«Школа вітає друзів»

Свято зустрічі випускників

Лунають шкільні пісні,сцена закрита. Звучать фонфари, сцена відкривається, ведучі виходять на фоні пісні „Школьные  годы”

  І.           Рідна школо!  Згадую про тебе

З теплотою, радістю в  душі.

Як зірок, розсіяних на небі,

Від країни знань дала ключі.

ІІ         Рідна школо!  Все було тут вперше:

Перший клас і перша буква  А.

Перші негаразди й стільки звершень!

Незабутня, радісна пора!

  І.         Ми перегортаємо сторінки

У шкільні, минулі вже літа,

Згадуєм щоденники, оцінки

Й друзів, що згубились по світах.

Танок „Очарування”

   І.         Життя... І рік за роком пролітає,

              Проходить все, неначе мить.

              Дитинство, юність кожен пригадає

              Й в душі щось трошки защемить.

   ІІ.        Сьогодні свято в кожного із нас,

               На серці радісно й привітно.

               Широко школа двері відчиняє,

               Запрошує усіх гостинно!

Хлопчик і дівчинка виходять із дзвоником, дзвонять, вибігають із дзвониками діти.

Привітання дітей.

1          Заходьте дружно  і сміливо

     Колишні учні  в світлий клас.

                   Життя шкільне, веселе і щасливе

                   Ви пригадаєте в цей час.

 2  Пригадайте дитячі печалі,

Як  до школи ішли ви малі.

Тут вас вчителька перша стрічала

Ой, як швидко минули роки.

3.     Нашій школі літ багато.

Тут вчились мої мама і тато.

І дід з бабусею сюди ходили,

Вони дітей у школі вчили.

4.     І мій татусь у школі вчився.

З цікавістю на світ дивився.

Навчався він собі, навчався

                 Та й в мою маму закохався.

5.     Глянь, народу скільки в залу

Принесли ключі лелечі.

Ми уявить собі не можем,

Що ви були колись були малеча.

6.     Ну а ми прийшли на свято

Гостей школи привітати.

Всіх, хто тут бешкетував,

Тих, хто шибки вибивав.               

7.     Хто одержував п’ятірки,

Одиниці, трійки й двійки.

8.     Хто на лижах тут гасав,

Гол в ворота забивав.

9.     Хто в директора бував,

Й хто предмети добре знав.

10. В хорі голосно співав

І на сцені виступав.

11. Хто розказував вірші,

            Разом:  Всіх вітаєм від душі.

12. У директора посада поважна, чудова,

Ми запрошуєм її до першого слова.

( Виступ директора школи, представляє гостей, закінчується виступ словами... «…школа відкрила для всіх нас двері у зоряну країну  - країну Знань» )

Пісня „ Маленький принц”.

І.    Зоряна країна. Країна знань. Школа доброти. Що ти без мудрого, розумного, розважливого вчителя.

ІІ .   Усі ми родом із дитинства

       Прийшли колись сюди малі.

       Тут нас ростили і навчали

       Всі наші рідні вчителі.

       Сьогодні скажем їм спасибі,

       Що підняли, зростили нас.

       І просто всіх учили жити

       І хвилювалися весь час.

І .      Спасибі щире вам сьогодні,

         Низький аж до землі уклін

         За створене щоденне диво –

         Дзвінка шкільного передзвін.

         Спасибі вам за розуміння,

         Підтримку і веселий жарт,

         За добре і навчальне слово,

         За  перший досвід і за гарт.

ІІ .  На адресу школи прийшло дуже багато вітань. У кожному теплі слова, сердечні спомини про вчителів. Про тих, хто вже багато років не працює, про тих, навіть, кого вже немає на цій Землі.

І .  Ось як пише у своєму вітанні Шпадарук Ніна Олександрівна. Тепер вона кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського університету імені Шевченка, професор Гаванського університету республіки Куба:

„ З теплотою і глибокою сердечною вдячністю згадую своїх вчителів, які щедро передавали свої знання, готуючи нас до життя. Це були люди високої культури і ерудиції, щедрої душі, відкритого серця. Це були вчителі від Бога. Вони навчили працювати, досягати поставленої мети, любити свою Землю, берегти її. Мені часто здається, що і зараз мої вчителі (нажаль уже з небес) дивляться на нас, на наші діла і вчинки. Це Сідляр Олександр Макарович, Лукаш Сергій Никонович. І сьогодні я постійно звертаюсь до Шевченка, якого навчила любити і розуміти Мажуга  Варвара Семенівна. Радію, що можу вітати мого завуча школи Цвік Галину Кирилівну, яка вручала мені медаль за відмінні успіхи в навчанні.

 ІІ    Сьогодні ми вітаємо з ювілеєм школи всіх тих, хто віддавав протягом всього життя частину свого серця дітям, тих, хто жив школою, дітьми. Це наші вчителі-пенсіонери: (Перелік П.І.Б. пенсіонерів)

Шановні вчителі, Дозвольте подарувати вам  пісню.

Учні виконують пісню „Голуби». Потім учень співає  пісню „Клен”

І    Серед наших дорогих гостей є люди, яких  пам’ятають  випускники. Це ті,  хто шкільного дзвоника тримав у руках мільйони разів. Вони цим дзвоником кликали на уроки тисячі дітей, а їх руки знали кожну шпаринку, кожний куточок своєї школи. Ми вітаємо зі  святом техпрацівників, що пропрацювали у школі майже по 30 років: (Перелік П.І.Б.)

-Вітаємо … , яка  багато років пропрацювала у школі секретарем.

Спасибі вам за вашу працю. Здоров’я вам  міцного, довгих років життя. Прийміть в дарунок пісню у виконанні  вчителів та випускників нашої школи.

Пісню  „ Ішов козак потайком” виконує ансамбль

ІІ.  Слово надається вчителю школи …

ІІ .  Освіта в Любечі своїм корінням сягає сивої давнини. Але тільки в 1935 році була відкрита середня двоповерхова школа, де навчалося 984 учні та викладало 60 вчителів. У 1938 році відбувся перший випуск Любенької десятирічки.  Запрошуємо до слова випускницю 1938 року ...

( Виступ випускника 1938 року)

Для випускників довоєнних років учні співають пісню  „Калина”

І   Кожен з нас пам’ятає свій останній день у школі, випускний вечір, останній шкільний вальс. Але випускний 1941 року  був особливий. Діти прощалися зі школою, складали плани на майбутнє, раділи життю, але не судилося.

Звучать перші стрічки  „Вставай, страна огромная”. Виходить ансамбль вчителів

І   Ах, война ,что ты сделала, подлая.

     Стали тихими наши дворы.

    Наши мальчики головы подняли,

    Повзрослели они до поры.

    На дороге едва помаячили

    И ушли за солдатом солдат.

    До свидания, мальчики. Мальчики,

    Постарайтесь вернуться назад.

Пісня „Мальчишки”

ІІ   Не тільки воєнні роки забрали життя наших друзів, вчителів. Рідна школо, багато твоїх вихованців і вчителів пішли з життя вже в мирні часи.

І   І вже когось ми недорахувались.

     Їх понесли з собою журавлі.

     Вони з нами навіки попрощались

     Та слід свій залишили на Землі.

ІІ  А забуття в серцях наших немає.

     Ми пам’ятаєм тих, хто відлетів.

      Але життя іде все далі й далі.

     Здоров’я побажаєм всім живим!

Пісня „Милая роща”

І  Всіх присутніх у залі вітає випускниця нашої школи …

Пісня „Судьба”

І  Після війни діти навчались у приміщенні школи, що збереглося під Замковою горою. Обличчя дітей світились радістю, в своїх полотняних торбинках несли вони в школу  зошити. Зшиті зі старих газет, ручки-саморобки, чорнильниці, заправлені соком бузини та буряків. І ні  жодної книжки. Але це неповторне дитинство.

Пісня „Не повторяется такое никогда”