«Головне завдання батьків - ...»
Василь Галябар: «Головне завдання батьків – зробити дітей успішними та щасливими, але інколи ми замінюємо це поняттям «слухняними»
Практично кожен психолог, який сповідує принципи «доброзичливості до дітей», бити малечу не рекомендує. Через перспективу такого покарання діти не експериментуватимуть, але чи будуть у такому випадку вони успішними? Ні! Щоб чогось досягнути у житті, треба випробовувати, інколи помилятися та шукати інші підходи.
Б’ючи дитину, батьки карають її за вчинки, скоєні через недостатню поінформованість або через бажання привернути увагу та домогтися любові від них. Все ж батьки б’ють дитину не через те, що хочуть зробити їй боляче. Застосовуючи методику «батога і пряника», вони намагаються змусити дитину наслідувати їхні правила. «Батогом» виражаємо «не можна», а «пряником» виховуємо самостійність, виваженість дій. Ми караємо дітей після того, як самі полінувались навчити. Здорова дитина від бійки щасливішою не стане, скоріше, буде покірною. Крім того, всі діти на такий вид покарання реагуватимуть. Якщо ваша дитина мовчки терпить, оскільки нічого змінити не може, у майбутньому вона може стати глибоко закомплексованою особистістю, яка буде жертвувати тільки собою. Траплялися випадки, коли з ображених дітей виростали садисти. Є й інший варіант: дитина навчиться захищатися обманом. Брехня в ім’я порятунку приростає до дитини, тому вона брехатиме навіть у дорослому житті. Крім того, є діти, які себе бити не дозволять. Вони або втікатимуть з дому, або битимуть у відповідь. Небезпека у тому, що всі ці риси можуть бути в одній людині. У шестирічному віці діти плачуть і терплять, у 8-12 років намагаються виправдатися, обманути, а після 13 - втікають з дому.
Якщо ваша дитина нашкодила, то це не означає, що вона зробила це зумисне. Більшість дітей скоюють погані вчинки, бо думають, що так краще. Крім того, діти страждають тоді, коли через страх перед тілесним покаранням бояться розповісти про свій вчинок батькам. Робити дитині боляче допустимо лише тоді, коли батьки формують у неї основні засади безпечного існування – падіння з висоти, користування гострими чи гарячими предметами, кислими чи гіркими речовинами. У таких випадках в межах розумного допустимо дозволити дитині перевірити мамине чи татове «не можна».
http://medvisnyk.org.ua/
| 