Каталог статей

Продовження

Гра «Ласкаві слова»

(дібрати лагід­ні слова-ознаки до словосполучень «бабусині руки», «мамині руки»)

1-й   учень   І, коли згрубіла ваша мова,

їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани — від дітей.

2-й   учень   Мати піде, в серці лишить рану —

Всохне корінь твій і верховіть.

Заклинаю: бережіте маму!

Діти світу, матір бережіть!

Учні виконують пісню «Душа матері» (сл. М. Білоус, муз. М. Ведмедар).

Учитель.      Подув вітер, піднялись хвилі, і ми вирушаємо на острів Надії. На жаль, не у всіх дітей є родинний затишок. Буває, що життя безжаль­но кидає дитину у море самотнос­ті і їй лишається, зібравши всі свої сили, знайти острів Надії. Саме так називається дитячий притулок у на­шому місті. Сьогодні до нас завітала чарівна жінка, дбайлива мама, ………….

Виступ мами.

— Шановна………………., ми дуже хотіли б простягнути руку допомоги дітям, які знаходяться зараз на вашо­му острові «Надія», і передати зібрані речі: книжки, іграшки, одяг.

Учні вручають дарунки і квіти.

Вірш Ю. Візборга «Зірка» (переклад Т. Каверіної) читає учениця на фоні фо­нограми.

Зірка з неба впала на долоню.

Дай мені перепочити трохи,

Я летіла з неба з висоти...

Згодом зірка додала грайливо,

Ніби то дзвіночок пролунав:

Не дивись, що зовсім невеличка,

Можу я робить чимало справ.

А тепер-но спробуй пригадати,

Що для тебе є найголовнішим.

Можу я здійснить твої бажання,

Часто я займаюсь цим між іншим.

— Твердо знаю, що мені потрібно,

Часу не загаю, щоб згадати.

Хочу я знайти своє кохання.

Хочу я, щоб не хворіла мати,

Щоб на всій знедоленій планеті

Лише зірки падали б з небес.

Всі були довірливі, мов діти,

І любили квіти, дощик, ліс...

Щоб траву, як в давнину, косили,

Кожен день літали б до зірок,

На руках щоби жінок носили,

Не було б ні воїн, ні хвороб.

Щоб за клопіт дружбу не вважали,

Вірність щоб тяжкою не була.

Щоби старість легкою вагою

Мудрістю на серце би лягла.

Говорила довго, та даремно,

Довго, дуже довго говорила...

Зірочка стомилась і погасла —

В неї не лишилось більше сили.

Звучить музика.

Учитель.      Дай, Боже, щоб у нашо­му житті завжди сяяли добрі зірки. А ми продовжуємо нашу подорож до мису Дружби. Що треба людині для щастя, крім гарної родини, заповід­них мрій? Звичайно, вірні, щирі друзі. У нашому класі діти вміють дружити. А от Оксана Сенатович написала вірш «Що це значить — не дружити».

1-й   учень   Що це значить — не дружити

Жити так — одинаком?

Не дружити — це ходити

не дверима, а вікном.

2-й   учень   Це без друга, без подружки

на перерві у кутку

розправлятись самотужки

з апельсином нашвидку.

3-й   учень   Це дивитись, наче в книжку,

набік з видом кам'яним,

а насправді нишком-нишком

роздавати штурхани!

4-й   учень   В школі вчитись й не дружити

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись,

сидіти і дивитися кіно.

Пісня «Дружба». Учні виконують з ру­хами.

Учитель.      Послухайте поради, які допоможуть вам спілкуватись з друзя­ми

(читають хлопчик і дівчинка).

Хлопчик

ПОРАДИ ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ

Для хлопців завжди дуже радий

Я дати ось такі поради:

Увагу щоб звернуть на себе,

Як слід навчитися нам треба

Не смикати дівчат за коси,

Робити все, що вони просять,

Не будь хвалько і задавака,

Не змушуй меншого заплакати.

Коли врахуєш ці поради,

Вона дружить з тобою рада.

Дівчинка

ПОРАДИ ДЛЯ ДІВЧАТ

У дівчат свої секрети.

Слід їм знати ці куплети,

Чисті руки, одяг, щічки,

       В косах гарні білі стрічки.

Все важливе для дівчаток

З голови до самих п'яток.

Та віддавна й дотепер

Цінять правильні манери.

А грубити, з кимось битись

Для дівчаток не годиться.

Найбільше хлопці не люблять ябед,

плакс і злих.

Будеш все це пам'ятати —

Зможеш гарним другом стати.

Фізкультхвилинка «Коли весело живеться».

Учитель       Вірність шануйте, дружбу шануйте,

Не ображайте їх словом лихим.

Радість даруйте, в ногу крокуйте

Із другом щирим, вірним, палким.

Звучить музика.

— Далі наш маршрут лежить до бух­ти Натхнення. Любов, доброта, надія в наших сер­цях допомагають жити, створювати красу навкруги. Ці почуття народжу­ють у наших душах натхнення. Існує багато легенд про синього пта­ха — птаха щастя, а ми сьогодні ство­римо свою пташку — пташку надії.

— Як ви гадаєте, яка вона?

— Які кольори в ній присутні?

Створити диво-птаха допоможуть вам чарівні пір'їнки, які вам треба розписа­ти, використовуючи різні техніки.

Учитель дає завдання по рядах. По завершен­ні роботи оформлює колаж «Птах надії».

Учитель.      Натхненна праця, на­тхненне слово тісно пов'язані. Тому давайте порадіємо разом з поетами.

Учні читають вірші.

Поетична хвилинка

Зло нічого не дає, крім зла.
Вмій прощати, як прощає мати.
За добро добром спіши воздати,—

Мудрість завше доброю була.

У добрість вірю. Птахом доліта...
Хай здалеку, а мчить на допомогу.
Я знаю: править світом доброта.
В лелечу мудрість вірю довгоногу.

В привітне слово.

В добродійство злив.

В трудівника, що осяває обрії.

Не говоріть: «Він до роботи злий».

Який він злий? Він до роботи добрий.

 Шукаймо в людях доброти,
Щоб розбудить мізерні душі.
Добро відкриє нам світи

 І слово правди не порушить.

Шукаймо в людях доброти,
Мов зав'язі у кожнім цвіті.
І менше стане гіркоти,

І зменшиться тривог на світі.