МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н  А  К  А  З

м. Київ

10   01  2011р.                                                                                                         №  6

Про підсумки  перших Всеукраїнських

інтернет-зборів батьків першокласників
       

       Відповідно до розпорядження Міністерства освіти і науки                        від   19.10.2010 р. № 143-р з 25 жовтня по 25 листопада 2010 р. проведено перші Всеукраїнські інтернет-збори батьків першокласників.

        З метою удосконалення організації навчально-виховного процесу в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів

  НАКАЗУЮ

      1. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

      1.1. Довести до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів узагальнені результати проведення Всеукраїнських інтернет-зборів батьків першокласників (додається) та вжити відповідно до компетенції заходів, щодо поліпшення умов навчання учнів початкової школи.

       1.2.  Надати інформацію щодо вжитих заходів департаменту загальної середньої та дошкільної освіти до 05.02.2011 року.

       2. Опублікувати цей наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, газеті «Освіта України», журналі «Початкова школа», розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та на освітньому порталі «Єдине освітнє інформаційне вікно України» (www.osvita.com).

       3.   Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра,                            
голова ліквідаційної комісії                                                     Б.М. Жебровський

Затверджено

Наказ Міністерства освіти і науки

від «10» 01 2011р. №6

Узагальнені результати проведення Всеукраїнських Інтернет- зборів батьків першокласників

На виконання розпорядження Міністерства освіти і науки від 19.10.2010 № 143-р «Про проведення перших Всеукраїнських інтернет-зборів батьків першокласників» з 25 жовтня по 25 листопада 2010 р. було проведено перші Всеукраїнські інтернет-збори батьків першокласників.
 Узагальнення результатів та інформаційно-технічний супровід зборів здійснювали департамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки спільно з  відділенням інформаційно-аналітичних систем управління освітньою галуззю Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Інформаційні матеріали для обговорення було розміщено на Інтернет-порталі «Єдине освітнє інформаційне вікно України» (www.osvita.com) та на сайті Міністерства освіти і науки (mon.gov.ua).

Перші Всеукраїнські інтернет-збори батьків першокласників проведено з метою вдосконалення організації навчально-виховного процесу в перших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Всього отримано 10083 повідомлення від респондентів. Серед них -  58 повідомлень за результатами колективних обговорень та                                10025  індивідуальних повідомлень.

На запитання «З яким настроєм переважно дитина відвідує школу?»  83 відс. респондентів повідомили, що їхні діти відвідують школу з задоволенням.

Разом з тим, слід відмітити, що основними причинами поганого настрою в першокласників у повідомленнях вказано невиправдано ранній початок робочого дня (в окремих школах уроки розпочинаються о 8.00), а також фізичне та емоційне навантаження дітей під час навчального процесу.

Значна частина дописувачів вважає, що настрій дитини залежить від атмосфери в шкільному колективі.

 Про умови навчання дитини у 1 класі 91 відс. респондентів  повідомили, що їх влаштовують створені умови, 9 відс. батьків стурбована не відокремленістю початкової школи від основної і старшої, недостатнім фінансуванням шкіл, невідповідністю шкільних меблів віковим особливостям  першокласників, недостатнім опаленням шкільних приміщень (у окремих школах холодно), відсутністю кімнат для відпочинку першокласників, низьким рівнем культури спілкування педагогів та адміністрації школи з батьками.

Близько 40 відс. батьків турбують збори коштів на потреби школи: шкільне обладнаня, меблі, вікна, двері, матеріали для ремонтних робіт тощо.

Про достатнє забезпечення  першокласників підручниками повідомили 75 відс. респондентів.

24 відс. повідомлень вказують на погане, а 1 відс.- на дуже погане забезпечення учнів 1 класу підручниками. Дописувачів не задовольняє те, що свій перший шкільний підручник "Буквар” діти змушені повертати до шкільної бібліотеки, а не залишати напам'ять, як  було завжди у попередні 

роки. Близько 7 відс. повідомлень вказують на те, що батьки змушені були придбати підручники для своєї дитини за власні кошти. Здебільшого це стосується шкіл з навчанням російською та іншими мовами національних меншин.

Якість підручників задовольняє 77 відс. респондентів, у той же час, як 23 відс. повідомлень указує на протилежне. Так, близько 20 відс. висловлень стосуються складності подачі навчального матеріалу у підручниках для 1 класу. Понад 5 відс. дописувачів не задовольняє ілюстративний матеріал підручників.

Близько 90 відс. повідомлень указують на досить чисельну низку   факторів, що впливають на здоров"я дитини. Стосовно шкільних факторів, то це, насамперед, психо-емоційний стан дитини, її фізичне загартування, відповідність санітарно-гігієнічних умов до фізичного розвитку дітей, умови освітлення, відповідний температурний режим у класі та школі, збалансованість навантаження та відпочинку, захворюваність інших дітей, комфортний та гігієнічний одяг, відповідне шкільне обладнання (парти); зменшення часу перебування дитини на свіжому повітрі, малорухомий спосіб життя через не унормоване спілкування з телевізором, комп'ютером, мобільним телефоном, знижена увага дорослих до правильної постави дитини, навантаження першокласників великим обсягом завдань, зокрема у школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Зауважимо, що не всі батьки першокласників знають, що  учням 1 класу домашні завдання не задаються. Разом з тим, у багатьох повідомленнях зазначається, що першокласники отримують домашні завдання з іноземних мов об'ємні та складні, не відпрацьовані у класі. Матеріал з іноземної мови складний, за свідченням дописувачів, не узгоджений з українською чи іншою мовою, якою навчається дитина у школі.

Значна частина тривожних висловлювань стосується якості проведення уроків фізичної культури у 1 класах педагогами, які не володіють методикою роботи з учнями початкових класів; неякісної заміни цих уроків «ким завгодно», зокрема, у невеликих містах і сільських поселеннях, де, як свідчать повідомлення дописувачів, часто відсутні вчителі фізичної культури. Це завдає значної шкоди здоров'ю першокласників і створює загрози травматизму.

Понад 30 відс. дописувачів вказує на вплив якості харчування на здоров'я учнів 1 класу.

 Організацією харчування першокласників задоволені 77 відс. респондентів. 23 відс. дописувачів висловлюються негативно щодо організації харчування у школах, а саме, нарікання викликає одноманітність, відсутність  у  меню свіжих  овочів і фруктів, масла та сиру. У повідомленнях зазначається також, що у різних школах на одну і ту ж суму учні харчуються по-різному.

            86 відс. повідомлень свідчать про необхідність функціонування у школах груп продовженого дня.

100 відс. дописувачів вважають, що група продовженого дня  обов’язково має бути безпечною для перебування дитини; понад 70 відс. бачать її з  відпочинком на свіжому повітрі на облаштованому спортивному майданчику і гарячим харчуванням та обов'язковим денним сном першокласників, - такою, що продовжує формувати дитячий колектив, забезпечує умови для спілкування дітей; у 20 відс. висловлювань надається перевага якісній підготовці  домашнього завдання з використанням індивідуального підходу до кожної дитини.  

Понад 25 відс.  повідомлень  стосуються важливості під час роботи  групи продовженого дня роботи гуртків за інтересами, проведення різноманітних інтелектуальних, розвиваючих ігор, читання художніх творів, проведення цікавих виховних  бесід, а також наявності ігрових куточків та кімнат відпочинку. 25 відс. дописувачів висловлюються за ефективність організації груп продовженого дня однієї вікової категорії (лише учнів 1 класу), кількістю -  20 - 25 дітей, з небайдужим професіоналом - учителем початкових класів чи вихователем групи продовженого дня.

Близько 10 відс. батьків висловлюються за необхідність організації роботи чергової групи продовженого дня до 19.00 з урахуванням графіка роботи батьків.

12 відс. дописувачів висловлюють готовність сплачувати кошти за функціонування груп продовженого дня.

Понад 70 відс. батьків стурбовані можливим скороченням груп продовженого дня, у той час, як потреба у їх функціонуванні з кожним роком зростає.

14 відс. батьків вважають, що група продовженого дня необхідна першокласнику лише у тому випадку, якщо у батьків немає можливості забирати дитину одразу після закінчення уроків.

Усі дописувачі одностайно висловлюються за те, що батьки повинні бути спокійними за свою дитину під час її перебування у групі продовженого дня; умови мають бути такими, що максимально зберігають здоров'я дитини та допомагають ій відпочити та  підготуватися до навчальних занять на наступний день.

Під час обговорення перспективи введення іноземних мов з першого класу  61 відс. респондентів ставлятся до такої ідеї позитивно, оскільки вважають, що у такому віці діти легко вивчають іноземні мови. Проте зазначена група дописувачів висловлює думку за вивчення у 1 класі іноземної мови, як усного курсу, в ігровій формі та без домашніх завдань. 32 відс. указаної групи дописувачів вважають, що навчальний матеріал має відпрацьовуватися у класі колективно та індивідуально; не перекладати вивчення дитиною іноземної мови на батьків чи репетиторів. З них 8 відс. вважає, що чим раніше дитина почне вивчати іноземну мову, тим краще її засвоїть.

11 відс. висловлювань — за вивчення іноземної мови як курсу за вибором з урахуванням бажання батьків.

Водночас, 28 відс. обережно ставляться до ідеї введення іноземних мов з першого класу.

Понад 70 відс. респондентів переконані, що оцінювання навчальних досягнень у 1 та 2 класах має бути вербальним. Вони вважають, що  оцінювання має бути доступним, зрозумілим для дітей, супроводжуватися поясненням учителя; дитина має поступово зрозуміти принцип 12-бальної системи оцінювання.

Близько 2 відс. повідомлень схвалюють можливість комплексної системи  оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів (вербальної та невербальної).

9 відс. батьків висловлюються за поступове введення бальної системи оцінювання з 2 класу.

19 відс. дописувачів  висловлює думку щодо  оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у балах, починаючи з 1 класу.

"Комп’ютер потрібний  дитині для навчання”, - так висловили думку 67 відс. респондентів. Вони вважають, що інформаційну культуру, основи комп'ютерної грамотності потрібно закладати з початкової школи, щоб комп'ютер став для дитини у майбутньому помічником на шляху здобуття нових знань, а не слугував лише засобом гри та розваг. Грамотний фахівець допоможе дитині навчитися швидко отримувати корисну і потрібну інформацію. Вчитися з комп'ютером та мультимедійною дошкою цікавіше, дитина довше зосереджена, охочіше виконує завдання, навчальний процес багатий і різноманітний. Разом з тим, важливим  є дотримання педагогами та батьками санітарних норм під час роботи дітей за комп'ютером та врахування психологічних особливостей учнів початкових класів, а також постійний розумний супровід  дорослих під час навчання дитини початків комп'ютерної грамотності.

 Близько третини усіх повідомлень стосуються використання комп'ютера, як  невід'ємної частини навчання, але не з першого класу. Зазначена частина дописувачів пропонує використовувати комп'ютер, починаючи з 2 або навіть з 3 класу.

  Серед позитивних висловлювань значна частина батьків задоволена впровадженням у початкових класах експериментальної навчальної програми "1 учень - 1 комп'ютер", а також курсів за вибором «Кроки до інформатики» та «Сходинки до інформатики».

   8% респондентів вважає використання комп'ютера  не обов’язковим у навчальному процесі. Вони вважають, що в початковій школі діти повинні навчитися спілкуватися між собою, а вже потім працювати за комп'ютером.

  25 відс. переконані, що використання комп'ютера у початковій школі, зокрема, у 1 класі, є шкідливим для здоров'я дитини, для розвитку мовлення, пам'яті, формування культури читання, для організації активного відпочинку учнів початкових класів.

 Близько 10 відс. з них повідомляють про використання у навчальних закладах дуже застарілої комп'ютерної техніки, яка шкодить здоров'ю дітей.

50 відс. батьків очікують від навчання дитини в початковій школі  не лише вміння грамотно писати, читати, рахувати, але і думати, робити висновки, формувати власну думку та вміти знаходити спільну мову в будь-якому колективі, тобто набувати  необхідні життєві навички.

 12 відс. батьків вважають важливим  формування у дитини бажання вчитися.

Для 23 відс. батьків важливим є уміння дитини бути організованою, самостійною та  уважною, умотивованою до подальшого навчання.

Близько 15 відс. батьків вважають, що їхня дитина  повинна бути компетентною та легко адаптуватися до умов життя, реалізувати можливості, долучитися до реалізації різних проектів, бути людяною.

Більшість респондентів сподіваються, що їхні діти повинні закінчити початкову школу з бажанням навчатися далі, з твердим переконанням, що подальше навчання буде цікавим, захоплюючим, успішним. Важливо, щоб їхні бажання навчатися не були скасовані недоброзичливим ставленням  дорослих, або непосильним навчальним навантаженням у школі та   великим обсягом домашніх завдань.

Майже всі повідомлення дописувачів говорять про необхідність тісної  співпраці педагогічного та батьківського колективів.

Близько 78  відс. батьків наголошують на тому, що співпраця має бути злагодженою, щоденною, взаємною, плідною, відвертою і чесною, довірливою, відповідальною, спрямованою на спільне вирішення проблем, які виникають. Важливою для них є: інформування батьків не лише про невдачі й проблеми дитини, але і про її успіхи; бесіди з психологом; урахування  під час навчально-виховного процесу індивідуальних особливостей кожної дитини. Про необхідність адекватного реагування батьків на поради вчителя зазначають близько 12  відс. повідомлень.

У значній частині повідомлень ідеться про важливість батьківських зборів, вчасних консультацій, телефонного зв'язку; спільного відзначення з учителем, дітьми і батьками свят, позакласних заходів (екскурсій, туристичних походів; проведення диспутів, круглих столів тощо).

У кількох повідомленнях респонденти діляться досвідом створення класного сайту. (Для обміну досвідом батьки запрошують завітати на сайт загальноосвітньої школи № 97 м. Києва)

 32 відс. респондентів вважає можливість тіснішої співпраці за умови зменшення наповнюваності класів. 14 відс. батьків пишуть про те, що вчитель повинен бачити, у яких умовах мешкає дитина, а не лише брати інформацію  з анкет. У 10 відс. повідомлень вказано, що батьки-професіонали можуть надавати безкоштовні послуги школі (лікарі, спортсмени, що мають відповідну освіту). Близько 3 відс. батьків наполягають на можливості відвідувати  уроки, виховні заходи. 8 відс. батьків уважають, що сучасний учитель  повинен постійно вчитися.

Переважна більшість батьків, які взяли участь у інтернет-зборах налаштовані на тісну співпрацю з учителем, можуть і готові допомагати педагогам вирішувати питання навчально-виховного процесу; вважають обов’язковим компонентом плідної співпраці взаєморозуміння між батьками і учителем; хочуть допомоги від учителя  щодо наукових підходів до навчання і виховання першокласників, зокрема, щодо виховання особистості; розумового, психічного розвитку дитини тощо; бажають якнайповнішої інформації про кожен шкільний день у житті дитини.

      Безпечне перебування дитини у школі задовольняє 57 відс. батьків.         33 відс. вважають його не достатньо безпечним, а 10 відс. батьків висловлюють тривогу щодо  небезпечного перебування дитини у навчальному закладі.

Більшість дописувачів переконані, що безпека дитини у школі визначається не лише професіональною охороною, але й взаємними стосунками дітей один з одним, впливом нового соціуму на дитину-першокласника. Так , близько 70 відс. батьків переконані в тому, що охорона в школі має бути добросовісною та професійною. Близько 15 відс. повідомлень вказують на те, що безпечне перебування дитини у школі залежить від ефективної організації навчально-виховного процесу, під уважного ставлення до дітей педагогічних працівників та урахування ними вікових особливостей першокласників.

Близько 20 відс. батьків переконані, що першокласники почуватимуться у більшій безпеці, якщо початкова школа буде відокремлена від основної і старшої. У значній частині повідомлень йдеться про  важливість правильного сімейного виховання та навчання дітей у родині правил поведінки, про усвідомлення батьками та педагогами особливості навчання дитини саме в початковій школі, важливості докладання спільних зусиль для досягнення оптимального результату не лише у навчанні та вихованні дитини, а й у забезпеченні умов для безпечного перебування першокласника у школі.

Для  поліпшення навчально-виховного процесу у початковій школі     12 відс. респондентів пропонують переглянути навчальні програми і навчальні плани для зменшення навантаження на першокласників, більше часу відводити на виховання і зміцнення здоров'я дітей.

9 відс. повідомлень свідчить про необхідність обов'язкового зменшення наповнюваності учнів у класах.

Про необхідність своєчасного і повного забезпечення підручниками учнів 1 класу наполягає понад 14 відс. дописувачів .

Близько 70 відс. батьків пропонують відмінити невиправдані тестування дітей за програмою 1 класу при вступі дітей до школи.

            17 відс. повідомлень вказують на важливість розміщення на території шкіл більшої кількості рослин, клумб, на упорядкованість та естетичність шкільної території.

Близько 16 відс. батьків повідомляють про необхідність шаф для того, щоб учнів 1 класу могли залишати в них підручники, змінне та спортивне взуття тощо.

У багатьох повідомленнях, окрім зазначених проблем, порушуються питання необхідності постійного підвищення кваліфікації як молодих, так і досвідчених вчителів початкових класів;  забезпечення шкільних бібліотек сучасною літературою та періодичними виданнями для учнів початкових класів; забезпечення шкіл сучасним обладнанням та необхідною сучасною технікою; початку занять не раніше 8.30,  необхідність роботи групи продовженого дня окремо для першокласників з денним сном та відпочинком; обов'язкової роботи психолога з учнями перших класів та їх батьками.

Респонденти висловлюють подяку за можливість висловити думку щодо важливих проблем організації навчально- виховного процесу в перших класах загальноосвітніх навчальних закладах.