Каталог статей

Види відпусток

Статтею 4 закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. установлені такі види відпусток: щорічні відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей та відпустки без збереження заробітної плати.

Зупинимось на кожній з них окремо.

Порядок та умови надання щорічних відпусток

Згідно із законом України «Про відпустки» надання щорічних відпусток є обов'язком власників. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. При цьому слід ураховувати, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59-ти календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69-ти календарних днів.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Щорічні відпустки повної тривалості

Відповідно до закону України «Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві, за бажанням працівника надаються:

• жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда;
• інвалідам;
• особам віком до 18-ти років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання; сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи тощо.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що її основна безперервна частина становитиме не менше 14-ти календарних днів. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12-ти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Перенесення щорічної відпустки

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 346 від 14.04.1997 р. перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки проводиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 і 12 закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, у період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, - в інший канікулярний період.

У законі України «Про відпустки» зазначено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку; виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати; настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами; збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням

Для заохочення працівників до навчання та підвищення своєї кваліфікації встановлені додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (відповідно до статей 13, 14 і 15 закону України «Про відпустки»):

1) У середніх закладах освіти надається додаткова оплачувана відпустка на період складання випускних іспитів, перевідних іспитів і складання іспитів екстерном терміном від 10-ти до 28-и календарних днів, у залежності від виду іспитів.

2) Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних закладах освіти. Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом року.

3) Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих закладах освіти та аспірантурі. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів терміном від 10-ти до 40-ка календарних днів щорічно; на період складання державних іспитів терміном 30 календарних днів і на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) терміном від двох до чотирьох місяців.

Також працівникам, допущеним до складання вступних іспитів у аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та, за їх бажанням, протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50-ти відсотків середньої заробітної плати працівника.

При цьому слід ураховувати, що при визначенні тривалості додаткової відпусти для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись й інша тривалість додаткових відпусток у зв'язку з навчанням. На час навчання за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Творча відпустка

Статтею 16 закону України «Про відпустки» визначено, що для завершення дисертації на здобуття вченого ступеня доктора чи кандидата наук, а також для написання підручника, монографії, довідника чи іншої наукової праці працівникам надається творча відпустка. Право на творчу відпустку мають працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за основним місцем роботи.

Творча відпустка для завершення кандидатської дисертації надається тривалістю до трьох місяців, докторської - до шести. Підставою для надання творчої відпустки для завершення дисертації є заява працівника та рекомендація про доцільність надання творчої відпустки наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади чи вченої ради вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації або науково-дослідного інституту відповідного профілю.

Для одержання творчої відпустки з метою завершення роботи над дисертацією здобувач ученого ступеня має зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу чи лабораторії, де він проводить наукову роботу. За результатами доповіді дається мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості відпустки.

Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу. На час творчої відпустки за працівником зберігаються місце роботи та середня заробітна плата.

Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.

Соціальні відпустки

Відповідно до статей 17, 18 і 19 закону України «Про відпустки» до соціальних відпусток відносять:

1) відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами: тривалістю до пологів - 70 календарних днів, після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів), починаючи із дня пологів;

2) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину;

3) додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Жінці, яка працює й має двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Відпустки без збереження заробітної плати

Статтями 25-26 закону України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати. По-перше, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), який має двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14-ти календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці, - до 14-ти календарних днів;

3) матері (іншим, визначеним законодавством особам) у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, - до 14-ти календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - до 21-го календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - до 30-ти календарних днів щорічно;

7) інвалідам I та II груп - до 60-ти календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10-ти календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер - тривалістю до 7-и календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - до 3-х календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим, рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30-ти календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною в медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади освіти, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого закладу освіти або закладу науки та назад;

14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці - до 14-ти календарних днів щорічно;

16) працівникам, які використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки, тривалість яких була менше 24-х календарних днів, й одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24-х календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

По-друге, відпустка без збереження заробітної плати надається за згодою сторін. Ця категорія відпусток включає в себе відпустки, які надаються працівникам за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або вповноваженим ним органом, але не більше 15-ти календарних днів на рік. Крім цього, власник або вповноважений ним орган у разі простою підприємства з не залежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням у порядку, визначеному колективною угодою.