Каталог статей

Країна ввічливості

Сценарій

Червона Шапочка

Ми ідем, ідем, ідем

У Ввічливості край

Ця гра дуже цікава

Із нами й ти пограй!

Зайчик

Сідай із нами, друже

У чарівний трамвай

І все що тут почуєш

Повік не забувай.

Буратіно

Ми – веселі чоловічки, казкові герої – запрошуємо, вас, любі друзі, у цікаву і повчальну подорож до містечка Ввічливе.

1 учень. Я теж дуже люблю вітатися! Доброго ранку! Всіх я вітаю.

Доброго ранку людям бажаю.

Доброго дня і доброї ночі,

Доброго вечора зичу охоче.

2 учень. А чи знаєте ви, хто повинен вітатися першим Діти чи дорослі. Я вітаюся на уроці, на вулиці, у бібліотеці, приходячи в гості.

3 учень.

Жабенятко в школу – плюх!

І зняло свій капелюх.

Хлопці, ви також це знайте,

Головний убір знімайте.

4 учень.

У приміщенні – у школі,

Чи в музеї, чи в кіно –

В шапці не ходіть ніколи,

Всім відомо це давно.

5 учень.

Дуже ввічливий у нас

В класі хлопчик є, Тарас.

Він приходячи до школи,

З усіма вітається.

В транспорті похилим людям

Місцем поступається,

А іще – жінкам, дівчатам

І малятам – дошкільнятам.

Ведуча І. От і ми прибули до містечка Ввічливе. Стоїть воно на берегах двох річок – Дякую і Спасибі. Це слова подяки. Їх треба вживати  завжди, коли хтось тобі зробив хоч малесеньку послугу, щось добре. У цих річках ніколи не висохне вода, бо ввічливі люди, весь час поповнюють їх чарівними словами подяки.

Ведуча ІІ. Є ще чудове і лагідне озеро в країні Ввічливості – озеро Будь Ласка. Щодня вода цього озера стає ще більш ласкавою, мякою, бо люди не забувають говорити ці слова, коли звертаються один до одного з проханням.

6 учень.

Будь Ласка! Прошу я вас, будьте ласкаві.

Гарні, приємні, чудові слова,

Теплі слова ці, як сонце, - яскраві –

Ключ, що людськії серця відкрива.

Ведуча І. Добрі слова – це, звичайно, добре, але треба ще й розуміти, коли і як їх вживати. От послухайте одну історію.

Діалог «Чемний Тихіш»

Подзвонив по телефону

Якось другові Антону.

Пізно ввечері Тихіш.

Ти, - питає, - ще не спиш

-Ще не сплю, та вже лягаю,-

-Друг Антон відповідає.

За годину спав Антон.

Знов задзенькав телефон.

Трубку взяв Антонів тато,

Довелося сина звати

Знов на проводі Тихіш

-Ти, - питає, -ще не спиш

-Сплю! Чому ти дзвониш вдруге

Запитав Антон у друга.

-Ти пробач,- сказав Тихіш,-

Я ж не знав, що ти вже спиш.

-А ти що хотів сказати

-На добраніч побажати!

А тепер скажіть мені,

Чемний був Тихіш чи ні

Мальвіна

Ми їдем, їдем, їдем

Продовжується гра.

Дивіться, перед вами

Ще Вибачень гора!

7 учень.

Є хлопчина в нашім класі

На прозвання «Чемний Вася»

Потягнув за косу Люду.

-Вибач, - каже,-більш не буду!

8 учень.

Коридором біг Серьога –

Він йому підставив ногу.

Той упав, а, «чемний» Вася

Каже «вибач» бідоласі

9 учень.

 Олівець узявши в Ніни

Поламав його і кинув

Каже: «Вибач, більш не буду!»

І штовхнув у спину Люду.

10 учень.

Тут своє чарівне слово,

Мав промовити він знову,

Та не встиг: якраз Серьога

Теж йому підставив ногу.

Вася впав і вибив зуба,

А Серьога: Вибач, любий!

Ведуча ІІ. Отже, вибачаються тоді, коли щось зробили ненароком, або справді хочуть виправитись, розуміють свою провину.

Ведуча І. Запам’ятайте: справжня чемність – гарна поведінка, а ввічливі слова лише її підтверджують. За поганої поведінки ці слова нічого не варті.

11 учень. Якщо хочеш, друже, щоб тебе любили.

Чемним і привітним,

Добрим, чесним будь!

Не роби другому,

Що тобі не личе!

Правило це мудре,

Друже, не забудь!

От і скінчилася наша подорож у містечко Ввічливе. Сподіваюсь вона сподобалася і дечого навчила.

-Що треба вітатися, щоб побажати доброго здоров’я і настрою.

-Що чемні хлопці й чоловіки знімають капелюха, заходячи в приміщення.

-Що треба поступатися місцем людям похилого віку, старшим і малим дітлахам.

-Не забувайте говорити людям «спасибі» чи «дякую».

-За потреби не забувайте вибачення попросити.

-А найголовніше – це добра поведінка, добрі вчинки.

Отже, друзі, прощавайте,

Цей урок не забувайте.

Білецька Г. А.           м. Умань     Черкаська обл..