, що до нього погано відносяться, а звідси - нова хвиля агресії. Немає можливості розповісти в даній статті про причини такого відхилення в поведінці - це досить довга розмова. Проте батькам, чиї діти проявляють ознаки агресивності, хотілося б порекомендувати наступне:

•  проаналізувати сімейні стосунки, адже частенько поведінка дитини - дзеркальне відображення атмосфери в сім'ї;

•  простежити за тим, щоб агресивна поведінка не заохочувалася людьми, що оточують (скажімо, іншими членами сім'ї), щоб дитя не отримувало видимої вигоди від агресії (наприклад силоміць відібрав іграшку в іншого і із задоволенням грає нею, не звертає уваги на засмучення ображеного і не отримує негативної оцінки своєї поведінки з боку дорослих);

•  не допускати безконтрольного перегляду телепередач, відеофільмів, оскільки навіть деякі мультфільми мають високий рівень свідомої і підсвідомої агресії;

•  не допускати надмірного захоплення іграми на комп'ютері, комп'ютерній приставці, відбирати відеоігри з елементами насильства, агресії;

•  пояснювати дитин, що окрім агресивних дій є безліч способів вирішення будь-яких конфліктів (при цьому розповіді підкріплюйте власною поведінкою). Американські психологи встановили, що діти, що проявляють агресію, інколи просто не знають інших способів вийти з конфлікту або не допустити його.

Слідуючи вищезгаданим рекомендаціям, ви допоможете маляті позбавитися від агресії, що дозволить йому налагодити відносини з однокласниками, відчувати себе комфортно в шкільній обстановці.

Необхідно підкреслити, що йдеться про допомогу в подоланні складнощів адаптації до школи здоровим дітям (тобто без нервових порушень). Давати поради батькам малят з нервово-психічними захворюваннями повинен лікар! Адже більшість таких захворювань також супроводяться різними відхиленнями в поведінці. Наприклад, неврози нерідко виражаються занепокоєнням, страхами, невпевненістю в діях і безпосередністю у вчинках, дратівливістю і образливістю, нестійким, легко змінним настроєм. Причому подібні відхилення непостійні, вони виявляються там, де обстановка найбільш травмуюче діє на дитину. Значить, і під час вступу до школи! А ось різко підвищена збудливість і агресивність, "відсутність гальм" поряд з неуважністю і швидким виснаженням уваги можуть сигналізувати про органічні зміни головного мозку.

Будьте уважні до свого дитяти! Безумовно, в разі появи у дітей заїкання, енурезу або нервових тиків незабаром після вступу до школи більшість батьків негайно записуються на прийом до лікаря. І правильно роблять!

Та варто потурбуватися, коли з'являються, здавалося б, не настільки серйозні, ознаки неблагополуччя. Якщо ви або вчитель звернете увагу на явно хворобливий характер поведінки маляти, не прагніть самостійно впоратися з проблемою. У такому разі абсолютно неприпустимою реакцією на скарги вчителя буде спроба "натискувати", "виправити" і тому подібне, адже від цього дитя захворіє ще більше! Постарайтеся це зрозуміти і якомога раніше звернутися до фахівця. Звичайно, і тут не обійтися без проблем. Як правило, в поліклініках працюють такі фахівці, як невропатолог і психіатр. Якщо ви звернетеся зі скаргами на невротичні реакції дитини до невропатолога, він скаже, що неврозами повинен займатися психіатр, а той відішле вас до невропатолога, мотивуючи це відсутністю психічного захворювання у маляти. На щастя, зараз можна знайти лікаря психотерапевта - фахівця з лікування неврозів, який на ранніх етапах розвитку захворювання надасть допомогу використовуючи психологічні, а не медичні заходи дії.