Каталог статей

Наш мозок можна умовно розділити на три блоки. Перший (нижній) блок відповідає за подачу енергії на два вищерозміщені рівні. Розташовується він в стволі і підкіркових структурах. На другому рівні, що знаходиться в середніх відділах мозку (тім'я, скроні, потилиця) здійснюється переробка і зберігання інформації (це блок пам'яті, сприйняття предметів і простору). Третій рівень - рівень програмування і контролю діяльності, якому належать плануючі і змістоутворюючі функції, займає передні (лобові) відділи мозку.

Виявляється, мозок дитини розвивається нерівномірно, мозаїчно. Кожен з цих відділів мозку може мати ті або інші органічні зміни і порушення, причини яких дуже багатообразні: від недостатнього постачання кисню під час вагітності - до неправильного проходження дитиною фаз онтогенезу (підйом голови, сидіння, повзання, вставання на ноги і тому подібне).

Вченим-нейропсихологам вдалося охарактеризувати спільні тенденції незрілості мозкових структур дітей. На перший план виступає недостатня сформованість енергетичного (першого) блоку. Дитина з подібним дефектом не здатна довго займатися одним видом діяльності із-за швидкої стомлюваності, що часто розцінюється вчителями як інтелектуальна неспроможність і веде до зниження самооцінки у дитяти. При цьому малюк може бути дуже кмітливим, з високим інтелектом. Просто "енергетичних ресурсів" його мозку вистачає ненадовго, і почавши з хорошої успішності, таке дитя може швидко "скотитися" в трієчники.

Таке маля, буквально "викладаючись" в школі, може безпричинно плакати удома після уроків, часто хворіти, ставати дратівливим, дуже ранимим емоційно. Через це можуть не складатися і стосунки з однокласниками.

Діти, в яких страждає третій блок, - блок програмування і контролю, - це ті учні, які зазвичай не враховують спільних норм поведінки і правил. Вони можуть встати із-за парти під час уроку і пройтися по класу, займатися на уроці власною грою і заважати сусідові, забувають, що потрібно підняти руку перед тим, як щось сказати на уроці... Словом, вони не враховують правил поведінки. На уроці такі діти можуть уважно працювати лише нетривалий відрізок часу. А потім починають позіхати, перестають сприймати інформацію, починають нудьгувати і крутитися. Пристосуватися до вимог і норм шкільного життя їм ще важче.

Наступними в рейтингу незрілості мозкових структур виступає недостатність другого блоку, із-за якої у школярів страждає пам'ять, спостерігаються труднощі просторового орієнтування (а це неточне зображення букв і цифр і неправильне розташування їх в зошиті). Звичайно ж, це відбивається на учбових успіхах. Але ці недоліки не так впливають на адаптацію до школи, як вище перераховані два.

Ознаки, за якими ми можемо визначити погану адаптацію дитини до школи

•        у дитини змінився емоційний фон: з'явилася надмірна агресивність або пасивність;

•        учень часто хворіє;

•        з'явилася невпевненість в собі;

•        швидка стомлюваність виявляється або в сльозній, або в хворобливій непосидючості, неосмисленості, що супроводиться, хаотичними рухами;

•        незібраність, не може себе змусити сісти за уроки;

•        знаючи правила, не може їх застосовувати, робить "дурні" помилки;

•        з'явилося небажання йти в школу;

•        уникає дружити з однолітками.

Якщо ви хочете визначити причину, за якою ваше маля погано адаптується до школи, варто звернутися до дитячого нейропсихолога. Цей фахівець в процесі діагностичного обстеження точно визначить, яка ділянка головного мозку у вашої дитини недостатньо сформована.

Залежно від цього нейропсихолог підбере індивідуальну програму нейрогімнастики (щоб розвинути ті ділянки головного мозку, які не працюють на повну силу), когнітивні вправи (на тренування пам'яті, слуху, реакції), а також підкаже, за рахунок яких сильних ланок головного мозку можна компенсувати недостатність інших.