Каталог статей

Як говорити з дитиною про гроші?

Багатьом з нас говорити на цю тему здається непристойним, незручним… Але сьогодні наші діти дуже рано починають думати про гроші як про спосіб отримувати задоволення. Крім того, в багатьох сім'ях гроші часто стають предметом спорів і занепокоєння, засобом винагороди або покарання. Вся ця складна суміш виражається в безлічі упереджень, які ми мимоволі передаємо своїм дітям: «В світі все продається і покупається» «Ми заробляємо гроші в поті чола»… «Ці родинні послання часто бувають подвійними, непослідовними і заплутаними, - пояснює соціальний психолог Ганна Фенько - а тим часом вони роблять вплив на все подальше життя людини».

•        Говорити про це потрібно

Не варто вважати гроші чимось непристойним. Чесна і зрозуміла розмова допоможе дитині відноситися до них спокійно.

•        Поясніть вартість речей

Ясно пояснюючи, звідки беруться гроші, як їх заробляють і для чого вони потрібні, ми знайомимо дитину з тим, як побудовано наше суспільство.

•        Допомогти йому подорослішати

Гроші - один з інструментів для того, щоб допомогти дитині стати самостійним, відповідальним і зробити перші кроки в світі дорослих.

Чи можна, прагнучи зберегти дитячу невинність, взагалі не говорити з дитям про гроші? Не у нашій владі помістити дітей в стерильний світ, де грошей не існує. В цьому світі, де ми живемо, діти – це клієнти, які починають витрачати гроші ще до того, як у них прорізався перший молочний зуб. «Дослідження психологів і соціологів показали, що здатність молодих людей управляти своїми фінансами безпосередньо залежить від того, чи мали вони подібний досвід в дитинстві, чи привчали їх батьки самостійно користуватися грошима, чи посвячували у фінансове положення сім’ї» — говорить Ганна Фенько. «Для того щоб навчитися чомусь, скажімо, їздити на велосипеді або працювати на комп'ютері, треба робити це як можна частіше. Навик формується при безпосередній дії і його багаторазовому повторенні» - додає родинний психолог Ірина Хоменко. Перший інтерес і перші питання про те, що таке гроші, у більшості дітей виникають вже в 4-5 років.

4-5 років. Говорити про це просто

Кожна річ коштує грошей

Сидячи з мамою в кафе, 5-літній малюк вимагає третю порцію морозива. Мама відмовляє, кажучи, що у неї більше немає грошей. Але маляті це зовсім не здається перешкодою: «А ти візьми з картки!» Він вже не раз бачив, як батьки користуються банкоматом. З точки зору маленького дитяти, гроші є завжди і в необмеженій кількості. Вони знаходяться в самих різних місцях: на маминій або батьковій роботі, в банку, в магазині, і, звичайно, вони завжди є в банкоматі, який їх видає. Напевно, цей банкомат їх і робить… Потрібно лише знайти таке місце і узяти гроші, щоб купити все, що подобається.

Як будувати бесіду

Дошкільники мислять конкретно, тому демонструйте те, про що ви говорите. Пояснюючи поняття «накопичення», візьміть монету, наприклад в 50 копійок, покладіть на стіл і додайте зверху ще одну таку ж. Зверніть увагу дитини на те, що «стовпчик» майже не став вище. Потім запропонуйте збільшити його. Для цього потрібно додати нові монети, але скільки? Поклавши ще три-чотири монети, він відмітить, що грошей стало помітно більше. А якщо додати ще шість? Будь-який дошкільник скаже, що стовпчик став «більшим». Вам залишиться підсумувати, що спочатку, коли починаєш копити, здається, що грошей майже немає. Потрібно набратися терпіння і обережно скласти «башту» потрібної висоти. Але якщо покласти дуже багато, вона звалиться і доведеться починати спочатку. Так попутно ви розповісте йому про розумне обмеження жадності.

Молодші школярі цілком готові до розмови «дорослою» формою, але цікавою за змістом. Уникайте песимістичних характеристик і негативних часток. Наприклад, замість «І тоді грошей у нас не буде» скажіть: «І тоді нам доведеться подумати, що потрібно робити, щоб у нас з'явилися гроші». Розмова про них не має бути якоюсь особливою - це лише частина вашого природного спілкування з дитиною.

Старші школярі легко можуть підтримати розмову із спеціальною термінологією. Лише не перетворюйте її на нудну лекцію: розмова «як з дорослим» — це не нотація, а спілкування на рівних.

                                                                                        Тетяна Арефьєва

«Пояснюючі, звідки беруться і для чого потрібні гроші, ми допомагаємо дитині зрозуміти основи функціонування суспільства - коментує американський психолог, автор бестселера „Як навчити дитину  користуватися грошима“ Джолайн Годфрі (Joline Godfrey). - Коли ми говоримо просто і зрозуміло, малюк дізнається про те, що є необхідні речі (будинок, їжа, електроенергія) і ті, що приносять задоволення (канікули, ігри, солодощі). І ті, та інші мають свою ціну, і, щоб придбати їх або користуватися ними, необхідно заплатити. А гроші, в свою чергу, не з'являються самі собою». Розповідайте дитині, навіщо ви ходите на роботу: ви любите свою професію, але працюєте також і для того, щоб отримувати гроші, а потім купувати для всієї сім'ї продукти, одяг, книжки, іграшки. Заразом можна влаштувати йому екскурсію на ваше робоче місце: зазвичай дітям це подобається.

Не можна бути марнотратним

Здатність молодих людей управляти своїми фінансами залежить від того, отримали вони такий досвід в дитинстві чи ні.

Якщо дитина за столом балується з хлібом, розмазує їду по тарілці, кращим за розповіді про голодуючих дітей Африки буде пояснення, чому саме ви вважаєте неприпустимими псувати продукти (все, що ми їмо, не просто куплено за гроші, це ще і результат праці інших людей). Розкажіть також, чому ви вимикаєте світло, виходячи з кімнати, і акуратно закриваєте кран.

Так, бідність існує

Побачивши на вулиці людину, що просить подаяння, він схвильований: «Чому дядько бідний?» Заспокойте дитину (ця людина зазнає великі труднощі в житті, а ми можемо допомогти тому, хто опинився в біді). «Не користуйтеся відмовками: діти відчувають наше збентеження, і лише конструктивна розмова допомагає їм заспокоїтися - радить Джолайн Годфрі. - Якщо син або дочка продовжують хвилюватися, скажіть, що вам не загрожує небезпека потрапити в таку ситуацію, адже ви працюєте саме для того, щоб  цього не було».

7 років. Виховувати відчуття відповідальності

Перші кишенькові гроші

В 7-8 років у багатьох дітей з'являється прагнення до незалежності. Важливо дати дитині відчути, що ви це розумієте і готові його підтримати. Даючи йому раз на тиждень певну суму, якою він може розпоряджатися сам, ви робите важливий крок до виховання відчуття відповідальності. «Кишенькові гроші - це не зарплата і не спосіб заохочення або покарання. Це інструмент, що допомагає навчити їх розпоряджатися своїми фінансами - вважає Ірина Хоменко. - Поясните дитині сенс видачі кишенькових грошей і домовтеся з нею про те, які витрати вони покриватимуть. Спочатку ви можете допомагати планувати витрати, але не перебільшуйте». Якщо батьки жорстко контролюють дитину, це позбавляє практику видачі кишенькових грошей всякого сенсу. Адже кишенькові гроші повинні допомогти дитині навчитися витрачати розумно.

Батьки втратили роботу

Якщо у батьків важко з фінансами, дитина має право знати, що відбувається

Якщо ви знаходитеся в скрутному фінансовому становищі, дитина має право знати, що відбувається. Не навантажуйте її подробицями ваших переживань, просто повідомте про свої професійні труднощі і про те, що ви шукаєте роботу. Це допоможе її впоратися із занепокоєнням.

Обов’язкова програма

Допоможіть дитині освоїти перші фінансові поняття. Автори світового бестселера «Діти і гроші», американські біржові маклери Кенет Девіс і Том Тейлор (Kenneth Davis and Tom Taylor) вважають, що починати слід з декількох особливо важливих термінів*.

·        Витрата (розуміння того, що існують відмінності в цінах, грошей може не вистачати і нам неминуче доводиться вибирати);

·        бюджет (уміння планувати, бачити перспективу);

·        заощадження (важливість і вигода відстроченої винагороди);

·        дохід (уміння розумно ризикувати і враховувати конкуренцію).

12 років. Учити розпоряджатися грошима, планувати витрати

Чому в них більше грошей, ніж у нас?

Скільки б ви не заробляли, дитина в якийсь момент відмітить, що у когось грошей більше, і запитає чому. Як варто відповідати на це питання, розповідає психолог Ганна Фенько.

«Немає певного віку, коли настає час заговорити на цю тему. Відповідайте на питання в той момент, коли дитина вам його задасть. Можна пояснити, що багато хороших речей (в тому числі і матеріальний достаток) мають свої оборотні сторони. «Хаммер», наприклад, відмінна машина, але в місті його важко паркувати; тому, хто їздить в школу з особистим шофером і охоронцем, по дорозі доводиться спілкуватися саме з ними, а не з мамою або татом (і нехай дитина сама подумає про те, що приємніше). Будьте чесні: незручності не виникне, якщо вам комфортно у вашій ситуації, ви свідомо вибрали свою роботу і вона вас задовольняє. Корисно разом обговорювати сімейний бюджет. І нехай вас не мучить відчуття провини: коли ви говорите, що не можете купити чого-небудь, це не лише вимушена міра, але і корисний досвід для дитини. Якщо вона ясно розумітиме, що ваша сім'я може собі дозволити, а чого ні, їй буде спокійніше. Крім того, дітям важливо знати, що мама і тато люблять те, чим вони займаються (зрозуміло, якщо це правда): «Ми багато працюємо і стараємося, щоб у тебе було все необхідне. Ти теж можеш постаратися - все в твоїх руках».

                                                                                             Ганна Фенько

Саме у підлітковому віці діти вчаться планувати свої витрати і вперше пробують економити. Сума кишенькових грошей і періодичність їх видачі повинні мінятися. «Потрібно враховувати дві речі: ваші можливості і запити дитини. Запитайте, яка сума його б влаштувала - радить Ірина Хоменко. — Якщо потреби маляти дуже високі, разом скоректуйте їх. Не орієнтуйтеся „на сусіда“ або товаришів по класу: у всіх різні можливості, і це зайвий привід поговорити на цю тему». Підліткові можна давати гроші вже не раз у тиждень, а раз на місяць. Звичайно, коли в його руках опиняється велика сума, більше і спокус витратити все відразу. Якщо він витратив всі гроші, які йому видали, обговоріть разом, чому так вийшло, що він не врахував. «Поясніть, як потрібно було себе вести (або як зробили б ви) і чому саме так - говорить Ірина Хоменко. - Поспівчувайте, але ніколи не пропонуйте фінансову компенсацію. Обмежтеся психологічною. Інакше він отримає урок: всі наші помилки оплачує хтось інший. Але хіба це так?»

Не батіг і не пряник

 «Одна з найпоширеніших батьківських помилок - використовувати гроші як винагороду за допомогу по хазяйству» - вважає Джолайн Годфрі. Сім'я - це спільні права і обов'язки. Батьки, які платять за заправлені ліжка, вимитий посуд, складені іграшки та інші речі, дають дітям неправильне уявлення про суть сім'ї. «Якщо батьки вважають за необхідне платити дитині за роботу, їм потрібно вибирати особливі домашні справи, які не входять в круг звичайних обов'язків: генеральне прибирання (не у його кімнаті!), чищення взуття для всієї сім'ї, висадження розсади або скопування грядок на дачі» - додає Джолайн Годфрі. За тими ж міркуваннями не можна позбавляти його кишенькових грошей за те, що неслухняний і за погані відмітки в школі: це початок порочного круга, в якому гроші змагаються з відчуттями.

14-15 років. Підтримати перші кроки у дорослому світі

Від копилки до пластикової карти

Разом з ними обговорюючи родинний бюджет, ми учимо їх дивитися на світ реально

З тієї самої миті як підліток отримує паспорт, ви можете відкрити на його ім'я рахунок в банку. «Ми завели банківські картки для наших синів — розповідає мама 14-літнього Артема і 15-літнього Дениса. - Кожного місяця ми кладемо на них кишенькові гроші. На ці засоби вони ходять в кіно і в кафе, а ще прагнуть економити, щоб купити диски або модний одяг. Дивно, але молодший - дуже економний, а старший витрачає все, що є на його рахунку, в перший же тиждень, але все одно регулярно заходить в місцеве відділення банку і перевіряє надходження». Навіть якщо підліток здійснює подібні помилки у веденні свого особистого бюджету, він вчиться.

Обмін досвідом

Радьтеся з ним при спільних покупках, обговорюйте і свій вибір. «Ви побачите, який хід його думок - коментує Ірина Хоменко - що для нього є критерієм успішності покупки («як у всіх», «як ні в кого», «Дуже дешево», «дуже красиво»,  «виглядає дорого»). Розповідайте йому про свій вибір, про сумніви, помилки, успіхи, про сміливість, яка вам часто буває потрібна, щоб заробити гроші. Це допоможе йому уявити, як він сам зароблятиме їх в майбутньому.