Каталог статей

Більшість батьків ніяковіють, коли малеча запитує про своє народження. Проте у дитячому запитанні: «Звідки беруться діти?» не варто шукати цинізму, вульгарності чи розпусності. Діти – це відкриті і чесні янголята. А про природні речі, такі як народження дитини, треба говорити природно. Так вважає дитячий лікар-психіатр Василь Галябар.

Більшість з нас знають анекдот про те, як першокласник запитував у батьків, що таке аборт. На запитання хлопчика відповідали всією родиною. Бабуся придумала казку про те, що батьки хотіли мати багато дітей, але у них вкрали гроші і дитину не було за що купити. Тому вирішили звернутися до лікарні. Після такої відповіді дорослі нарешті поцікавились у дитини, де вона почула таке слово. На що хлопчик відповів: «Так ось же, я книжку читаю». Далі він процитував: «Волны бьются о борт корабля». Цей приклад свідчить про те, що не завжди мама розуміє дитяче запитання. І це є причиною дезінформованості дитини.

До речі, у народі розповсюджений штамп відповіді на це запитання. Мовляв, у капусті знайшли чи лелека приніс. Це фольклор і не варто недооцінювати його роль у нашому житті. Лелека до поповнення сім’ї має таке ж відношення, як і Дід Мороз до принесених подарунків. Проте ми змалку віримо у цю казку. Тож категорично заперечувати роль лелеки не варто. Можна сказати дитині, що така ймовірність, звичайно, є, але її народила мама.

Як тільки дитина навчиться говорити, її цікавитиме питання, хто вона: хлопчик чи дівчинка? У цьому віці, незважаючи на стать, дитина в умовах гри може вважати себе і татом, і мамою. Після трьох з половиною років дівчинка добре знатиме, що вона – мама і для цього одягатиме мамині речі. А хлопчик, одягнувши татів капелюх, претендуватиме на роль тата. У цей час вони починають розрізняти одне одного по бантику, що на голові. Мовляв, якщо бантик є, то це - дівчинка, немає – хлопчик.

У цьому віці діти починають запитувати про вагітних. У такому випадку звичайним голосом і тембром треба пояснити, що діти народжуються із животика. У мами в животі дитина перебуває якийсь час, а потім, коли вона виростає до відповідних розмірів, лікарі її звідти виймають. Так само спокійно варто пояснити, що цей процес - ніщо інше, як народження дитини. При цьому питання, де дитина взялася у мами, не виникне. Малеча розуміє, що діти з’являються тоді, коли батьки люблять одне одного. Детермінізм їх починає цікавити в 9-12 років.

До цього дитина переживає вік так званої першої закоханості. Якщо хлопчик чи дівчинка говорить батькам, що невдовзі одружуватиметься, то це нормально. І не варто дивуватися, що у цей час у вашої дитини повипадали молочні зуби і вона вчиться у першому класі. У такому випадку варто запитати у школяра, коли відзначатимете цю важливу в його житті подію: вже зараз чи після закінчення другого семестру, коли він навчиться читати та писати? Якщо ж батьки поцікавляться причиною вибору саме цієї дівчинки чи хлопчика, почують примітивну, але життєву відповідь: «Вчителька сказала, що вона (він) гарна (гарний), а ще він (вона) пригостив (ла) мене бутербродом». Тепер головне – не посміятися з бажання дитини одружитися. Адже згодом вона усвідомить, що це дозволено, та й, взагалі, така тема у сім’ї - не табу. Треба, щоб дитина розуміла, що заборонених тем в сім’ї не існує і немає такої ситуації, яку обговорювати було б соромно. З мамою і татом нічого не соромно! Інша справа, коли до мами прийде хтось у гості й вона розповість у присутності дитини про її висловлені бажання. Дитина зашаріється і більше мамі нічого не розповість.

У ранньому підлітковому віці діти ще не знають анатомії та фізіології, але вже розуміють, що дитина народжуються тільки в результаті статевого акту. Підлітки вживають відповідні нецензурні слова, проте змісту в них ще не вкладають. Він для них ще несуттєвий, оскільки зона мозку, яка відповідає за актуальність цього питання, спить. У цей час ідеальним варіантом буде той, коли тато розповість синові про особливості його організму в такий період, а мама добре пояснить доньці, чому не можна носити затісні джинси та чому необхідно тепло одягатися у холодну погоду. До того ж у цей час розвивається віковий статевий шовінізм, тобто тоді, коли дитина думає, що вона найкращої статі. Це треба заохочувати, адже в результаті у дитини з’являється гордість. Саме у цей час хлопчики не товаришують з дівчатками і навпаки. Згодом вони зрозуміють, що краще бути поряд з отим не зовсім гарним хлопцем чи симпатичною дівчиною. У цей період починається закоханість, обумовлена статевим дозріванням. І знову поруч повинні бути батьки. Тепер для того, щоб вислухати мрії закоханого підлітка.

Доволі часто ми чуємо про негативний вплив телебачення на несформований світогляд дитини. Звичайно, зараз ми не беремо до уваги порнографію. Проте якщо батьки та діти дивляться телевізор разом і тато вчасно дає коментар лямурним сценам, то це нормально. На заборону батьків дивитися любовні сцени дитина відреагує з точністю до навпаки. Зрештою, для малечі поцілунки по телевізору не головне. Вона дивиться на яблуко, яке їсть головна героїня, чи на літак, у якому летять люди. Поцілунки з екрана її не цікавитимуть доти, доки в них не буде бажання самій пізнати тілесний контакт з коханою людиною, але тоді це вже не діти, а юнаки та дівчата, а це вже інша тема.

Дітям все потрібно подавати серйозно, але разом з тим доброзичливо. Тоді вони знатимуть, що на всі запитання, які їх цікавлять, найкраще можуть відповісти батьки.

Автор: Світлана Березюк
medvisnyk.org.ua