Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
26 квітня — чорна дата України Інформаційна хвилинка Як і нинішнього, того квітневого дня понад 20 років тому смарагдовими бруньками на деревах, соковитою зеленню трав і квітів, радісним і веселим щебетанням птахів в Україну прийшла справжня весна-красуня. В українців жевріли нові надії і сподівання — невдовзі тепле літо, приємні дозвілля, відпочинок. і раптом… Як у незабутньому 1941-му, обірвалося мирне, спокійне життя. Чорнобильська трагедія належить до тих подій, справжнє значення яких для нашої нації й для людства ми, можливо, ще тільки починаємо осягати, адже 20 років — занадто короткий строк, аби суспільство хоча б «у першому наближенні» усвідомило, як змінила ця катастрофа наше життя. Чорнобиль воістину раз і назавжди розділив наше життя і життя цілого людства на «до» і «після». Неймовірна кількість політичних, фінансових, суто технологічних і, головне, духовних, гуманітарних проблем постала перед Україною. Тут і доля сотень й сотень тисяч переселенців Зони, й вплив найзнаменитішої Зони на свідомість людей, і спроможність чиновників різного рівня належним чином виконувати свої обов'язки. А тим часом, Чорнобиль — і це страшно — здебільшого згадується у «круглі» річниці (10, 15, 20 років), наче перед нами — не катастрофа планетарного масштабу. Чорнобиль Чорнобиль - тінь, блукаюча вночі, Що ходить під дворами до світання. О Господи, мовчи, мовчи, мовчи... Вшануймо біль хвилиною мовчання. Чорнобиль - недобиті кришталі, Напівзруйновані дитячі мрії. Чорнобиль - пляма горя на землі, Майбутнє без довіри і надії. Розбила чорна блискавка кришталь. Його не розмести! I не хапайте мітли. Повірте, тих, що відцвіли, не жаль, Жаль тих, котрі не встигли...Не розквітли. Троянда ще не встигла розпуститись... Їй смерть не передбачила весна... В напівпустому слові "помилитись" Схоронені , мов в склепі, імена. Зламали квітку на початку цвіту , Засипали землею попелище, Але реальність нікуди подіти - Вона здіймається все вище й вище. Над річкою здіймається зоря, Троянда, як гординя, кличе сонце. Хтось скорює і гори, і моря, А хтось згасає, дивлячись в віконце. Зосталася трояндочка одна... Навколо – лиш каміння, ні билини. Ми віримо, ще не одна весна Сплете вінок для рідної Вкраїни Аннусова Любов | |
| Переглядів: 2660 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |