Каталог статей

Шануй людей – і тебе шануватимуть

Мета: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку; виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.

Обладнання: плакат «Правила спiлкування»; матерiал для дидактичної гри «Пiзнайте самих себе»; прислiв’я; плакат «Принципи взаємовiдносин»; таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».

Хід години спілкування

1. Органiзацiя класу

— Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.

II. Основна частина уроку

     1. Розповiдь учителя

— Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється, ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе на безлюдному островi. Ми ж з вами — не робiнзони. Ми живемо серед людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує. Поведiнка людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо серед людей.

Є в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей. Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова. Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли загинути вiд будь-якого необережного слова.

Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.

У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi та врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.

2. Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»

Лiсовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що назустрiч їм iде бабуся з паличкою.

— Тату, куди iде бабуся? — запитав син.

— Побачити, зустрiти чи провести,— вiдповiв тато.

— Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

— Навiщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.

— А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.

Ось i бабуся.

— Здрастуйте,— сказав син.

— Здрастуйте,— сказав тато.

— Здрастуйте,— сказала бабуся й усмiхнулася.

І син iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх не було чути. На душi у хлопчика стало радiсно.

— Чому це так? — запитав син.

— Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» — i вона усмiхнулась.

— Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?

— Коли людина вiтається — це вона робить приємно ближньому чи собi?

— Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи просто пройти мимо?

3. Бесiда

— Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)

— Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?

— Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних i негативних якостей. Звiдки ж вона їх бере?

— Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi здобуває людина, без застосування є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини, постiйна робота над собою. Це самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба з недолiками. Кожна людина має керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з iншими так, як ти хотiв би, щоб поводилися з тобою».

4. Дидактична гра «Пiзнайте самих себе»

Дiтям роздаються картки зi словами достоїнств i недолiкiв вихованої людини. Дiти пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.

Жорстокiсть, балакучiсть, стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть, грубiсть, добродушнiсть, улесливiсть, справедливiсть, безтактність, тактовнiсть, щирiсть, зрозумiлiсть, милосердя.

— Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте скласти характеристику самих себе.

(Цей своєрiдний тест дозволяє виявити в дiтей прiоритети в системі життєвих цiнностей.)

5.  Робота над прислiв’ями

• За добре слово не платять грошей, а скажеш — усiм приємно.

• Шануй людей i тебе шануватимуть.

• Привiтання — бажане, а вiдповiдь до нього — обов’язкова.

6. Ознайомлення з принципами взаємовідносин

Принципи взаємовідносин

1. У ставленнi до iнших завжди будь:

• чемним;

• уважним;

• доброзичливим.

2. Нiколи не насмiхайся над недолiками iнших.

3. Намагайся виявити толерантнiсть.

4. Вмiй почути думку свого опонента.

III. Пiдсумок

Розв’язування моральних ситуацiй.

Ситуацiя 1

На подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама сидiла на лавцi i плела. Хлопчик побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це вiдбулося у вас на очах.

-  Що ви повиннi робити?

Ситуацiя 2

Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з рук, i яблука розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка. Дiвчинка ввiчливо привiталася та й пiшла далi.

-         Що повинна була зробити дiвчинка?

Ситуацiя 3

Мама дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив своїх друзiв. Коли хлопчик вийшов у двiр, то побачив серед друзiв свого кривдника — Сашка. Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи нi?