Каталог статей

Перша допомога

Перша допомога при розтягненні і розриві зв’язок. Перша допомога у разі непритомності. Перша допомога при попаданні сторонніх тіл під шкіру або в око

1. При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку й охолодження пошкодженого місця.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не дихає, починати робити штучне дихання.

3. При попаданні стороннього тіла під шкіру (або ніготь) усувати його можна лише в тому випадку, якщо є певність, що це можна зробити легко і повністю. При найменшому утруднені слід звернутися до лікаря. Після усуненні стороннього тіла необхідно змастити місце поранення настойкою йоду і накласти пов’язку.

4. Сторонні тіла, що влучили в око, краще всього усувати промиванням струмом води з склянки, з ватки або марлі, за допомогою питного фонтанчика, спрямовуючи струм від зовнішнього кутом ока (від скроні) до внутрішнього ( до носу).Терти око не слід.

Перша допомога при термічних опіках

На обпечену поверхню шкіри накласти стерильну пов’язку. За наявності опікового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати багато пити у вигляді содово - сольового розчину (1 чайна ложка солі на ½ ч. ложки соди розчини у 1 л води).

Перша допомога у разі вивихів

Надаючи першу допомогу, не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити лише фахівець). Треба накласти пов’язку, яка забезпечувала б нерухомість пошкодженого суглоба, і направити потерпілого до лікарні.

Перша допомога при переломах

Необхідно покласти шину, а у разі її відсутності використовувати дошки, фанеру, палиці та інше, щоб забезпечити нерухомість уламків кісток у місці перелому, при відкритому переломі з кровотечею спочатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. Після цього треба організувати доставку потерпілого до лікарні.

Перша допомога при кровотечах

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі – накладання джгута. У разі відсутності спеціального джгута можна використовувати підручні матеріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця кровотечі, зробивши 2-3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на термін не більше 2 годин влітку і не більше як 1 година взимку. Під джгут треба підкласти записку, де вказати час накладання джгута. На руку покласти стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку ймовірної кровотечі потрібно покласти льоду та якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні.

Перша допомога при обморожуванні

Пошкодження тканин в результаті впливу низької температури називається обморожуванням. Обморожування може настати навіть при температурі 3-7 град. С. Більше наражаються на обморожування пальці, кисть, стопи, вуха, ніс.

Перша допомога полягає в негайному зігріванні потерпілого, особливо обмороженої частини тіла, для чого потерпілого треба якомога швидше перевести в тепле приміщення. Передусім необхідно зігріти обморожену частину тіла, відновити в ній кровообіг. Найбільш ефективно і безпечно це досягається, якщо обморожену кінцівку помістити в теплу ванну з температурою 20 град. С. За 20 – 30 хв. Температуру води поступово збільшують з 20 до 40 град. С. , при цьому кінцівку ретельно відмивають милом від забруднень.

Після ванни (зігрівання) пошкоджені частини треба висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою і тепло укрити. Забороняється змащувати їх жиром і мазями, бо це значно ускладнює наступну первинну обробку. Обморожені частини тіла забороняється розтирати снігом, бо при цьому посилюється охолодження, а льодинки поранять шкіру, що сприяє інфікуванню (зараженню) зони обморожування; забороняється розтирати обморожені місця також рукавичкою, носовою хусткою тощо. Можна здійснювати масаж чистими руками, починаючи від периферії до тулубу.

При обморожуванні обмежених частин тіла (ніс, вуха) їх можна зігрівати за допомогою тепла рук того, хто надає першу допомогу. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого. Йому треба дати гарячу каву, чай, молоко.

При враженні електричним струмом

Організм відчуває шкідливий вплив електричної енергії, або піддавшись дії розрядів атмосферної електрики (удар блискавки), або при випадковому зіткненні з електричним струмом.

Явища, що виникають від зіткнення з електричним струмом, залежать від ряду умов, серед яких головну роль грають властивості електричного струму і функціональний стан самого організму. Властивості електричного струму визначаються характером струму (постійний або змінний), напругою і частотою його, напрямом, тривалістю дії. Постійний струм діє швидше, ніж змінний, але змінний небезпечніший за постійний при відносно невеликій його напрузі і низькій частоті, оскільки опір тканин змінному струму слабкіший, ніж постійному. Збільшення частоти періодів зменшує шкідливу дію струму. Високочастотні струми не небезпечні і застосовуються з лікувальною метою.

Сила струму виражається відношенням напруги струму до того опору, який мають при цьому тканини. При одній і тій же напрузі вона тим більше, чим менше опір тканин. Шкідливий вплив струму буде значно більшим при дії на вологу шкіру, тоді як суха шкіра чинить більший опір електричному струму. У опорі електричному струму істотну роль грає величина поверхні тканини, дотичної з електродами.

Істотне значення має те, через які органи проходить струм, що можна встановити, сполучаючи в думках місця входу і виходу струму. Особливо небезпечно проходження струму через серце, головний мозок, оскільки це може викликати зупинку серця і дихання. Взагалі при будь-якій електротравмі є враження серця. У важких випадках розвивається картина, що нагадує кардиошок: частий м’який пульс, пострадалий блідий, наляканий, задишка, нерідко спостерігаються судоми, зупинка дихання.

Ступінь порушень, що викликаються електричним струмом, залежить від тривалості дії струму. Відомо, що струм навіть високої напруги і великої сили не є смертельним якщо діє менше 0,1секунды. Чутливість до електричного струму різна у різних видів тварин і даже індивідів одного виду. Функціональний стан організму, його нервової системи грає в цьому відношенні значну роль: чим більш збудлива нервова система, тим різкіше її реакція при пропусканні струму. Електричний струм великої сили діє і безпосередньо на тканину. У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У легших випадках є так звані мітки струму - округлі плями від 1 до 6 см в діаметрі, темні всередині і синюваті по периферії. На відміну від термічних опіків волосся не обпалене.

Загальна дія електричного струму на організм (залежно від сили) виявляється головним болем, нудотою, нерідко почастішанням серцевого ритму і дихання, підвищенням тиску і подальшим деяким його падінням, паралічем м’язів, набряком і водянкою.

Невідкладна допомога

Перш за все потерпілого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Вимикають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, то скидають обірваний дріт дерев’яною сухою палицею.

Якщо людина, що надає допомогу одягнена в гумові чоботи і рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу.

При зупинці дихання проводять штучне дихання, вводять серцеві і серцево-судинні засоби ( 0.1% розчин адреналіну - 1 мл, кординамін - 2 мл, 10% розчин кофеїну - 1 мл підшкірно), засоби, стимулюючі дихання ( 1% розчин лобеліну - 1 мл внутрішньовенно поволі або внутрішньомишечно).

Накладають стерильну пов’язку на електротравму.

Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця - непрямий масаж серця, внутрішньосерцеве введення розчину адреналіну і 10 мл 10% розчину хлориду кальцію.

Госпіталізація. Транспортування лежачи на носилках в опікове або хірургічне відділення.