Каталог статей

Модерація – форма підвищення кваліфікації

У сучасному світі все більше уваги приділяється вивченню досвіду інших країн у різних галузях громадського життя. Система освіти в цілому, і післядипломної зокрема, не є винятком. Сьогодні актуальним стає вивчення досвіду зарубіжних колег у галузі проектування освітніх систем, розробки стандартів освіти різних ступенів (початкової, загальної, професійної тощо), розвиток форм підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки.

Протягом декількох років на території Російської Федерації діють модераторскі центри для вчителів і керівників освітніх установ, що реалізують ідею безперервного підвищення кваліфікації з використанням досвіду німецьких колег.

Діяльність центрів модерації являє собою апробування нових децентралізованих форм підвищення кваліфікації вчителів і керівників освітніх установ, аналогічних центрам підвищення кваліфікації в Німеччині. Саме тут була розроблена й успішно реалізується оригінальна форма підвищення кваліфікації - модерація, що використовується в системі державного підвищення кваліфікації, у практиці внутрішньошкільного підвищення кваліфікації педагогів, в управлінській діяльності керівників шкіл.

Поняття «модерація», «модератор» уже зустрічались у вітчизняній літературі у зв'язку з аналізом німецької практики підвищення кваліфікації та складного вітчизняного досвіду використання ідей модерації. Проте залишаються недостатньо вивченими саме явище модерації, її місце в цілісній системі підвищення кваліфікації. У зв'язку з цим ми почали спробу його більш глибокого аналізу, заснованого на особистій участі в організації та проведенні модераторських семінарів у Росії та Німеччині, консультуванні з німецькими керівниками освіти, вивченні й аналізі літератури з проблеми.

У літературі з проблем розвитку школи та підвищення кваліфікації поняття «модерація» використовується в кількох значеннях: як форма підвищення кваліфікації та як сукупність методів для організації роботи зі слухачами. Модерація є елементом єдиної системи підвищення кваліфікації педагогів землі Північний Рейн-Вестфалія, управління якою здійснюється на земельному та регіональному рівнях (див. схему).

Головним органом, що здійснює контроль діяльності школи та забезпечує підвищення кваліфікації працівників освіти на основі модерації, є земельне міністерство освіти. Закон про підготовку вчителів юридично закріплює право педагогів на підвищення кваліфікації та визначає його територіальну структуру. Підвищення кваліфікації педагогів має бути регіональним (на рівні федеральної землі й адміністративного округу) і в той же час децентралізованим - максимально наближеним до школи. Поділ на невеликі округи, на думку чиновників з міністерства освіти землі Північний Рейн-Вестфалія, повинен сприяти реалізації потреб освітньої установи в розвитку та підвищенні кваліфікації педагогів. У зв'язку з цим окружним урядам рекомендовано активніше переходити до розподілу адміністративних округів на підрегіони. Мета такого розподілу в забезпеченні більшій кількості педагогів участі в заходах із підвищення кваліфікації якнайближче до місця їхньої роботи та проживання. Подібне розміщення центрів модерації скорочує додаткові витрати, сприяє більш ощадливому використанню ресурсів, а створення мережі опорних пунктів на місцях, їхня спеціалізація дозволяють, на думку німецьких колег, досягати оптимальних результатів.

Другим за рівнем значущості є окружний уряд. Напрями його діяльності в галузі підвищення кваліфікації різноманітні: створення регіональних груп модераторів, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогів, вироблення рекомендацій у виборі напряму підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл, коректування тематики модераторських семінарів, складання списків новопризначених керівників шкіл. Уряд округу контролює й сам процес підвищення кваліфікації, здійснює систематичну евалюацію (оцінку, рефлексію) занять, відслідковує задоволеність учасників модерації навчальними семінарами, вивчає потреби педагогів і керівників у підвищенні кваліфікації, а також відповідає за підготовку модераторів і формування резерву модераторського корпусу.

Школа як компонент системи освіти та складова частина системи підвищення кваліфікації має сьогодні більший вплив на її розвиток, ніж раніше. Прагнучи до реалізації своїх потреб, освітні установи сприяють розширенню тематики модераторських семінарів. Школа є істотним елементом процесу децентралізації, опорним пунктом, на базі якого проводяться як підвищення кваліфікації педагогів земельного значення, так і спеціальні регіональні заходи місцевого значення на прохання окружних урядів чи шкільних установ. Як базові установи можуть бути обрані школи, які займаються рішенням тієї чи іншої методичної або управлінської проблеми, використовуючи нетрадиційні форми, прийоми та методи. Їх вибір визначається регіональними умовами, насамперед кількістю вчителів, шкіл і місцем розташування, змістом заходу з підвищення кваліфікації (тематика занять нерідко вимагає необхідних умов). Це, наприклад, заняття з підвищення кваліфікації за напрямами: нові технології навчання, фізика, хімія, техніка, що вимагає доброго оснащення приміщення, де буде проводитися заняття. У таких випадках саме оснащення навчальних семінарів слугує критерієм для вибору бази для проведення заходів. Якщо буде потреба, установа для проведення модераторських семінарів поповнюється необхідним матеріалом або оснащується новим. При проведенні модераторських семінарів для керівників шкіл, як правило, вибираються навчальні заклади, де ефективно вирішуються проблеми управління: розробка та реалізація програми розвитку школи, управління якістю навчання, упровадження проектного навчання тощо.

Важливим компонентом системи підвищення кваліфікації є земельний Інститут школи та підвищення кваліфікації в м. Зост. До його завдань входять розвиток професійної компетенції керівників шкіл, розробка змісту підвищення кваліфікації у формі модерації для всієї землі Північний Рейн-Вестфалія, організація підвищення кваліфікації для керівників шкіл і модераторів-тренерів.

У підвищенні кваліфікації педагогів землі Північний Рейн-Вестфалія опосередковану участь приймає й університет ім. Вільгельма м. Мюнстер. Він дає можливості для індивідуального епізодичного підвищення кваліфікації.

В основу розробки цілей, змісту та методів модерації покладені педагогічні, психологічні та соціологічні аспекти, спрямовані на забезпечення комфортності у групі кожного учасника, на формування їхньої спрямованості на досягнення результатів. Методи модерації, на думку практиків, цілеспрямовані, ефективні, їхнє використання припускає особисту відповідальність кожного учасника процесу за свої дії та досягнення загального результату, орієнтовані на перенос отриманих знань у повсякденну практику.

Спостереження показують, що процес модерації можна розглядати як управління навчальним процесом групи, засноване на вивченні ціннісних орієнтацій слухачів, діагностиці їхніх інтересів, потреб, спільному цілепокладанні, визначенні змісту майбутньої діяльності, що акцентує увагу на взаєморозумінні та співробітництві.

У процесі модерації (німецькі колеги називають навчальні заняття модераторськими семінарами) модератор виконує різні функції. Коли мова йде про передачу змісту якого-небудь матеріалу, модератор виступає в ролі референта; необхідно змінити відносини, що виникають між учасниками групи, - модератор виступає в ролі консультанта; для впорядкування та управління процесами підвищення кваліфікації модератор перебирає на себе обов'язок керівника робочим процесом у групі. У значній мірі ефективність процесу навчання у групі перебуває в залежності, по-перше, від впливу модератора на процес навчання, невипадково модератора називають «каталізатором групи», по-друге, від характеру відносин усередині групи. У зв'язку з цим модератор повинен володіти не тільки комунікативними навичками, а й навичками управління процесом навчання й евалюації. Модератори - це педагоги, які добре опанували знання сутності процесів, що відбуваються у школі, мають добру теоретичну підготовку та вміють застосовувати додаткові теоретичні знання у практичній діяльності й можуть зосередити більшу частину своєї уваги на технологічних аспектах модераторської діяльності.

Модераторські семінари завданням своєї діяльності ставлять не тільки підвищення управлінської компетенції керівників освітніх установ, а й їхню підготовку як модераторів, здатних навчати своїх колег рішенню актуальних проблем управління школою в міжкурсовий період на базі конкретних шкіл. У цьому складається принципова відмінність підвищення кваліфікації керівників освітніх установ у Німеччині.

Автори: І. Лазаренко, М. Лобанова

http://osvita.ua/