Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Продовження Ведучий: Дуже багато народних та релігійних свят, пов’язаних з водою, з річкою. Відбуваються ці свята і у нас у Любечі біля нашого чудового Дніпра. Виступ учнів. Вода має велику силу, яка особливо виявляється навесні, коли тануть сніги, скресає крига на річках, коли вода все руйнує на своєму шляху. Вона обожнюється як Сонцева сестра. Вода була від початку світу. В одній колядці розповідається: Що ж нам було з світа початку? Не було нічого – одна водонька. Вода уживається в наших ритуальних обрядах. Шлюби у сдов’ян часто бралися над водою. Кладка через річку – ще й тепер щасливе місце для “пізнання молодих”: “Стою на кладці, а мила на гадці”. Вода очищає людину від зла. Купала у давнину – це було насамперед свято Любові, свято єднання Води і Вогню. Брат і сестра – Вогонь і Вода. Цікаві з цого погляду Іван і Марена, які якраз і є Вогонь і Вода. …Та на Івана, та на Купала Дівка Марина косу чесала, Косу чесала, квіти вбирала, На добрий вечір долі казала. З шостого на сьоме липня, коли і вода найтепліша, і трава-зілля найцілюща, і ночі найясніші святкується свято Івана Купала. Це свято, яке розпочинається звечора і святкується до рання. То ж давайте і ми з вами поринемо в минувшину і пройдемо стежками цього свята. Центром свята Івана Купала є місце з водою – річка, став, водойма. Село чи місто, в якому немає бодай джерела, вважається Богом обділене. Вечоріє. Дівчата збириються купками. На голові вінки, сплетені з м’яти, любистку, барвінку. Хлопці збираються окремо. Основний стержень свята – Купальський вогонь, який має горіти цілу ніч. Тож і заготовляють юнаки заздалегіть хмиз. Розкласти вогонь надається право лише здоровим, гарним і міцним. Отож 6 липня ввечері при вогнях біля води відбувається дійство. Лише в Купальську ніч вода дзюркотить-передзвонює в криниці, в джерельці, в струмочку, в річці, обдаровує чарівними властивостями, яким наділена і роса. Лише в цю ніч людина може знайти квіти щастя. Ніч входить в свої права. Дівчата кидають у воду свої віночки “на себе і на судженого”, загадавши свою долю. Хлопці, сівши в човни, пливуть ловити вінок судженої. Багатовіковий досвід радить: щоб хвороби з себе змити, сили в Івана просити, треба на Івана голому покачатися по чудодійній травиці, щоб набратися цілющої водиці. / Театралізація уривку Купальського свята / Водохреще святкували 19 січня. Опівночі перед Водохрещем вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але… Ріки в цей час покриті льодом, і що там діється під кригою – невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода – цілюща; вона зберігалася у “знаючих” селян за образами на випадок поранення або важкої хвороби. Ще за тиждень перед Водохрещем парубоча громада прорубувала на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, ставила його над ополонкою і обливала буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували теж із льоду престол. Вранці в церкві відбувається Богослужіння. Після Богослужіння весь народ іде процесією на річку до хреста. До річки на Водохреще ідуть усі: старі, молоді і діти. Існує повір’я: у ту мить, як священник занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі аж доти, доки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Тому бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом тижня після Водохреща - щоб більше пропало нечистої сили від водосвятських морозів. Коли воду освячено, набирали її в свій посуд і несли додому. Ведучий: Чудовий Дніпро-Славута. Чудовий і багатий. Багатий своїм рослинним і тваринним світом. Виступ учнів. Вода – це кров Землі. А ріки – це її судини. На території нашого району річка Дніпро протікає на протязі Тваринний світ представляють 30 видів риб. Найпоширеніші щука, лин, плітка, лящ, окунь сазан та інші. Земноводні: ропуха, озерна жаба, ставкова жаба, кумки, плазуни: вуж водяний і звичайний. Ріка дає притулок водяним птахам – куликам та качкам. Серед ссавців в заводях Дніпра зустрічаються бобори, нутрії, ондатри. Ширяють над водою бабки: велике коромисло, а по поверхні води – водомірки.. Рослинний світ представляють верби, заяча та лисяча осока, очерет, калюжниця болотяна, ряска, роголисник. Водорості: спірогири, клодофори. Серед рослин, занесених до Червоної книги України – латаття біле ( водяна біла лілія ). У далеку давнину у індійців існувала легенда, ніби це не квіти, а зорі упали з небесної височини та й залишилися на воді. На Україні поширене таке повір’я: квітку латаття білого не слід приносити в дім, бо разом з нею до хати прийде нещастя. Ця легенда правильна, бо люди не хочуть, щоб нищили красу природи, а навпаки, оберігали її. На лівому березі Дніпра розкинулись луки. Вони відносяться до заливних луків. Навесні талі води затоплюють ці ділянки суші, приносячи з собою мул, який підвищує родючість грунту. Дніпро нутрує, йде бистра, Сердито гримають крижини І поспішають до Дніпра, Щоб у теплі десь там і згинуть. Весняний вітер б’є крилом Шматує кригу, воду крутить – Озвався грім аж під селом. Не раз доводилося чути. Летять додому журавлі Через річки й моря глибокі. У їхнім стомленому “кру…” Устигла я ще прочитати - Несем на крилах ми весну, Виходьте, люди, зустрічати. Ведучий: А ще Дніпро славиться своєю рибою. Немає, мабуть, жодного любечанина, який би не ловив риби в Дніпрі, або її не куштував. Рибалки, підказуйте, яка риба ловиться в нашому Дніпрі. (Діти називають рибу, що ловиться в Дніпрі) Виступ учнів. ( сценка про риболовлю) Ракова шийка /Павло Глазовий/ Спекулянт варені раки Продає й патяка: - Насікомого немає Кращого за рака. Налітайте, розбирайте, Скажете “спасибі”. В рака фосфору для мозку Більше, ніж у рибі. Раки мозок возбуждають Разом з пивом свіжим. Хто понюха тільки шийку, Стане розумнішим. Вчена дама в окулярах Підставляє сумку. - Я про раків, - каже, - маю Теж високу думку. Раки й краби популярні, Як делікатеси, Що пожвавлюють у мозку Внутрішні процеси. Раки оптом закупила, Гроші заплатила. Тут же ракові одному Шийку відкрутила, Раз понюхала, лизнула,, Кривить губи пухлі. - От дурна я…забери їх, Бо вони вже тухлі. Спекулянт похнюпив пику. - Ну чого пристала - Ти ж понюхала - і зразу Розумніша стала. Ведучий: Дніпро – річка історії. Скільки подій пам’ятають його води! У одній їз численних легенд розповідається, що, перемігши печенігів, великий князь Святослав з дружиною повертався до Києва. Їхав понад Дніпром. Все населення вийшло вітати прославленого воїна. І кожен вважав за честь щось подарувати полководцеві: хто - дзвінкий меч власного виготовлення, хто- глечик з медом, хто – шмат білого полотна. А одному бідняку не було чого подарувати і він побіг до Славутича-ріки, набрав у пригорщі води й простягнув князеві: “Прийми, великий князю! Се вода Дніпрова”. І повелів Святослав принести золоту вазу й прийняти цінний дар: “Вода Дніпрова – священна! За неї ми, воїни, голови покладемо в битві!” Виступ учнів, який супроводжується демонстрацією карти шляху “із варяг у греки”. З давніх давен Дніпро, як його називали греки, Борисфен, був святинею і кормильцем слов’янських племен. Саме через нього проходив найважливіший торговий шлях, який з’єднував північні країни і землі (варягів, ільменських слов’ян, датчан) з південними (Візантією, Болгарією), саме по ньому проходив відомий на всю середньовічну Європу “шлях із варяг у греки” – шлях цей був досить важкий і не всюди прохідний. Починався він з маленьких річок та озер, які часто поєднувались між собою. Саме тут і використовували волоки.. Волоки були надійним і економічним шляхом сполучення, який скорочував шлях до пункту призначення набагато. Один з найбільших дніпровських волоків проходив через Любеч. Цей волок скорочував торговий шлях з Новгорода до Чернігова. Він брав початок з Любецького озера через Берестове у Болгач. Тут починалося найтяжче. Лодії, гружені товаром, потрібно було волокти, тобто тягнути по суші до найближчої водойми. Саме тут наймали робочу силу. Робітники вимагали за цю важку роботу платити великі гроші, чим купці були невдоволені. Назва цього робітничого люду була “сволочі”. Тобто, люди з волоку. Вірогідно, що саме з тих часів пішов образливий вислів “сволоч”, тобто людина-вимагатель. Лодьї пересаджували через Кораблівську башту і волокли до Галяківських боліт. Саме назва Пересаж говорить про місце пересаджування, тобто перетягання лодій цією місцевістю. Блукаючи болотами, торгові суда досягали р.Білоус, тут знаходилось перше волочне портове місто Листвен. Тут зупинялися на відпочинок, а звідти потрапляли в Десну і до Чернігова. Існував і поганий волок, який використовувався при несприятливих умовах на основному. Починався у Кам’яній затоці і через смугу озер лодії потрапляли до Верхнього Болгача. Був і обхідний шлях, який тягнувся через затоку, Біловод, Золоте в Любецьке озеро. Ведучий: Наша річка пам’ятає і про те, як точилися бої з фашистськими загарбниками. Скільки скорботних могил залишилося понад Дніпром. Дніпро пам’ятає подвиги наших воїнів. У нашому районі особливо жорстокі бої точилися в районі Любеча, Радуля, Мисів, Неданчич. Тут солдати штурмували Дніпро. Скільки їх полягло, знайшло останній притулок в нашій річці. Виступ учнів з композицією “Ніч перед форсуванням Дніпра”. ( Звучить мелодія пісні “В землянке”) Боєць пише листа додому і промовляє: “Люба моя матусю, сьогодні перед вечором у мене з’явилася вільна хвилинка і я вирішив написати тобі листа. Мамо, завтра ми будемо форсувати Дніпро, але я дивлюся на нього і він мені здається голубою перлиною. Такий він чудовий.. Але… що буде завтра? Медсестра: “А знаєте, я родом з тих країв, де шумить Десна.. А Десна і Дніпро – це брат і сестра. У Романа Павленка є вірш про них, і як гарно він сказав: Шумать Десна, Хвилі розганяє – Пора, пора, вставай від сну, - До діда промовляє. Прокинувсь дід – Дніпро старий Реве, гуде, клекоче. Десна горнеться до вуст Дідусенька старого… Медсестра: “А я родом із цих місць. І дуже люблю свою річку, особливо вночі. Бо вона стає якоюсь особливою, таємничою і замріяною. Щодо мене, то нема в світі місця кращого, ніж наша річка. З нею можна поговорити про все, як з другом. Як зітхає вона слухаючи! Як вбирає в себе кожне слово, затамувавши подих! А де ще таке ласкаве сонце і прохолодний вітерець, як біля мого Дніпра!..” Солдат: “А я як подивлюсь на цю річку та подумаю про завтрашній день, то він мені здається як у Шевченка… Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива…” А он подивіться, на березі Дніпра росте верба. Вона похилилася своїми вітами до самої води. Що вона думає? Мабуть, про те, що буде завтра, чи залишимося ми живі після завтрашнього бою, чи поляжемо всі отут і вона стане мовчазним пам’ятником форсування Дніпра.” /Ансамбль виконує пісню “Кто погиб за Днепр”/ Ведучий: Вода – джерело нашого багатства, наше життя. Недарма в народі згадується вода у приказках та прислів’ях: “Чимало води утекло”, “Тричі річка замерзала, тричі розливалась”, “Тече-тече – не витече, біжить-біжить – не вибіжить”. А ще які прислів’я, загадки, приказки ви можете назвати про воду (Проводиться конкурс на знання загадок та прислів’їв про воду) А ще, діти, є і таке прислів’я “Не знаючи броду – не лізь у воду”. Щоб риболовля та відпочинок на Дніпрі пішли нам на користь, треба дотримуватись правил поведінки біля водойми. Виступ учнів, який супроводжується демонстрацією плакатів. Найбільш корисний відпочинок влітку – це відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, завжди треба пам’ятати про безпеку. Першою умовою є вміння плавати. Але, навіть, той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисципліновваним і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Відпочинок повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.Перед купанням необхідно пройти огляд лікаря. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5 – 2 години. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря води. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні. Не рекомендуються купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань. Ведучий: Річка, озеро і поїть, і годує. Але якщо недбало поводитись з водою – вона перестане поїти і годувати, а просто отруїть. В яких випадках це може статися? ( Невеличка екологічна вікторина ) Дніпро! Річка мого дитинства, річка мого селища! Дніпро і Любеч. Ці слова не можна уявити собі одне без одного. Неси ж свої води, Дніпре! Розквітай, наше рідне селище! ( Ансамбль виконує “Пісню про Любеч”) З досвіду роботи заступника директора школи
з виховної роботи Моренець Н.М. | |
Переглядів: 6159 | Рейтинг: 1.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |